Постанова від 09 листопада 2026 р. у справі №519/2545/25 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №519/2545/25

Суддя: Кострицький В. В.

Номер провадження: 22-ц/813/7133/26

Справа № 519/2545/25

Головуючий у першій інстанції Москаленко І. О.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кострицького В.В.,

суддів: Назарової М.В., Шевиріної Т.Д.,

за участю секретаря Булацевської Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Південного міського суду Одеської області від 08 травня 2026 року, постановлена у складі судді Москаленко І.О., у приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Україн,-

установив:

Короткий зміст скарги.

Скаржник звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій просила скасувати постанову старшого державного виконавця Терещенко Н.В. про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 80278663 від 17.02.2026 та зобов`язати виконати рішення Південного міського суду Одеської області по справі № 519/2545/25 від 19.12.2025 в повному обсязі..

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 08 травня 2026 року провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, закрито.

Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення зазначає, що відповідно до практики Верховного Суду, у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Доводи апеляційної скарги.

Не погодившись із вказаною ухвалою, , ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Південного міського суду Одеської області від 08.05.2026 у справі № 519/2545/25 скасувати; справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду скарги по суті, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що предметом поданої ним скарги є оскарження конкретної постанови державного виконавця у виконавчому провадженні № 80278663, яке відкрито на підставі рішення суду, ухваленого за правилами цивільного судочинства, спір виник в межах виконання судового рішення у цивільній справі. Факт приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження не змінює правової природи спору та не може бути підставою для зміни юрисдикції розгляду скарги. Скаржник стверджує, що суд першої інстанції неправильно застосував практику Великої Палати Верховного Суду, оскільки зазначена їм практика стосується випадків, коли оскаржуються дії виконавця саме у межах зведеного виконавчого провадження як єдиного комплексу. Визначення предметної юрисдикції спору не може здійснюватися формально лише за однією ознакою, зокрема фактом перебування виконавчого провадження у складі зведеного виконавчого провадження.

Зазначає, що суд першої інстанції неодноразово розглядав аналогічні правовідносини, пов`язані з оскарженням постанов державного виконавця про зупинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях щодо стягнення заборгованості із заробітної плати з АТ «Одеський припортовий завод», посилаючись на висновки Південного міського суду Одеської області, викладені в ухвалах по справам № 519/2083/25, № 519/2080/25, № 519/2436/25.

Щодо явки сторін.

Сторони були повідомлені належним чином про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання, відповідач та позивач до суду не зявився про відкладення не просили , що не перешкоджає апеляційному перегляду.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення в межах скарги та доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить наступного.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).

Постановляючи ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що на примусовому виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження № 70011961 про стягнення грошових коштів з боржника Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод", до складу якого станом на 14.04.2026 входять 986 виконавчих проваджень, з яких: 540 виконавчих проваджень з виконання рішень місцевих судів на користь фізичних осіб, які мають категорію: стягнення заборгованості із заробітної плати; 349 виконавчих проваджень з виконання рішень місцевих судів про стягнення судового збору на користь держави; 65 виконавчих проваджень з виконання рішень господарських судів на користь юридичних осіб; 6 виконавчих проваджень з виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області; 12 виконавчих проваджень з виконання вимог Південного Міжрегіонального управління по роботі з великими платниками податків про сплату боргу (недоїмки); 14 виконавчих проваджень з виконання постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору на користь держави.

Відповідно до практики Верховного Суду, у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою ЄСПЛ. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 686/23445/17 (провадження № 14-162цс19)).

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 -1 ЦПК України).

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина перша статті 448 ЦПК України).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства (абзац перший частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).

Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (частина перша статті 287 КАС України).

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. (частина перша статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції на час виникнення правовідносин).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про виконавче провадження», якою врегульовано особливості виконання кількох рішень у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника, виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

При цьому законодавство не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що саме в таких випадках (оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій) згідно з частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства. Подібний правовий висновок викладено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц (провадження № 14-19цс18), від 12 вересня 2018 року у справі № 906/530/17 (провадження № 12-213гс18), від 17 жовтня 2018 року у справах № 927/395/13 (провадження № 12-189гс18), № 5028/16/2/2012 (провадження № 12-192гс18), від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18), від 13 лютого 2019 року у справі № 808/2265/16 (провадження № 11-1334апп18) та від 10 квітня 2019 року у справі № 908/2520/16 (провадження № 12-30гс19)».

Про те, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, а також те, що суд апеляційної інстанції перевіряє дотримання судом першої інстанції правил юрисдикції незалежно від наявності відповідних доводів у заяві, відзиві, скарзі, наголошено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 травня 2025 року у справі № 176/1715/23 (провадження № 61-13883сво24).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 808/2265/16 (провадження № 11-1334апп18) зроблено висновок, що, закон не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій. Оскільки законодавством, чинним як на час виникнення спірних відносин так і на час касаційного перегляду справи, не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, Велика Палата Верховного Суду вважає, що при вирішенні питання про належність справи за позовом Підприємства до юрисдикції адміністративного суду, суд апеляційної інстанції мав застосувати частину першу статті 181 чинного на той час КАС та розглядати справу за правилами адміністративного судочинства.

Суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Звертаючись до суду зі скаргою, ОСОБА_1 просила суд скасувати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Терещенко Н.В. у виконавчому провадженні № 80278663 від 17.02.2026 року.

Рішенням Південного міського суду Одеської області від 19.12.2025 стягнуто з АТ «Одеський припортовий завод» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 75 469,32 грн..

Постановою старшого державного виконавця Південного відділу ДВС в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Терещенко Н.В. від 17.02.2026 відкрито виконавче провадження № 80278663 з виконання вказаного рішення суду.

17.02.2026 року постановою старшого державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському регіоні Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Терещенко Н.В. зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа по справі № 519/2545/25 від 19.12.2025 року до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації Акціонерного товариства «Одеський припортовий завод», на підставі п.12 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Акціонерне товариство «Одеський припортовий завод» є суб`єктом господарювання державного сектору економіки та перебуває на завершальній стадії приватизації, що здійснюється Фондом державного майна України – органом, уповноваженим управляти корпоративними правами держави у статутному капіталі Акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» (державна частка становить 99,5667%). Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 року № 36-р прийнято рішення про приватизацію державного пакету акцій розміром 99,5667% статутного капіталу Акціонерного товариства «Одеський припортовий завод». Зазначене розпорядження КМУ від 16.01.2019 року № 36-р Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності міститься у вільному доступі на офіційному вебсайті та станом на 02.03.2026 року є чинним.

17.02.2026 року постановою старшого державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському регіоні Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Терещенко Н.В. приєднано виконавче провадження № 80278663 з примусового виконання виконавчого листа № № 519/2545/25 виданого 19.12.2025 року Південним міським судом Одеської області до зведеного виконавчого провадження № 70011961 відносно боржника Акціонерного товариства «Одеський припортовий завод», яке веде Південний відділ державної виконавчої служби в Одеському регіоні Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Відповідно до листа Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському регіоні Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 21.04.2026 року № 8007, на примусовому виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження № 70011961 про стягнення грошових коштів з боржника Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" (код за ЄДРПОУ 00206539), до складу якого станом на 14.04.2026 входять 986 виконавчих проваджень, з яких: - 540 виконавчих проваджень з виконання рішень місцевих судів на користь фізичних осіб, які мають категорію: стягнення заборгованості із заробітної плати; - 349 виконавчих проваджень з виконання рішень місцевих судів про стягнення судового збору на користь держави; - 65 виконавчих проваджень з виконання рішень господарських судів на користь юридичних осіб; - 6 виконавчих проваджень з виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду на користь Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області; - 12 виконавчих проваджень з виконання вимог Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про сплату боргу (недоїмки); - 14 виконавчих проваджень з виконання постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору на користь держави.

Отже, станом на момент подання скарги на дії державного виконавця, виконавче провадження № 80278663 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 70011961, до складу якого входить 986 виконавчих проваджень щодо боржника АТ «Одеський припортовий завод» з виконання судових рішень, які ухвалені судами цивільної, господарської та адміністративної юрисдикції.

Доказів про те, що на час винесення оскаржуваної постанови про зупинення вчинення виконавчих дій виконавче провадження № 80278663 було виведено зі зведеного виконавчого провадження, матеріали справи не містять і суд першої інстанції такої обставини не встановив.

Верховний Суд у постанові від 01.07.2026 року у справі № 718/463/25 вказав, що відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови заступника начальника відділу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Семенова М. В. від 06 червня 2025 року про зупинення виконавчого провадження № НОМЕР_1 по суті, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Ураховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, так як оскарження правомірності дій та рішень державного виконавця у зведеному виконавчому провадженні № 70011961 щодо боржника АТ «Одеський припортовий завод» підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на судові рішення Південного міського суду Одеської області, у справах № 519/2083/25, № 519/2080/25, № 519/2436/25 є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тобто, висновки щодо застосування норм права, які викладені у судових рішеннях інших судів, ніж в постановах Верховного Суду, не є обов`язковими під час розгляду справи апеляційним судом у подібних правовідносинах.

Посилання скаржника на помилкове врахування судом першої інстанції постанови Верховного Суду від 17.09.2025 року № 335/4816/24 не заслуговує на увагу, оскільки свідчить про помилковість тлумачення скаржником норм права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Південного міського суду Одеської області від 08 травня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.В. Кострицький

Судді М.В. Назарова

Т.Д. Шевиріна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua