Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №127/25262/26
Суддя: Вохмінова О. С.
Справа № 127/25262/26
Провадження 2-др/127/166/26
Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2026 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
з участю секретаря судових засідань Сєдінкіної Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі № 127/25262/26,
в с т а н о в и в:
29.10.2026 року судом зареєстровано заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі № 127/25262/26, скільки судом не вирішене питання стягнення витрат на правничу допомогу.
Заява мотивована тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27.10.2026 року в цивільній справі № 127/25262/26 було задоволено її позов до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь 15 974,40 грн. витрат на правничу допомогу.
До заяви додано ордер, договір про надання правничої допомоги від 02.04.2026 року, додаток № 1 до договору, акт приймання-передачі наданих послуг від 27.10.2026 року (12 годин), детальний опис наданих послуг від 27.10.2026 року.
Від відповідача 11.11.2026 року надійшли заперечення на заяву про розподіл судових витрат, відповідач просив відмовити у стягненні заявленої суми, а у разі, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для компенсації, зменшити суму до розумної та спів мірної, з урахуванням фактичного обсягу виконаних робіт, складності справи, витраченого адвокатом часу згідно ст.ст. 137, 141 ЦПК України.
Дослідивши зміст заяви, надані суду докази, суд дійшов висновку, що заява про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 17.07.2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. У позовній заяві, зокрема, повідомлялось про попередній (орієнтовний ) розрахунок судових витрат: 10 000 грн. – на правничу допомогу.
Спрощене позовне провадження у даній справі відкрите ухвалою суду від 21.07.2026 року.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27.10.2026 року в цивільній справі № 127/25262/26 було задоволено позов ОСОБА_1 в повному обсязі. З відповідача на користь держави стягнуто судовий збір.
Інтереси позивачки ОСОБА_1 представляла адвокат Парпальос В.В., повноваження адвоката підтверджені договором про надання правничої допомоги від 02.04.2026 року.
Згідно п.4.5 договору, підставою для сплати гонорару є рахунок-фактура. Клієнт сплачує гонорар в день отримання рахунку-фактури. Гонорар сплачується безготівково на рахунок адвоката (п.4.6).
Згідно додатку № 1 до договору про надання правничої допомоги від 02.04.2026 року, сторонами погоджено, що оплата здійснюється: 40 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на час складання акту) за 1 годину роботи).
Згідно детального опису наданих послуг за договором про надання правничої допомоги від 02.04.2026 року, адвокат надала в межах цивільної справи № 127/25262/26 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання наступні послуги: надання первинної правової консультації – 2 год., аналіз обставин справи, визначення правової позиції та спосіб захисту, аналіз документів і матеріалів, наданих клієнтом, визначення переліку доказів, необхідних для підтвердження обставин, що мають значення для вирішення справи – 2 год., підготовка та оформлення позовної заяви та документів, що додаються до неї як докази, направлення їх до суду – 4 год., ознайомлення з правовою позицією відповідача, викладеною у відзиві та додатками. Ознайомлення з клопотанням відповідача. Підготовка та оформлення відповіді на відзив, документів, що додаються як докази, подача їх стороні та суду – 3 год., представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції, участь в судових засіданнях – 1 год. Загалом 12 годин.
Акт приймання-передачі наданих послуг від 27.10.2026 року підписаний сторонами договору. Згідно розрахунку сторін, вартість роботи адвоката за 12 годин загалом складає 15 974, 40 грн. (1 331, 20 грн. х 12 год. = 15 974, 40 грн.)
Копію рахунку-фактури, доказу сплати гонорару безготівково на рахунок адвоката Йосипчук О.П., як визначено п. п. 4.5, 4.6 договору, суду не надано.
Згідно п. 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 270 ЦПК ).
Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з частиною першою, другою статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За змістом частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26 лютого 2015 року, у п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30 березня 2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведе, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.
При визначенні суми конкретного відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічні висновки викладені також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
У постанові від 22 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.
У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
В додатковій постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Враховуючи вимоги ст.ст. 137, 141 ЦПК України, а також тривалість і складність справи та виконані адвокатом Парпальос В.В. роботи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, предмет позовних вимог та значення справи для сторін, враховуючи майновий стан відповідача, стан його здоров`я, часткове визнання ним позову, а також враховуючи співмірність витрат на правничу допомогу із складністю даної справи, обсягом наданих послуг і значенням справи для сторін, суд вважає можливим компенсувати позивачці витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 0 00 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 15, 134, 141, 260, 270 ЦПК України,
в и р і ш и в:
заяву задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на правничу допомогу в сумі 5 000 (п`ять тисяч) грн.
Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складене 12 листопада 2026 року.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua