Суд: Чугуївський міський суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження
Дата: 12 листопада 2026 р.
Справа: №636/2282/26
Суддя: Грошова Н. М.
Справа № 636/2282/26
Провадження 1-кп/636/1346/26
ВИРОК
Іменем України
13.11.2026 м. Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого – судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,
прокурора Чугуївської окружної прокуратури Харківської області – ОСОБА_3 ,
обвинуваченого – ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Чугуївського міського суду Харківської області кримінальне провадження № 12026226290000010 від 22.01.2026 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, освіта середня, офіційно не працевлаштований, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, інвалідність не встановлена, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , засуджений 04.02.2025 вироком Фрунзенського районного судуу м. Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 1 року пробаційного нагляду (на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення покарання невідбуте),
у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
в с т а н о в и в :
21.01.2026, близько 17 години, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , де на грунті особистих раніше виниклих неприязних відносин та сварки зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння потерпілій ОСОБА_5 , тілесних ушкоджень.
Так, ОСОБА_4 , перебуваючи за вищевказаною адресою, знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізуючи свій протиправний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 , знаходячись навпроти потерпілої та тримаючи в правій руці кухонний ніж, наніс удар в область лівого плеча ОСОБА_5 .
Від нанесеного удару у потерпілої ОСОБА_5 почалась кровотеча, в цей час ОСОБА_4 знаходячись навпроти потерпілої замахнувся для того, щоб знову нанести удар ножем потерпілій ОСОБА_5 , однак остання передбачаючи це, схопила долонею лівої руки лезо ножа, вирвавши у ОСОБА_4 ніж з руки, в результаті чого отримавши різану рану долонної поверхні 4 пальця лівої кісті. Надалі потерпіла ОСОБА_5 поклала ніж до своєї сумки та пішла у напрямку вул. Центральної с. Тернова Чугуївського району Харківської області.
Після чого ОСОБА_4 припинив свої дії самостійно та покинув місце вчинення кримінального правопорушення.
В результаті злочинних дій ОСОБА_4 , який заподіяв потерпілій ОСОБА_5 , згідно з висновком судово-медичного експерта № 12-14-15-Ч/26 від 06.02.2026 наступні тілесні ушкодження: колото-різана рана лівого плеча та різана рана долонної поверхні 4 пальця лівої кісті.
Вказані вище тілесне ушкодження утворились від дії предмета, що володіє колючими та ріжучими властивостями, можливо в строк на який вказує ОСОБА_5 , а саме 21.01.2026.
За ступенем тяжкості тілесне ушкодження кваліфікується за критерієм тривалості розладу здоров`я, як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я тривалістю понад 6 днів, але не більш як три тижні (21 день).
Допитаний у судовому засідання обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, визнав у повному обсязі, підтвердив всі обставини викладені в обвинувальному акті та пояснив, що дійсно 21.01.2026 на ґрунті ревнощів відбулась сварка з ОСОБА_5 , з якою він перебуває у сімейних стосунках та проживає разом близько 15 років. Близько 17 години, в с. Тернова на вулиці навпроти буд. № 31 по вул. Миру, знаходився в стані алкогольного сп`яніння, наніс удар кухонним ножом в область лівого плеча ОСОБА_5 . Від нанесеного удару у потерпілої ОСОБА_5 почалась кровотеча, потім він замахнувся для того, щоб знову нанести удар ножем та потерпіла схопила лезо ножа та вирвала ніж з руки. Просить вибачення за вчинене, зазначив, що примирився з потерпілою, вони проживають разом, намагається налагодити стосунки, алкогольні напої не вживає.
У вчиненому щиро кається, виражає осуд своєї поведінки, просить суд суворо його не карати, зробив для себе відповідні висновки.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, звернулася до суду із заявою, в якій просила здійснювати розгляд кримінального провадження без її участі, покарання визначити на розсуд суду.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що всі учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність та істинність їх позиції не викликає сумнівів. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого та стосуються речових доказів. Судом також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає повністю доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_4 в обсязі пред`явленого обвинувачення та кваліфікує його дії:
- за ч. 2 ст. 125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я..
В судових дебатах прокурор вважала вину ОСОБА_4 у скоєного кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України повністю доведеною. Просила визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального проступку за ч. 2 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання із встановленням іспитового терміну на 1 рік.
Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст.65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.
Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому.
Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних відносинах, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 засуджений 04.02.2025 вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 1 року пробаційного нагляду (на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення покарання невідбуте), офіційно не працевлаштований, неодружений, перебуває у сімейних відносинах з ОСОБА_5 , неповнолітніх дітей на утриманні не має, інвалідність не встановлена, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до вимог ч .2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, з дотриманням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, враховує фактичні обставини кримінального провадження, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, відомості про особу винного, наявність обставини, яка пом`якшує покарання та обсавин, що обтяжують покарання, беручи до уваги відношення обвинуваченого до вчиненого, з урахуванням майнового стану обвинуваченого, який не працевлаштований, вважає необхідним призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України та обрати вид покарання – обмеження волі, що є необхідним й достатнім для його виправлення, перевиховання та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень і відповідатиме вимогам ст.ст. 50, 65 КК України.
Для призначення такого виду покарання відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 КК України перешкод не має.
При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_4 засуджений вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 04.02.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 1 року пробаційного нагляду (на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення покарання не відбуте).
Згідно відомостей, які надані до суду Чугуївським РВ № 3 філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області, вказаний вирок надійшов на виконання та засуджений був поставлений на облік 30.06.2025 (з цієї дати обчислюється строк покарання). У зв`язку з відбуттям установленого строку покарання, ОСОБА_4 знятий з обліку Чугуївського РВ № 3 філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області 29 червня 2026 року.
У постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06 грудня 2021 року (справа № 243/7758/20) міститься висновок про застосування норм права, згідно з яким для застосування закріплених у ч. 1 ст. 71 КК України правил призначення покарання за сукупністю вироків законодавець визначає сукупність двох обов`язкових умов, що мають бути встановлені в їх нерозривній єдності:
- перша стосується моменту вчинення нового кримінального правопорушення засудженим - "після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання" за попереднім вироком;
- друга - наявності невідбутої частини покарання (основного та/або додаткового) за попереднім вироком на момент призначення судом покарання за новим вироком.
Відсутність хоча б однієї з указаних умов виключає можливість застосування положень ч. 1 ст. 71 КК України під час вирішення питання про призначення покарання за новим вироком.
Так, з урахуванням того, що покарання за попереднім вирок відбуто на час постановлення вироку, відсутні підстави застосування положень ч. 1 ст. 71 КК України під час вирішення питання про призначення покарання за даним вироком .
З урахування даних про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, враховуючи конкретні обставини справи, відношення до вчиненого та прагнення обвинуваченого стати на шлях виправлення, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконання покладених на нього обов`язків, та приймає рішення про звільнення його у відповідності зі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з встановлення мінімального іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст. 75 КК України.
Об`єктивні обставини, які б давали підстави для висновку про неможливість виправлення обвинуваченого при призначенні йому покарання у вигляді обмеження волі з випробовуванням зі встановленням іспитового строку відсутні.
Застосування інституту звільнення від відбування покарання, має бути індивідуальним щодо кожної особи та на думку суду не зашкодить реалізації цілей покарання, сприятиме виправленню обвинуваченого без ізоляції від суспільства та попередженню скоєння ним нових кримінільних правопорушень.
У той же час, з метою контролю за поведінкою засудженого, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 обов`язки передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирався.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд
у х в а л и в:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Чугуївський міський суд Харківської області від 26.01.2026 (справа № 636/660/26) на майно: ніж кухонний нескладний, загальною довжиною 21 см, який було поміщено до паперового конверту, опечатаного бирко НПУ, на якому зазначені пояснювальні надписи та підписи всіх учасників слідчої дії; кофта жіноча зеленого кольору з довгим рукавом, має механічні пошкодження на лівому рукаві у вигляді розрізу лінійної форми в кількості 2 шт, 1.5 см довжина кожного розрізу та нашарування речовини бурого кольору, який було поміщено до паперового конверту, опечатаного биркою НПУ, на якому зазначені пояснювальні надписи та підписи всіх учасників слідчої дії.
Речовий доказ: ніж кухонний нескладний, загальною довжиною 21 см, який було поміщено до паперового конверту, опечатаного биркою НПУ, на якому зазначені пояснювальні надписи та підписи всіх учасників слідчої дії, який передано на зберігання до Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області згідно квитанції від 12.11.2026 – знищити.
Речовий доказ: кофта жіноча зеленого кольору з довгим рукавом, має механічні пошкодження на лівому рукаві у вигляді розрізу лінійної форми в кількості 2 шт, поміщена до паперового конверту, опечатаного биркою НПУ із зазначенням пояснювальних надписів та підписів всіх учасників слідчої дії, яку передано на зберігання до Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області згідно квитанції від 12.11.2026 – повернути потерпілій ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Головуючий: суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua