Рішення від 09 листопада 2026 р. у справі №401/3217/25 — Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Суд: Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №401/3217/25

Суддя: Волошина Н. Л.

Справа № 401/3217/25

Провадження № 2/401/317/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Волошиної Н.Л., за участю секретаря судового засідання Яцини А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Світловодськ Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Акціонерне товариство «УКРСИББАНК»,-

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2025 року представник позивача ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» Вишневська О.І. звернулася до суду з позовом та просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, що складається з: 9 432,94 грн - 3 % річних, 30 687,83 грн - інфляційних втрат та понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12 червня 2007 року між АТ «УКРСИББАНК» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11168609000, згідно якого Позичальник отримав кредит у розмірі 18 000,00 доларів США, що станом на день надання кредиту становило 90 900,00 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 Позичальник ОСОБА_2 помер, а ОСОБА_1 прийняла спадщину та є єдиним спадкоємцем після смерті Позичальника.

АТ «УКРСИББАНК», з підстав визначених ст. 1281 ЦК України, звернулося до суду із позовом про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором, який був укладений із спадкодавцем, в розмірі 63 770,86 грн – простроченої заборгованості за кредитом та 1 290,86 грн – заборгованості по сплаті відсотків. Всього просив стягнути з відповідачів, солідарно 65 060,92 грн, в межах вартості спадкового майна, а судові витрати покласти на відповідачів.

27 грудня 2011 року Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області ухвалено рішення по справі № 2-1449/11, яким позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УКРСИББАНК» заборгованість за кредитним договором в сумі 65 060 грн 92 к. в межах вартості спадкового майна.

12 грудня 2012 року між ПАТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» укладений договір факторингу № 1, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 11168609000 від 12 червня 2007 року.

15 березня 2017 року ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області № 2-1449/11(№ 6/401/1/17) замінено Публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК» його правонаступником ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» у справі за позовом ПАТ «УКРСИББАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 65 060,92 грн за договором кредитування № 11168609000 від 12 червня 2007 року. На сьогоднішній день відповідачами рішення суду про стягнення кредитної заборгованості не виконано, залишок боргу складає 65 060,92 грн.

У зв`язку з наведеними обставинами загальна сума 3 % річних та інфляційних втрат, понесених ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», внаслідок прострочення Відповідачем сплати заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту та Рішенню суду становить 40 120,77 грн, що складається з: 9 432,94 грн - 3 % річних за період з 27 травня 2017 року по 23 лютого 2022 року (включно), 30 687,83 грн – інфляційних втрат за період з 02 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року (включно). (а.с. 2-6)

Ухвалою судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, призначено судове засідання, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено АТ «УКРСИББАНК». (а.с. 39-41)

12 лютого 2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Татарчука О.В. судом отримано відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача зазначає, що позивачем не доведено наявності правових підстав для стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат у заявленому розмірі, оскільки рішенням Світловодського міськрайонного суду від 27 грудня 2011 року уже було визначено розмір заборгованості, позивач мав можливість реалізувати свої права стягувача в межах виконавчого провадження.

Водночас позивач не надав доказів того, чи пред`являвся виконавчий лист до виконання, які суми фактично стягнуто з відповідача, за який період здійснювалося стягнення та який залишок заборгованості існував. Без з`ясування цих обставин неможливо встановити правомірність та обґрунтованість заявлених нарахувань.

Крім того, позивач здійснив нарахування 3 % річних та інфляційних втрат починаючи з травня 2017 року, не обґрунтувавши належним чином початок, тривалість та правильність визначеного періоду нарахування, а також не врахувавши необхідність підтвердження фактичного залишку боргу за кожний відповідний період.

Таким чином, позивач не довів належними та допустимими доказами ані правильності розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат, ані обґрунтованості заявленої до стягнення суми 40 120,77 грн, у зв`язку з чим позов не підлягає задоволенню. (а.с. 85)

23 лютого 2026 року судом отримано клопотання, відповідно до якого представник позивача ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» Вишневська О.І. просить суд залишити без розгляду відзив представника відповідача з підстав пропуску процесуального строку на його подання. (а.с. 89-90)

03 червня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Татарчука О.В. судом отримано пояснення, відповідно до яких представник відповідача позицію викладену у відзиві на позовну заяву підтримав та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. (а.с. 113)

У судове засідання представник позивача ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» Вишневська О.І. не з`явилася, позовні вимоги підтримала, просила розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, про що подала до суду відповідну заяву. (а.с. 64-65)

Представник третьої особи АТ «УКРСИББАНК» у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань, пояснень чи заперечень до суду не надходило. (а.с. 48, 61, 71, 96, 103, 111, 117, 127, 131, 144)

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Татарчук Т.О. підтримали позицію, викладену у відзиві на позовну заяву та просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши відповідача ОСОБА_1 та її представника адвоката Татарчук Т.О., дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Зі змісту рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 грудня 2011 року у справі № 2-1449/11 вбачається, що позов ПАТ «УКРСИББАНК» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 11168609000 від 12 червня 2007 року в сумі 65 060,92 грн в межах вартості спадкового майна та судові витрати у розмірі 770,60 грн. (а.с. 13)

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 березня 2017 року у справі № 2-1449/11 (№ 6/401/1/17) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» про заміну сторони у виконавчому провадженні, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для його пред`явлення у справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволено; постановлено замінити Публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» у справі за позовом ПАТ «УКРСИББАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 65 060,92 грн за договором кредитування №11168609000 від 12 червня 2007 року; видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» дублікат виконавчого листа № 2-1449 від 16 лютого 2012 року на підставі рішення Світловодського міськрайонного суду від 27 грудня 2011 року в справі за позовом ПАТ «УКРСИББАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 65 060,92 грн за договором кредитування № 11168609000 від 12 червня 2007 року, з зазначенням нового стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ»; поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» строк пред`явлення до виконання дубліката виконавчого листа №2-1449 від 16 лютого 2012 року на виконання рішення Світловодського міськрайонного суду від 27 грудня 2011 року в справі за позовом ПАТ «УКРСИББАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 65 060,92 грн за договором кредитування № 11168609000 від 12 червня 2007 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ». (а.с. 15-17)

Проте відповідно до ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 травня 2017 року у справі № 2-1449/11 (№ 22-ц/781/831/17) ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 березня 2017 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для нового розгляду заяви ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» про заміну сторони у виконавчому провадженні, видачу дублікату виконавчого документа та поновлення строку для його пред`явлення. (а.с. 149-161)

29 травня 2017 року ухвалою судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області у справі № 2-1449/11 (№ 6/401/43/17) прийнято до розгляду заяву ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» про заміну сторони у виконавчому провадженні, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для його пред`явлення у справі за позовом ПАТ «УКРСИББАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, заяву ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» про поновлення строків пред`явлення виконавчого листа та видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом ПАТ «УКРСИББАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором виділено у самостійне провадження ( справа №401/1471/17 , провадження № 6/401/46/17) (а.с. 162-163)

З ухвали Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області у справі № 2-1449/11 (№ 6/401/43/17) від 14 вересня 2017 вбачається, що заяву ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» про заміну сторони задоволено, замінено Публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» у справі за позовом ПАТ «УКРСИББАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 65 060,92 грн за договором кредитування № 11168609000 від 12 червня 2007 року. Ухвала набрала законної сили 20 жовтня 2017 року. (а.с. 164-66)

01 грудня 2017 року ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області у справі № 401/1471/17 (№ 6/401/46/17) в задоволенні заяви ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» про поновлення строків пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом ПАТ «УКРСИББАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11168609000 від 12 червня 2007 року відмовлено.Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 28 березня 2018 року у справі № 401/1471/17 (№ 22-ц/781/467/18) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» залишено без задоволення, а ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 грудня 2017 року залишено без змін. Ухвала суду від 01 грудня 2017 року набрала законної сили 28 березня 2018 року. (а.с. 167-169, 170-172)

15 лютого 2019 року суддею Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області у справі № 2-1449/11 (№ 6/401/13/19) відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строків його пред`явлення до виконання. (а.с. 173-174)

З інформаційного повідомлення Світловодського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 19 червня 2026 року № 32550, наданого на запит суду, вбачається, що згідно перевірки Журналів реєстрації вхідних документів про відкриття виконавчого провадження, Журналів обліку виконавчих документів, переданих державному виконавцю, а також бази даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на 18 червня 2026 року виконавчий лист № 2-1449/11 від 27 грудня 2011 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до відділу для примусового виконання не надходив. (а.с. 121)

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом статей 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює обставини, що мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, достовірними – докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми – докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що входять до предмета доказування.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України інфляційні втрати та три проценти річних є спеціальними наслідками прострочення виконання грошового зобов`язання, а їх стягнення передбачає наявність правових підстав для примусового захисту відповідної грошової вимоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 лютого 2026 року у справі № 754/511/23 сформулювала правовий висновок щодо застосування частини другої статті 625 ЦК України у випадках, коли стягувач остаточно втратив можливість примусового виконання судового рішення про стягнення основного боргу.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що судове рішення про стягнення заборгованості не створює нового грошового зобов`язання, а підтверджує існування вже наявного зобов`язання та забезпечує можливість його примусового виконання у встановленому законом порядку.

Водночас у разі закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та остаточної відмови суду в поновленні такого строку стягувач втрачає можливість примусового виконання судового рішення. При цьому саме грошове зобов`язання не припиняється, однак вимога за ним стає такою, що позбавлена примусового судового захисту, тобто набуває ознак натурального зобов`язання.

У пунктах 113-119 зазначеної постанови Велика Палата Верховного Суду наголосила, що встановлення строків пред`явлення виконавчих документів до виконання спрямоване на забезпечення принципу правової визначеності, остаточності правовідносин та захист боржника від безстрокової загрози примусового виконання судового рішення.

При цьому Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що до грошових вимог, можливість примусового стягнення яких за судовим рішенням остаточно втрачена, не застосовуються положення частини другої статті 625 ЦК України, оскільки протилежний підхід дозволяв би кредитору необмежено в часі пред`являти нові позови про стягнення інфляційних втрат та процентів річних на суму боргу, примусове виконання рішення щодо якого вже стало неможливим.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на необхідність добросовісного користування процесуальними правами та своєчасного вчинення стягувачем усіх необхідних дій для реалізації права на примусове виконання судового рішення. Наслідки бездіяльності стягувача не можуть безстроково покладатися на боржника.

Важливим є також те, що Велика Палата Верховного Суду у пункті 135 зазначеної постанови відступила від попереднього висновку Верховного Суду у справі № 759/4755/19 щодо можливості застосування статті 625 ЦК України за обставин остаточної втрати кредитором можливості примусового виконання судового рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, наведений правовий висновок Великої Палати Верховного Суду підлягає врахуванню під час вирішення цього спору.

Як встановлено судом, рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 грудня 2011 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ПАТ «УКРСИББАНК» заборгованість за кредитним договором № 11168609000 від 12 червня 2007 року в розмірі 65 060,92 грн у межах вартості спадкового майна.

ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» як правонаступник первісного стягувача зверталося до суду із заявами про заміну сторони, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку його пред`явлення до виконання.

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 грудня 2017 року у справі № 401/1471/17 у задоволенні заяви ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу його дубліката відмовлено. Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 28 березня 2018 року зазначену ухвалу залишено без змін.

Крім того, відповідно до інформаційного повідомлення Світловодського відділу державної виконавчої служби від 19 червня 2026 року № 32550 виконавчий лист № 2-1449/11 від 27 грудня 2011 року до органу державної виконавчої служби для примусового виконання не надходив.

Таким чином, судом установлено, що виконавчий документ до примусового виконання не пред`являвся, а в поновленні строку його пред`явлення ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» остаточно відмовлено.

При цьому суд враховує, що заміна первісного стягувача його правонаступником не поновлює автоматично строк пред`явлення виконавчого документа до виконання та не створює нового строку для примусового стягнення заборгованості.

Отже, на час звернення ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» із цим позовом позивач уже втратив можливість примусового виконання рішення суду від 27 грудня 2011 року.

Суд також бере до уваги, що заявлені позивачем вимоги стосуються періоду з 02 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року щодо інфляційних втрат та з 27 травня 2017 року по 23 лютого 2022 року щодо трьох процентів річних. Водночас на момент звернення з позовом остаточна відмова в поновленні строку пред`явлення виконавчого документа до виконання вже набрала законної сили.

З огляду на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 754/511/23 суд доходить висновку, що після остаточної втрати позивачем можливості примусового виконання основного судового рішення відсутні правові підстави для стягнення з відповідача додаткових платежів, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, на суму такого боргу.

Крім того, позивачем не надано належних доказів, які б спростовували інформацію органу державної виконавчої служби про непред`явлення виконавчого листа до виконання, а також не доведено обставин, які б свідчили про наявність у нього законної можливості примусового виконання відповідного судового рішення після остаточної відмови в поновленні строку.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими для всіх органів державної влади, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Водночас обов`язковість судового рішення не означає можливості його примусового виконання поза межами встановлених законом строків.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються та яку правову норму належить застосувати до відповідних правовідносин.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оцінивши докази у їх сукупності відповідно до статті 89 ЦПК України, суд доходить висновку, що позивачем не доведено наявності правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 40 120,77 грн, що складається з: 9 432,94 грн – 3 % річних та 30 687,83 грн - інфляційних втрат.

При цьому суд вважає, що відсутність правових підстав для застосування частини другої статті 625 ЦК України є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні позову, у зв`язку з чим окрема оцінка правильності арифметичного розрахунку заявлених сум не впливає на результат розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим судовий збір слід віднести на рахунок позивача.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів шляхом подання апеляційної скарги в порядку ст.ст. 351-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», код ЄДРПОУ 37825968, адреса: вул. Менделєєва, буд. 12 офіс 91/1, м. Київ;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Третя особа - Акціонерне товариство «УКСИББАНК», код ЄДРПОУ 09807750, адреса: вул. Андріївська, буд. 2/12, м. Київ.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Н.Л.Волошина

Оригінал: reyestr.court.gov.ua