Суд: Вінницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про визнання фізичної особи недієздатною
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №143/823/24
Суддя: Матківська М. В.
Справа № 143/823/24
Провадження № 22-ц/801/2578/2026
Категорія: 88
Головуючий у суді 1-ї інстанції Сич С. М.
Доповідач:Матківська М. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 рокуСправа № 143/823/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
Головуючого: Матківської М. В.
Суддів: Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В.
Секретар: Канахівська М. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 24 серпня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб: Органу опіки та піклування – Виконавчого комітету Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області, Виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки і призначення опікуна,
Рішення ухвалив суддя Сич С. М.
Рішення ухвалено у відсутності учасників справи у м. Погребище
Повний текст рішення складено 24 серпня 2026 року,
Встановив:
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною і призначити його опікуном над нею.
Заяву обґрунтував тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його матір`ю, з якою він проживає за однією адресою в будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 страждає на хронічне психічне захворювання, у зв`язку із чим неодноразово обстежувалася та лікувалася у різних психіатричних закладах, однак із часом стан її здоров`я лише погіршується.
Він отримує за неї пенсію, здійснює догляд, створює їй належні умови для проживання, а тому може бути призначений її опікуном.
Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 24 серпня 2026 року заяву ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки і призначення опікуна, задоволено частково.
Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною.
В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
До призначення опікуна недієздатній ОСОБА_2 , обов`язки зі здійснення над нею опіки покладено на орган опіки та піклування – Виконавчий комітет Вишневої міської ради Бучанського району Київської області.
Визначено строк дії рішення в частині визнання ОСОБА_2 недієздатною – два роки з моменту набрання рішенням законної сили.
Роз`яснено, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку дії цього рішення суду.
Судові витрати за проведення судово-психіатричної експертизи щодо ОСОБА_2 в сумі 8240,48 грн. віднесено на рахунок держави.
В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_1 просить рішення суду в частині відмови у задоволенні вимоги про призначення його опікуном недієздатної ОСОБА_2 та в частині покладення обов`язків з опіки до призначення опікуна на орган опіки та піклування, скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким призначити його опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначив, що не погоджується із рішенням суду в оскаржуваній ним частині та вважає його незаконним і необґрунтованим, оскільки в оскаржуваній частині воно ухвалено з неповним з`ясування обставин, що мають значення для справи, за невідповідністю висновків суду обставинам справи та із неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, що є підставою для його скасування в цій частині з ухваленням нового рішення.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що суд застосував критерій, прямо визначений постановою Об`єднаної палати КЦС ВС від 22 червня 2026 року у справі № 305/1557/24 формально та без належної оцінки реальної відсутності кандидатів в опікуни. Застосувавши цей критерій, суд першої інстанції дійшов невірного висновку, оскільки матеріалами справи підтверджується відсутність інших реальних кандидатів в опікуни.
Так, її донька ОСОБА_3 подала нотаріально засвідчену заяву про відмову від оформлення опіки над матір`ю. Матеріали справи не містять жодних доказів, які б спростовували викладені в заяві обставини, а суд відхилив цей доказ з мотивів, що заява подана після розгляду органом опіки та піклування питання доцільності призначення його опікуном та під час розгляду справи судом.
Суд безпідставно залишив поза увагою той факт, що дочка визнаної недієздатної особи ОСОБА_2 – ОСОБА_3 реально не здатна здійснювати опіку над матір`ю.
Щодо сина ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , то суд вказав на недоведеність факту його проживання за кордоном та неможливості здійснювати опіку. Проте орган опіки та піклування не визнав ОСОБА_4 кандидатом в опікуни та не заперечував проти призначення опікуном заявника. ОСОБА_4 згідно його паспорта є громадянином Німеччини, який довгий час проживає в Німеччині і не в змозі здійснювати догляд за матір`ю.
Покладення на заявника тягаря доведення негативного факту (відсутності у брата можливості бути опікуном) за відсутності будь-яких сумнівів у цьому з боку органу опіки та піклування чи інших учасників справи, суперечить принципу змагальності цивільного судочинства та розподілу обов`язку доказування. Цим обставинам суд не надав належної оцінки, формально обмежившись висновком про відсутність доказів щодо неможливості здійснення ним опіки.
Суд необґрунтовано поставив під сумнів добросовісність заявника, пов`язавши час звернення із заявою з фактом загальної мобілізації. Його матір хворіє на хронічне психічне захворювання з 1998 року, що встановлено висновком експерта. Заявник, проживаючи із матір`ю однією родиною, тривалий час фактично здійснює догляд за нею, отримує пенсію за неї, забезпечує лікуванням і лише формалізував ці фактичні відносини зверненням до суду у вересні 2024 року. Він долучив до апеляційної скарги Витяг з Резерв+ заявника, з якого вбачається, що заявник має бронювання (відстрочку) до 31 січня 2027 року.
Неправильним є висновок суду по застосуванню ним норми матеріального права, а саме частини 4 статті 67 ЦК України, в тому, що заяву про обстеження житлово-побутових умов подав не заявник, а його дружина за виданою ним довіреністю. На момент подання цієї заяви (жовтень 2025 року) заявник опікуном не був, а лише мав намір стати ним.
Встановлені судом фактичні обставини такі як: спільне проживання, постійна турбота, належні житлово-побутові умови, суперечать висновку суду про недоведеність спроможності заявника здійснювати опіку, а вимога додаткового документального підтвердження права власності на нерухомість чи розміру доходів не випливає з жодної норми матеріального права.
Висновок суду про покладення функцій опіки на орган опіки та піклування замість призначення опікуном сина, не відповідає найкращим інтересам недієздатної особи.
Заінтересовані особи не надали відзив на апеляційну скаргу.
У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 – адвокат Лаврентьєв Д. О. підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася.
Представники органів опіки і піклування – Виконавчого комітету Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області та Виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, заяв чи клопотань не надіслали.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї, та не обмежений доводами і вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частини 5 статті 367 ЦПК України якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, суд апеляційної інстанції переглядає справу в повному обсязі.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; обоє зареєстровані в будинку АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 4-8, 16, 17).
Згідно із медичною картою стаціонарного хворого № 6336 ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у 15 відділенні ВОКПЛ ім. акад. О. І. Ющенка з 17 квітня 2024 року по 29 квітня 2024 року. Раніше зверталася до лікаря-психіатра, знаходилася під наглядом районного психіатра, неодноразово проходила стаціонарне лікування. Сімейний стан: вдова, має двох дітей, відносини не підтримуються (т. 1 а. с. 9-10).
Згідно із довідкою до акта МСЕК від 11 червня 2024 року № 691854 ОСОБА_2 має другу групу інвалідності, потребує постійного стороннього догляду та допомоги (т. 1 а. с. 13).
Згідно із висновком судово-психіатричного експерта № 66 від 30 січня 2025 року Вінницької філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії МОЗ України» ОСОБА_2 позбавлена здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує опіки (т. 1 а. с. 41-43).
Згідно із актом обстеження житлово-побутових умов від 05 листопада 2025 року, складеним старостою Адамівського старостинського округу Погребищенської міської ради Татчук Л. М., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1 зареєстровані, але не проживають (т. 1 а. с. 84, 85).
Згідно із актом опису майна неповнолітньої або дорослої особи, які потребують оформлення опіки чи піклування, складеним працівниками Управління соціального захисту населення Вишневої міської ради Бучанського району Київської області на підставі заяви ОСОБА_5 (за довіреністю), в будинку АДРЕСА_2 знаходиться майно (ліжко, стіл, стілець, шафа, тумба, телевізор) (т. 1 а. с. 86, 87).
Згідно із актом обстеження умов проживання від 06 листопада 2025 року, складеним працівниками Управління соціального захисту населення Вишневої міської ради Бучанського району Київської області на підставі заяви ОСОБА_5 від 29 жовтня 2025 року, умови проживання в будинку АДРЕСА_2 відповідають санітарним нормам, в будинку чисто, є всі необхідні предмети побуту для зручності в користуванні ОСОБА_2 . За цією адресою проживають: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 . Син постійно піклується про матір, слідкує за її станом здоров`я, дбає про неї, підтримує побут (т. 1 а. с. 88).
Згідно із актом обстеження житлово-побутових умов потенційного опікуна, піклувальника від 06 листопада 2025 року, складеним працівниками Управління соціального захисту населення Вишневої міської ради Бучанського району Київської області на підставі заяви ОСОБА_5 від 29 жовтня 2025 року, у приватному будинку за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 – дружина майбутнього опікуна, зареєстрована та проживає; ОСОБА_1 – потенційний опікун, проживає, але не зареєстрований; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - мати майбутнього опікуна, проживає, але не зареєстрована (т. 1 а. с. 89).
Рішенням виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області від 21 квітня 2026 року № 21/12 затверджено висновок опікунської ради при виконкомі Вишневої міської ради Бучанського району Київської області від 03 квітня 2026 року про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 . Вказано опікунській раді при виконкомі Вишневої міської ради Бучанського району Київської області затвердити подання до Погребищенського районного суду Вінницької області щодо доцільності призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 (т. 1 а. с.176).
Згідно із висновком опікунської ради при виконкомі Вишневої міської ради Бучанського району Київської області від 03 квітня 2026 року ОСОБА_1 на постійній основі, щоденно надає допомогу в побуті, супроводжує в медичні заклади та контролює прийом ліків ОСОБА_2 . Дружина заявника – ОСОБА_5 та дочка – ОСОБА_6 надали письмову згоду на призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 у разі прийняття судом рішення про визнання її недієздатною (т. 1 а. с. 177).
Згідно із поданням опікунської ради при виконкомі Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, затвердженим рішенням виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області від 21 квітня 2026 року № 21/12, опікунська рада при виконавчому комітеті Вишневої міської ради Бучанського району Київської області з підстав наведених у вказаному висновку визнає доцільним призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 (т. 1 а. с. 178).
Згідно із відповіддю з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів № 2725201 від 12 травня 2026 року відсутня інформація щодо сум нарахованого доходу та сум утриманого з них податку щодо ОСОБА_1 за 2025-2026 роки (т. 1 а. с.189).
Згідно із довідкою про доходи від 13 травня 2026 року, виданою АТ «Райффайзен банк», ОСОБА_5 за період з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року нараховано сукупний дохід в сумі 47 8245,27 грн., із яких утримано прибуткового податку 86 084,15 грн. та військового збору – 23 912,26 грн. (т. 1 а. с. 192). Згідно із довідкою про доходи від 13 травня 2026 року, виданої АТ «Райффайзен банк», ОСОБА_5 за період з 01 січня 2026 року по 30 квітня 2026 року нараховано сукупний дохід в сумі 195 269,23 грн., із яких утримано прибуткового податку 35 148,46 грн. та військового збору – 9763,44 грн. (т. 1 а. с. 193).
Згідно із витягом із системи «Резерв +» від 23 березня 2026 року ОСОБА_1 , який проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , є військовозобов`язаним, солдатом резерву, відстрочки від мобілізації не має (т. 1 а. с. 194).
Заявою ОСОБА_7 , справжність підпису на якій 09 червня 2026 року посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Халявка Н. М., повідомила, що вона є дочкою ОСОБА_2 , проте відмовляється від оформлення опіки/догляду над нею. При цьому заявляє, що не має можливості забезпечити їй належні умови проживання у зв`язку з проживанням у двокімнатній суміжній квартирі разом із дочкою та онукою, її фінансовий стан не дозволяє їй утримувати матір належним чином, також між ними відсутнє взаєморозуміння (т. 1 а. с. 204).
ОСОБА_1 має дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_3 має дочку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т. 2 а. с. 2-7).
Відмовляючи у задоволенні заяви в частині призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатної особи, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 – його мати, страждає на психічний розлад з 1998 року. ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, солдатом резерву, відстрочки від мобілізації не має.
Подання органу опіки та піклування щодо призначення заявника опікуном належним чином не мотивовано, так як не містить жодних аргументів щодо доцільності призначення його опікуном в період воєнного стану. Орган опіки та піклування не розглядав можливість призначення опікунами інших близьких родичів ОСОБА_2 , а саме її дочки ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 . Дочка ОСОБА_3 відмовилася від оформлення опіки/догляду над матір`ю, склавши відповідну заяву після розгляду органом опіки та піклування питання щодо доцільності призначення заявника опікуном і під час розгляду справи судом за ініціативою заявника ОСОБА_1 . Її заява не свідчить про те, що ОСОБА_3 не може бути опікуном, оскільки матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували, що вона об`єктивно не має можливості здійснювати опіку над недієздатною матір`ю внаслідок стану здоров`я, неналежних житлово-побутових умов, віддаленості місця проживання тощо. Тому відмова ОСОБА_3 від обов`язку по догляду та утриманню матері є неправозгідною. Також заявником не доведено, що його брат ОСОБА_4 дійсно проживає в Німеччині і не може здійснювати повноваження опікуна унаслідок стану здоров`я, неналежних житлово-побутових умов, віддаленості місця проживання тощо. У справі відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 має законні джерела доходів та є власником (законним користувачем) будинку АДРЕСА_2 , де, станом на листопад 2025 року проживає ОСОБА_2 . Доводи заявника про те, що утримання матері буде здійснюватися за рахунок її пенсії, заробітної плати його дружини та певних заощаджень, суд визнав неприйнятними, оскільки опікун самостійно зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Також у справі відсутні докази щодо розміру отримуваної ОСОБА_2 пенсії і про обсяг грошових заощаджень заявника. Суд визнав не переконливими пояснення заявника в тому, що із заявою про обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Вишневої міської ради Бучанського району Київської області звертався не він, а його дружина через те, що в цей час він доглядав матір, а тому видав довіреність, якою уповноважив свою дружину ОСОБА_5 представляти його інтереси при вирішенні питань, пов`язаних із оформленням опікунства над матір`ю. Також заявник не надав доказів того, що він оформив постійний догляд за матір`ю, як інвалідом другої групи, хоча згідно із довідкою до акта МСЕК від 11 червня 2024 року ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду та допомоги, а також, що він отримує її пенсію, про що він зазначив у своїй заяві. Наведене ставить під сумнів здатність заявника здійснювати нормальне життєзабезпечення підопічної його матері ОСОБА_2 та виконувати обов`язки опікуна. При цьому вказав, що останнім відомим місцем фактичного проживання визнаної недієздатною ОСОБА_2 є будинок АДРЕСА_2 , а отже до встановлення опіки і призначення опікуна над нею орган опіки та піклування - виконавчий комітет Вишневої міської ради Бучанського району Київської області в силу вимог закону зобов`язаний дбати про недієздатну особу, створювати їй необхідні побутові умови, забезпечити її доглядом та лікуванням, вживати заходів щодо захисту її цивільних прав та інтересів. За таких обставин суд поклав на орган опіки та піклування – Виконавчий комітет Вишневої міської ради Бучанського району Київської області обов`язок по здійсненню опіки над недієздатною ОСОБА_2 до призначення їй опікуна.
Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 39, частина перша статті 40 ЦК України).
Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун (частини перша-третя статті 41 ЦК України).
Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними (стаття 58 ЦК України).
Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена (стаття 59 ЦК України).
Отже, цивільним законодавством диференційовані як суб`єкти так і правові наслідки встановлення над особою опіки або піклування.
За змістом статті 55 ЦК України опіка встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.
Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
Тлумачення зазначених норм права дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.
Опіка над фізичною особою у разі визнання її недієздатною, за правилами частини першої статті 60 ЦК України, встановлюється судом, який призначає цій особі опікуна за поданням органу опіки та піклування.
При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються Органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Відповідно до статті 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю (частина 2). Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою (частина 3). Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного (частина 4). Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників (частина 5).
Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
Тлумачення зазначених норм права дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод.
Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.
Частиною першою статті 294 ЦПК України встановлено обов`язок суду під час розгляду справ окремого провадження роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.
Відповідно до частини третьої статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Як вбачається із матеріалів справи із заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатною звернувся її син – ОСОБА_1 , подавши таку заяву до суду 25 вересня 2024 року (том 1 а. с. 1-3).
За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 судом першої інстанції 24 серпня 2026 року ухвалено рішення про задоволення заяви про визнання фізичної особи недієздатною. Визнано недієздатною ОСОБА_2 , а в задоволенні вимоги про призначення заявника ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_2 – відмовлено.
Згідно вимог частини 1 статті 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Отже, обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою, є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Правила опіки та піклування затверджені наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України № 34/166/131/88 від 26 травня 1999 року і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за № 387/3680.
Згідно пункту 1.1 Правил опіки та піклування, опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишилися без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.
Опіка (піклування) встановлюється також для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, яка за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки (абзац другий пункту 1.2).
Органами, які приймають рішення щодо опіки та піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад (пункт 1.3)
Також цими Правилами опіки та піклування передбачено, що опіка установлюється над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань (п. 2.1). Опіка встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці, або за місцем проживання опікуна. Рішення про встановлення опіки повинно бути прийняте не пізніше як у місячний термін з моменту, коли відповідному органові опіки та піклування стане відомо про потребу встановлення опіки (п. 2.4).
Пунктом 3.1 Правил передбачено що для безпосереднього здійснення опіки органами опіки та піклування призначається опікун. При призначенні опікуна беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ними та підопічним. Опікун призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Переважне право серед кількох осіб, які бажають стати опікунами над однією і тією ж особою, надається родичам особи незалежно від місця їх проживання.
Пунктом 3.2 Правил опіки та піклування визначені особи, які не можуть бути опікунами, а у пункті 3.3 наведений перелік документів, за наявності яких органи опіки та піклування призначають опікуна.
Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Вишневої міської ради Бучанського району Київської області звернувся до суду із поданням, затвердженим рішенням виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області № 21/12 від 21 квітня 2026 року про затвердження висновку опікунської ради від 03 квітня 2026 року про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 (том 1 а. с. 179-187), без додатку документів, перелік яких вимагається пунктом 3.3 Правил опіки та піклування.
При цьому органом опіки та піклування не розглядалося, що не відображено у даному поданні, питання стосунків між заявником ОСОБА_1 та підопічною особою – його матір`ю ОСОБА_2 , яка визнана судом недієздатною, а також не розглядалося питання, з урахуванням вимог пункту 3.2 Правил опіки та піклування, переважного права у призначенні опікуном інших родичів недієздатної ОСОБА_2 , оскільки із матеріалів справи вбачається, що у неї є дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (том 1 а. с. 204-206, 213).
З огляду на викладене суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні подання органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, як органу опіки та піклування, про призначення опікуном ОСОБА_1 , за відсутності доказів про наявність у ОСОБА_2 позитивного відношення, прив`язаності до особи, яка бажає стати опікуном – заявника ОСОБА_1 , що свідчило б про наявність довірливих та доброзичливих стосунків між ними і, що призначення опікуном саме його, відповідатиме її інтересам, та відсутні доказів на підтвердження не можливості інших близьких родичів: дочки ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 виконувати опікунські обов`язки щодо недієздатної особи.
У зв`язку з наведеним є неспроможними і такими, що не впливають на висновки суду доводи апеляційної скарги, у тому числі щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права і не прийняття до уваги подання органу опіки та піклування, який має для суду лише рекомендаційний характер, оцінка якому надана судом з урахуванням обставин, встановлених по справі, у сукупності із сьогоденням та діючого в Україні стану.
Спростування інших доводів апеляційної скарги викладені у змісті даної постанови.
При цьому суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга до задоволення не підлягає, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, суд
Постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 24 серпня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: М. В. Матківська
Судді: Ю. Б. Войтко
І. В. Міхасішин
Повне судове рішення складено 11 листопада 2026 року
Оригінал: reyestr.court.gov.ua