Суд: Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Грабіж
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №211/10237/26
Суддя: Юзефович І. О.
Справа №211/10237/26
Провадження № 1-кп/211/1491/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
законного представника
неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
потерпілого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041720000635 від 08.07.2026 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Костромка Криворізького району Дніпропетровської області, громадянина України, з загальною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Угода про визнання винуватості досягнута під час досудового провадження.
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 07.07.2026 близько 18 години 20 хвилин в умовах воєнного стану, запровадженого Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, неповнолітній ОСОБА_4 , та особа, яка не досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, перебували на вулиці Гетьмана Івана Мазепи, що в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, де побачили, як потерпілий ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знімав грошові кошти в банкоматі АТ КБ «ПриватБанк» №CADN2220, розташованому по вул. Гетьмана Івана Мазепи (попередня назва вулиці Серафимовича), буд. 74. В цей момент у них виник спільний умисел на відкрите викрадення чужого майна та грошових коштів, які належать ОСОБА_7 . Після того, як потерпілий ОСОБА_7 зняв грошові кошти у вищевказаному банкоматі, він попрямував до магазину ТОВ «АТБ-маркет №454», розташованого за адресою: вул. Гетьмана Івана Мазепи, буд. 76, що в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, а ОСОБА_4 та особа, яка не досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, пішли за потерпілим ОСОБА_7 до входу вищезазначеного магазину, де почали чекати, поки потерпілий вийде з магазину. Після того, як о 18 годині 40 хвилин потерпілий ОСОБА_7 вийшов з магазину, ОСОБА_4 та особа, яка не досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, почали переслідувати потерпілого, підшукуючи зручне, нелюдне місце для реалізації свого наміру, направленого на відкрите викрадення чужого майна. ОСОБА_4 , реалізуючи вказаний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою відкритого викрадення чужого майна, діючи спільно і узгоджено з особою, яка не досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, в умовах воєнного стану, запровадженого Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, перебуваючи біля будинку №36 по вулиці Гетьмана Івана Мазепи, що в Довгинцівському районі міста Кривого Рогу, 07.07.2026 близько 18 години 42 хвилини, підбігли ззаду до потерпілого ОСОБА_7 та штовхнули його, збивши з ніг, та, коли особа, яка не досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, застосовував до ОСОБА_7 фізичне насильство, яке не є небезпечним для його життя і здоров`я, а саме наніс ОСОБА_7 не менше п`яти ударів в область ніг та тулуба, спричинивши останньому тілесні ушкодження, ступінь тяжкості яких не визначався, та фізичний біль, а ОСОБА_4 в цей час, шляхом ривка, відкрито заволодів сумкою, в якій знаходився мобільний телефон потерпілого марки Xiaomi Redmi 8 DUOS, об`ємом пам`яті 4/64 GB, чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , S/N: НОМЕР_3 , вартість якого становить 2383 гривень та грошовими коштами у розмірі 12550 гривень, тим самим заволоділи чужим майном. Після чого, ОСОБА_4 разом з особою, яка не досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, виконавши усі дії для доведення злочину до кінця, з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим зникли, розпорядившись ним на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_4 та особа, яка не досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, завдали потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 14933 гривень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.186 КК України за ознаками: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене в умовах воєнного стану.
16.09.2026р. між прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 470, 472, 473 КПК України. Відповідно до укладеної угоди обвинувачений ОСОБА_4 під час досудового розслідування беззастережно визнав свою винуватість в зазначеному діянні, щиро розкаявся і зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі обвинувачення у судовому провадженні.
Сторони угод узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч.4 ст.186 КК України із застосуванням положень ст.69 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком, встановивши обов`язки, передбачені ст.76 КК України.
У судовому засіданні прокурор просила угоди затвердити. Обвинувачений ОСОБА_4 , його законний представник ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 також просили затвердити угоду про визнання винуватості.
Враховуючи вищенаведене та розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Потерпілий ОСОБА_7 , відповідно до вимог ч.4 ст.469 КПК України, надав прокурору ОСОБА_3 письмову згоду на укладання угоди про визнання винуватості.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.186 КК України, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до тяжкого злочину.
Під час перевірки угоди встановлена її відповідність вимогам Кримінального процесуального Кодексу України, зокрема ст.ст. 470-473, та Кримінального Кодексу України. Умови угод відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні беззастережно визнав свою винуватість у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України – відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене в умовах воєнного стану; обвинуваченому ОСОБА_4 роз`яснені наслідки укладення та затвердження угоди, що передбачені ст.473 КПК України, наслідки невиконання угоди, що передбачені ст.476 КПК України.
Так, під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 стверджував, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.4 ст.186 КК України, щодо якого він визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз`яснені судом.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив, що вищезазначену угоду про визнання винуватості укладено ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз, не є наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Згідно ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 і призначення обвинуваченому ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання за ч.4 ст.186 КК України із застосуванням положень ст.69 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком, встановивши обов`язки, передбачені ст.76 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст.65 КК України та санкції зазначеної статті.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що наявні всі підстави для затвердження угод про визнання винуватості.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого відсутній.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 394, 395, 474, 475 КПК України, суд, –
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 16.09.2026 року, укладену між прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026041720000635 від 08.07.2026 року.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання за ч. 4 ст. 186 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, а на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік.
Покласти на ОСОБА_4 обов`язки передбачені п.п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази по справі: 6000грн, мобільний телефон потерпілого марки Xiaomi Redmi 8 DUOS, об`ємом пам`яті 4/64 GB, чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , S/N: НОМЕР_3 , господарську сумку синього кольору, наплічну сумку темно-синього кольору, окуляри, флакон, пенсійне посвідчення НОМЕР_4 – залишити у власності потерпілого ОСОБА_7 ; одяг неповнолітнього ОСОБА_8 : чорні шорти, біла футболка, одяг малолітнього ОСОБА_9 : кофта (толстовка) чорного кольору, шорти чорного кольору, футболка темно синього кольору, одяг неповнолітнього ОСОБА_10 : шорти чорного кольору, футболка рожевого кольору, панама кольору військовий піксель, одяг неповнолітнього ОСОБА_4 : футболка чорного кольору з білим принтом, шорти чорного кольору з білим принтом, які зберігаються в камері схову речових доказів ВП №1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородича, буд. 5 – повернути власникам.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua