Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №160/18511/26
Суддя: Кучма Костянтин Сергійович
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 рокуСправа № 160/18511/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо незарахування до страхового стажу періодів його навчання з 01.09.1985 р. по 31.07.1992 р. в Державному вищому навчальному закладі "Донецький Національний технічний університет";
- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до його страхового стажу періоди навчання в Державному вищому навчальному закладі "Донецький національний технічний університет" з 01.09.1985 р. по 31.07.1992 р.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 28.07.2025 №33371-24644/Д-01/8-0400/25 йому відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періоду навчання в Донецькому політехнічному інституті з 01.09.1985 по 19.02.1992 у зв`язку з перетином цього періоду з військовою службою з 27.06.1986 по 02.06.1988. Він вважає таку відмову протиправною, оскільки факт його навчання підтверджується дипломом серії НОМЕР_1 від 22.06.1992, а також довідкою ДВНЗ «Донецького національного технічного університету» від 26.11.2025 № 187, якою підтверджено вступ до інституту у 1985 році та закінчення повного курсу навчання у 1992 році. Посилаючись на п.«д» ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.8 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 № 637, зазначає, що період навчання підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на пенсію. Також зазначає, що після подання додаткових документів рішенням Головного управління ПФУ у Львівській області від 16.03.2026 № 047050030910 йому повторно відмовлено у зарахуванні зазначеного періоду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.ст.160, 161 КАС України та запропоновано позивачу у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання уточненої позовної заяви з уточненим суб`єктним складом та її копії для направлення відповідачу у справі із зазначенням всіх реквізитів передбачених п.2 ч.5 ст.160 КАС України.
На виконання ухвали суду позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, а саме надано уточнену позовну заяву.
Ухвалою суду від 23.07.2026 прийнято уточнену позовну заяву та відкрито провадження у справі і призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою зобов`язано відповідача надати належним чином завірені копії пенсійної справи позивача. У задоволенні заяви позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державний вищий навчальний заклад «Донецький національний технічний університет» відмовлено.
Відповідачу позов з додатками та зазначена ухвала суду доставлені в електронний кабінет, що підтверджується відповідною довідкою наявною в матеріалах справи. Але відзиву на позовну заяву чи будь-яких документів, що стосуються даного предмету спору, відповідач до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Спірним у рамках цієї справи є дії відповідача в частині не зарахування періоду навчання позивача в Державному вищому навчальному закладі "Донецький національний технічний університет" з 01.09.1985 р. по 31.07.1992 р.
Підстави та мотиви відмови у вчиненні цих дій викладені відповідачем у листі від 28.07.2025 №33371-24644/Д-014/8-0400/25 року та зводяться до того, що період навчання позивача в Донецькому політехнічному інституті з 01.09.1985 по 19.02.1992 у зв`язку з перетином цього періоду з військовою службою з 27.06.1986 по 02.06.1988.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV), який був прийнятий на зміну положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ).
Згідно із ст.24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Пунктом 8 Порядку № 637, встановлено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Відповідно до п.«д» ч.3 ст.56 Закону №1788-ХІІ встановлено, що до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Пунктом 38 Положення про пільги для військовослужбовців, військовозобов`язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку, та їх сімей, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 17.02.1981 №193 передбачено, що за особами, призваними на військову службу в період навчання у навчальних закладах, при звільненні до запасу зберігається право бути зарахованими для продовження навчання у тому навчальному закладі та на тому курсі, де вони навчалися до призову на військову службу з призначенням стипендії з дня відновлення у навчальному закладі до результатів чергової екзаменаційної сесії.
Відповідно до диплому від 22.06.1992 НОМЕР_1 позивач навчався Державному вищому навчальному закладі "Донецький Національний технічний університет" з 01.09.1985 по 31.07.1992.
В період навчання позивач призваний на військову службу з 27.06.1986 по 02.06.1988, що підтверджується військовим квитком.
Оскільки період строкової служби позивача припадає на період його навчання, очевидно, що саме проходження військової служби призвело до збільшення строку навчання.
Суд вважає, що у відповідача були у наявності всі необхідні документи для зарахування до страхового стажу позивача періоду його навчання з 01.09.1985 р. по 31.07.1992 р. з урахуванням періоду проходження військової служби з 27.06.1986 по 02.06.1988.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи та необхідність ефективного відновлення порушених прав позивача, суд дійшов висновку, що слід визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування до страхового стажу періоду його навчання з 01.09.1985 по 31.07.1992 у Державному вищому навчальному закладі «Донецький національний технічний університет» та зобов`язання відповідача зарахувати зазначений період до страхового стажу позивача.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звільнений від сплати судового збору, відтак, розподіл судових витрат між сторонами справи не здійснюється.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1985 р. по 31.07.1992 р. в Державному вищому навчальному закладі "Донецький Національний технічний університет".
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання в Державному вищому навчальному закладі "Донецький національний технічний університет" з 01.09.1985 р. по 31.07.1992 р.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя К.С. Кучма
Оригінал: reyestr.court.gov.ua