Рішення від 12 листопада 2026 р. у справі №173/1371/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 12 листопада 2026 р.

Справа: №173/1371/26

Суддя: Островерхова А. В.

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/1371/26

Номер провадження2/173/1489/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 листопада 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Островерхової А.В., за участю секретаря судового засідання Прокоф`євої Н.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.02.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 6354008 про надання споживчого кредиту у формі електронного документа з використанням електронного підпису, на підставі якого відповідач отримала кредит в розмірі 6000 грн. строком на 360 днів, а саме до 05.02.2024, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти надані у кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Умовами договору передбачено нарахування процентів: стандартна процентна ставка - 1,99 % в день, яка застосовується у межах строку кредиту та знижена процентна ставка 1,393 %, яка застосовується, якщо споживач до 12.03.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного Графіком платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

Відповідач не здійснила оплату процентів згідно з графіком та не повернула тіло кредиту. У зв`язку з чим позивачем нараховано відсотки в сумі 8358,00 грн. за 70 календарних днів.

27.11.2023 на підставі договору факторингу № 27.11/23-Ф ТОВ «Авентус Україна» за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до Відповідача. У зв`язку з чим позивач набув право грошової вимоги за кредитним договором № 6354008 від 10.02.2023 на загальну суму 16746,00 грн., з яких: 6000 грн. - заборгованість з тіла кредиту; 10746 грн. - заборгованість за процентами нарахованими первісним кредитором. З урахування відсотків, нарахованих позивачем в сумі 8358,00 грн загальна сума заборгованості становить 25104,00 грн.

Рішенням № 251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором, та понесені по справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2662 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.02.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 6354008, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти у розмірі 6000 грн. надано строком на 360 днів, зі сплатою процентів кожні 30 днів.

Стандартна процентна ставка становить 1,99% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

Знижена процентна ставка становить 1,393 % за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах: якщо Клієнт до 12.03.2023 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою за весь строк кредитування 29653,85% річних (п.1.7.1. Договору).

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 48984,00 грн. (п. 1.8.1. Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту, інформаційне повідомлення, Додаток № 1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту та паспорт споживчого кредиту підписано відповідачем за допомогою електронного підпису С7155.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За таких обставин, оскільки Відповідач належним чином взяті на себе грошові зобов`язання не виконала, суд дійшов висновку про те, що Відповідачем були порушені умови кредитних договорів.

Згідно зі ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Виконання умов договору з боку первісного кредитора підтверджується копією платіжної інструкції АТ «Ощадбанк» №7909709005 (#1187909709005) від 13.02.2023 про перерахування ОСОБА_1 13.02.2026 грошових коштів у розмірі 6000,00 грн.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2018 року в справі № 243/11704/15-ц (провадження № 61-43067св18)).

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

На підставі частини 1, 2 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Отже, виходячи із положень ст. 1078 ЦК України, за договором факторингу допускається відступлення як наявної, так і майбутньої вимоги. Наявна вимога це право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, або право грошової вимоги, можливість здійснення якої залежить від настання певної умови чи спливу строку платежу (так звана недозріла вимога). Майбутня вимога це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому, тобто яка з`явиться з тих чи інших договорів, що будуть укладені між клієнтом і боржником після договору факторингу.

27.11.2023 на підставі договору факторингу № 27.11/23-Ф ТОВ «Авентус Україна» за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до Відповідача.

Відповідно до п. 1.1. Договору факторингу № 27.11/23-Ф фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору.

На підставі витягу з реєстру боржників від 27.11.2023 (Додаток № 1 до договору факторингу від 27.11.2023 № 27.11/23-Ф) право вимоги за договором між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 про надання споживчого кредиту № 6354008 від 10.02.2023 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст України» за кредитом в сумі 16746,00 грн, з яких: 6000,00 грн - заборгованість з тіла кредиту; 10746,00 грн - заборгованість за процентами.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки на момент відступлення права вимоги строк дії Договору №6354008 від 10.02.2023 про надання споживчого кредиту ще тривав, матеріали справи не містять доказів погашення заборгованості відповідачем, а тому нарахування відсотків встановлених договором за користування кредитом є правомірним та відповідає умовам кредитного договору.

Окрім того позивач, як новий кредитор, також нарахував відсотки за користування кредитом відповідно до умов договору за період з 28.11.2023 по 05.02.2024 в сумі 8358,00 грн.

В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі статтями 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Відповідно до пункту 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У розумінні положень чинного законодавства України надання грошових коштів є послугою.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Нормою ч. 4 ст. 42 Конституції України визначено, що участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту.

З розрахунків заборгованості за договором здійснених первісним кредитором вбачається, що нарахування відсотків первісним кредитором за період з 10.02.2023 до 26.11.2023 здійснювалося за ставкою в розмірі 1,99% в день, що відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками в сумі 10746,00 грн. суд вважає законними та обґрунтованими.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором, починаючи з 11.06.2023 по 26.11.2023 первісним кредитором нарахувань за відсотками не здійснювалося.

Окрім того, позивач зазначає, що ним, як новим кредитором, також здійснювалось нарахування відсотків за період з 28.11.2023 по 05.02.2024 (70 днів) за ставкою 1,99% в день.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 ЦК України).

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, оскільки відповідач належним чином взяті на себе грошові зобов`язання не виконав, суд дійшов висновку про те, що відповідачем були порушені умови кредитного договору. Доказів сплати заборгованості як перед первісним кредитором, так і перед Позивачем Відповідач суду не надав.

Таким чином, суд вважає доведеною та обгрунтованою суму заборгованості Відповідача перед Позивачем (як новим кредитором) загальною сумою 25104,00 грн., яка складається з: 6000,00 грн - заборгованість з тіла кредиту; 10746,00 грн - заборгованість за процентами та 8358,00 грн - заборгованість за відсотками, нарахованана ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 70 календарних днів.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження відсутності боргу перед Позивачем.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Також суд встановивши, що рішенням № 251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Щодо вирішення питання розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією № 4438 від 27.04.2026 про сплату судового збору в сумі 2662 грн. 40 коп. Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 2662 грн. 40 коп..

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу, які складають 10000 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, поведінку сторін під час розгляду справи, а також дії сторін щодо досудового врегулювання спору та мирного врегулювання спору під час розгляду справи.

Матеріали справи містять копію договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, акт №1552 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору 10/12-2024 від 10.12.2024 з детальним описом наданих послуг, виконаних адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем, необхідних для надання правничої допомоги у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Разом із тим, вирішуючи питання щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує не лише факт понесення таких витрат та їх документальне підтвердження, а й критерії їх співмірності, обґрунтованості та пропорційності предмету спору.

Судом встановлено, що дана справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 25104,00 грн. та розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Предмет спору не є складним, фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є типовими для спорів про стягнення заборгованості за кредитними договорами, а розгляд справи не потребував проведення судових засідань, допиту свідків, призначення експертиз чи вчинення інших процесуальних дій, пов`язаних зі значним обсягом юридичної роботи.

Крім того, матеріали справи не містять доказів виконання представником позивача значного обсягу додаткової роботи, який би об`єктивно обумовлював необхідність відшкодування витрат на професійну правничу допомогу саме у заявленому розмірі 10000,00 грн.

З урахуванням характеру та складності спору, ціни позову, обсягу фактично виконаної представником позивача роботи, способу розгляду справи, відсутності судових засідань та інших процесуальних дій, а також з урахуванням принципів розумності, співмірності та пропорційності суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн є завищеним.

Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованим та співмірним із предметом спору розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (юридична адреса: вул. Набережна-Корчуватська, буд. 27, прим. 2, м. Київ, код ЄДРПОУ 44559822) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 6354008 від 10.02.2023 у загальному розмірі 25104 (двадцять п`ять тисяч сто чотири) гривні 00 копійок, яка складається з: 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 19104 (дев`ятнадцять тисяч сто чотири) гривні 00 копійок - заборгованість за відсотками.

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» понесені судові витрати в частині судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п`ять) тисяч гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту.

Суддя А.В. Островерхова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua