Постанова від 11 листопада 2026 р. у справі №502/731/26 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про повернення безпідставно набутого майна (коштів)

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №502/731/26

Суддя: Коновалова В. А.

Номер провадження: 22-ц/813/8321/26

Справа № 502/731/26

Головуючий у першій інстанції Березніков О. В.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.11.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Карташова О.Ю., Шевиріної Т.Д.,

учасники справи:

позивач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) справу

за апеляційною скаргою Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області,

на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 22 червня 2026 року,

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії, в обґрунтування якого зазначило, що на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області перебуває з 10.12.2019 року ОСОБА_1 та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 по справі № 420/23319/24 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2024 Головним управлінням розпорядженням від 24.01.2025 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії із зарахуванням до страхового стажу в подвійному розмірі: з дати призначення пенсії з 10.12.2019 - періодів роботи з 01.08.1983 по 06.08.1984, з 01.08.1984 по 22.08.1985, з 24.08.1985 по 31.08.1990, з 01.08.1992 по 31.01.2020; з дати перерахунку пенсії з 01.04.2022 - періоду роботи з 01.02.2020 по 28.02.2022; з дати перерахунку пенсії з 01.04.2024 - періоду роботи з 01.03.2022 по 28.02.2024 відповідно до статті 60 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».

На виконання судових рішень у справі № 420/23319/24 під час проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 10.12.2019 Головним управлінням була допущена розрахункова (технічна) помилка при обчисленні коефіцієнта страхового стажу, яка полягає у неврахуванні обмежень, передбачених частиною другою статті 25 Закону України № 1058-IV. Призначення/перерахунок пенсії проводиться в програмному забезпеченні "ІКІС ПФУ підсистема: «Призначення та виплати пенсій». Зазначена помилка має арифметичний характер, виникла на стадії математичного розрахунку показників в програмному забезпеченні.

Позивач посилається, що частина друга статті 25 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV регулює особливості обчислення коефіцієнта страхового стажу за періоди до набрання чинності цим Законом (до 1 січня 2004 року). Зокрема, встановлено, що коефіцієнт стажу з урахуванням раніших періодів не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим частини третьої статті 24 цього Закону, - 0,85. Ця норма є критичною при розрахунку пенсії, оскільки визначає максимальну величину коефіцієнта стажу, який впливає на кінцевий розмір пенсійної виплати.

Призначений розмір пенсії з 10.12.2019 склав 10579,53 грн, з 01.04.2022 - 11544,60 грн, з 01.04.2024 - 12482,30 грн, з 01.03.2025 - 13689,23 грн.

У зв`язку з виявленою розрахунковою помилкою та приведенням пенсійної справи ОСОБА_1 у відповідність до вимог законодавства, розмір пенсії з 10.12.2019 становить 10332,59 грн, з 01.04.2022 — 10752,66 грн, з 01.04.2024 — 11137,98 грн, з 01.03.2025 — 12164,01 грн.

В результаті утворилась переплата пенсії в сумі 49788,02 грн за період з 10.12.2019 по 31.08.2025 та винесено рішення про прийняття суми переплати пенсії на облік від 23.01.2026 № 206. Відповідачем було отримано надміру нараховані суми пенсійної виплати в розмірі 49788,02 грн, які підлягають поверненню.

ОСОБА_1 надіслано рекомендований лист від 23.01.2026 № 1500-0404 8/11878, в якому запропоновано надати згоду на утримання переплати або внести суму переплати пенсії добровільно на рахунок Пенсійного фонду України. Станом на теперешній час переплата не погашена та згоди на утримання переплати від ОСОБА_1 не отримано.

Отже, на думку позивача, кошти в розмірі 49788,02 грн на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України підлягають безумовному поверненню відповідачем, як такі, що набуті без достатньої правової підстави в результаті рахункової помилки. Рахункова помилка виникла при проведенні перерахунку пенсії відповідачу.

У зв`язку із чим, позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надміру виплачену пенсію в розмірі 49788,02 грн та вирішити питання розподілу судових витрат.

Короткий зміст рішення суду

Кілійський районний суд Одеської області рішенням від 22 червня 2026 року у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів відмовив.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані позивачем за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним. Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Відповідно до п.1 ч.1 ст.1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Враховуючи, що позивач не надав суду доказів неправомірної поведінки відповідача або подання ним неправдивих даних, беручи до уваги те, що нараховані суми пенсії проведено позивачем добровільно, за відсутності рахункової помилки та недобросовісності з боку набувача коштів, а тому суд не знайшов підстав для задоволення позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області просить скасувати рішення Кілійського районного суду Одеської області від 22.06.2026 по справі № 502/731/26 та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії в розмірі 49788,02 грн задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що територіальний орган ПФУ (Головне управління) є лише користувачем системи і не має права самостійно змінювати чи коригувати програмні алгоритми централізованої системи виплат. Саме на виконання закладених статтею 129-1 Конституції України принципів обов`язковості виконання рішень суду, органи Пенсійного фонду України у виключному порядку і лише після отримання офіційного дозволу від Пенсійного фонду України (листи від 09.01.2025 № 2800-030101-9/1749 та від 18.03.2025 № 2800-030102-9/18339) опрацьовували справу ОСОБА_1 «Макетною обробкою». Таким чином, суд першої інстанції дійшов абсолютно безпідставного та необґрунтованого висновку, ототожнивши ручне введення вихідних даних із так званим "людським фактором" чи виною працівників Головного управління. Матеріалами справи чітко доведено, що розрахункова помилка виникла не внаслідок невірного чи неуважного введення показників спеціалістами, а безпосередньо на стадії розрахунку суми пенсійної виплати. Сама система автоматично не застосувала внутрішні алгоритми обмеження верхньої межі коефіцієнта страхового стажу, які передбачені ч. 2 ст. 25 Закону № 1058-IV. Це беззаперечно підтверджує суто рахунковий характер помилки програмного комплексу, що згідно зі ст. 1215 ЦК України є прямою та законною підставою для стягнення надміру виплачених державних коштів.

Скаржник вважає, що кошти в розмірі 49788,02 грн на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України підлягають безумовному поверненню відповідачем, як такі, що набуті без достатньої правової підстави, що не враховано судом першої інстанції під час вирішення рішення по справі. Також, на думку скаржника, судом першої інстанції не враховано, що незаконне витрачання коштів Пенсійного фонду України тягне за собою дефіцит бюджету Пенсійного фонду, що породжує соціальну напругу у суспільстві і може сприяти невиконанню державою своїх функцій по соціальному забезпеченню громадян.

(2) Позиція інших учасників справи

Одеський апеляційний суд ухвалою від 17.07.2026 року відкрив апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, роз`яснив ОСОБА_1 право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області ухвали про відкриття провадження отримало 23.07.2026 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

Представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримав 24.08.2026 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.

Від представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, представник відповідача просив суд рішення Кілійського районного суду Одеської області від 22 червня 2026 року залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги не містять належних та об`єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Колегією суддів відзив представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на апеляційну скаргу залишено без розгляду з огляду на наступне.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ч. 1 ст. 123 ЦПК України).

У відповідності до ч. 1-2 ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом, а документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Як зазначалося вище, представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримав 24.08.2026 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.

Відповідно до ч. 7 ст. 272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

Отже строк на подачу відзиву на апеляційну скаргу спливав 03.09.2026 року, відзив на апеляційну скаргу подано 04.09.2026 року.

У відзиві на апеляційну скаргу як не міститься клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, так і не викладені обставини поважності пропуску цього строку.

У зв`язку з пропуском строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу підлягає залишенню без розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10.11.2026 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч.1 ст. 369 ЦПК України.

Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення надмірно виплачених бюджетних коштів у розмірі 49788,02 грн, тобто ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 х 30 = 99840 грн), тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України.

Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані позивачем за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним. Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Відповідно до п.1 ч.1 ст.1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Враховуючи, що позивач не надав суду доказів неправомірної поведінки відповідача або подання ним неправдивих даних, беручи до уваги те, що нараховані суми пенсії проведено позивачем добровільно, за відсутності рахункової помилки та недобросовісності з боку набувача коштів, а тому суд не знайшов підстав для задоволення позову.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 , о/р № НОМЕР_1 , з 10.12.2019 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 18 вересня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнив частково. Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі періодів роботи з 01.08.1983 по 06.08.1984 роки на посаді лікаря-інтерна анестезіологічного відділення КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради, з 01.08.1984 по 22.08.1985 роки - на посаді лікаря анестезіолога-реаніматолога КНП «Татарбунарська центральна районна лікарня» Татарбунарської міської ради, з 24.08.1985 по 01.10.1986 роки - на посаді лікаря анестезіолога-реаніматолога КНП «Кілійська багатопрофільна лікарня» Кілійської міської ради, з 02.10.1986 по 31.08.1990 та з 01.08.1992 по 29.02.2024 роки - на посадах лікаря анестезіолога-реаніматолога та лікаря-анестезіолога КНП «Вильківська міська лікарня» Вилківської міської ради; зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі: з дати призначення пенсії з 10.12.2019 року - періоди роботи у КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради на посаді лікаря-інтерна анестезіологічного відділення з 01.08.1983 по 06.08.1984 роки, у КНП «Татарбунарська центральна районна лікарня» Татарбунарської міської ради на посаді лікаря анестезіолога-реаніматолога з 01.08.1984 по 22.08.1985 роки, у КНП «Кілійська багатопрофільна лікарня» Кілійської міської ради на посаді лікаря анестезіолога-реаніматолога з 24.08.1985 по 01.10.1986 роки, у КНП «Вильківська міська лікарня» Вилківської міської ради на посадах лікаря анестезіолога-реаніматолога та лікаря-анестезіолога з 02.10.1986 по 31.08.1990 та з 01.08.1992 по 31.01.2020 роки; з дати перерахунку пенсії з 01.04.2022 року – період роботи у КНП «Вильківська міська лікарня» Вилківської міської ради на посаді лікаря-анестезіолога з 01.02.2020 по 28.02.2022 роки; з дати перерахунку пенсії з 01.04.2024 року - період роботи у КНП «Вильківська міська лікарня» Вилківської міської ради на посаді лікаря-анестезіолога з 01.03.2022 по 28.02.2024 роки; перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 14 листопада 2024 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року – скасував в частині відмови у задоволенні позовних вимог та в цій частині прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнив повністю. Абзац 7 резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року виклав у наступній редакції: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок розміру пенсії та одноразової грошової допомоги у вигляді 10 пенсій та здійснити їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум». В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року – залишив без змін.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 по справі № 420/23319/24 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2024 Головним управлінням за розпорядженням від 24.01.2025 ОСОБА_1 було здійснено перерахунок пенсії із зарахуванням до страхового стажу в подвійному розмірі: з дати призначення пенсії з 10.12.2019 - періодів роботи з 01.08.1983 по 06.08.1984, з 01.08.1984 по 22.08.1985, з 24.08.1985 по 31.08.1990, з 01.08.1992 по 31.01.2020; з дати перерахунку пенсії з 01.04.2022 - періоду роботи з 01.02.2020 по 28.02.2022; з дати перерахунку пенсії з 01.04.2024 - періоду роботи з 01.03.2022 по 28.02.2024 відповідно до статті 60 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до протоколу індивідуального перерахунку за період 01.12.2019 - 31.01.2026 року ОСОБА_1 о/р № НОМЕР_1 утворилась сума переплати пенсії в розмірі 49788,02 грн.

Відповідно до рішенням ГУПФУ в Одеській області про прийняття суми переплати пенсії на облік від 23 січня 2026 року № 206, розглянувши пенсійну справу і особовий рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який одержує пенсію за віком в розмірі 12164 грн 01 коп. на місяць, встановлено, що cума переплати 49788 грн? 02 коп. згідно з довідкою відділу опрацювання документації № 2 управління з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області утворилася за період з 10.12.2019 по 31.08.2025. При проведенні перерахунку пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2024 невірно визначено коефіцієнт страхового стажу, у зв`язку з чим утворилась сума переплати 49788 грн? 02 коп., яка прийнята на облік в січні 2026 року.

ОСОБА_1 надіслано рекомендований лист від 23.01.2026 № 1500-0404-8/11878, яким ОСОБА_1 повідомляється, що при проведенні перерахунку пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2024 невірно визначено коефіцієнт страхового стажу, у зв`язку з чим у нього виникла переплата пенсії в сумі 49788,02 грн за період з 10.12.2019 по 31.08.2025. Та запропоновано надати заяву до відділу обслуговування громадян (сервісний центр) щодо згоди на утримання переплати пенсії, або суму переплати внести добровільно на розрахунковий рахунок Пенсійного фонду України.

10.02.2026 року ОСОБА_1 звернувся до позивача з заявою, у якій просив: ретельно перевірити правильність розрахунку пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного від 14.11.2024 у справі № 420/23319/24 та правильність розрахунку суми переплати. Надати протоколи перерахунків пенсії, проведений у 2024 році на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного від 14.11.2024 року у справі № 420/23319/24 з дат, зазначених у рішенні суду, а саме: з 10.12.2019, з 01.04.2022 та з 01.04.2024. Надати протоколи розрахунків пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного від 14.11.2024 у справі № 420/23319/24, на підставі яких було розраховано переплату пенсії. Надати розрахунок суми переплати пенсії. Повідомити, які суми були нараховані та виплачені на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного від 14.11.2024 у справі № 420/23319/24 та коли ці суми були виплачені. Оскільки в листі від 23.01.2026 № 1500-0404-8/11878 зазначено, що переплата пенсії виникла у зв`язку з невірно визначеним коефіцієнтом страхового стажу, ОСОБА_1 просив надати відомості: прізвище, власне ім`я та по батькові спеціалістів, які безпосередньо здійснювали розрахунок його пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного від 14.11.2024 у справі № 420/23319/24, їх посади, копії посадових інструкцій, стаж роботи на посаді, відомості про освіту із зазначенням здобутої спеціальності; прізвище, власне ім`я та по батькові керівника підрозділу ГУ ПФУ, який безпосередньо здійснював контроль за правильністю розрахунків моєї пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного від 14.11.2024 у справі № 420/23319/24, його посаду, копію посадової інструкції, стаж роботи на посаді, відомості про освіту із зазначенням здобутої спеціальності; прізвище, власне ім`я та по батькові спеціаліста, який безпосередньо здійснював перерахунок пенсії після виявлення помилки у зв`язку з невірно визначеним коефіцієнтом страхового стажу, його посаду, копію посадової інструкції, стаж роботи на посаді, відомості про освіту із зазначенням здобутої спеціальності.

У листі-відповіді позивача від 16.03.2026 № 12993-8712/Р-02/8-1500/26, зазначено, оскільки зобов`язання судового рішення виходять за межі норм чинного законодавства і технічно неможливо виконати рішення суду без отримання дозволу на поетапну «макетну» обробку електронної пенсійної справи в ручному режимі, до Пенсійного фонду України направлялись листи від 10.12.2024 № 1500-0309-5/189407 та від 20.02.2025 № 1500-0309-5/49863. Після отримання відповідних дозволів листами 09.01.2025 № 2800-030101-9/1749 та від 18.03.2025 № 2800-030102 9/18339, рішення суду опрацьовано. Разом з тим за результатами перевірки електронної пенсійної справи до відділу перерахунків пенсій № 3 направлено лист від 24.04.2025 №16443/03-16 щодо необхідності вірного визначення індивідуального коефіцієнту стажу з урахуванням кратності. На підставі зазначеного, після приведення електронної пенсійної справи у відповідність, розмір пенсії зменшився та утворилась переплата пенсії за період з 10.12.2019 по 31.08.2025 в сумі 49788,02 грн.

Згідно із змісту позовної заяви ОСОБА_1 суму переплати пенсії у добровільному порядку не повернуто.

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного страхування, а також ефективне використання коштів Пенсійного фонду України, здійснення в межах своєї компетенції контрольних функцій.

Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управліннях районах, містах і районах у містах.

Отже, Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області виступає органом, уповноваженим державою виконувати відповідні функції у даних правовідносинах.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Згідно ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до п.3 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України № 64 від 21 березня 2003 року із змінами, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Отже ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено дві підстави для повернення пенсіонером сплачених йому пенсійних виплат: коли має місце зловживання з боку самого пенсіонера, який надав недостовірні дані, що впливають на призначення пенсії; або коли такі дані були наданні страхувальником.

Зловживанням є умисні протиправні дії пенсіонера, спрямовані на безпідставне отримання пенсій, або отримання пенсії у більшому, ніж визначено законом, розмірі.

Згідно зі ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону №1788-ХІІ є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2016 року у справі №686/26486/14-а та постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі №340/644/15-а та від 21 лютого 2020 року у справі №173/424/17(2-а/173/41/2017).

Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити, що факт переплати пенсії, що враховуються при її обчисленні, відбувся у зв`язку із поданням пенсіонером завідомо недостовірних відомостей.

Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, суду слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.

Правовою позицією Верховного Суду України у справі №6-91цс14 (постанова від 02 липня 2014 року) визначено, що до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст. 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

Тобто, до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст. 1215 ЦК, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15-ц та постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №607/4570/17-ц зазначено, що: «правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум».

Колегія суддів зазначає, що обов`язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у п.1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №173/424/17 зазначено, що обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника. За відсутності двох кумулятивних умов рахункової помилки з боку позивача та недобросовісної поведінки чи зловживання з боку відповідача правові підстави для стягнення безпідставно виплаченої пенсії відповідно до ст.1215 ЦК України та ст.50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової позиції, викладеної у законодавстві та судовій практиці, вважаються відсутніми.

Згідно з пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» до лічильних (рахункових) помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов`язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, що має місце по даній справі. Це може бути, наприклад, отримання неправильного підсумку при складанні, невірне написання суми, помилки при введенні початкових даних в комп`ютерну програму, які не вимагають правової оцінки. Таким чином, рахункова помилка - це результат неправильного застосування правил арифметики, - не більш того. Різновидом лічильної помилки може бути, наприклад, отримання неправильного результату при додаванні.

Аналогічний висновок зробив і Верховний Суд у постанові від 20.06.2018 року у справі №510/2500/15-ц.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Статтею 92 Конституції України зазначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення (пункт б).

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Таким чином, суд першої інстанції вмотивовано вважав, що переплата сталася не з вини відповідача ОСОБА_1 , а як зазначено позивачем у позовній заяві та у листі-повідомленні на адресу ОСОБА_1 від 23.01.2026 року № 1500-0404-8/11878, у зв`язку з невірно визначеним коефіцієнтом страхового стажу, що і призвело до виникнення переплати пенсії, тобто суд не вбачає недобросовісності з боку набувача і вказане не є рахунковою помилкою.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК України).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1, 2, 4 ст.10 ЦПК України).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що допущена позивачем помилка не може бути віднесена до рахункової помилки (тобто пов`язаної із арифметичними обчисленнями та підрахунками), оскільки помилка допущена під час перерахунку пенсії, а внесення невідповідних даних до програмного забезпечення та допущення помилок при формуванні даних розрахунку пенсії не можна вважати рахунковою помилкою.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивач не надав до суду будь-які докази наявності вини чи зловживань з боку відповідача при отриманні пенсії та до позовної заяви не надано належні та допустимі докази вчинення відповідачем неправомірних дій для отримання незаконно збільшеного розміру пенсії.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надано.

Матеріали справи не містять жодних доказів, за якими можна було б відстежити шлях та причину виникнення помилки при нарахуванні пенсії та з`ясувати, що дана помилка є безпосередньо рахунковою помилкою, як стверджує управління ПФУ.

В пункті 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічний висновок також міститься у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії» та у справі «Трґо проти Хорватії» (постанова Верховного Суду від 05 лютого 2018 року у справі № 556/1231/17).

Встановивши відсутність двох умов, за наявності яких відповідно до вимог ст. 1215 ЦК України та ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» можливе повернення безпідставно виплаченої пенсії (рахункової помилки з боку позивача і недобросовісності/зловживання з боку відповідача), суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вказане кореспондується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року в справі № 530/95/17 (провадження № 61-14755св18).

Колегія суддів, надаючи оцінку судовому рішенню на предмет його законності у межах доводів апеляційної скарги, вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана належна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відсутні.

Щодо суті апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 367, п.1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Кілійського районного суду Одеської області від 22 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 12 листопада 2026 року.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді О.Ю. Карташов

Т.Д. Шевиріна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua