Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №203/4635/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Суд: Центральний районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №203/4635/26

Суддя: Казак С. Ю.

Справа № 203/4635/26

Провадження № 2/0203/2506/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Биченковій Г.С.

за участю позивачки - ОСОБА_1

представника позивачки - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалась на те, що 05.05.2022 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська у справі №199/1751/22 було видано судовий наказ, за яким з неї на користь ОСОБА_4 було стягнуто аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 14.04.2022 року та до досягнення дитиною повноліття. З 2012 року вона перебувала з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах, під час яких ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народилась донька ОСОБА_5 . Приблизно з середини 2014 року вони припинили відносини та стали проживати окремо. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 13.05.2021 року у справі №199/2092/11 відповідача було визнано батьком дитини, а рішенням цього суду від 26.02.2025 року у справі №199/738/24 місце проживання дитини визначено разом із батьком. Позивачка з 2005 року перебуває на обліку «Д» у лікаря-психіатра з діагнозом F20.0, неодноразово проходила медикаментозне лікування у закладах з надання психіатричної допомоги. Відповідно до витягу з рішення, складеного КНТ «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР, наявна у позивачки психічна патологія вказує на стійке помірне порушення психічних функцій, що призводить до помірного обмеження здатності до спілкування, контролю поведінки, самообслуговування, навчання, трудової діяльності; потребує медикаментозного лікування, заходів соціального захисту, реабілітаційних заходів. Може виконувати підсобні види праці без роботи у нічний зміни. Також позивачка є інвалідом третьої групи по загальному захворюванню. З дня народження доньки, як і раніше, позивачка постійного заробітку не мала, з огляду на її діагноз постійну роботу вона не знаходила та не могла виконувати в повному обсязі посадові вимоги роботодавців. Також періодично проходила медикаментозне лікування, після чого відчувала себе краще, але тільки на певний час. З 19.11.2025 року вона зареєстрована як безробітна у Дніпровській філії Дніпропетровського ОЦЗ. З 07.01.2026 року працює кухарем в ТОВ «Омега». Після призначення пенсії та влаштування на роботу з неї стягується заборгованість по аліментам. На придбання їжі, ліків, проходження періодичного спеціалізованого медичного лікування, сплату комунальних платежів залишається дуже мало коштів. В зв`язку з цим, на теперішній час сплачувати аліменти в повному обсязі їй дуже складно. За наявною в неї інформацією відповідач має стабільну роботу, достатню заробітну плату та задовільний стан здоров`я. Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила зменшити розмір присуджених судовим наказом Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 05.05.2022 року у цивільній справі №199/1751/22 аліментів до 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В наданому відзиві представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування заперечень посилався на те, що на теперішній час донька сторін проживає з батьком, яким створені всі умови для належного проживання та забезпечення доньки. Внаслідок недбалого ставлення матері до здоров`я дитини, вже на час піклування батьком, дитина перебуває на обліку у гастроентеролога, регулярно проходить необхідні медичні обстеження та отримує призначене лікування. Внаслідок дообстеження за ініціативою батька дитині присвоєно статус інваліда віком до 18 років. Мати дитини з жовтня 2020 року жодної участі в житті дитини не приймає, у т.ч. участі у навчанні, вихованні та лікуванні, яке на сьогодні є досить коштовним та якого дитина періодично потребує. Розмір заборгованості по аліментам станом на липень 2026 року складає 144407 грн. 25 коп. Жодної поважної причини чому саме з початку стягнення аліментів вона їх не сплачувала регулярно, а також доказів та обставин, які їй заважали влаштуватись на роботу раніше та забезпечувати дитину, позивачкою не наведено.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 26.06.2026 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 03.08.2026 року позов було прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

Протокольною ухвалою суду від 27.01.2025 року було закрито підготовче провадження по справі та призначено її до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позов та посилаючись на викладені в ньому підстави, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у поданому відзиві.

Заслухавши учасників, перевіривши доводи, викладені сторонами в заявах по суті справи та дослідивши матеріали останньої, суд враховує наступне.

Судом встановлено, вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, що останні з 2012 року перебували у фактичних шлюбних відносинах.

За час спільного проживання в них народилась донька – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 13.05.2021 року у справі №199/2092/11 відповідача ОСОБА_4 було визнано батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 26.02.2025 року у справі №199/738/24 місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визначено разом із батьком.

05.05.2022 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська у справі №199/1751/22 було видано судовий наказ, за яким з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 було стягнуто аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 14.04.2022 року та до досягнення дитиною повноліття.

Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст.150,180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Частинами 1-3 ст.181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч.5 ст.183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Інститут наказного провадження відповідає міжнародним принципам здійснення справедливого та ефективного правосуддя і забезпечення прав людини. Зокрема, у Рекомендації №R (81) 7 від 14.05.1981 року Комітету міністрів Ради Європи державам членам щодо шляхів спрощення доступу до правосуддя та Рекомендації №R (84) 5 від 28.02.1984 року щодо принципів цивільного судочинства з метою вдосконалення судової системи визначено, що для справ, пов`язаних з безспірним правом, повинні бути передбачені спеціальні правила для прискорення розгляду справи.

Розгляд справ у наказному провадження врегульовано розділом ІІ ЦПК України, що зумовлено його специфікою порівняно із позовним та окремим провадженнями.

Згідно ч.ч.1,2 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Таким чином, наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суд у встановлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який особливою формою судового рішення.

Такий спрощений вид провадження застосовується у справах за вимогами, які мають очевидно достовірний характер та за відсутності спору.

Пунктом 4 ч.1 ст.161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;

Частиною 7 ст.170 ЦПК України передбачено, що у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно зі ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст ч.7 ст.170, ст.ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений судовим рішенням, не є незмінним. У разі видачі судового наказу про стягнення аліментів, боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів і доводити реальний стан здоров`я та матеріального становища, що може бути підставою для задоволення його вимоги про зменшення розміру аліментів.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13, і неодноразово підтриманою Верховним Судом у постановах: від 30 червня 2020 року у справі № 343/945/19, від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19, від 23 травня 2022 року у справі № 752/26176/18.

Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.89 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

З представлених позивачкою медичних документів вбачається, що остання з 2005 року перебуває на «Д» обліку у психіатра, за встановленим діагнозом неодноразово проходила стаціонарне лікування у психіатричних закладах, потребує спостереження лікарем-психіатром, підтримуючого лікування та періодичного лікування в психіатричних закладах в період загострення хвороби.

Також позивачці встановлено третю групу інвалідності.

Відповідно до витягу з рішення від 22.08.2025 року №152/25/3336/Р експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНТ «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР, наявна у позивачки психічна патологія вказує на стійке помірне порушення психічних функцій, що призводить до помірного обмеження здатності до спілкування, контролю поведінки, самообслуговування, навчання, трудової діяльності; потребує медикаментозного лікування, заходів соціального захисту, реабілітаційних заходів. Може виконувати підсобні види праці без роботи у нічний зміни.

Починаючи з січня 2026 року позивачка працевлаштована на посаду кухаря у ТОВ «Омега» та розмір її доходу за січень та лютий 2026 року згідно довідки ТОВ «Омега», з урахуванням утриманих сум податків та інших обов`язкових платежів, склав 19558 грн. 72 коп. (за повний відпрацьований місяць роботи в лютому 2026 року – 15539 грн.18 коп.)

Доказів щодо розмірі пенсії по інвалідності позивачкою не надано. В своїх поясненнях під час розгляду справи остання зазначила, що розмір отримуваної пенсії становить приблизно 2500 грн. на місяць.

Суд враховує, що відповідно до діючого пенсійного законодавства гарантована державою мінімальна пенсія по інвалідності не може бути нижчою за прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, який в 2026 році становить 2595 грн.

Таким чином, суд враховує, що середньомісячний дохід позивачки складає близько 18134 грн.

З урахуванням вищенаведеного, беручи до уваги розмір доходів позивачки та розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який в 2026 році для дітей віком від 6 до 18 років становить 3512 грн., приймаючи до уваги наявність у позивачки психічного захворювання, що призводить до помірного обмеження здатності до самообслуговування, навчання, трудової діяльності, потребує постійного медикаментозного лікування, заходів соціального захисту, реабілітаційних заходів, що не враховувалось судом при вирішенні питання про стягнення аліментів під час розгляду справи в порядку наказного провадження, з огляду на специфіку такого розгляду, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення присуджених з позивачки судовим наказом аліментів.

При цьому, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги, зменшивши розмір аліментів до 1/6 частині від заробітку (доходів) позивачки, що з огляду на встановлений в ході розгляду справи середньомісячний розмір її доходів, буде майже вдвічі більшим за мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину, а також надасть можливість спрямувати решту доходів позивачки на стабільне забезпечення своїх першочергових потреб, потреб на лікування тощо.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути понесені витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1064 грн. 96 коп.

Керуючись ст.ст.141,150,180-183,192 СК України, ст.ст.2,4,5,10-13,76-81,141,211,223,258,259,263-268 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів – задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, які були присудженні за судовим наказом Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 травня 2022 року у цивільній справі №199/1751/22, провадження №2-н/199/260/22 та стягувати з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 травня 2026 року та до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 1064 грн. 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11 листопада 2026 року.

Суддя С.Ю.Казак

Оригінал: reyestr.court.gov.ua