Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 15 листопада 2026 р.
Справа: №755/9338/25
Суддя: Коваленко І. В.
Справа №:755/9338/25
Провадження №: 2/755/13823/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" листопада 2026 р. м. Київ
Дніпровський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді - Коваленко І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні суду в місті Києві цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7, код ЄДРПОУ: 42228158) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Рух справи та процесуальні дії суду
У травні 2025 року представник Позивача - адвокат Пархомчук С.В., діючи в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» на підставі Договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 року та Довіреності від 30.12.2024 року, за допомогою системи «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 2100300 від 04.07.2021 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.07.2021 року між первісним кредитором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (торгова марка «Credit7») та Відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем було укладено кредитний договір. На виконання умов договору кредитор перерахував кошти в розмірі 3 500,00 грн на вказану Відповідачем платіжну картку. Надалі, 24.12.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» було укладено Договір факторингу № 02-24122001, відповідно до умов якого право грошової вимоги до Відповідача перейшло до Позивача. У зв`язку з тим, що Відповідач належним чином не виконав своїх договірних зобов`язань, утворилася заборгованість, яка за випискою з особового рахунку станом на 13.01.2025 року становить 10 482,50 грн та складається з 3 500,00 грн простроченого тіла кредиту та 6 982,50 грн прострочених процентів. Досудова вимога про виконання зобов`язання була направлена на адресу Відповідача, проте залишена без відповіді та виконання. Позивач просить стягнути вказану суму боргу, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 500,00 грн та поштово-канцелярські витрати в сумі 500,00 грн.
22.05.2025 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовну заяву передано в провадження судді Коваленко І.В. Ухвалою суду від 10.06.2025 року позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з недотриманням вимог пунктів 3, 5 ч. 3 ст. 175, ч. 5 ст. 177 ЦПК України. 04.07.2025 року на виконання вимог ухвали суду представник Позивача через систему «Електронний суд» подав Заяву про усунення недоліків (Вих. № 2887 від 03.07.2025).
Ухвалою суду від 15 липня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до приписів частини п`ятої статті 279 ЦПК України.
Суд вжив усіх належних процесуальних заходів для повідомлення Відповідача про розгляд спірного питання. Копія ухвали про відкриття провадження надсилалася за адресою його офіційного місця проживання, підтвердженою відповіддю Відділу з питань реєстрації місця проживання Дніпровської РДА від 10.06.2025 року.
Рекомендоване поштове відправлення (трек-номер 0610277289744) повернулося на адресу суду з довідкою АТ «Укрпошта» від 02.10.2025 року з процесуальною відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України, судова повістка, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного провадження без виклику сторін - копія ухвали про відкриття провадження, надсилаються за адресою зареєстрованого місця проживання чи перебування фізичної особи, яка не має статусу підприємця.
Згідно з пунктом 4 частини вісімнадцятої статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки (чи ухвали) є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку.
Неотримання судових листів відповідачем через власну бездіяльність не може бути перешкодою для розгляду справи. Повернення рекомендованого листа з відміткою «за закінченням терміну зберігання», якщо його було надіслано на правильну адресу, у судовій практиці прирівнюється до відмови від отримання, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, постанови Касаційного цивільного суду від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19). Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено за адресою зареєстрованого місце проживання, суд вважає, що гарантії статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повністю дотримано.
Будь-яких заяв, клопотань чи відзиву від відповідача до суду не надійшло, у зв`язку з чим суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі частини восьмої статті 178 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові та електронні докази, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.
04.07.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (первісний кредитор, зареєстрований як фінансова установа за Свідоцтвом серія ФК №1177 від 19.03.2019, що діяв под торговою маркою «Credit7» на підставі Свідоцтва № 233953 ) в особі Директора ОСОБА_2. та ОСОБА_1 (клієнт) за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено Кредитний договір № 2100300 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Перед укладенням вказаного правочину, 04.07.2021 року, Відповідачу у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» було надано Паспорт споживчого кредиту за стандартизованою формою.
Як вбачається з наданої Позивачем Довідки про ідентифікацію, автоматизованою системою первісного кредитора на верифікований номер мобільного телефону Відповідача НОМЕР_3 було надіслано одноразовий ідентифікатор у вигляді алфавітно-цифрового коду H191 (час відправки: 04.07.2021 року о 10:49:17). Введенням вказаного коду в Особистому кабінеті ІТС credit7.ua о 10:52:13 Відповідач підписав електронний кредитний договір.
Пунктами 10.1, 10.3 та 10.12 Індивідуальних умов узгоджено, що примірник договору отримано Клієнтом в Особистий кабінет, а місцем укладення й виконання правочину є місто Київ.
На виконання умов договору, 04.07.2021 року о 10:54:06 через платіжного оператора ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (внесене до державного реєстру фінансових установ, свідоцтво серія ФК №342 від 02.10.2012; діє на підставі договору № ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019) на картковий рахунок Відповідача було успішно перераховано кредитні кошти в сумі 3 500,00 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_4 (номер транзакції в системі iPay.ua - 96214315), що є належним і повним доказом виконання обов`язку кредитодавця щодо видачі суми кредиту.
Відповідно до п. 1.2, 1.3 Індивідуальних умов договору та невід`ємного Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу, фінансовий кредит Відповідачу було надано на умовах споживчого кредиту, строковості, зворотності та платності. Строк дії договору сторони погодили з моменту укладення до 04 серпня 2021 року (строк кредитування становить 31 календарний день). Тип процентної ставки згідно з п. 1.4 договору є фіксованою. Стандартна відсоткова ставка визначена у п. 1.4.1 договору у розмірі 1,90% в день (693,50% річних).
Згідно з наданим Позивачем покроковим розрахунком заборгованості, протягом перших 15 днів дії договору (з 04.07.2021 по 18.07.2021 року) нарахування відсотків здійснювалося за зниженою акційною ставкою Програми лояльності у розмірі 0,95% на добу (33,25 грн на день), що за цей період склало 498,75 грн.
Надалі, у зв`язку з невиконанням Відповідачем умов повернення позики, акційну знижку було скасовано, а відсотки за решту строку дії договору (з 19.07.2021 по 04.08.2021 року - 16 календарних днів) нараховувалися за стандартною процентною ставкою 1,90% на добу (66,50 грн на день), що за цей період склало 1 064,00 грн. Таким чином, сукупний розмір відсотків, нарахованих у межах строку дії договору, становить 1 562,75 грн (498,75 грн + 1 064,00 грн).
Розділом 4 договору передбачено умови пролонгації договору. Пунктом 4.2.5 договору зафіксовано, що загальна кількість автопролонгацій обмежується часом користування кредитом, яка не може бути більшою за 120 календарних днів разом із первісним строком кредитування. Водночас, згідно з п. 4.2.8 та п. 6.1.3 договору, будь-яка пролонгація чи автопролонгація припиняється і є неможливою з моменту, коли Товариство відступило право вимоги третій особі або звернулося до суду з позовом. Пунктом 5.7 договору узгоджено, що у випадку порушення строків повернення кредиту настають умови дострокового виконання зобов`язань за ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
24.12.2021 року між первісним кредитором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (в особі Директора ОСОБА_2.) та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» на підставі глави 73 ЦК України та п. 6.1.3 кредитного правочину було укладено Договір факторингу № 02-24122001.
За змістом пунктів 1.1, 1.2, 5.1 та 6.2 цього договору Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги Портфеля заборгованості до боржників загальною сумою 96 364 395,02 грн за ціною продажу 27 709 111,15 грн (п. 7.1).
Перехід права вимоги щодо Відповідача підтверджується витягом з Реєстру боржників від 24.12.2021 року за спільними підписами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
На виконання умов вказаного правочину Позивач надав копію платіжної інструкції № 453 від 28 грудня 2021 року, відповідно до якої ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» повністю перерахувало кошти в розмірі 190 000,00 грн з власного рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» на рахунок ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» в ПАТ «БАНК ВОСТОК».
Відповідач грошові кошти у встановлений договору строк не повернув.
За змістом наданої Позивачем виписки з особового рахунку за підписом Директора ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» ОСОБА_3 , станом на 13.01.2025 року заборгованість відображена в розмірі 10 482,50 грн, з яких: прострочене тіло кредиту - 3 500,00 грн, прострочені відсотки - 6 982,50 грн.
Як вбачається з покрокової відомості нарахувань, зазначена сума процентів у взаємозв`язку з випискою утворилася внаслідок щоденного безперервного нарахування первісним кредитором відсотків за стандартною ставкою 1,90% на добу як у межах строку договору, так і поза його межами (за період з 05.08.2021 по 23.12.2021 року включно).
Нарахування штрафів чи пені у структурі боргу відображено як 0,00 грн, додаткових нарахувань новий кредитор не здійснював. Досудова вимога про дострокове погашення заборгованості залишена Відповідачем без виконання.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Аналізуючи встановлені обставини справи та визначаючи правовий характер спірних правовідносин, суд керується засадами законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення (ст. 263 ЦПК України) та застосовує такі норми права.
Щодо правомірності електронної форми договору та волевиявлення сторін.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Оцінюючи укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, суд виходить із того, що відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Зазначене у повній мірі узгоджується з положеннями Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити.
За правовими наслідками електронний договір прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 2 ст. 11 Закону).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти договір (п. 5 ч. 1 ст. 11 вказаного Закону).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, яким завершується його створення.
Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник із обов`язковими реквізитами (ч. 1 ст. 7 Закону).
Укладення кредитного договору в електронній формі через введення коду одноразового ідентифікатора повністю відповідає вимогам закону щодо письмової форми правочину та свідчить про повне розуміння й акцептування споживачем умов транзакції, що узгоджується зі сталою практикою Верховного Суду (постанови від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20). На підставі цього суд констатує чинність та обов`язковість Кредитного договору № 2100300.
Щодо законності факторингу (відступлення права вимоги).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на наданий суду Договір факторингу № 02-24122001 від 24.12.2021 року та докази повного розрахунку між фінансовими установами згідно з платіжною інструкцією № 453 від 28.12.2021 року, Позивач ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» на законних підставах набув статусу Нового кредитора та отримав право вимагати від Відповідача виконання фінансових зобов`язань за спірним кредитним договором.
Щодо обмеження періоду нарахування процентів та обґрунтованості суми боргу.
За змістом ст. 1046, 1054 ЦК України, за кредитним договором фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За статтями 525, 526, 530, 1049 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону у встановлений строк.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 612 ЦК України), а в разі порушення настають наслідки у вигляді цивільно-правової відповідальності (ст. 610, 611 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Позивачем на підтвердження факту видачі кредиту та укладення правочину надано витяг із покрокового розрахунку та довідку платіжного оператора, що підтверджує перерахування суми 3 500,00 грн Відповідача.
Разом з тим, доказів повернення вказаних коштів Відповідач суду не надав.
Оцінюючи обґрунтованість заявлених вимог про стягнення процентів у розмірі 6 982,50 грн, нарахованих за весь період прострочення, суд виходить з фундаментальної правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, а також у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2026 року у справі № 552/672/23.
Судовий прецедент визначає, що право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Наявність у боржника кредитних коштів поза межами строку дії договору свідчить про їх неправомірне утримання, а не про продовження кредитування. Проценти, які нараховуються після закінчення строку договору, є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються виключно відповідно до положень статті 625 ЦК України (3% річних та інфляційні втрати), якщо такі вимоги були належним чином розраховані та заявлені позивачем.
Посилання Позивача на норму ч. 2 ст. 1050 ЦК України та п. 5.7 договору щодо настання умов дострокового виконання зобов`язань не спростовує цього принципу в контексті нарахування саме договірних відсотків поза строком кредитування.
Дослідженням умов договору та Витягу з Реєстру боржників встановлено, що строк дії кредитного правочину сплив 04 серпня 2021 року. Згідно з імперативним приписом п. 4.2.8 договору та умов Договору факторингу, будь-яка пролонгація чи автопролонгація припиняється з моменту відступлення права вимоги третій особі або звернення до суду. Подальше нарахування договірних відсотків Новим кредитором поза межами погодженого строку (після 04.08.2021 року) є безпідставним.
За таких обставин, стягненню з Відповідача підлягає тіло кредиту в сумі 3 500,00 грн та проценти, нараховані виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування (31 день), що відповідно до покрокової відомості нарахувань та Додатку № 1 становить: 15 днів за акційною ставкою 0,95% (498,75 грн) та 16 днів за стандартною ставкою 1,90% (1 064,00 грн), а всього - 1 562,75 грн.
У задоволенні решти вимог про стягнення процентів у сумі 5 419,75 грн (6 982,50 - 1 562,75) слід відмовити. Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню на загальну суму 5 062,75 грн.
Щодо відшкодування судових витрат та розподілу витрат на правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України) та інші канцелярсько-поштові витрати (ст. 134, 137 ЦПК України).
Статтею 59 Конституції України закріплено право кожного на професійну правничу допомогу.
Представництво Позивача у суді здійснювалося адвокатом Пархомчуком С.В. на підставі Договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 року та Довіреності від 30.12.2024 року (діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 8096/10, виданого 18.07.2019 Радою адвокатів Київської області; РНОКПП 3295813574).
Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та ціною позову.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову (ч. 1-3 ст. 141 ЦПК України).
Позивачем подано в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України Заяву про розподіл судових витрат від 09.09.2025 року та долучено докази реального понесення витрат на правничу допомогу - рахунок № 22.08.2025-37, Акт про отримання правової допомоги від 22.08.2025 та платіжну інструкцію від 22.08.2025 на суму 10 500,00 грн (розраховану за погодинним тарифом 2 000,00 грн/година згідно з п. 3.1 договору).
Проте суд зазначає, що ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» є професійним учасником ринку фінансових послуг, який масово звертається до судів України з аналогічними позовами. Даний спір є типовим, належить до категорій справ незначної складності, правові позиції у таких правовідносинах є сталими, а позовна заява та додані до неї процесуальні документи мають очевидні ознаки трафаретного (шаблонного) виготовлення. Підготовка цього позову не потребувала від адвоката значних часових чи інтелектуальних зусиль.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини. У справах «Нешвай проти Австрії» та «Теб`єті Мюхафізе Кеміййеті та Ісрафілов проти Азербайджану» ЄСПЛ наголосив, що заявник має право на компенсацію судових витрат, якщо буде доведено, що вони є фактичними, неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим та розумним.
У справі «East/West Alliance Limited проти України» ЄСПЛ зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати повну суму витрат, якщо її розмір покладе на іншу сторону невиправдано важкий фінансовий обов`язок.
З огляду на правові висновки Верховного Суду (зокрема, викладені у постанові від 09.12.2021 року у справі № 214/5278/20), присудження витрат на правничу допомогу у повній зафіксованій сумі 10 500,00 грн при ціні позову 10 482,50 грн покладе на Відповідача надмірний та неспівмірний фінансовий тягар.
Дотримуючись балансу між інтересами сторін, принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд вважає за необхідне зменшити базовий розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з Відповідача, до 500,00 грн. Зазначена сума є співмірною та достатньою у даній справі з огляду на обсяг виконаних робіт.
Розподіл судового збору, канцелярських витрат та витрат на правничу допомогу здійснюється судом на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов заявлено на суму 10 482,50 грн, задоволено на суму 5 062,75 грн, що становить 48,29%.
Відтак, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягнення: судовий збір у розмірі 1 169,78 грн (2 422,40 грн ? 48,29%); витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 241,45 грн (500,00 грн ? 48,29%); інші судові витрати (канцелярсько-поштові витрати) в розмірі 241,45 грн (500,00 грн ? 48,29%).
В іншій частині компенсації судових витрат Позивачу слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 15, 16, 512, 514, 524, 525, 526, 528, 530, 533, 536, 610-612, 625, 626, 628, 629, 638, 639, 1046, 1049, 1050, 1054, 1077 ЦК України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 5, 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», статтями 2, 4, 12, 13, 58, 76-81, 128, 133, 137, 141, 175, 178, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7; код ЄДРПОУ: 42228158) заборгованість за Кредитним договором № 2100300 від 04.07.2021 року в загальному розмірі 5 062,75 грн (п`ять тисяч шістдесят дві гривні 75 копійок), яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту (тіло кредиту) - 3 500,00 грн (три тисячі п`ятсот гривень 00 копійок); простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом, нарахованими в межах визначеного договором строку кредитування, - 1 562,75 грн (одна тисяча п`ятсот шістдесят дві гривні 75 копійок).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (код ЄДРПОУ: 42228158) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 169,78 грн (одна тисяча сто шістдесят дев`ять гривень 78 копійок), судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 241,45 грн (двісті сорок одна гривня 45 копійок) та інші судові (поштово-канцелярські) витрати в розмірі 241,45 грн (двісті сорок одна гривня 45 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Оскільки цивільна справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 16 листопада 2026 року.
Суддя: І.В.Коваленко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua