Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Фінансування тероризму
Дата: 12 листопада 2026 р.
Справа: №127/13556/25
Суддя: Тишківський С. Л.
Справа № 127/13556/25
Провадження № 1-кп/127/491/25
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.11.2026м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, відомості про яке внесено 28.04.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025240040001704, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця села Толоко Решетилівського району Полтавської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , маючого середню технічну освіту, пенсіонера, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 258-5 Кримінального кодексу України, -
ВСТАНОВИВ:
Наприкінці 2013 року російською федерацією (далі - рф) із залученням її Збройних Сил вирішено здійснити протиправні умисні дії, спрямовані на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України, зокрема, шляхом окупації частини території України, а саме території АР Крим та м. Севастополь з метою подальшої її анексії та окупації території Донецької та Луганської областей. Мотивами зазначених дій послугували Євроінтеграційний курс розвитку України, підготовка до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, які були розцінені як безпосередня загроза економічним та геополітичним інтересам рф, що сприятиме втраті впливу над політичними процесами в Україні та позбавить контролю над її економічною діяльністю, призведе до поглиблення співпраці з НАТО з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації та денонсації угод щодо тимчасового розташування Чорноморського флоту рф на території України. Досягти зазначеної мети вказані особи вирішили шляхом ведення агресивної війни та агресивних воєнних дій проти України, у тому числі з використанням підрозділів збройних сил російської федерації, окупації території України, створення і фінансування на окупованих територіях України терористичних організацій та вчинення інших злочинів.
Так, 07.04.2014 у м. Донецьку Донецької області невстановленими особами за підтримки рф створено «Донецьку народну республіку»(далі-«днр»). Указана організація є стійким об`єднанням невизначеного кола осіб (більше трьох), що створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, та в якому її структурні підрозділи здійснюють терористичну діяльність з відома керівників (керівних органів) усієї організації, а тому відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією. Одним із основних завдань учасників указаної терористичної організації є зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вплив на прийняття рішень, вчинення та не вчинення дій органами державної влади України, шляхом застосування зброї, вчинення обстрілів, вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків. При цьому, терористична діяльність відповідно до статті 1 Закону охоплює зокрема фінансування тероризму - тобто надання чи збір активів будь-якого роду з усвідомленням того, що їх буде використано повністю або частково для будь-яких цілей окремим терористом, терористичною групою або терористичною організацією, а також для створення терористичної групи чи терористичної організації, сприяння вчиненню терористичного акту, будь-якої іншої терористичної діяльності, а також спроби здійснення таких дій.
За поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, 07.04.2014 на території Донецької та Луганської областей розпочато проведення антитерористичної операції (далі - АТО) із залученням Збройних Сил України та інших військових формувань. Також Указом Президента України від 30.04.2018 №116/2018 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.04.2018 «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях», яким формат проведення АТО змінено на операцію Об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації на території Донецької та Луганської областей.
Терористична організація «днр» діє на території України незаконно та її учасники вчиняють терористичні акти - захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування із застосуванням зброї, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії (зокрема, артилерійські обстріли), які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, в тому числі щодо визнання легітимності діяльності «днр» та влади її керівників, а також перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України, військовослужбовцями Збройних Сил України й інших військових формувань України, задіяними у проведенні антитерористичної операції та операції об`єднаних сил на території Донецької області.
Як наслідок, частина території Донецької області опинилась під контролем представників терористичної організації «днр», підконтрольних рф, та відповідно до Постанови Верховної Ради України № 254-VIII від 17.03.2015 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», постанови ВР України № 252-VIII від 17.03.2015 «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування», та Закону України від 18.01.2018 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» набула статусу тимчасово окупованої території.
Чисельні злочини, вчинені рф та підконтрольними їй представниками терористичної організації «днр» або за їх участі проти України, визнані у зверненнях Верховної Ради України до міжнародних організацій та іноземних держав щодо визнання «днр» терористичною організацією. Зокрема, у Зверненні Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБОЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання російської федерації державою-агресором, затвердженому постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 за № 129-VIII, та Зверненні до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав - членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому постановою Верховної Ради України від 14.01.2015 за №106- VIII, постанові Верховної Ради України «Про заяву Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтриманого російською федерацією міжнародного тероризму» від 22.07.2014 за № 1597-VІІ, постанові Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії російської федерації та подолання її наслідків» від 21.04.2015 за № 337-VІІІ, постанові Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» від 22.07.2014 за № 1596-VІІ, постанові Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами російської федерації та керівниками терористичних організації «днр» та «лнр», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 04.02.2015 за № 145-VIII.
Частиною 2 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII констатовано, що тимчасова окупація території України розпочалася 20.02.2014.
З урахуванням вищевикладеного, між державами рф та Україною з 20.02.2014 триває збройний конфлікт міжнародного характеру.
Факт створення «днр» за підтримки та під контролем російської федерації визнано Резолюцією ПАРЕ від 12.10.2016. При цьому в Резолюції зазначено, що «днр» та всі її «установи» не мають будь-якої легітимності у відповідності з українським або міжнародним правом. Утримання окупованої частини території Донецької області та досягнення завдання щодо зміни меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, потребує значних активів будь-якого роду, зокрема фінансових та матеріальних, тобто забезпечення функціонування на цій території фінансової системи. Отримання вказаних активів відбувається за рахунок окремих суб`єктів господарської діяльності та громадян України, лояльно налаштованих до ідей та діяльності «днр», невстановлених на цей час іноземних громадян тощо. Указане в свою чергу та намагання досягти однієї з цілей, а саме створення в очах міжнародної спільноти та місцевих мешканців образу «днр» як легітимного державного утворення, надання легітимності процесу обігу фінансових активів, зокрема їх збору, на тимчасово окупованій території Донецької області, призвело до прийняття ватажками «днр» рішення щодо створення та функціонування окремих так званих «установ фінансового сектору «днр», які б виконували функції зі збору, розподілу, перерозподілу та використання фондів грошових коштів.
Восени 2014 року у складі терористичної організації «днр» створено «Министерство финансов ДНР», «Министерство доходов и сборов днр», «департамент таможенного дела Министерства доходов и сборов днр». 03.10.2014 прийнято та введено в дію «Временное Положение о налоговой системе Донецкой народной республики», у 2015 році - «Закон «О налоговой системе», якими визначено так звану податкову систему «днр», введено реєстрацію підприємств та підприємців у так званих «податкових органах «днр», порядок сплати ними податків та інших обов`язкових платежів. Також 07.10.2014 «Министерством финансов днр» створено так званий «Центральный Республиканский Банк днр», який відповідно до «Положения о Центральном Республиканском Банке «днр» виконує функції розрахунково-касового центра «днр» та здійснює діяльність з надання банківських, фінансових та інших послуг, визначених Положенням.
Крім того, утримання тимчасово окупованої території Донецької області крім фінансових, потребує людських ресурсів, військової техніки, озброєння тощо. З цією метою у складі «силового блоку днр» створено ряд формувань військового типу та створено «Министерство по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий днр», «Министерство государственной безопасности днр», «органы прокуратуры» тощо.
Після окупації у 2014 році незаконними збройними формуваннями, іррегулярними збройними формуваннями рф та військовослужбовцями збройних сил рф частини Донецької області та створення т.зв. терористичної організації Донецької народної республіки» (далі - «днр»), ОСОБА_6 (матеріали відносно якого виділено в окреме кримінальне провадження) діючи, умисно, з корисливих мотивів для себе, за попередньою змовою із ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділено в окреме кримінальне провадження), ОСОБА_8 (матеріали відносно якого виділено в окреме кримінальне провадження) та ОСОБА_9 достовірно усвідомлюючи, що т.зв. «днр» є квазіутворенням та непідконтрольною Україні організацією, 06.10.2014 року на підставі первинних документів стосовно створення ТОВ Завод «Ремкомунелектротранс» перереєстровали вказане товариство під назвою рос.мов.: ООО Завод «Ремкоммунэлектротранс» в так званому тимчасовому «податковому органі» - рос.мов.: «Департаменте государственной регистрации Министерства доходов и сборов Донецкой Народной Республике» за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. Свободи буд. 3-А, про що отримано свідоцтво про реєстрацію юридичної особи серії НОМЕР_2 та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 32598622.
Генеральним директором при перереєстрації ТОВ Завод «Ремкомунелектротранс» станом на 06.10.2014 призначено ОСОБА_7 . Водночас, після перереєстрації ТОВ Завод «Ремкомунелектротранс» станом на 06.10.2014 часткове управління діяльністю ТОВ Завод «Ремкомунелектротранс» почав здійснювати ОСОБА_6 перебуваючи на посаді начальника відділу маркетингу ТОВ Завод «Ремкомунелектротранс» та ОСОБА_8 , який будучи засновником підприємства офіційно на посаді в ТОВ Завод «Ремкомунелектротранс» не перебував.
Основним видом діяльності ТОВ Завод «Ремкомунелектротранс» станом на 2015 рік було виготовлення чавуну, сталі та феросплавів (фактично підприємство виробляло обладнання для гірничодобувної та гірничо-переробної промисловості).
Для забезпечення ведення господарської діяльності, у тому числі здійснення відповідних розрахунків з так званими «державними органами днр» у так званому рос.мов.: «Центральном Республиканском Банке Донецкой Народной Республике» службовими особами ТОВ Завод «Ремкомунелектротранс» (ІКЮО 32598622) було відкрито наступні поточні рахунки: НОМЕР_3 - російський рубель відкритий 16.06.2015; НОМЕР_4 - російський рубель відкритий 23.09.2015; НОМЕР_5 - долари США відкритий 06.12.2017; НОМЕР_6 - євро відкритий 06.12.2017.
Продовжуючи імплементацію ТОВ Завод «РКЕТ» в законодавчу систему «днр», 28.06.2017 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за результатами проведення загальних зборів змінено назву ТОВ Завод «Ремкомунелектротранс» на ТОВ «Завод «Ремкомунелектротранс» (ІКЮО № 32598622) рос.мов.: ООО «Завод «Ремкоммунэлектротранс»), юридична адреса: днр, 86114 м. Макіївка, Червоногвардійський район, вул. Свободи, буд. 3А, про що зроблено відповідний запис в так званому «податковому органі» - рос.мов.: «Департаменте государственной регистрации Министерства доходов и сборов Донецкой Народной Республике», згідно номеру реєстрації 01 02 06 000121 та отримано нове свідоцтво про реєстрацію юридичної особи серії НОМЕР_7 , а також визначено скорочену назву підприємства - ТОВ «Завод «РКЕТ».
Згідно довідки АА № 08-17/2090 із реєстру Статистичних одиниць виданої 03.07.2017 в так званому «органі» - рос.мов.: «Главном управлении статистики Донецкой Народной Республике» (Главстат днр)», керівником ТОВ «Завод «Ремкомунелектротранс» вказано ОСОБА_7 .
Таким чином, громадяни України ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 діючим умисно із корисливих мотивів для себе, за попередньою змовою між собою, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області, достовірно усвідомлюючи, що «днр» є терористичною організацією, у період з 06.10.2014 до 28.04.2017 забезпечили стабільну діяльність ТОВ Завод «Ремкомунелектротранс» на тимчасово-окупованій території Донецької області, яка перебуває під контролем терористичної організації «днр» та за вказаний період здійснювали безперешкодну реалізацію й поставку виготовленої ливарної продукції суб`єктам господарювання зареєстрованим на території російської федерації (далі - рф) і суб`єктам господарювання, зареєстрованим на території України, в наслідок чого частину отриманого прибутку від такої господарської діяльності, сплачено до так званого «Министерства доходов и сборов днр», в якості так званих «налогов и сборов», чим фактично здійснено фінансування тероризму, усвідомлюючи, що сплачені грошові кошти може бути використано повністю або частково для цілей вказаної терористичної організації, зокрема щодо вчинення терористичних актів на території України.
Поряд з цим, Указом Президента України від 15.03.2017 № 62/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.03.2017 «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України» тимчасово, до реалізації пунктів 1 і 2 Мінського «Комплексу заходів» від 12.02.2015, а також до повернення захоплених підприємств до функціонування згідно із законодавством України, припинено переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей; а рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 28.04.2017 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (введений в дію Указом Президента України 133/2017), рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 02.05.2018 «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (введений в дію Указом Президента України № 126/2018) та рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (введений в дію Указом Президента України № 264/2021) до російської фінансової установи ТОВ «ЦМРБанк» застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) у вигляді блокування активів та зупинення виконання економічних та інших фінансових зобов`язань (заборона надавати кредити, позики, фінансову допомогу, гарантії; заборона здійснювати кредитування через купівлю цінних паперів; заборона придбання цінних паперів тощо).
Таким чином, наведені вище обставини свідчать про протиправність будь-яких комерційних поставок та перерахування грошових коштів з березня 2017 року на тимчасово неконтрольовану територію та з тимчасово неконтрольованої території Донецької області, які фактично підконтрольні терористичній організації «днр», іррегулярним збройним формуванням рф та військовослужбовцям збройних сил рф, а також використання фінансових послуг ТОВ «ЦМРБанк» українськими суб`єктами господарської діяльності.
Усвідомлюючи вищевказані обставини, ОСОБА_6 , з метою збереження ринків збуту продукції на території України, діючи умисно, з корисливих мотивів, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 06.07.2018, запропонував через свого давнього бізнес-партнера громадянина України ОСОБА_10 - директору та співзасновнику ТОВ «Зевс 2017» (ЄДРПОУ 41713548) ОСОБА_4 , здійснювати придбання ливарної продукції, виготовленої ТОВ «Завод «РКЕТ» на тимчасово окупованій території, яка перебуває під контролем терористичної організації «днр», у посередницької комерційної структури, яку вони створили на території рф з використанням наближених їм осіб.
На вказану пропозицію ОСОБА_4 погодився, діючи умисно, переслідуючи мету подальшої вигідної реалізації даної ливарної продукції підприємствам кар`єрно-гірничої галузі зареєстрованим на території України, при цьому усвідомлюючи, що частина сплачених грошових коштів за дану ливарну продукцію, можуть бути використані для фінансового та матеріального забезпечення терористичної організації «днр».
При цьому, ОСОБА_4 повідомлено усі обставини функціонування протиправного механізму щодо постачання на територію України ливарної продукції, виготовленої ТОВ «Завод «РКЕТ» на тимчасово окупованій території, яка перебуває під контролем терористичної організації «днр», а саме постачання її через підконтрольну фірми-посередник, засновану на території російської федерації - ТОВ «Проммет» (рос. мов.: ООО «Проммет», юридична адреса: рф, Ростовська обл., м. Таганрог, вул. Велика Бульварна, 12, офіс 308, ОДРН 1186196009504, дата регистрации - 05.03.2018).
В подальшому, ОСОБА_4 повідомлено, що з метою приховування від українських митних органів дійсного виробника ливарної продукції, яка виготовлена на ТОВ «Завод» «РКЕТ», до товарно-транспортних та митних документів працівниками ТОВ «Завод» «РКЕТ» ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (матеріали відносно яких виділено в окреме кримінальне провадження) будуть вноситись недостовірні дані щодо її виробника, а саме: замість даних щодо виробництва ливарної продукції ТОВ «Завод «РКЕТ», розташованого на тимчасово окупованій території, в документах буде зазначатись російський виробник ТОВ «Донекс» (рф, ОДРН 1106191000134), а перевантаження ливарної продукції буде здійснюватися у м. Таганрог рф з автотранспорту ТОВ «Завод «РКЕТ» на автотранспорт, який буде залучений ОСОБА_4 для доставки ливарної продукції до складських приміщень ТОВ «Зевс 2017».
Поряд з цим, ОСОБА_4 з метою закупівлі ливарної продукції виготовленої на підприємствах, які здійснювали господарську діяльність на тимчасово окупованій території, яка перебуває під контролем терористичної організації «днр», запропонував ОСОБА_13 здійснювати документальне оформлення фінансово-господарських та звітних документів ТОВ «Зевс 2017», при цьому, про усі відомі йому обставини злочинної діяльності з придбання ливарної продукції виготовленої ТОВ «Завод «РКЕТ» на тимчасово окупованій території, яка перебуває під контролем терористичної організації «днр» через посередницьку структуру ТОВ «Проммет», їй не повідомив.
Після цього, у період з 06.07.2018 по 13.01.2022, ОСОБА_4 діючи умисно, так як є співвласником ТОВ «Зевс 2017» та володіє 50% його статутного капіталу, погодився укласти зовнішньоекономічні контракти від імені вказаного суб`єкта господарювання №№ 2303/2018, 2111/2018, 1501/2019, 2101/2020, 1906/2020, 0402/2021 з ТОВ «Проммет», зареєстрованим в рф на постачання в Україну ливарної продукції, фактично виготовленої на ТОВ «Завод «РКЕТ», яке здійснювало господарську діяльність на тимчасово окупованій території, яка перебуває під контролем терористичної організації «днр».
Після цього, у період з 06.07.2018 по 13.01.2022, ОСОБА_4 діючи умисно, перебуваючи в приміщені за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Будівельників, 8, кв. 237, обіймаючи посаду директора ТОВ «Зевс 2017» уклав зовнішньоекономічні контракти від імені зазначеної комерційної структури № № 0607/2018, 0403/2019, 1607/2019, 1111/2019, 2703/2020, 2107/2020, 0204/2021, 1207/2021, 1001/2022, 1101/2022, 1301/2022 з ТОВ «Проммет», зареєстрованим в рф на постачання в Україну ливарної продукції, фактично виготовленої на ТОВ «Завод «РКЕТ», який здійснював господарську діяльність на тимчасово окупованій території, яка перебуває під контролем терористичної організації «днр».
Крім того, ОСОБА_4 , з використанням службових повноважень ОСОБА_13 , забезпечував підготовку документів необхідних для проведення митного оформлення даної ливарної продукції при ввезені її на територію України, підшукували водіїв вантажних транспортних засобів, які фактично здійснювали привезення даної ливарної продукції на територію України та подавали відповідну фінансову та податкову звітність від імені ТОВ «Зевс 2017», щодо придбання та подальшої реалізації придбаної ливарної продукції, фактично виготовленої на ТОВ «Завод «РКЕТ».
Поряд з цим, ОСОБА_4 в період з 26.09.2018 по 11.02.2022, під час спілкування та листування у застосунках для миттєвого обміну інформацією «Viber», «WhatsApp» (зареєстрованими за абонентським номером НОМЕР_8 ), а також листування за допомогою електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка використовується для офіційного листування ТОВ «Зевс 2017», отримував необхідну інформацію, щодо поставок та номенклатури ливарної продукції, бухгалтерські відомості щодо сум грошових коштів, обсяги продукції, її вартість з урахуванням посередницьких послуг ТОВ «Проммет», сум грошових коштів, які отримає ТОВ «Завод «РКЕТ» від реалізації цієї ливарної продукції, тощо.
При цьому, ОСОБА_4 усвідомлював, що частина отриманих ТОВ «Завод «РКЕТ» грошових коштів за дану ливарну продукцію, буде сплачено ним як «налоги» до так званого «Министерства доходов и сборов днр» та дані грошові кошти можуть бути використані для фінансового та матеріального забезпечення терористичної організації «днр».
Крім того, ОСОБА_4 , через банківські структури України, діючи від імені ТОВ «Зевс 2017» здійснював банківські безготівкові перекази на рахунки ТОВ «Проммет», в якості оплати за придбану ливарну продукцію, яка виготовлена на ТОВ «Завод «РКЕТ», яке здійснювало господарську діяльність на тимчасово окупованій території, яка перебуває під контролем терористичної організації «днр».
Зокрема, у період з 06.07.2018 по 13.01.2022, ОСОБА_4 , діючи умисно, у відповідності до вищевказаних зовнішньоекономічних контрактів з ТОВ «Проммет», зареєстрованим в рф, забезпечив оплату грошових коштів в загальній сумі 44 975 513,00 рос руб., за придбану ливарну продукцію, яка виготовлена на ТОВ «Завод «РКЕТ», на тимчасово окупованій території, яка перебуває під контролем терористичної організації «днр»:
- по контрактах від 06.07.2018 № 0607/2018, від 04.03.2019 № 0403/2019, від 16.07.2019 № 1607/2019, від 11.11.2019 № 1111/2019, від 27.03.2020 № 2703/2020, від 21.07.2020 № 2107/2020, від 02.04.2021 № 0204/2021, від 12.07.2021 № 1207/2021, від 10.01.2022 № 1001/2022, від 11.01.2022 № 1101/2022, від 13.01.2022 № 1301/2022, укладених між ТОВ «Зевс 2017» (ЄДРПОУ 41713548) та ТОВ «Проммет», з валютних рахунків № НОМЕР_9 (російський рубль) АТ «Південний» (МФО 328209), № НОМЕР_10 (російський рубль) АТ «КБ «Приватбанк» (МФО 305299), № НОМЕР_11 (російський рубль) ПАТ «ВТБ БАНК» (МФО 321767), що належать ТОВ «Зевс 2017» (ЄДРПОУ 41713548), на рахунок ТОВ «Проммет» перераховано грошові кошти в сумі 44 975 513,00 рос руб. за придбану ливарну продукцію, що по офіційному курсу НБУ станом на 13.01.2022 становить 16 721 895,73 грн.;
Окрім цього, ОСОБА_4 , під час здійснення взаємозвірок із представниками ТОВ «Завод «РКЕТ», було відомо, що сплачені ним грошові кошти за придбану ливарну продукцію, ТОВ «Проммет», за виключенням частини грошових коштів, сума яких не перевищує 15%, перераховують на відповідні банківські рахунки ТОВ «Завод «Ремкомунелектротранс», які відкриті у так званому «Центральном Республиканском банке днр».
Як наслідок, після надходження на відповідні банківські рахунки ТОВ «Завод «Ремкомунелектротранс», які відкриті у так званому «Центральном Республиканском банке днр», грошових коштів, у тому числі сплачених ТОВ «Зевс 2017», у період з 16.05.2018 по 31.12.2022, службові особи ТОВ «Завод «РКЕТ» забезпечили сплату так званих «податків» до так званого рос.мов.: «Министерства доходов и сборов днр», на загальну суму 34 622 400,00 рос. руб., чим здійснено матеріальне забезпечення та фінансування терористичної організації «днр», а саме:
- у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 на загальну суму 1 974 261,00 рос. руб. що по офіційному курсу НБУ станом на 31.12.2018 становить 786 288,92 грн.;
- у період з 01.01.2019 по 31.12.2019 на загальну суму 10 318 384,00 рос. руб. що по офіційному курсу НБУ станом на 31.12.2019 становить 3 937 495,33 грн.;
- у період з 01.01.2020 по 31.12.2020 на загальну суму 9 316 612,00 рос. руб. що по офіційному курсу НБУ станом на 31.12.2020 становить 3 523 822,15 грн.;
- у період з 01.01.2021 по 31.12.2021 на загальну суму 7 559 334,00 рос. руб. що по офіційному курсу НБУ станом на 31.12.2021 становить 2 751 370,79 грн.;
- у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 на загальну суму 5 453 809,00 рос. руб. що по офіційному курсу НБУ станом на 31.12.2022 становить 2 765 517,46 грн.
При цьому, ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлював що частина сплачених грошових коштів, із загальної суми 44 975 513,00 рос руб., яку було надіслано за період з 06.07.2018 по 13.01.2022, з рахунків ТОВ «Зевс 2017» за придбану ливарну продукцію, яка фактично виготовлена на ТОВ «Завод «РКЕТ», у подальшому буде сплачено, як «налоги» до так званого «Министерства доходов и сборов днр», тобто дані грошові кошти можуть бути використані частково для цілей вказаної терористичної організації, зокрема щодо вчинення терористичних актів на території України та фінансуванню незаконний військових формувань.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що після окупації у 2015 році незаконними збройними формуваннями, іррегулярними збройними формуваннями рф та військовослужбовцями ЗС рф частини Донецької області та створення т.зв. терористичної організації Донецької народної республіки» (далі - «днр»), ОСОБА_14 діючим за попередньою змовою із ОСОБА_15 та іншими невстановленими на даний час особами, достовірно усвідомлюючи, що т.зв. «днр» є терористичною організацією, а грошові та інші матеріальні активи, збір та обіг яких відбувається на тимчасово окупованій території Донецької області, буде використано повністю або частково для цілей вказаної терористичної організації, зокрема щодо вчинення терористичних актів на території України, 17.06.2015 року зареєстрували новостворене підприємство під назвою рос. мов.: ООО «Дебальцевский завод металлургического машиностроения» (скорочена назва - ТОВ «ДЗММ») в так званому «податковому органі» - рос.мов.: «Департаменте государственной регистрации Министерства доходов и сборов Донецкой Народной Республике» за адресою: Донецька область, м. Дебальцеве, вул. Жовтнева, буд. 84, про що отримано свідоцтво про реєстрацію юридичної особи серії АА03 № 07017 та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 50009340.
Для забезпечення ведення господарської діяльності, у тому числі здійснення відповідних розрахунків з так званими «державними органами днр» у так званому рос.мов.: «Центральном Республиканском Банке Донецкой Народной Республике» службовими особами ТОВ «ДЗММ» (ІКЮЮ 50009340) було відкрито наступні поточні рахунки: 26007626700100 - російський рубель відкритий 03.11.2015.
Таким чином, громадяни України ОСОБА_14 та ОСОБА_15 діючи умисно із корисливих мотивів для себе, за попередньою змовою між собою, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області, достовірно усвідомлюючи, що «днр» є терористичною організацією, у період з 17.06.2015 до 28.04.2017 забезпечили стабільну діяльність ТОВ «ДЗММ» на тимчасово-окупованій території Донецької області, яка перебуває під контролем терористичної організації «днр» та за вказаний період здійснювали безперешкодну реалізацію й поставку виготовленої ливарної продукції суб`єктам господарювання зареєстрованим на території російської федерації (далі - рф) і суб`єктам господарювання, зареєстрованим на території України, в наслідок чого частину отриманого прибутку від такої господарської діяльності, сплачено до так званого «Министерства доходов и сборов днр», в якості так званих «налогов и сборов», чим фактично здійснено фінансування тероризму, усвідомлюючи, що сплачені грошові кошти може бути використано повністю або частково для цілей вказаної терористичної організації, зокрема щодо вчинення терористичних актів на території України.
Поряд з цим, Указом Президента України від 15.03.2017 № 62/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.03.2017 «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України» тимчасово, до реалізації пунктів 1 і 2 Мінського «Комплексу заходів» від 12.02.2015, а також до повернення захоплених підприємств до функціонування згідно із законодавством України, припинено переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей; а рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 28.04.2017 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (введений в дію Указом Президента України 133/2017), рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 02.05.2018 «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (введений в дію Указом Президента України № 126/2018) та рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (введений в дію Указом Президента України № 264/2021) до російської фінансової установи ТОВ «ЦМРБанк» застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) у вигляді блокування активів та зупинення виконання економічних та інших фінансових зобов`язань (заборона надавати кредити, позики, фінансову допомогу, гарантії; заборона здійснювати кредитування через купівлю цінних паперів; заборона придбання цінних паперів тощо).
Таким чином, наведені вище обставини свідчать про протиправність будь-яких комерційних поставок та перерахування грошових коштів з березня 2017 року на тимчасово неконтрольовану територію та з тимчасово неконтрольованої території Донецької області, які фактично підконтрольні терористичній організації «днр», іррегулярним збройним формуванням рф та військовослужбовцям збройних сил рф, а також використання фінансових послуг ТОВ «ЦМРБанк» українськими суб`єктами господарської діяльності.
Водночас, достовірно усвідомлюючи вимоги Указу Президента України від 15.03.2017 № 62/2017 та його правові наслідки, щодо неможливості здійснення будь-якого переміщення виготовленої ливарної продукції ТОВ «ДЗММ» на окупованій території, яка перебуває під контролем терористичної організації «днр», громадянин України ОСОБА_14 , з корисливих мотивів створив та з метою фінансуванню тероризму, організував схему незаконної реалізації та поставки ливарної продукції виготовленої ТОВ «ДЗММ» суб`єктам господарювання, розташованими на території України, при цьому усвідомлюючи, що із отриманого прибутку від такої діяльності будуть сплачені податки до так званого рос.мов.: «Министерства доходов и сборов днр», які можуть бути використані частково для цілей вказаної терористичної організації, зокрема щодо вчинення терористичних актів на території України та фінансуванню незаконний військових формувань, залучивши до неї громадянку України ОСОБА_15 (головний бухгалтер ПП «Герон»), громадянку України ОСОБА_16 (директор ТОВ «ДЗММ») та громадянина України ОСОБА_17 (директор ТОВ «Гідропривід інжиніринг»).
У подальшому, з метою збереження ринків збуту продукції на території України, діючи умисно, з корисливих мотивів, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16.04.2018, запропонував через свого давнього бізнес-партнера громадянина України ОСОБА_10 - директору та співзасновнику ТОВ «Зевс 2017» (ЄДРПОУ 41713548) ОСОБА_4 , здійснювати придбання ливарної продукції, виготовленої ТОВ «Завод «ДЗММ» на тимчасово окупованій території, яка перебуває під контролем терористичної організації «днр», у посередницької комерційної структури, яку вони створили на території рф з використанням наближених їм осіб.
На вказану пропозицію ОСОБА_4 погодився, діючи умисно, переслідуючи мету подальшої вигідної реалізації даної ливарної продукції підприємствам кар`єрно-гірничої галузі зареєстрованим на території України, при цьому усвідомлюючи, що частина сплачених грошових коштів за дану ливарну продукцію, можуть бути використані для фінансового та матеріального забезпечення терористичної організації «днр».
При цьому, ОСОБА_4 повідомлено усі обставини функціонування протиправного механізму щодо постачання на територію України ливарної продукції, виготовленої ТОВ «ДЗММ» на тимчасово окупованій території, яка перебуває під контролем терористичної організації «днр», а саме постачання її через підконтрольну фірми-посередник, засновану на території російської федерації - ТОВ «Гідропрівод інжинірінг» (до 18.02.2021 - ТОВ «Торговий дім «Гідропрівод») (рос.мов.: ООО «Торговый дом «Гидропривод», юридична адреса: рф, Ростовська обл., м. Шахти, пров. Якутський, 2, офіс 18, 19, ОДРН 1026102216832).
В подальшому, ОСОБА_4 повідомлено, що з метою приховування від українських митних органів дійсного виробника ливарної продукції, яка виготовлена на ТОВ «ДЗММ», до товарно-транспортних та митних документів невстановленими працівниками ТОВ «ДЗММ» будуть вноситись недостовірні дані щодо її виробника, а саме: замість даних щодо виробництва ливарної продукції ТОВ «Завод «ДЗММ», розташованого на тимчасово окупованій території, в документах буде зазначатись російський виробник АТ «Шахтинський завод Гідропривід» (рос.мов.: АО «Шахтинский завод Гидропривод», юридична адреса: рф, Ростовська обл., м. Шахти, пров. Якутський, 2, ОДРН 1026102769417) з автотранспорту ТОВ «ДЗММ» на автотранспорт, який буде залучений ОСОБА_4 для доставки ливарної продукції до складських приміщень ТОВ «Зевс 2017».
Поряд з цим, ОСОБА_4 з метою закупівлі ливарної продукції виготовленої на підприємствах, які здійснювали господарську діяльність на тимчасово окупованій території, яка перебуває під контролем терористичної організації «днр», запропонував ОСОБА_13 здійснювати документальне оформлення фінансово-господарських та звітних документів ТОВ «Зевс 2017», при цьому, про усі відомі йому обставини злочинної діяльності з придбання ливарної продукції виготовленої ТОВ «ДЗММ» на тимчасово окупованій території, яка перебуває під контролем терористичної організації «днр», через посередницьку структуру ТОВ «Гідропрівод інжинірінг» (до 18.02.2021 - ТОВ «Торговий дім «Гідропрівод»), їй не повідомив.
Після цього, у період з 23.09.2019 по 22.11.2021, ОСОБА_4 діючи умисно, так як є співвласником ТОВ «Зевс 2017» та володіє 50% його статутного капіталу, погодився укласти зовнішньоекономічні контракти від імені вказаного суб`єкта господарювання №№ 225-ТД, 224-ТД, № 35-ГИ, № 211-ГИ, № 259-ГИ з ТОВ «Гідропрівод інжинірінг» (до 18.02.2021 - ТОВ «Торговий дім «Гідропрівод»), зареєстрованим в рф, на постачання в Україну ливарної продукції, фактично виготовленої на ТОВ «ДЗММ», яке здійснювало господарську діяльність на тимчасово окупованій території, яка перебуває під контролем терористичної організації «днр».
Після цього, у період з 23.09.2019 по 22.11.2021, ОСОБА_4 діючи умисно, перебуваючи в приміщені за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Будівельників, 8, кв. 237, обіймаючи посаду директора ТОВ «Зевс 2017» уклав зовнішньоекономічні контракти від імені зазначеної комерційної структури, а саме: 23.09.2019 № 225-ТД, від 30.10.2020 № 224-ТД, 01.03.2021 № 35-ГИ, 01.10.2021 № 211-ГИ та від 22.11.2021 № 259-ГИ, укладених між ТОВ «Зевс 2017» (ЄДРПОУ 41713548) та ТОВ «Гідропрівод інжинірінг» (до 18.02.2021 - ТОВ «Торговий дім «Гідропрівод»), зареєстрованим в рф на постачання в Україну ливарної продукції, фактично виготовленої на ТОВ «ДЗММ», який здійснював господарську діяльність на тимчасово окупованій території, яка перебуває під контролем терористичної організації «днр».
Крім того, ОСОБА_4 , з використанням службових повноважень ОСОБА_13 , забезпечував підготовку документів необхідних для проведення митного оформлення даної ливарної продукції при ввезені її на територію України, підшукували водіїв вантажних транспортних засобів, які фактично здійснювали привезення даної ливарної продукції на територію України та подавали відповідну фінансову та податкову звітність від імені ТОВ «Зевс 2017», щодо придбання та подальшої реалізації придбаної ливарної продукції, фактично виготовленої на ТОВ «Завод «ДЗММ».
Поряд з цим, ОСОБА_4 в період з 23.09.2019 по 22.11.2021, під час спілкування та листування у застосунках для миттєвого обміну інформацією «Viber», «WhatsApp» (зареєстрованими за абонентським номером НОМЕР_8 ), а також листування за допомогою електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка використовується для офіційного листування ТОВ «Зевс 2017», отримував необхідну інформацію, щодо поставок та номенклатури ливарної продукції, бухгалтерські відомості щодо сум грошових коштів, обсяги продукції, її вартість з урахуванням посередницьких послуг ТОВ «Гідропрівод інжинірінг» (до 18.02.2021 - ТОВ «Торговий дім «Гідропрівод»), сум грошових коштів, які отримає ТОВ «ДЗММ» від реалізації цієї ливарної продукції, тощо.
При цьому, ОСОБА_4 усвідомлював, що частина отриманих ТОВ «Завод «ДЗММ» грошових коштів за дану ливарну продукцію, буде сплачено ним як «налоги» до так званого «Министерства доходов и сборов днр» та дані грошові кошти можуть бути використані для фінансового та матеріального забезпечення терористичної організації «днр».
Крім того, ОСОБА_4 , через банківські структури України, діючи від імені ТОВ «Зевс 2017» здійснював банківські безготівкові перекази на рахунки ТОВ «Гідропрівод інжинірінг» (до 18.02.2021 - ТОВ «Торговий дім «Гідропрівод»), в якості оплати за придбану ливарну продукцію, яка виготовлена на ТОВ «ДЗММ», яке здійснювало господарську діяльність на тимчасово окупованій території, яка перебуває під контролем терористичної організації «днр».
Зокрема, у період з 23.09.2019 по 22.11.2021, ОСОБА_4 , діючи умисно, у відповідності до вищевказаних зовнішньоекономічних контрактів з ТОВ «Гідропрівод інжинірінг» (до 18.02.2021 - ТОВ «Торговий дім «Гідропрівод»), зареєстрованим в рф, забезпечив оплату грошових коштів в загальній сумі 18 261 652,00 рос руб., за придбану ливарну продукцію, яка виготовлена на ТОВ «ДЗЗМ», на тимчасово окупованій території, яка перебуває під контролем терористичної організації «днр»:
- по контрактах від 23.09.2019 № 225-ТД, від 30.10.2020 № 224-ТД, 01.03.2021 № 35-ГИ, 01.10.2021 № 211-ГИ та від 22.11.2021 № 259-ГИ, укладених між ТОВ «Зевс 2017» (ЄДРПОУ 41713548) та ТОВ «Гідропрівод інжинірінг» (до 18.02.2021 - ТОВ «Торговий дім «Гідропрівод»), з валютних рахунків № НОМЕР_9 (російський рубль) АТ «Південний» (МФО 328209), № НОМЕР_10 (російський рубль) АТ «КБ «Приватбанк» (МФО 305299), № НОМЕР_11 (російський рубль) ПАТ «ВТБ БАНК» (МФО 321767), що належать ТОВ «Зевс 2017» (ЄДРПОУ 41713548), на рахунок ТОВ «Гідропрівод інжинірінг» (до 18.02.2021 - ТОВ «Торговий дім «Гідропрівод») перераховано грошові кошти в сумі 18 261 652,00 рос руб. за придбану ливарну продукцію, що по офіційному курсу НБУ станом на 23.09.2019 становить 6 391 578,2 грн.
Окрім цього, ОСОБА_4 , під час здійснення взаємозвірок із представниками ТОВ «ДЗММ», було відомо, що сплачені ним грошові кошти за придбану ливарну продукцію, ТОВ «Гідропрівод інжинірінг» (до 18.02.2021 - ТОВ «Торговий дім «Гідропрівод»), за виключенням частини грошових коштів, сума яких не перевищує 15%, перераховують на відповідні банківські рахунки ТОВ «ДЗММ», які відкриті у так званому «Центральном Республиканском банке днр».
Як наслідок, після надходження на відповідні банківські рахунки ТОВ «ДЗММ», які відкриті у так званому «Центральном Республиканском банке днр», грошових коштів, у тому числі сплачених ТОВ «Зевс 2017», із у період з 23.09.2019 по 22.11.2021, службові особи ТОВ «ДЗММ» забезпечили сплату так званих «податків» до так званого рос.мов.: «Министерства доходов и сборов днр», на загальну суму 121 836 390,00 рос. руб., чим здійснено матеріальне забезпечення та фінансування терористичної організації «днр», а саме:
- у період з 01.01.2019 по 31.12.2019 на загальну суму 24 968 109,46 рос. руб. що по офіційному курсу НБУ станом на 31.12.2019 становить 8 613 997,76 грн.;
- у період з 01.01.2020 по 31.12.2020 на загальну суму 44 304 037,66 рос. руб. що по офіційному курсу НБУ станом на 31.12.2020 становить 15 506 413,18 грн.;
- у період з 01.01.2021 по 31.12.2021 на загальну суму 52 564 242,94 рос. руб. що по офіційному курсу НБУ станом на 31.12.2021 становить 18 134 663,81 грн.
При цьому, ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлював що частина сплачених грошових коштів, із загальної суми 18 261 652,00 рос руб., яку було надіслано за період з 23.09.2019 по 22.11.2021, з рахунків ТОВ «Зевс 2017» за придбану ливарну продукцію, яка фактично виготовлена на ТОВ «ДЗММ», у подальшому буде сплачено, як «налоги» до так званого «Министерства доходов и сборов днр», тобто дані грошові кошти можуть бути використані частково для цілей вказаної терористичної організації, зокрема щодо вчинення терористичних актів на території України та фінансуванню незаконних військових формувань.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 258-5 КК України, - фінансування тероризму, тобто надання активів з усвідомленням можливості того, що їх буде використано повністю або частково для будь-яких цілей терористичною групою (організацією) для провадження будь-якої терористичної діяльності.
Під час судового розгляду, 06.11.2026, між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 , який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62025240040001704 від 28.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України, з однієї сторони, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 , з іншої сторони, за участю захисника ОСОБА_5 , на підставі ст. ст. 468-470, 472 КПК України, добровільно, за ініціативою обвинуваченого укладено угоду про визнання винуватості.
Зі змісту укладеної угоди вбачається, що сторони дійшли згоди щодо:
- правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 258-5 КК України, а саме, фінансування тероризму, тобто надання активів з усвідомленням можливості того, що їх буде використано повністю або частково для будь-яких цілей терористичною групою (організацією) для провадження будь-якої терористичної діяльності;
- обов`язків обвинуваченого ОСОБА_4 : беззастережно визнати винуватість в обсязі висунутого обвинувачення.
Окрім того, обвинувачений ОСОБА_4 добровільно, без здійснення будь-якого фізичного або психологічного впливу, бере на себе зобов`язання щодо перерахування коштів в сумі 100 000 (сто тисяч) гривень на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. Вказане перерахування обвинувачений повинен здійснити у 10-денний строк з дня підписання вказаної угоди, та надати підтверджуючі документи прокурору в цей же строк; згідно з розділом 3 угоди зобов`язання, вказане в угоді, обвинувачений повинен виконати після набрання вироком суду законної сили;
- узгодженого сторонами призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 258-5 КК України: у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з призначенням ОСОБА_4 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати керівні посади на підприємствах будь-якої форми власності та господарської діяльності на строк 2 роки, зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного основного покарання з випробуванням. Тривалість іспитового строку та обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, сторони віднесли на визначення суду. Умов щодо призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна та щодо застосування спеціальної конфіскації угода не містить.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосовний за наслідками затвердження угоди про визнання винуватості судом.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення беззастережно визнав, щиро розкаявся та надав суду показання, в яких повністю підтвердив обставини обвинувачення, пояснивши, що дійсно за обставин, зазначених в обвинувальному акті, вчинив інкриміноване йому діяння; зазначив, що угода про визнання винуватості укладена ним добровільно, та просив її затвердити.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердив укладення угоди, просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену з обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , і ухвалити вирок, яким призначити узгоджене сторонами покарання. Щодо арештів майна прокурор просив їх скасувати, майно, що перебуває у власності ОСОБА_4 , та на яке накладено арешт - повернути ОСОБА_4 .
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердив укладення угоди та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника, призначивши узгоджене сторонами угоди покарання.
Заслухавши думку прокурора, захисника та показання обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).
Абзацом четвертим ч. 4 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 258-5 КК України (санкція - позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна), відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким.
Матеріалами кримінального провадження та змістом угоди підтверджується, що майнової шкоди кримінальним правопорушенням не завдано, потерпілі у кримінальному провадженні відсутні, шкода завдана лише державним і суспільним інтересам, а отже, укладення угоди про визнання винуватості у цьому кримінальному провадженні допускається (ч. 4 ст. 469 КПК України). Відомостей про здійснення у зв`язку з цим кримінальним правопорушенням провадження щодо юридичної особи матеріали кримінального провадження не містять, тому встановлене ч. 4 ст. 469 КПК України обмеження щодо укладення угоди про визнання винуватості з уповноваженою особою юридичної особи не застосовується.
Аналіз наданих суду угоди про визнання винуватості та обвинувального акта у справі та показань обвинуваченого свідчить, що винуватість ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України, а саме, фінансування тероризму, тобто надання активів з усвідомленням можливості того, що їх буде використано повністю або частково для будь-яких цілей терористичною групою (організацією) для провадження будь-якої терористичної діяльності, є підтвердженою, в тому числі показаннями самого обвинуваченого, який вину визнав. Показання обвинуваченого суд вважає переконливим доказом його винуватості з підстав їх належності та допустимості.
Судом також досліджено надані сторонами необхідні для вирішення угоди про визнання винуватості письмові докази, зокрема щодо накладених арештів, речових доказів, процесуальних рішень і т.ін. та характеризуючі особу обвинуваченого матеріали.
За досліджених матеріалів справи, суд вважає означені матеріали угоди, обвинувального акту та докази достатніми для надання юридичної оцінки дій обвинуваченого та кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 258-5 КК України як фінансування тероризму, тобто надання активів з усвідомленням можливості того, що їх буде використано повністю або частково для будь-яких цілей терористичною групою (організацією) для провадження будь-якої терористичної діяльності. При цьому суд застосовує ч. 1 ст. 258-5 КК України в редакції Закону України від 06.12.2019 № 361-IX, яка діяла на час закінчення кримінального правопорушення (22.11.2021); зміни, внесені до цієї статті Законом України від 21.03.2023 № 2997-IX, караності діяння не пом`якшують (ч. 2, 3 ст. 4, ст. 5 КК України).
Із матеріалів судового провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, до кримінальної відповідальності раніше не притягався, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.
Крім того, судом враховано: вік обвинуваченого ОСОБА_4 (62 роки); стан здоров`я ОСОБА_4 , зокрема, наявність ряду хронічних захворювань, що підтверджуються довідками з медичних установ, які містяться в матеріалах кримінального провадження; статус ОСОБА_4 як особи, яка перебуває на соціальному забезпеченні держави, та отримує пенсію за віком; позитивну характеристику ОСОБА_4 з місця проживання та попереднього місця роботи; вчинення ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення вперше за відсутності фактів вчинення інших правопорушень; здійснення перерахунку грошових коштів на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. Так, ОСОБА_4 добровільно, без здійснення будь-якого фізичного або психологічного впливу, відповідно квитанції до платіжної інструкції від 16.12.2025 перерахував грошові кошти в сумі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.
Крім того, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.11.2025 змінено запобіжний захід, застосований до обвинуваченого із застави на особисте зобов`язання та покладено на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував щодо задоволення клопотання заставодавця - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС 2017», в особі її директора ОСОБА_18 , про перерахування коштів, внесених заставодавцем на виконання ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 28.01.2025 року (справа № 127/2875/25) на спеціальний рахунок для підтримки Збройних Сил України. Так, цією ж ухвалою заставу у сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка внесена за обвинуваченого ОСОБА_4 на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України у Вінницькій області, на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28.01.2025 (справа № 127/2875/25), заставодавцем ТОВ «Зевс 2017» згідно платіжної інструкції № 288 від 29.01.2025 було перераховано на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.
Так, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає: згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України - щире каяття; згідно з ч. 2 ст. 66 КК України - надання обвинуваченим добровільної благодійної допомоги Збройним Силам України, що підтверджується не тільки показаннями обвинуваченого, а й дослідженими судом письмовими доказами.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
У судовому засіданні встановлено, що угода про визнання винуватості між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 , який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62025240040001704 від 28.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України, з однієї сторони, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 , з іншої сторони, за участю захисника ОСОБА_5 , на підставі ст. ст. 468-470, 472 КПК України, укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє обставини, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, зокрема права, від здійснення яких він відмовляється, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, і наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України та ст. 389-1 КК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом при вирішенні питання щодо затвердження угоди встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_4 , є правильною, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань, наявні фактичні підстави для визнання винуватості. Інтересам суспільства у цьому разі відповідають, зокрема, повне визнання обвинуваченим винуватості, добровільне надання допомоги Збройним Силам України, а також завершення кримінального провадження у розумний строк. Отже, підстав для відмови в затвердженні угоди, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, немає.
Відповідно до ч. 5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Застосування покарання у вироку судом відбувається у передбаченій КК України формі: призначення покарання та, за необхідності, остаточного визначення покарання.
Узгоджене сторонами основне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років відповідає мінімальній межі санкції ч. 1 ст. 258-5 КК України. Враховуючи конкретні обставини справи, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що його обтяжують, вимоги ч. 2 ст. 65 КК України, відповідно до яких особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, суд дійшов переконання про наявність підстав для затвердження угоди та призначення узгодженої сторонами міри покарання відповідно до угоди про визнання винуватості від 06.11.2026 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 28.04.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025240040001704.
Відповідно до ч. 2 ст. 75 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 258-5 КК України, не належить до тих, щодо яких ч. 1 ст. 75 КК України виключає звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Оскільки сторонами угоди узгоджено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та звільнення від його відбування з випробуванням, суд, керуючись ч. ч. 1-3 ст. 75 КК України, звільняє ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 75 КК України тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом; іспитовий строк встановлюється тривалістю від одного року до трьох років. Сторони угоди віднесли визначення тривалості іспитового строку та обов`язків на розсуд суду. З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують покарання, суд вважає необхідним і достатнім для контролю за виправленням засудженого встановити іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки та покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.
Щодо додаткових покарань суд зазначає наступне.
Санкцією ч. 1 ст. 258-5 КК України передбачено обов`язкові додаткові покарання у виді конфіскації майна та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, позбавлення державної нагороди України.
Оскільки у наведеному переліку ч. 1 ст. 77 КК України відсутня конфіскація майна в якості додаткового покарання, яке може бути призначене у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, а злочин, передбачений ч. 1 ст. 258-5 КК України, не належить до корупційного кримінального правопорушення, кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, то відтак, додаткове покарання у виді конфіскації майна не може бути застосоване через звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням. Отже, та обставина, що сторони угоди не узгодили додаткового покарання у виді конфіскації майна, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 258-5 КК України як обов`язкове, вимогам закону не суперечить.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності правових підстав для застосування до обвинуваченого, передбаченого в угоді про визнання винуватості від 06.11.2026 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати керівні посади на підприємствах будь-якої форми власності та господарської діяльності на строк 2 роки, суд вважає за доцільне зауважити таке.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 55 КК позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк від двох до п`яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років.
Відповідно до висновку щодо застосування ст. 55 КК України, викладеного в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04 вересня 2023 року у справі № 404/2081/22 (провадження № 51-130кмо23), у випадку, коли санкцією відповідної частини статті Особливої частини КК передбачено можливість призначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, має право призначити таке додаткове покарання незалежно від того, чи обвинувачений обіймав певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення.
Як убачається з формулювання обвинувачення, з яким погодився обвинувачений, кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_4 у зв`язку з обійманням ним посади директора ТОВ «Зевс 2017»: саме як керівник цього підприємства він укладав зовнішньоекономічні контракти та забезпечував перерахування коштів з рахунків товариства. Отже, вчинене безпосередньо пов`язане із зайняттям керівної посади на підприємстві, що відповідає умовам призначення цього виду додаткового покарання (ст. 55 КК України). Та обставина, що на час ухвалення вироку обвинувачений є особою пенсійного віку, не перешкоджає призначенню такого додаткового покарання, оскільки воно полягає в обмеженні права обіймати відповідні посади в майбутньому.
Отже, ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин у сфері громадської безпеки, за який санкцією ч. 1 ст. 258-5 КК України передбачено обов`язкове призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Узгоджене сторонами додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати керівні посади на підприємствах будь-якої форми власності та господарської діяльності на строк 2 роки не виходить за межі санкції ч. 1 ст. 258-5 КК України та строку, встановленого ч. 1 ст. 55 КК України для цього виду додаткового покарання, а коло посад визначено конкретно, тому ця умова угоди відповідає вимогам закону.
Частиною третьою статті 55 КК регламентовано, що при призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк - воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 цього Кодексу - з моменту набрання законної сили вироком.
За цих обставин, строк відбування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати керівні посади на підприємствах будь-якої форми власності та господарської діяльності, слід рахувати з моменту набрання законної сили вироком.
Судом з`ясовано, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28.01.2025 у справі № 127/2875/25 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з 28.01.2025 по 23.03.2025 включно, з визначенням застави у розмірі 242 240 гривень, яку 29.01.2025 було внесено заставодавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС 2017», в особі її директора ОСОБА_18 згідно з платіжною інструкцією № 288, після чого 31.01.2025 його звільнено з-під варти.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день, тому строк попереднього ув`язнення ОСОБА_4 підлягає зарахуванню у строк призначеного покарання.
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Оскільки, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.11.2025 було задоволено клопотання заставодавця - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС 2017», в особі її директора ОСОБА_18 , про перерахування коштів на спеціальний рахунок для підтримки Збройних Сил України та перераховано заставу в розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, внесену за обвинуваченого ОСОБА_4 , на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України, то питання щодо подальшої долі застави є врегульованим, а кошти спрямовані на потреби Збройних Сил України згідно з ухвалою суду.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.11.2025 змінено запобіжний захід, застосований до обвинуваченого із застави на особисте зобов`язання та покладено на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу. Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України такі обов`язки можуть бути покладені на строк не більше двох місяців, який у разі необхідності може бути продовжений за клопотанням прокурора; після закінчення строку, на який були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 ухвалою від 24.11.2025, сплив і за клопотанням прокурора не продовжувався. Оскільки зміст особистого зобов`язання становлять саме покладені судом обов`язки, із закінченням строку їх дії цей запобіжний захід припинив свою дію в силу закону, а тому рішення про його скасування чи залишення без змін суд не ухвалює.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим, та призначення узгодженого сторонами покарання, підстави для подальшого обмеження прав і свобод обвинуваченого шляхом застосування запобіжного заходу відсутні.
Належна процесуальна поведінка ОСОБА_4 протягом судового розгляду, відсутність порушень покладених обов`язків та досягнення мети кримінального провадження шляхом укладення угоди свідчать про повне нівелювання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
З огляду на викладене підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.
Ухвалами слідчих суддів Вінницького міського суду Вінницької області від 10 жовтня 2023 року у справі № 127/31198/23 (провадження № 1-кс/127/12073/23) та від 28 січня 2025 року у справі № 127/2918/25 (провадження № 1-кс/127/1394/25) накладено арешти на майно, що перебуває у власності ОСОБА_4 , а також на майно яке вилучено 05.10.2023 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки судовий розгляд закінчується ухваленням вироку, покарання у виді конфіскації майна не призначається, а спеціальна конфіскація не застосовується, накладені арешти підлягають скасуванню, про що просив і прокурор.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 28 січня 2025 року у справі № 127/2918/25 на транспортні засоби та нерухоме майно обвинуваченого, полягає в забороні розпоряджатися цим майном; воно в обвинуваченого не вилучалося і речовим доказом не визнавалося, тому зі скасуванням арешту питання про його повернення не вирішується.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 472 КПК України умови застосування спеціальної конфіскації є складовою змісту угоди про визнання винуватості, а відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 474 КПК України суд перед затвердженням угоди з`ясовує в обвинуваченого, чи цілком він розуміє вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом. Угода про визнання винуватості від 06.11.2026 умов застосування спеціальної конфіскації не містить. Верховний Суд у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 02 грудня 2025 року у справі № 337/6553/24 (провадження № 51-2798км25) дійшов висновку, що при затвердженні угоди про визнання винуватості суд не вправі застосувати спеціальну конфіскацію, якщо її не передбачено умовами угоди. За таких обставин підстав для спеціальної конфіскації майна немає.
Документи, вилучені 05.10.2023 під час обшуку за місцем проживання обвинуваченого (контракти, специфікації, рахунки-фактури, пакувальний лист, протокол і сертифікат якості), відповідно до п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження.
Жорсткий диск персонального комп`ютера «Seagate», печатка ТОВ «Зевс 2017» та мобільний телефон Samsung Galaxy із сім-картками, вилучені під час того ж обшуку, за відсутності в угоді умов спеціальної конфіскації підлягають поверненню власнику (ч. 1 ст. 100 КПК України).
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись статтями 100, 174, 179, 182, 194, 368-371, 373, 374, 468-470, 472-476 КПК України та статтями 12, 50, 55, 65-67, 72, 75, 76, 77, ч. 1 ст. 258-5 КК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 06.11.2026, між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 , який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62025240040001704 від 28.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України, з однієї сторони, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 , з іншої сторони, за участю захисника ОСОБА_5 , на підставі ст. ст. 468-470, 472 КПК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 28.04.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025240040001704.
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-5 Кримінального кодексу України.
Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання за ч. 1 ст. 258-5 Кримінального кодексу України - у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах будь-якої форми власності та господарської діяльності на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом основного покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з іспитовим строком 2 (два) роки.
На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок іспитового строку ОСОБА_4 рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 13.11.2026 року.
Строк відбування покарання у виді позбавлення права обіймати керівні посади на підприємствах будь-якої форми власності та господарської діяльності рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 28.01.2025 по 31.01.2025 включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 жовтня 2023 року у справі № 127/31198/23 на майно, яке вилучено 05.10.2023 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 - скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: копію контракту №1001/2022 від 10.01.2022 між ТОВ «Проммет» та ТОВ «Зевс 2017» на 2 арк. та копію специфікації до вказаного контракту на 1 арк.; копію контракту № 1101/2022 від 11.01.2022 між ТОВ «Проммет» та ТОВ «Зевс 2017» на 2 арк. та копію специфікації до вказаного контракту на 1 арк.; копію контракту № 1301/2022 від 13.01.2022 між ТОВ «Проммет» та ТОВ «Зевс 2017» на 2 арк. та копію специфікації до вказаного контракту на 1 арк.; оригінал контракту №211117 від 21.11.2017 між ТОВ «Нортек» та ТОВ «Зевс 2017» на 2 арк., специфікацію до вказаного контракту на 1 арк. та рахунок-фактуру № 48 від 29.11.2017 на 1 арк.; оригінал контракту № 3/1801 від 18.01.2018 між ТОВ «Нортек» та ТОВ «Зевс 2017» на 2 арк., специфікацію до вказаного контракту на 1 арк., пакувальний лист № 4 від 26.01.2018 та рахунок-фактуру № 4 від 26.01.2018 на 1 арк.; копію контракту № 2703/2022 від 27.03.2022 між ТОВ «Проммет» та ТОВ «Зевс 2017» на 2 арк. та копію специфікації до вказаного контракту на 1 арк.; копію контракту № 0403/2019 від 04.03.2019 між ТОВ «Проммет» та ТОВ «Зевс 2017» на 3 арк. та копію специфікації до вказаного контракту на 1 арк. в кількості 4 шт. без підпису ОСОБА_4 ; копію специфікації до контракту № 1607/2019 від 16.07.2019 між ТОВ «Проммет» та ТОВ «Зевс 2017» на 1 арк.; копію контракту № 0607/2018 від 06.07.2018 між ТОВ «Проммет» та ТОВ «Зевс 2017» на 3 арк. та копію специфікації до вказаного контракту на 1 арк. (вищеперелічені документи упаковано до сейф-пакету В0059018); копію протоколу якості № 122 від 26.08.2021 ТОВ «ДОНЄКС» на 1 арк.; копію сертифікату якості № 0021-26 на відвантажену продукцію АТ «Шахтинський завод Гидропривод» на 1 арк. (вищевказані документи упаковано до сейф-пакету В0059010) - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: жорсткий диск персонального комп`ютера «Seagate» серійний номер 9QEKA70 ємністю 250 Гб (поміщено та упаковано до сейф-пакету №2989758); печатку ТОВ «Зевс 2017» у чохлі чорного кольору (упаковано до сейф-пакету ДБР 019520); мобільний телефон Samsung Galaxy IMEI1 НОМЕР_12 , IMEI2 НОМЕР_13 із сім-картками «ВФ Україна» та «Київстар» з абонентськими номерами НОМЕР_14 та НОМЕР_15 у чохлі (упаковано до сейф-пакету ДБР 019519) - повернути власнику ОСОБА_4 .
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 січня 2025 року у справі № 127/2918/25 на майно, що перебуває у власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме: автомобіль марки «VOLKSWAGEN TIGUAN», д.н.з. НОМЕР_16 , 2017 року випуску, VIN-код: НОМЕР_17 , об`єм двигуна 1984; автомобіль марки «VOLKSWAGEN JETTA», д.н.з НОМЕР_18 , 2013 року випуску, VIN-код: НОМЕР_19 , об`єм двигуна 2474; квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 77,12 кв.м; 1/2 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 59,2 кв.м; 1/2 частки земельної ділянки з кадастровим номером 2321581300:10:001:0010, за адресою: АДРЕСА_2 ; 1/2 частки земельної ділянки з кадастровим номером 2321581300:10:001:0011, за адресою: АДРЕСА_2 - скасувати.
Вирок може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - в той самий строк з дня вручення їй копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua