Рішення від 15 листопада 2026 р. у справі №753/15695/26 — Дарницький районний суд міста Києва

Суд: Дарницький районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №753/15695/26

Суддя: Комаревцева Л. В.

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15695/26

провадження № 2/753/13848/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2026 року Суддя Дарницького районного суду міста Києва Комаревцева Л. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank».

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16 липня 2019 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Monobank», отримав платіжну картку та користувався банківськими послугами, які надаються АТ «Універсал Банк» у межах проєкту monobank.

За твердженням позивача, відповідачу було надано кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач користувався кредитними коштами, однак належним чином зобов`язання щодо їх повернення та сплати передбачених договором платежів не виконав.

Позивач зазначає, що станом на 04 січня 2026 року заборгованість відповідача становила 37 051,77 грн, з яких: 36 357,27 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом; 694,50 грн - заборгованість, зазначена в позові як пеня та комісія. Посилаючись на наведені обставини, АТ «Універсал Банк» просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 37 051,77 грн та понесені судові витрати.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 20 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Позивач зазначає, що 16 липня 2019 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг «Monobank», на підставі якого відповідачу відкрито рахунок, надано платіжну картку та встановлено кредитний ліміт.

На підтвердження позовних вимог банк подав розрахунок заборгованості станом на 04 січня 2026 року та виписки за рахунками, відкритими на ім`я ОСОБА_1 .

Із виписок убачається, що за рахунками проводилися операції з надання кредитних коштів, використання та погашення заборгованості, сплати процентів, а також перенесення заборгованості на рахунок простроченої. Зазначені операції підтверджують рух коштів за рахунками та користування відповідачем банківськими послугами.

На підтвердження укладення договору та його умов позивач також надав електронні файли, позначені як підписи до анкети-заяви та умов і правил надання банківських послуг, а також документ із тарифами щодо користування карткою, процентних ставок, платежів і санкцій.

Оцінюючи надані докази в сукупності, суд установив, що відповідач користувався коштами за рахунком, а банк обліковує непогашену заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернута позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 12, 13, 76-81, 89 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, установлених законом.

Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з поданим банком розрахунком станом на 04 січня 2026 року обліковується: 36 357,27 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом; 0,00 грн - залишок заборгованості за процентами; 694,50 грн - заборгованість за пенею. Арифметична сума зазначених у розрахунку складових становить:36 357,27 грн + 694,50 грн = 37 051,77 грн.

Виписка за рахунком простроченої заборгованості відображає станом на 04 січня 2026 року дебетове сальдо 36 357,27 грн.

У підсумку цієї виписки зазначено дебетовий оборот 120 214,48 грн та кредитовий оборот 83 857,21 грн. Різниця між ними становить: 120 214,48 грн ? 83 857,21 грн = 36 357,27 грн.

Отже, арифметичний залишок окремого рахунку простроченої заборгованості відповідає сумі, зазначеній у розрахунку позивача.

Разом з тим залишок рахунку простроченої заборгованості відображає результат проведених банком операцій. Для визначення суми, яка підлягає стягненню, суд має встановити, які саме зобов`язання включено до цього залишку та чи підтверджені підстави їх нарахування.

Зокрема, у розрахунку банку станом на 31 грудня 2021 року відображено нарахування процентів у сумі 1 187,81 грн, а станом на 01 січня 2022 року - збільшення залишку поточної кредитної заборгованості з 24 864,10 грн. до 26 051,91 грн., тобто на ту саму суму.

Подані виписки також містять записи про погашення процентів та перенесення заборгованості на рахунок простроченої. Окремі операції мають посилання на договір № 26206304044174 від 23 жовтня 2020 року, тоді як позов і розрахунок стосуються договору про надання банківських послуг від 16 липня 2019 року.

За викладених обставин суд доходить висновку, що заборгованість за наданим кредитом у розмірі 36 357,27 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач також просить стягнути 694,50 грн., зазначивши у позові цю суму як заборгованість за пенею та комісією.

При цьому у поданому розрахунку вся сума 694,50 грн. визначена як заборгованість за пенею. У виписці за відповідним рахунком відображено операцію від 30 листопада 2025 року на суму 694,50 грн. із призначенням «Нарахування штрафів/пені».

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки - штрафу, пені - за таке прострочення.

Оскільки за наданими банком розрахунком і випискою сума 694,50 грн. є пенею, нарахованою у період дії воєнного стану, вимога про її стягнення задоволенню не підлягає.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню: стягненню підлягає 36 357,27 грн, а в задоволенні вимоги про стягнення 694,50 грн пені належить відмовити.

Згідно з платіжною інструкцією № CF_138083 від 05 березня 2026 року позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки позов задовольняється на 36 357,27 грн. із заявлених 37 051,77 грн, відповідно до статті 141 ЦПК України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог: 2 662,40 грн. ? 36 357,27 грн. / 37 051,77 грн. = 2 612,50 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, статтями 509, 526, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: [зазначити за матеріалами справи]) заборгованість за договором про надання банківських послуг у розмірі 36 357 (тридцять шість тисяч триста п`ятдесят сім) гривень 27 копійок, судовий збір у розмірі 2 612 (дві тисячі шістсот дванадцять) гривень 50 копійок.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення 694 (шістсот дев`яноста чотирьох) гривень 50 копійок пені - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 16.11.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua