Суд: Вільшанський районний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №384/245/26
Суддя: Сорокіна О. О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
№ 384/245/26
№пр. 2/384/340/2026
12 листопада 2026 року с-ще Вільшанка
Вільшанський районний суд
Кіровоградської області
в складі:
головуючого судді Сорокіної О.О.,
з участю секретаря судового засідання Сачко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Вільшанка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
в с т а н о в и в:
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначає, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 06.10.2025 укладено Кредитний договір (оферти) №06.10.2025-100001746. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 15 600,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 06.10.2025, на строк, вказаний у заявці.
Строк, на який надається Кредит - 217 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 10.05.2026.
14.10.2025 року між Кредитодавцем та Позичальником було укладено додатковий договір за яким Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору: 1.1. Сума Кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 7000 грн. 00 коп., яка складається з усіх Траншів (частин Суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених Сторонами Додаткових Договорах (чергові Транші). 1.2. За даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику 2-й Транш у розмірі 1000 грн. 00 коп.
19.10.2025 року між Кредитодавцем та Позичальником було укладено додатковий договір за яким Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору: 1. Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору: 1.1. Сума Кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 10000 грн. 00 коп., яка складається з усіх Траншів (частин Суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених Сторонами Додаткових Договорах (чергові Транші). 1.2. За даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику 3-й Транш у розмірі 3000 грн. 00 коп.
20.10.2025 року між Кредитодавцем та Позичальником було укладено додатковий договір за яким Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору: 1.1. Сума Кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 12600 грн. 00 коп., яка складається з усіх Траншів (частин Суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених Сторонами Додаткових Договорах (чергові Транші). 1.2. За даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику 4-й Транш у розмірі 2600 грн. 00 коп.
08.11.2025 року між Кредитодавцем та Позичальником було укладено додатковий договір за яким Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору: 1. Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору: 1.1. Сума Кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 14600 грн. 00 коп., яка складається з усіх Траншів (частин Суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених Сторонами Додаткових Договорах (чергові Транші). 1.2. За даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику 5-й Транш у розмірі 2000 грн. 00 коп.
11.12.2025 року між Кредитодавцем та Позичальником було укладено додатковий договір за яким Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору: 1.1. Сума Кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 15600 грн. 00 коп., яка складається з усіх Траншів (частин Суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених Сторонами Додаткових Договорах (чергові Транші). 1.2. За даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику 6-й Транш у розмірі 1000 грн. 00 коп.
Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало належним чином та в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 39362 грн., що складається з: тіла кредиту - 15600 грн. процентів - 14468 грн., комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 90 грн., додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 1404 грн., відсотків, нарахованих по 625 ст. ЦК України - 7800 грн.
На підставі вищевикладеного просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість, що становить 39362 грн. 00 коп., та судові витрати в сумі 2662 грн. 40 коп.
Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2026 року заочне рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 15 липня 2026 року по цивільній справі №384/245/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано. Судове засідання призначено на 10 вересня 2026 року.
21 серпня 2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна зазначила, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами позовні вимоги, а надані ним докази є недостатніми та не дають підстави дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмету доказування, тому позов є необґрунтованим. Вказані у письмових копіях договору кредиту одноразові електронні ідентифікатори за відсутності верифікації та ідентифікації позичальника при їх отриманні та підписанні не є достовірними та достатніми доказами підписання укладання цих договорів відповідачкою у електронній формі відповідно до визначеного у нормах ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» порядку. Тому надані позивачем вищевказані паперові копії електронних доказів кредитного договору з доповненнями, які містять інформацію про їх підписання електронним підписом - одноразовим ідентифікатором - не можна вважати достовірними та достатніми у розумінні ст. 78 ЦПК України для того, щоб з урахуванням загальних принципів цивільного законодавства, справедливість, добросовісність та розумність, п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, дійти висновку про підписання та укладення договорів кредиту, які зазначені у позові.
До того ж, у матеріалах справи відсутні первинні документи (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, виписки по рахунку), які підтверджують виконання ТОВ «Споживчий центр» умов кредитних договорів щодо перерахунку коштів саме на банківський рахунок ОСОБА_1 .
Позивачем у підтвердження заявлених вимог про стягнення заборгованості за позикою не долучено документу, передбаченого ст.ст. 41, 49 Закону України «Про платіжні послуги», ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію», які підтверджують зарахування коштів на рахунок відповідача, а також те, що такий переказ є завершений.
У матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості, який дозволив би перевірити правильність нарахування відсотків, а також зробити висновок, що заборгованість за зазначеними кредитними договорами виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем.
Довідка про ідентифікацію не є первинним документом, який підтверджує дійсність фінансової операції, а лише відображає загальні дані щодо відповідача та дати заявок на кредит і банківських переказів, однак не підтверджує здійснення таких переказів первісним кредитором. Оскільки до позовної заяви не долучено жодного із цих документів: платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога, меморіальний ордер, вважає, що за кредитним договором позивачем не надано первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували, що первісний кредитор ТОВ «Споживчий центр» виконав зобов`язання щодо видачі грошових коштів на картковий рахунок відповідача.
Щодо стягнення комісії зазначила, що зі змісту договору №06.10.2025-100001746 від 06.10.2025 про надання кредиту сторони погодили комісію «за надання кредиту», тоді як у договорі позивач не зазначив та не надав доказів, переліку послуг «за надання кредиту», їх погодження зі споживачем при укладенні кредитного договору.
Щодо нарахованих відсотків по ст. 625 ЦК України зазначила, що встановлення сторонами договору розміру відсотків за несвоєчасно виконані зобов`язання за кожен день прострочки, що в результаті становить 7800 грн, є несправедливим у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банк, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації, у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором.
У зв`язку з викладеним просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с. 120-126).
31 серпня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він зазначив, що сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності. Натомість позиція Позивача, що підтверджена поданими доказами, є більш аргументованою та вірогідною на відміну від позиції Відповідача, оскільки останній не скористався наданими йому рівними процесуальними можливостями для їх спростування, поставивши під сумнів їх належність, допустимість чи достовірність не подав альтернативних доказів, для підтвердження своєї позиції. Таким чином, заперечуючи щодо отримання відповідачем кредитних коштів, сторона відповідача не подала виписки по рахунках відповідача або клопотання про витребування таких доказів, на спростування доказів, наданих стороною позивача. Отже, суд має оцінювати докази, подані позивачем, як такі, що є достатніми та переконливими у сукупності, а заперечення відповідача як такі, що не впливають на встановлення фактичних обставин справи. За цих умов врахування поданих позивачем доказів при ухваленні судового рішення є наслідком дотримання принципів змагальності, рівності сторін та верховенства права, а ухвалене на їх підставі рішення відповідатиме вимогам законності й обґрунтованості.
З матеріалів справи слідує, що спірний кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, зокрема, з боку відповідача договір підписано одноразовим ідентифікатором. При цьому, посилання сторони відповідача на те, що позивач не надав жодних технічних доказів, які б дозволяли ідентифікувати відповідача, як особу, що фактично вчинив дії з укладення договору, є необґрунтованими, оскільки наведений вище договір містить інформацію, яка ідентифікує позичальника, зокрема, щодо його особистих персональних даних, а саме: дані паспорту та ідентифікаційний код, тобто в розумінні Закону України «Про електронну комерцію» договір підписаний відповідачем, і є належним та допустимим доказом на підтвердження кредитних зобов`язань.
Позивачем було перераховано кошти на картковий рахунок відповідача за допомогою інтернет-еквайрингу. Сторона позивача наголошує, що зазначаючи у відзиві про відсутність доказів перерахування кредитних коштів, сторона відповідача не надала до суду виписки по рахунках відповідача в банківських установах, у тому числі по рахунку, який відповідач зазначив в договорі, як номер особистого платіжного засобу, на спростування доказів, наданих стороною позивача. Відтак, відповідач заперечуючи факт отримання грошових коштів, не надав виписку з банку про наявні чи відсутні банківські рахунки, інформацію про рух коштів за спірний період по цим рахункам.
Відповідачем під час укладення кредитного договору було проведено ідентифікацію через систему BankID. При подачі позовної заяви додано Відомості щодо ідентифікації відповідача через систему Bank ID.
Щодо процентів за кредитним договором зазначає, що загальні витрати за споживчим є співмірними, враховуючи строк кредитування. Жодних нарахувань поза межами строку кредитування, зокрема, у порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, позивачем не здійснювалось, а позовні вимоги не заявлялись.
Матеріали справи не містять жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості долучених до матеріалів справи позивачем, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 року у справі №753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку.
Щодо комісії зазначає, що комісія пов`язана із наданням послуги, а саме: перерахування Кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний Позичальником, з використанням стороннього сервісу - інтернет-еквайрингу. З огляду на те, ТОВ «Споживчий центр» надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту, то плата за надання кредиту, на картку, зазначену позичальником, є виправданим. Відповідач не був позбавлений права отримати кредит у відділенні ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «ШвидкоГроші»), уникнувши додаткових витрат. Безоплатність надання цих послуг законодавством не встановлена. Договором застережено, що до складу даної комісії не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства.
На підставі викладеного просив позовні вимоги задовольнити повністю (а.с. 137-149).
Представник позивача в судове засідання не з`явився. У поданій до суду відповіді на відзив просив розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач та її представник в судове засідання не з`явилися. Про дату та час проведення судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Положеннями ст. 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Судом встановлено, що 06 жовтня 2026 року, після ознайомлення з умовами кредитування, викладеними у паспорті споживчого кредиту, позичальником ОСОБА_1 акцептовано пропозицію ТОВ «Споживчий Центр», оформлено заявку кредитного договору №06.10.2025-100001746 про надання кредиту у розмірі 6000 грн строком на 217 днів із терміном повернення 10 травня 2026 року, шляхом перерахування на її банківський рахунок (банківську картку) НОМЕР_1 на умовах строковості, зворотності та платності, зі сплатою за користування кредитом стандартної процентної ставки у розмірі 1% в день протягом перших трьох чергових періодів та в подальшому за стандартною ставкою економ у розмірі 0,5% за один день користування на усі чергові періоди, наступних за періодами в яких застосовувалась процентна ставка стандарт, відображених у графіку платежів (а.с.24-30).
Відповідно до умов заявки до договору №06.10.2025-100001746 від 06.10.2025 вбачається наступне (а.с. 27-28)
Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі - «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.72 % (денна процентна ставка) = (9406.16 / 6000)/ 217 х 100 %.
Проценти (економічна сутність - плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.
До кредитного договору банк додав пропозицію про укладення кредитного договору (оферта), підписану відповідачем (а.с. 24-27).
Крім того, 14 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір, за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору: сума кредиту з дати укладення даного Додаткового договору становить 7 000 грн 00 коп., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й транш) та в укладених сторонами Додаткових договорах (чергові транші). За даним Додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й транш у розмірі 1000 грн 00 коп.; дата надання/видачі кредиту (2-го траншу) 14.10.2025, що підтверджується примірною пропозицією про укладення додаткового договору (оферта) до Кредитного договору (а.с. 31), копією примірної відповіді кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення Додаткового договору до Кредитного договору (а.с. 32-33), копією Паспорту споживчого кредиту (зв. а.с. 33 - а.с. 35).
Крім цього, 19 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір, за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору: сума кредиту з дати укладення даного Додаткового договору становить 10 000 грн 00 коп., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й транш) та в укладених сторонами Додаткових договорах (чергові транші). За даним Додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 3-й транш у розмірі 3000 грн 00 коп.; дата надання/видачі кредиту (3-го траншу) 19.10.2025, що підтверджується примірною пропозицією про укладення додаткового договору (оферта) до Кредитного договору (зв. а.с. 35 - а.с.36), копією примірної відповіді кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення Додаткового договору до Кредитного договору (зв. а.с. 36 - а.с.37), копією Паспорту споживчого кредиту (а.с. 38-39).
20 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір, за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору: сума кредиту з дати укладення даного Додаткового договору становить 12600 грн 00 коп., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й транш) та в укладених сторонами Додаткових договорах (чергові транші). За даним Додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 4-й транш у розмірі 2600 грн 00 коп.; дата надання/видачі кредиту (4-го траншу) 20.10.2025, що підтверджується примірною пропозицією про укладення додаткового договору (оферта) до Кредитного договору (а.с. 40), копією примірної відповіді кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення Додаткового договору до Кредитного договору (а.с. 41-42), копією Паспорту споживчого кредиту (зв. а.с. 42 - а.с. 44).
08 листопада 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір, за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору: сума кредиту з дати укладення даного Додаткового договору становить 14 600 грн 00 коп., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й транш) та в укладених сторонами Додаткових договорах (чергові транші). За даним Додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 5-й транш у розмірі 2000 грн 00 коп.; дата надання/видачі кредиту (5-го траншу) 08.11.2025, що підтверджується примірною пропозицією про укладення додаткового договору (оферта) до Кредитного договору (зв. а.с. 44 - а.с.45), копією примірної відповіді кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення Додаткового договору до Кредитного договору (зв. а.с. 45 - а.с.47), копією Паспорту споживчого кредиту (зв. а.с. 47 -а.с. 49).
11 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір, за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору: сума кредиту з дати укладення даного Додаткового договору становить 15600 грн 00 коп., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й транш) та в укладених сторонами Додаткових договорах (чергові транші). За даним Додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 6-й транш у розмірі 1000 грн 00 коп.; дата надання/видачі кредиту (6-го траншу) 11.12.2025, що підтверджується примірною пропозицією про укладення додаткового договору (оферта) до Кредитного договору (зв. а.с. 49), копією примірної відповіді кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення Додаткового договору до Кредитного договору (зв. а.с. 50 - а.с. 51).
Таким чином, відповідачем підписана електронним цифровим підписом пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), заявка на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти, а отже акцептовані умови договору.
Пунктом 2.2. кредитного договору №06.10.2025-100001746 від 06.10.2025 року передбачено, що електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови:
2.2.1. дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на веб-сайті кредитодавця у загальному доступі, а також в особистому кабінеті позичальника на веб-сайті кредитодавця;
2.2.2. заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем;
2.2.3. відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 3.2 кредитного договору №06.10.2025-100001746 від 06 жовтня 2025 року).
Згідно з п. 3.3 кредитного договору №06.10.2025-100001746 від 06 жовтня 2025 року кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах, встановлених у заявці, що є невід`ємною частиною кредитного договору.
Крім того, в заявці кредитного договору №06.10.2025-100001746 від 06 жовтня 2025 року зазначено реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів за даним договором: 5355-28ХХ-ХХХХ-9779.
Відповідно до п. 4.1. кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5355-28ХХ-ХХХХ-9779.
Відповідно до п. 10.1. кредитного договору №06.10.2025-100001746 від 06 жовтня 2025 року цей договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем в інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону Позичальника, вказаний при реєстрації в інформаційній системі кредитодавця.
Підписавши електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора E652 пропозицію про укладення кредитного договору (оферта), заявку кредитного договору №06.10.2025-100001746 від 06.10.2025, відповідь позичальника про прийняття пропозиції кредитного договору №06.10.2025-100001746 від 06.10.2025 (акцепт) та електронними підписами з використанням відповідних одноразових ідентифікаторів додаткових договорів ОСОБА_1 погодилася з усіма істотними умовами кредитного договору №06.10.2025-100001746 від 06.10.2025, зокрема, сумою кредиту, строком надання коштів, розміром процентів за користування кредитними коштами та умовами кредитування.
Тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі № 234/7159/20 та від 12 червня 2023 року у справі № 263/3470/20.
Водночас ОСОБА_1 не доведено, що телефонний номер НОМЕР_2 , із використанням якого здійснювалося підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором кредитного договору №06.10.2025-100001746 від 06.10.2025, в момент укладення цього договору, їй не належав та використовувався іншою особою без її відома чи доручення.
Більш того, відповідно до листа АТ «ПУМБ» №КНО-07.8.5/19251 БТ від 28.10.2026, в Банку за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) закріплений фінансовий номер телефону: НОМЕР_2 , на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операції за період з 07.11.2024 по 27.10.2026.
Крім того, реквізити платіжної карти зазначено самостійно позичальником при заповненні заявки кредитного договору №06.10.2025-100001746 від 06.10.2025.
Згідно з графіком платежів сторонами визначено порядок сплати позичальником чергових платежів, які мають бути сплачені 05 листопада 2025 року на суму у розмірі 2400 грн, 06 грудня 2025 року - у розмірі 2400 грн, 06 січня 2026 року у розмірі 2400 грн, 06 лютого 2026 року у розмірі 2400 грн, 09 березня 2026 року у розмірі 2400 грн, 09 квітня 2026 року у розмірі 2400 грн та 10 травня 2026 року у розмірі 1006,16 грн (а.с.29).
Відповідно до графіку платежів з дати укладення додаткового договору від 14.10.2025 сторонами визначено порядок сплати позичальником чергових платежів, які мають бути сплачені 05 листопада 2025 року на суму у розмірі 2720 грн, 06 грудня 2025 року - у розмірі 2800 грн, 06 січня 2026 року у розмірі 2800 грн, 06 лютого 2026 року у розмірі 2800 грн, 09 березня 2026 року у розмірі 2800 грн, 09 квітня 2026 року у розмірі 2800 грн та 10 травня 2026 року у розмірі 1173.86 грн (а.с.31).
Паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови та розрахована попередня вартість за умовами укладеного відповідачем договору, пропозиція про укладення кредитної лінії та заявка кредитного договору з графіками платежів підписані за допомогою одноразового ідентифікатора, направленого на фінансовий номер телефону НОМЕР_4 (зв. а.с.33 - а.с. 35).
Крім того, на виконання умов договору між ТОВ «Споживчий центр» та Товариством обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» здійснено перекази коштів за допомогою сервісу онлайн платежів іPay на суму 6000 грн 06 жовтня 2025 року о 16 годині 28 хвилині 15 секунд; на суму 1000 грн 14 жовтня 2025 року о 20 годині 08 хвилин 39 секунд; на суму 3000 грн 19 жовтня 2025 року о 10 годині 44 хвилини 14 секунд; на суму 2600 грн. 20 жовтня 2025 року о 15 годині 07 хвилин 55 секунд; на суму 1000 грн 11 грудня 2025 року об 11 годині 09 хвилин 27 секунд; на суму 2000 грн 08 листопада о 18 годині 23 хвилини 42 секунди на платіжну картку № НОМЕР_5 , яка зазначена ОСОБА_1 під час надання своїх анкетних даних у заявці кредитного договору, із призначенням платежу «Видача за договором кредиту №06.10.2025-100001746» (а.с.15-20).
Крім цього виписками АТ «ПУМБ» з особового рахунка ОСОБА_1 по рахунку НОМЕР_6 , банківська картка № НОМЕР_5 підтверджується факт отримання кредитних коштів відповідачем та факт користування ними.
Більш того, як вбачається із розрахунку заборгованості за договором №06.10.2025-100001746 від 06.10.2025, наданого позивачем, відповідач ОСОБА_1 здійснювала платежі на погашення заборгованості: 05 листопада 2025 року у сумі 4206 грн. та 06 грудня 2025 року у сумі 5980 грн.
Доводи представник позивача щодо відсутності доказів на підтвердження факту перерахування кредитних коштів позивачем спростовуються наданими АТ «ПУМБ» виписками по картковому рахунку ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, позивачем належним чином доведено, що ним як кредитором здійснена видача грошових коштів відповідачу як позичальнику шляхом їх переказу на вказану нею платіжну картку за допомогою сервісу онлайн платежів із належною ідентифікацією та верифікацію її особи через банківський сервіс.
Ці обставини не спростовані відповідачем за допомогою належних доказів.
Отже, враховуючи перерахування кредитних коштів за укладеним договором позичальнику, позивачем пред`явлено позов до відповідача в межах нарахованої кредитної заборгованості у відповідності до визначених за умовами договору процентної ставки та розміру комісії.
Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №06.10.2025-100001746 від 06.10.2025 року така становить 39362 грн., з яких 15600 грн. - основний борг, 14468 грн - проценти, 1494 грн - комісія за надання кредиту, 7800 грн. 00 коп. - відсотки за ст. 625 ЦК України. З розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитними коштами нараховувалися за процентною ставкою, передбаченою договором та в межах його строку.
Вказаний розрахунок відповідачем не спростований, свого розрахунку ані відповідач, ані її представник до суду не надали.
Таким чином, нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснювалося за визначеною умовами договору процентною ставкою, що не перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, визначений частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».
Суд звертає увагу, що відповідач, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надала належних та допустимих доказів на підтвердження виконання нею зобов`язань за кредитним договором №06.10.2025-100001746 від 06 жовтня 2025 року щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами в повному обсязі та відсутності у неї заборгованості за кредитним договором, чи наявної заборгованості в іншому розмірі.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. зокрема, постанови Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17, від 25 липня 2024 рокуу справі № 500/6150/14. Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово згадував про категорію стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, від 03 серпня 2022 року у справі № 910/11027/18. Стандарт доказування «вірогідність доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Таким чином, просте заперечення факту авторизації та підписання договору без надання належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність вад волевиявлення або вчинення електронного підпису іншою особою, не є достатньою підставою для спростування презумпції дійсності правочину та вчинення електронного підпису саме відповідачем. Відповідач не надала жодних доказів несанкціонованого доступу до особистого кабінету, використання її персональних даних третіми особами чи будь-яких інших обставин, які б свідчили про відсутність її вільної волі на укладення договору або фальсифікацію електронного підпису.
Доказів того, що персональні дані (копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки на яку первісним кредитором здійснювалося перерахування грошових коштів, номер телефону) були використані третіми особами для укладення кредитного договору від імені відповідача, останньою суду не надані.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій відповідач не зверталася. Відповідно до відомостей наданих АТ «ПУМБ» підтверджується факт отримання кредитних коштів ОСОБА_1 та користування ними по рахунку НОМЕР_6 , банківська картка № НОМЕР_5 , у зв`язку з чим судом відхиляються доводи представника відповідача щодо відсутності доказів надання відповідачу кредитних коштів. З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про доведення позивачем факту укладення відповідного кредитного договору саме з відповідачем по справі ОСОБА_1 , а також отримання та використання нею кредитних коштів, що відповідає обставинам, встановленим під час розгляду справи. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Спірні кредитні договори та їх умови в судовому порядку не оскаржувався, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін та відповідно до статей 628, 629 ЦК України є обов`язковими для виконання. Доказів належного виконання кредитного зобов`язання ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Враховуючи викладене, у зв`язку з тим, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, суму отриманих коштів не повернув, суд дійшов висновку про наявність визначених законом підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості по тілу кредиту у сумі 15600,00 грн.
Щодо стягнення заборгованості за відсотками, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 22 квітня 2024 року у справі №559/1622/19 вказав, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.
Згідно з п.п. 6, 7, 12 Кредитного договору (оферти) №06.10.2025-100001746 від 06.10.2025, процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі - «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.72 % (денна процентна ставка) = (9406.16 / 6000)/ 217 х 100 %.
Відповідно до пункту 2 додаткових угод процентна ставка, проценти, комісія за надання, встановлені Договором, порядок їх нарахування не змінюються даним Додатковим договором. Базою розрахунку для нарахування процентів є сума кредиту (усіх наданих траншів), яка надана та не повернута позичальником кредитодавцю. При цьому надання траншу не змінює процентну ставку, яка застосовується у тому черговому періоді, в якому надається транш, і проценти у відповідному черговому періоді рахуються шляхом множення залишку суми кредиту (усіх наданих траншів) на процентну ставку відповідного чергового періоду, у якому надається транш, яка у цьому черговому періоді є однаковою як до, так і після надання траншу.
Судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання за договором про надання кредиту не виконувала належним чином, не повернула отримані в кредит кошти та не сплатила проценти за користування кредитними коштами, внаслідок чого у неї виникла заборгованість перед позивачем.
Проценти за користування кредитними коштами нараховано з врахуванням розміру передбаченої договором процентної ставки та в межах строку дії Договору (з 06.10.2025 по 11.05.2026), а тому розмір заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 14468 грн є обґрунтованим.
Щодо стягнення комісії, пов`язаної з наданням кредиту (комісія за надання та комісія за обслуговування), суд вважає за необхідне зазначити таке.
Так, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальними витратами за споживчим кредитом є витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
До загальних витрат за таким споживчим кредитом відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином положеннями Закон України «Про споживче кредитування» передбачено право банку або іншої фінансової установи встановлювати у кредитному договорі, зокрема і під час споживчого кредитування, комісію за обслуговування кредиту. Зі змістом та порядком її нарахування та сплати споживач ознайомлюються з інформації наданої кредитором, та погоджуючись на її сплату, приймає та узгоджує ці умови договору шляхом його підписання.
Виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1, ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року по справі № 496/3134/19 щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також стягувати суму несплаченої вищевказаної комісії з відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
Отже, за встановлених судом обставин, сторони у пункті 9 заявки кредитного договору погодили, що комісія за споживчим кредитуванням нараховується за обслуговування кредитної заборгованості та за обслуговування, а саме за організацію та надання інформаційної підтримки позичальника по телефону та в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні та інші послуги та інші послуги, які не включено до цього пункту.
Одночасно в цьому ж пункті сторони договору кредитування внесли застереження до нарахування комісії, що вона не нараховується за надання на вимогу споживача один раз на місяць інформації про споживчий кредит, що є таким, що відповідає положенням частини 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».
Таким чином сторонами погоджено порядок нарахування та сплати позичальником комісії за умовами укладеного на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» кредитного договору, внаслідок чого дії позивача з нарахування комісії у розмірі 9% від суми кредиту, а також комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1404 грн та її стягнення кредитором, відповідно до змісту пункту 9 цього договору є правомірними, не суперечить вимогам діючого законодавства та підлягають виконанню відповідачем.
Щодо нарахування позивачем відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України, суд зазначає таке.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Як зазначалося, кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.
Також Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22(61-14740св23) виклав тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а саме, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов, зокрема, у постановах від 04 червня 2025 року у справі № 752/30967/21, 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23.
Представник позивача у позовній заяві посилається на виключення на підставі Закону України №3498-IX від 22.11.2023 пункту 6.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед 13 кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором, у зв`язку з чим за договорами з 24.01.2024 кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань.
Однак, суд відхиляє зазначені доводи представника позивача, оскільки п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що містить аналогічні норми, станом на день розгляду справи є чинним.
Отже, суд вважає, що нарахування позивачем відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 7800 грн за період з 06.10.2025 по 11.05.2026 є неправомірним, а тому вимога про стягнення відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягає.
З огляду на викладене, враховуючи заявлені позивачем позовні вимоги та те, що ОСОБА_1 отримала в ТОВ «Споживчий центр» кредитні кошти та взяла на себе зобов`язання по виконанню договору, однак на даний час не виконала їх, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором за №06.10.2025-100001746 від 06 жовтня 2025 року у розмірі 31562 грн. 00 коп., з яких: 15600 грн. 00 коп. - основний борг; 14468 грн. 00 коп. - проценти, 90 грн. 00 коп. - комісія за надання кредиту, 1404 грн. 00 коп. - комісія за обслуговування кредиту.
Крім цього, при поданні позовної заяви через підсистему «Електронний суд» позивачем сплачено судовий збір у сумі 2662,40 грн., які представник позивача просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр».
У зв`язку з частковим задоволенням позову на 80,18%, стягненню з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» підлягає 2134 грн 71 коп. (2662,40 грн х 80,18%) судового збору.
Також, 110 грн. 79 коп. витрат пов`язаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення (138 грн. 18 коп. х 80,18%) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №06.10.2025-100001746 від 06 жовтня 2025 року у розмірі 31562 (тридцять одна тисяча п`ятсот шістдесят дві) грн. 00 коп., з яких: 15600 грн. 00 коп. - основний борг; 14468 грн. 00 коп. - проценти, 90 грн. 00 коп. - комісія за надання кредиту, 1404 грн. 00 коп. - комісія за обслуговування кредиту.
В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» понесені судові витрати у зв`язку зі сплатою судового збору в розмірі 2134 (дві тисячі сто тридцять чотири) грн. 71 коп. та витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви, у розмірі 110 (сто десять) грн. 79 коп., а всього 2245 (дві тисячі двісті сорок п`ять) грн. 50 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833).
Відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О.О. Сорокіна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua