Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 12 листопада 2026 р.
Справа: №185/3672/21
Суддя: Красвітна Т. П.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/1712/26 Справа № 185/3672/21 Головуючий у першій інстанції:Шаповалова І. С. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого – Красвітної Т.П.,
суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2021 року по справі за позовом Комунального підприємства «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Павлоградської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2021 року КП «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Павлоградської міської ради звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що воно надає послуги водопостачання та водовідведення до квартири АДРЕСА_1 , споживачами яких є відповідачі. Відповідачі належним чином свого обов`язку з оплати наданих послуг не виконують, у зв`язку з чим за період з 01 травня 2018 року по 31 березня 2021 року утворилась заборгованість у розмірі 41184,09 грн. Тому позивач просив стягнути солідарно з відповідачів зазначену заборгованість у загальному розмірі 41184,09 грн.
Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2021 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на користь КП «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Павлоградської міської ради заборгованість з оплати послуг водопостачання і водовідведення у розмірі 41184,09 грн. Стягнуто з відповідачів на користь позивача судовий збір у розмірі по 567,50 грн з кожного.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, ставить питання про скасування заочного рішення в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_1 .
Згідно з приписами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги ціну позову в розмірі 41184,09 грн, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що КП «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Павлоградської міської ради надає послуги водопостачання та водовідведення до квартири АДРЕСА_1 (а.с. 88).
Згідно довідки Комунального підприємства «Міський інформаційно-розрахунковий аналітичний центр» Павлоградської міської ради №1430 від 12.02.2021, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 .
Отже, відповідачі є споживачами послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що надаються за адресою по АДРЕСА_2 .
Згідно з наданою позивачем випискою з особового рахунку № НОМЕР_1 за адресою по АДРЕСА_2 за період з 01 травня 2018 року по 31 березня 2021 року утворилась заборгованість за надані послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 41184,09 грн (а.с.6).
23 серпня 2022 року, у зв`язку з укладенням шлюбу, ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с.68).
Згідно зі статтями 319, 321 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статей 64, 67, 68 ЖК України наймачі повинні своєчасно та в повному обсязі вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року №1875-IV (який був чинним по 01.05.2019), залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV споживач має право, зокрема одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV виконавець зобов`язаний, підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Враховуючи наведене обов`язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.
Пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
У частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року №2189-VIII (який набрав чинності 10.12.2017), до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону №2189-VIII).
Пунктами 1, 5 частин другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року №2189-VIII встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
За змістом пунктів 1, 2 частини другої статті 8 вказаного вище Закону, виконавець комунальної послуги зобов`язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону України №2189-VIII).
У даному випадку між позивачем та відповідачами склалися фактичні договірні відносини, за якими у житло, в якому вони зареєстровані, надавалися комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Відповідно до частини першої статті 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Згідно ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Згідно положень ст. 541 ЦК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.
Частиною 1 ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
З наведеного вбачається наявність встановленого законом обов`язку споживачів сплачувати за одержані комунальні послуги, оскільки відповідачі зареєстровані у житловому приміщенні за вказаною вище адресою, де позивачем надаються послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Вказаний обов`язок поширюється на всіх осіб, що зареєстровані чи проживають за адресою надання послуг, є солідарним і його виконання може бути заявлене до будь-кого з солідарних боржників окремо чи до усіх разом.
Аналогічний правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2019 року у справі №756/10344/14 (провадження №61-33329св18).
Враховуючи викладене, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, колегія дійшла висновку про доведеність факту неналежного виконання відповідачами умов договору та наявність підстав для стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача суми боргу за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01 травня 2018 року по 31 березня 2021 року в розмірі 41184,09 грн.
Вказана вище заборгованість підтверджується наданою позивачем випискою з особового рахунку № НОМЕР_1 за адресою по АДРЕСА_2 , яка є арифметично правильною та не спростовано відповідачами (а.с. 6).
Щодо доводів апелянтки про фактичне її проживання з 2004 року за іншою адресою, колегія зазначає наступне.
Надана апелянткою копія довідки ОСББ «Сташкова, 11А» не містить дати її видачі, реєстраційного номеру, а також не містить вихідних даних, на підставі яких зазначені відомості про непроживання апелянтки з 2004 року по АДРЕСА_2 (а.с. 100).
Перевірка квартири апелянтки у невстановлений день (згідно наданої довідки) не підтверджує відсутності особи протягом усього попереднього багаторічного періоду (з 2004 року). Тому надана довідка без дати не є належним доказом непроживання ОСОБА_7 у квартирі протягом тривалого часу з 2004 року та не підтверджує підстав для звільнення її від оплати послуг за спірний період.
У статті 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (об`єднання) має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання: утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність; приймати рішення про надходження та витрати коштів об`єднання; визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об`єднання; укладати договори; виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати для виконання статутних завдань господарче забезпечення діяльності об`єднання в порядку, визначеному законом; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів; захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності; використовувати допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку для потреб органів управління об`єднання; встановлювати сервітути, здавати в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно багатоквартирного будинку; набувати статусу активного споживача на умовах, визначених Законом України "Про ринок електричної енергії".
Статтею 18 вказаного вище Закону визначено обов`язки ОСББ, відповідно до якої об`єднання відповідно до цього Закону та статуту зобов`язане: забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам; звітувати загальним зборам про виконання кошторису об`єднання за рік; забезпечувати виконання вимог статуту об`єднання; виконувати свої договірні зобов`язання; забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна; припиняти дії третіх осіб, що утруднюють або перешкоджають реалізації прав володіння, користування і розпорядження спільним майном співвласниками; у випадках, передбачених законодавством, статутом об`єднання, представляти інтереси співвласників відповідно до наданих повноважень у відносинах з третіми особами.
Також суду не надано належних доказів, що в обов`язки ОСББ «Сташкова, 11А» входить облік осіб, що проживають без реєстрації в багатоквартирному будинку.
ОСОБА_1 у спірний період була зареєстрована у встановленому порядку в квартирі по АДРЕСА_2 , тому вона є користувачем наданих позивачем комунальних послуг.
Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 02 вересня 2019 року у справі №335/479/17, провадження №61-22435св18.
Пунктом 6 ч.1 ст.20 Закону України №1875-IV передбачено право споживача на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.7 Закону України №2189-VIII споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.
Пунктом 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення №630 від 21 липня 2005 року (втратили чинність 01.05.2022) було передбачено право споживача на зменшення розміру плати у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання).
Відповідно до п.п. 7) п. 45 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 року №690, які набрали чинності 13.08.2019 (далі Правила 690), споживач має право на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови надання виконавцю заяви та документального підтвердження (зокрема, довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, іншого документа, що підтверджує право на виїзд з України чи в`їзд в Україну у відповідний період часу) в електронній або паперовій формі відповідно до умов договору.
Також у пункті 47 Правил №690 зазначено, що індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема:
інформувати протягом місяця виконавця про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) шляхом надання виконавцю витягу або інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;
інформувати виконавця про тимчасову відсутність в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів (за відсутності приладів обліку); якщо період відсутності споживача та інших осіб перевищує шість місяців, споживач для реалізації права на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) у місячний строк з моменту закінчення кожного шестимісячного періоду зобов`язаний надавати виконавцю оновлену заяву з відповідними підтвердними документами в електронній або паперовій формі.
Крім того, пунктом 33 типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженого постановою КМУ від 5 липня 2019 №690, погоджено, що у разі тимчасової відсутності споживача та інших осіб понад 30 календарних днів споживач може письмово повідомити про це виконавцеві та надати відповідне документальне підтвердження. У такому разі споживач має право на неоплату вартості послуг (у разі відсутності приладів обліку в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна).
За змістом підпункту 13 пункту 36 типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, споживач зобов`язаний письмово шляхом подання заяви інформувати виконавця про зміну власника житлового приміщення (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житловому приміщенні споживача, протягом 10 календарних днів з дня настання таких змін.
Суду не представлено доказів звернення ОСОБА_1 до позивача із заявою про її непроживання (тимчасову відсутність) за адресою по АДРЕСА_2 з відповідними підтвердними документами; клопотання про витребування відповідних доказів судом - не заявлено.
Разом з тим, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України).
Доводи апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення ОСОБА_7 про слухання справи судом першої інстанції заслуговують на увагу.
Матеріали справи не містять належних доказів повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання 08 вересня 2021 року, відповідно до положень статей 128–130 ЦПК України. Судова кореспонденція повернулась до суду без вручення адресатці з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.31, 33).
Така відмітка не підтверджує вручення судової повістки відповідачці, її відмови від отримання повістки або відсутності за зареєстрованим місцем проживання. Оскільки інших належних доказів повідомлення відповідачки матеріали справи не містять, а апеляційну скаргу обґрунтовано зазначеним порушенням, наявна обов`язкова підстава для скасування заочного рішення та ухвалення нового судового рішення відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України.
За змістом ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову в розмірі 2270,00 грн, тобто у сумі по 567,50 грн, з кожного.
Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, заочне рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.7, 367, 369, 374, 376 ЦПК України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 – задовольнити частково.
Заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2021 року – скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги Комунального підприємства «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Павлоградської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості – задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Комунального підприємства «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Павлоградської міської ради (код ЄДРПОУ 03341345) заборгованість з оплати послуг водопостачання та водовідведення в розмірі 41184 (сорок одна тисяча сто вісімдесят чотири) грн 09 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Комунального підприємства «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Павлоградської міської ради (код ЄДРПОУ 03341345) судові витрати в розмірі по 567 (п`ятсот шістдесят сім) грн 50 коп. з кожного.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 13 листопада 2026 року.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді В.С.Городнича
М.Ю. Петешенкова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua