Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №440/646/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: звільнення з публічної служби, з них

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №440/646/26

Суддя: Семененко М.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 р.Справа № 440/646/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.06.2026, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, м. Полтава, повний текст складено 03.08.26 у справі № 440/646/26

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної військової адміністрації

про визнання протиправним та скасування висновку, наказу та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної військової адміністрації (далі - відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної державної адміністрації які займають посади державної служби категорії "Б" у 2025 році і наказ від 17.12.2025 № 86-к "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" у 2025 році" в частині оцінювання результатів службової діяльності заступника директора Департаменту - начальника управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами в порядку переведення з посади начальника відділу оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами апарату Полтавської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної державної адміністрації від 23 грудня 2025 року № 89-к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора Департаменту - начальника управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора Департаменту - начальника управління з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної державної адміністрації;

- стягнути з Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на допущені відповідачем істотні порушення процедури оцінювання. Зауважив, що затверджені завдання та ключові показники результативності, ефективності й якості службової діяльності не відповідали підготовленому ним та переданому для погодження начальнику відділу управління персоналом та документування управлінської діяльності Департаменту проєкту Завдання на 2025 рік, а надані копії документів містили розбіжності щодо змісту, форми, реквізитів, дат і підписів, у зв`язку з чим позивач стверджує про підміну, фальсифікацію його завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності на 2025 рік. На думку позивача, оцінювання проведено формально, без урахування фактично виконаних посадових обов`язків, із виставленням необґрунтованих нульових балів за завданнями, частина яких не належала до його повноважень або залежала від обставин поза його контролем. Вказував, що у попередні періоди його службова діяльність оцінювалася позитивно, він отримував премії, а зауважень щодо неналежного виконання ним посадових обов`язків не висловлювалося. У зв`язку з цим позивач вважав, що виставлення негативної оцінки за результатами 2025 року без належного обґрунтування та без урахування фактично виконаної роботи є необ`єктивним. Крім того, позивач зазначив, що його не було належним чином ознайомлено з результатами оцінювання до звільнення, чим обмежено можливість подати заперечення та захистити свої права.

Відповідач проти позову заперечував. Надав відзив на позов, в якому зазначив, що позивач з 04.03.2020 був призначений на посаду заступника директора Департаменту - начальника управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Департаменту та займав посаду державної служби категорії «Б». Наказом від 23.12.2025 №89-к позивача звільнено з посади у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця за 2025 рік.

Вказував, що оцінювання результатів службової діяльності позивача проведено у відповідності до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII) та Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 №640 (далі - Порядок №640).

За твердженням відповідача, завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності позивача на 2025 рік були визначені безпосереднім керівником з урахуванням стратегічних документів, річного плану роботи державного органу, положення про структурний підрозділ та посадової інструкції позивача.

Відповідач заперечував доводи позивача про те, що завдання на 2025 рік не були обговорені з ним або що їх зміст йому не був відомий. Додав до матеріалів справи письмові пояснення окремих працівників департаменту, зокрема працівників кадрової служби, за змістом яких останні підтвердили коригування щорічного завдання ОСОБА_1 керівником Департаменту та факт ознайомлення з їх змістом ОСОБА_1 .

Відповідач також зазначив, що завдання були визначені та доведені до позивача, а обставини щодо відмови позивача від підписання документів про ознайомлення з результатами оцінювання були зафіксовані відповідним актом. Крім того, відповідач вказав, що позивач відмовився поставити підпис про ознайомлення з результатами виконання завдань, про що складено акт, який долучено до відзиву.

Щодо доводів позивача про невідповідність завдань та ключових показників його посадовим обов`язкам відповідач зазначав, що такі доводи є безпідставними. На думку відповідача, визначені позивачу завдання стосувалися саме напрямів діяльності Департаменту та функцій управління, яке очолював позивач, зокрема питань оборонної роботи, територіальної оборони, цивільного захисту, охорони громадської безпеки, взаємодії з військовими частинами, правоохоронними органами та органами місцевого самоврядування.

Відповідач наголошував, що упродовж 2025 року Департаментом здійснювалися заходи у сфері оборонної роботи та цивільного захисту, однак позивач, на думку відповідача, не забезпечив належного виконання визначених йому завдань. Зокрема, відповідач вказував на відсутність належного результату щодо залучення додаткових фінансових ресурсів для проведення заходів територіальної оборони, недостатню результативність роботи з підготовки документів у сфері територіальної оборони, відсутність належно підготовлених документів та пропозицій за окремими напрямами роботи.

Відповідач також зазначив, що твердження позивача про те, що відповідні завдання не входили до його посадових обов`язків, не відповідають змісту посадової інструкції та положення про Департамент. На думку відповідача, посадові обов`язки позивача як керівника відповідного управління охоплювали організацію, координацію та забезпечення виконання завдань у сфері оборонної роботи, цивільного захисту і взаємодії з правоохоронними органами.

Крім того, відповідач вказував, що сам факт незгоди позивача з виставленими балами не свідчить про протиправність висновку щодо оцінювання. Відповідач зазначав, що оцінювання результатів службової діяльності є дискреційним повноваженням суб`єкта оцінювання, а суд не може підміняти такого суб`єкта та самостійно визначати оцінку за результатами виконання державним службовцем завдань і ключових показників.

На думку відповідача, висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності позивача за 2025 рік, наказ про затвердження такого висновку та наказ про звільнення позивача прийняті правомірно, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством. У зв`язку з наведеним відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач направив до суду відповідь на відзив, у якій підтримав позовні вимоги та заперечив доводи відповідача. Зазначив, що не погоджується з твердженнями відповідача про правомірність проведення оцінювання результатів його службової діяльності. Вказував, що завдання та ключові показники, на підставі яких проведено оцінювання, не відповідають тим завданням, які ним були підготовлені, підписані та передані на погодження у грудні 2024 року. На думку позивача, надана відповідачем копія завдань відрізняється за змістом і формою від документа, який фактично був ним сформований та поданий для погодження, а тому не може вважатися належною підставою для проведення оцінювання його службової діяльності.

Позивач звернув увагу, що сам відповідач у відзиві визнав відсутність його власноручно проставленої дати ознайомлення із завданнями та зазначив, що така дата була внесена іншою особою. На думку позивача, наведені відповідачем обставини лише підтверджують факт його неознайомлення із завданнями, за якими надалі проводилося оцінювання службової діяльності.

Позивач також наголошував, що твердження відповідача про його відмову від проставлення дати ознайомлення є нелогічними та не підтверджуються належними доказами.

Крім того, позивач зазначив, що визначені йому завдання не відповідали вимогам пунктів 33 та 34 Порядок №640, оскільки не були попередньо обговорені з ним та не узгоджувалися під час визначення завдань на відповідний звітний період. Позивач вказував, що окремі завдання виходили за межі його посадових обов`язків, визначених посадовою інструкцією, зокрема щодо пошуку та залучення додаткових фінансових ресурсів від суб`єктів господарювання, благодійних організацій та інших осіб для потреб військових формувань.

На переконання позивача, жодна норма чинного законодавства, у тому числі Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року №389-VIII (далі - Закон №389-VIII), не покладає на державних службовців обов`язку здійснювати дії щодо залучення коштів, матеріальних цінностей чи іншої допомоги від фізичних або юридичних осіб для забезпечення потреб військових частин. У зв`язку з цим позивач вважав безпідставним оцінювання виконання його службової діяльності за критеріями, які фактично передбачають здійснення дій поза межами наданих йому законом повноважень.

Також позивач послався на правові висновки Верховного Суду щодо необхідності дотримання процедури оцінювання державних службовців та зазначив, що допущені відповідачем порушення процедури оцінювання, неналежне оформлення документів і проведення оцінювання за завданнями, з якими він не був належним чином ознайомлений, є самостійними підставами для визнання протиправними та скасування висновку щодо результатів службової діяльності, наказу про його затвердження та наказу про звільнення. У зв`язку з наведеним позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач подав до суду заперечення (на відповідь на відзив), в яких зазначив, що доводи, наведені позивачем у відповіді на відзив, є безпідставними та не спростовують обставин, викладених у відзиві на позов. Відповідач наполягав, що завдання та ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності були визначені позивачу безпосереднім керівником відповідно до вимог Порядку №640. Також зазначив, що позивач був ознайомлений із завданнями 26.12.2024 та власноруч поставив підпис у відповідному документі. Відповідач вказував, що допущена у письмових поясненнях свідків помилка щодо року ознайомлення носила технічний характер та не впливала на зміст викладених обставин. Крім того, відповідач стверджував, що виконання завдання щодо організації взаємодії з суб`єктами господарювання, благодійними організаціями та іншими установами для забезпечення потреб військових формувань належало до посадових обов`язків позивача в умовах воєнного стану та відповідало вимогам законодавства. Посилаючись на норми Законів №389-VIII, №889-VIII, посадову інструкцію позивача та практику Верховного Суду щодо меж судового контролю за дискреційними повноваженнями суб`єкта оцінювання, відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Додатково до суду надійшло доповнення до заперечень (на відповідь на відзив), в якому відповідач зазначив, що наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності набув чинності, оскільки рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 у справі №440/10689/25 у задоволенні позову про його скасування було відмовлено, а доказів подання апеляційної скарги позивачем не надано. Також відповідач заперечував доводи позивача щодо неможливості виконання завдання №1 та послався на Закон України «Про оборону України» від 6 грудня 1991 року №1932-XII (далі - Закон №1932-XII) і постанову Кабінету Міністрів України від 27.05.2015 №339, якою затверджено Порядок фінансового забезпечення потреб національної оборони держави, мобілізаційної підготовки, заходів з мобілізації та Збройних Сил за рахунок благодійних пожертв фізичних та юридичних осіб, якими, на його думку, передбачено можливість залучення благодійних пожертв та додаткових ресурсів для забезпечення потреб оборони держави. Відповідач наголошував, що відповідні заходи належали до функціональних обов`язків позивача в умовах воєнного стану. Крім того, відповідач повторно зазначив, що завдання та ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності повністю відповідали формі, передбаченій додатком 7 до Порядку №640, а твердження позивача про невідповідність форми завдань є необґрунтованими та не підтверджені доказами. З огляду на наведене відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року у справі №440/646/26. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Зазначив, що, вирішуючи питання про відкриття провадження, суд дійшов до висновку, що вказана справа незначної складності, і з урахуванням положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Пунктом 1 частини 6 статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Приміткою до статті 51-3 Закону України «Про протидію корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VII (далі - Закон №1700-VII) передбачено, що під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються також особи, посади яких належать до посад державної служби категорії "А" або "Б". Безуглий Г.І. займав посаду державного службовця категорії «Б», отже в розумінні норм статті 51-3 Закону №1700-VII перебуваючи на державній службі у відповідача займав відповідальне та особливо відповідальне становище. Порушення судом форми адміністративного судочинства є самостійною підставою, передбаченою пунктом 7 частини 3 статті 317 КАС України для скасування рішення суду.

Вказав, що під час проведення співбесіди він намагався довести, що оцінювання проводиться не на підставі поданих ним Завдань, однак йому не дали можливості ознайомитись із новими завданнями, продовживши співбесіду за відкоригованим Завданням, за результатами якої по усім чотирьом питанням був виставлений бал - 0. Оскільки він в установленому порядку не був ознайомлений з відкоригованим Завданням, що є порушенням процедури оцінювання, наявні підстави для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку.

Покликався на те, що долучені відповідачем до відзиву на позовну заяву письмові заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на його думку, підтверджують обставини, викладені позивачем у позовній заяві, про те, що від нього вимагали повторного надання та підписання Завдань наприкінці 2025 року. Позивач вважає, що зазначені письмові пояснення дають підстави дійти до висновку про те, що Завдання були змінені саме 26.12.2025, а окремий аркуш про нібито ознайомлення позивача з відкоригованим Завданням, був підкладений із наявних у відповідача форм про ознайомлення, які позивач постійно підписував ознайомлюючись із іншими документами. А от необхідну дату щодо ознайомлення з відкоригованим Завданням, яка би була виконана позивачем, та яка би співпадала із підписом позивача про ознайомлення, відповідач не міг знайти.

Зазначає, що суд прийняв як достовірний доказ показання цих свідків, в частині того, що при написанні особистих пояснень ці особи просто помилились у даті, та у поясненнях замість 26.12.2024 написали 26.12.2025, що позивач поставивши свій підпис щодо нібито ознайомлення з відкоригованим Завданням, але чомусь не поставив особисто дату ознайомлення, запропонувавши поставити її начальнику відділу ОСОБА_2 .

Суд взагалі не звернув уваги на те, що відповідач не надав жодного доказу на підтвердження того, що на час копіювання та скасування оригіналу Завдань у всьому Департаменті з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної державної адміністрації ксерокси та сканери були несправними.

Зауважує, що жоден із допитаних свідків не міг назвати дати коригування Завдань та причин відсутності позивача під час внесення змін до Завдань. Разом з тим подані позивачем завдання у грудні 2024 року повинні бути наявними у його особистій справі, як і відкориговані Завдання. Однак відповідач, не заперечуючи надання позивачем Завдань , визначених ним особисто, зазначив, що Завдання подані позивачем в особистій справі відсутні.

Посилався на те, що допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 давали зовсім інші показання, ніж суд зазначив у рішенні, вказані свідки не змогли пояснити коли вносились зміни у Завдання, чому позивач не був присутнім при цьому дійстві. Із їхніх показань вбачається лише одне, що зміни до завдань вносились у відсутність позивача, якого не запрошували на обговорення внесених змін.

Вказував, що жодна із позицій посадової Інструкція державного службовця категорії «Б» Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної державної адміністрації не містить обов`язку позивача щодо залучення, з метою проведення заходів територіальної оброни та надання допомоги у забезпеченні складових сектору безпеки і оборони матеріально - технічними засобами та додатковим фінансуванням за рахунок бізнесових структур. Суд не зазначив жодного закону чи нормативного акту, який би давав повноваження позивачу залучати, а фактично вимагати, від бізнесових структур додаткового фінансування Збройних Сил України та Сил Оборони, всупереч обов`язків, які покладені на нього посадовою інструкцією та з порушенням законодавства у сфері протидії корупції.

Вважає, що висновки, на які послався суд в цій частині не є правозастосовними, щодо наявності у позивача законної можливості перевищення владних повноважень, як відповідальної службової особи, шляхом зловживання правом і перевищення їх безпосередніх обов`язків, передбачених посадовою інструкцією, навіть в період дії воєнного стану.

Зазначив, що позивач не був ознайомлений із датою проведення оцінювання. Покликався, що суд не взяв до уваги пояснення допитаних під час розгляду справи показанням свідків, у тому числі і директора департаменту, щодо наявності між позивачем, як заступником директора та директором неприязних відносин.

Зауважив, що не заперечував того, що він отримав в результаті проведення оцінювання - 0 по усім питанням Завдання, а та обставина, що він відмовився підписувати документи щодо результатів оцінювання не свідчить про те, що він відмовився ознайомитись з результатами оцінювання. Не підписання ним наказів про результати оцінювання є його реакцією на те, що він не згоден з таким результатом, що при проведенні оцінювання допущено порушення процедури оцінювання.

На думку позивача, визначення завдань і ключових показників держслужбовця, які прямо не випливають із його затвердженої посадової інструкції (або за відсутності такої інструкції), є істотним порушенням процедури оцінювання, що веде до протиправності та скасування остаточного висновку про негативну оцінку.

Вказує, що в порушення Порядку №640 відповідач не проводив обговорення з позивачем Завдань та ключових показників перед їх визначенням.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Зазначив, що положеннями статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, а позовні вимоги не підпадають під винятки, передбачені частиною 4 статті 257 КАС України, тому твердження позивача про протиправність розгляду судом першої інстанції вказаного спору за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та проведенням судового засідання є безпідставними. На думку відповідача, викладені позивачем обставини щодо фальсифікації Завдань є викривленням фактів, що були встановлені у судовому засіданні, а аргументи позивача вважає безпідставними. Посилається на те, що згідно пункту 34 Порядку №640 Завдання і ключові показники після їх обговорення з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорій "Б" і "В" визначаються саме безпосереднім керівником, а ні як не державним службовцем. Так, на виконання вимог Порядку №640, директором Департаменту ОСОБА_5 , яка є безпосереднім керівником позивача, після обговорення з позивачем, запропонованих ним завдань і ключових показників, визначено позивачу завдання та ключові показники за формою згідно з додатком 7 Типового порядку.

Зазначив, що відмінність документів, отриманих позивачем у відповідь на запит на публічну інформацію, свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила тим, що на момент підготовки відповіді не працювала функція копіювання саме на сканері, розташованому в її кабінеті, у зв`язку з чим документи були відскановано та повторно роздруковано. При цьому програмне забезпечення для розпізнавання тексту автоматично не відобразило окремий фрагмент документа з примітками, унаслідок чого зовнішній вигляд документа, наданого у відповідь на запит, дещо відрізняється від примірника, який міститься в особовій справі та був наданий суду, хоча його зміст не змінювався. Також свідок пояснила, що різниця у кількості аркушів документа зумовлена технічними особливостями сканування та розпізнавання документа різними пристроями і програмним забезпеченням, унаслідок чого один і той самий документ міг бути сформований у вигляді двох або трьох сторінок без зміни його змісту.

Зауважив, що доводи позивача про те, що його підпис на окремому аркуші з відміткою щодо ознайомлення державного службовця міг бути взятий з будь-якого документу, з яким він ознайомлювався в період перебування на посаді, спростовуються долученими до матеріалів справи формами ознайомлення працівників з документами, затвердженими в Департаменті, а саме: «Аркуш ознайомлення» та «резолюція до документа».

Крім того, відповідач вказав, що, вказана в заявах працівників Департаменту від 09.02.2026 дата містить очевидну механічну помилку в частині зазначення року, оскільки фактичне ознайомлення позивача із Завданнями і ключовими показниками результативності, ефективності та якості службової діяльності відбулось саме 26.12.2024. Посилається на те, що позивача звільнено із займаної посади 24.12.2025, у зв`язку з чим у відповідача була відсутня можливість ознайомлювати позивача з документами у приміщенні Департаменту через два дні після фактичного припинення трудових відносин.

Звернув увагу, що суду першої інстанції позивачем не надано доказів упередженого ставлення до нього та негативного впливу на позивача, як з боку директора Департаменту, так й з боку залучених свідків.

Щодо аргументів позивача, які полягають у невідповідності пункту 1 Завдань його посадовим обов`язкам, зазначив, що Міноборони, державні органи, органи місцевого самоврядування, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації Збройних Сил здійснюють збирання благодійних пожертв відповідно до вимог Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" від 5 липня 2012 року №5073-VI (далі - Закон №5073-VI), для організації збирання благодійних пожертв від фізичних та юридичних осіб, резидентів та нерезидентів, Міноборони, державні органи та органи місцевого самоврядування можуть залучати благодійні організації.

Позивач займав посаду заступника директора Департаменту - начальника управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної державної адміністрації та його посадова інструкція містила серед посадових обов`язків: розроблення проєктів регіональних програм та планів заходів з питань оборонної роботи; забезпечення організації і проведення заходів з питань територіальної оборони області; здійснення координації діяльності структурних підрозділів обласної та районної державної адміністрації; сприяння у налагодженні дієвої взаємодії з правоохоронними органами, військовими частинами та формуваннями; надання їм методичної та практичної допомоги з питань, що стосуються ведення оборонної роботи в області; координація роботи з організації шефства над військовими частинами Збройних сил України, Національної гвардії України, підрозділами Державної прикордонної служби України.

Саме тому доводи позивача, що пункт 1 Завдань не відноситься до його посадових обов`язків та питання щодо залучення додаткових фінансових ресурсів суперечить антикорупційному законодавству, є необґрунтованими. Зазначив, що залучення додаткових фінансових ресурсів з метою проведення заходів територіальної оборони та надання допомоги у забезпеченні складових сектору безпеки і оборони матеріально-технічними засобами полягає саме у координації та налагодженні взаємодії між Силами Оборони та представниками бізнесу, волонтерами, благодійними організаціями, тощо та жодним чином не підпадає під ознаки «корупції» в розумінні Закону №1700-VII. Крім того, позивачем не наведено жодного конкретного факту притягнення державних службовців до адміністративної або кримінальної відповідальності саме з вказаних підстав. Позивач не заперечує того що ним не виконано пункт 1 Завдань, щодо виконання інших пунктів Завдань, ним також не надано до суду доказів їх виконання, не витребувано у відповідача жодного письмового документу, до суду з цього приводу не заявлено жодного клопотання щодо витребування чи залучення належних доказів, тобто позивач не скористався своїми процесуальними правами, закріпленими КАС та не довів виконання жодного із завдань.

Крім того, відповідач вказав, що в апеляційній скарзі позивач зазначає недостовірну інформацію стосовно того, що у графіку проведення оцінювання зазначено дату проведення оціночної співбесіди: «з 21.10.2025 по 05.11.2026», оскільки в матеріалах справи знаходиться належним чином завірена копія графіку проведення оцінювання державних службовців Департаменту, у пункті 2 якої зазначено : «Провести оціночні співбесіди з державними службовцями, які підлягають оцінюванню до 01.12.2025». Оціночна співбесіда з позивачем була проведена 28.11.2025, тобто згідно затвердженого у Департаменті графіку, що підтверджується письмовими доказами, які знаходяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач та його представник, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просили скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представники відповідача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 04.03.2020 обіймав посаду заступника директора Департаменту - начальника управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної державної адміністрації. Зазначена посада належить до посад державної служби категорії «Б».

Відповідно до Завдання і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", на 2025 рік (Додаток 7 до Порядку в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2022 р. №1106), погодженого директором Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної державної адміністрації Світланою Лоскот 26.12.2024, Геннадію Безуглому - заступнику директора Департаменту - начальнику управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами визначено наступні завдання:

- №1 «Залучення додаткових фінансових ресурсів з метою проведення заходів територіальної оборони та надання допомоги у забезпеченні складових сектору безпеки і оборони матеріально-технічними засобами»; ключові показники результативності, ефективності та якості - організовано та забезпечено залучення додаткових фінансових ресурсів для проведення заходів з оборони та надано допомогу складовим сектору безпеки і оборони; строк виконання - протягом звітного періоду;

- №2 «Здійснення аналізу та підготовка документів з питань територіальної оборони, оборонної роботи відповідно до Закону України "Про основи національного спротиву", "Про оборону України", "Про військовий обов`язок і військову службу" та інших нормативно-правових актів»; ключові показники результативності, ефективності та якості - підготовлено, розроблено документи з територіальної оборони та оборонної роботи; строк виконання - протягом звітного періоду;

- №3 «Сприяння здійсненню заходів щодо охорони громадської безпеки, громадського порядку, забезпечення законності та правопорядку, захисту прав і свобод громадян, боротьби зі злочинністю»; ключові показники результативності, ефективності та якості - організовано заходи щодо забезпечення взаємодії з питань охорони громадської безпеки, громадського порядку, забезпечення законності та правопорядку, захисту прав і свобод громадян, боротьби зі злочинністю. Підготовлено пропозиції щодо організації роботи з питань координації та взаємодії з правоохоронними органами чи покращення цього напрямку діяльності; строк виконання - протягом звітного періоду;

- №4 «Підготовка проєктів розпоряджень, програм та планів заходів з питань оборонної роботи, попередження та профілактики злочинності, забезпечення законності та правопорядку, захисту прав і свобод громадян»; ключові показники результативності, ефективності та якості - підготовлено та розроблено проєкти розпоряджень, програм та планів заходів з питань оборонної роботи, попередження та профілактики злочинності, забезпечення законності та правопорядку, захисту прав і свобод громадян; строк виконання - протягом звітного періоду (т. 1 а.с. 87-88).

В межах щорічного оцінювання результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців за 2025 рік наказом директора Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами (далі - Департамент) "Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями Департаменту, які займають посади державної служби категорій "Б", "В", у 2025 році" від 06.10.2025 №74-к, окрім іншого, наказано: провести визначення результатів виконання завдань державними службовцями Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної державної (військової) адміністрації; керівникам структурних підрозділів Департаменту забезпечити виконання графіку оцінювання у визначені терміни; Відділу управління персоналом та документування управлінської діяльності ( ОСОБА_2 ) узагальнити результати виконання завдань державними службовцями до 19.12.2025. Цим же наказом затверджено графік проведення оціночних співбесід щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Департаменту, зокрема, які займають посади керівників структурних підрозділів, які без посередньо підпорядковані директору Департаменту (роділ ІІ): до 01.12.2025, та список державних службовців Департаменту, оцінювання яких проводиться у 2025 році, в якому під номером 11 зазначено: Безуглий Геннадій Іванович - заступник директора Департаменту - начальник управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами (т. 1 а.с. 95-98).

28.11.2025 директором Департаменту проведено оціночну співбесіду з позивачем, з метою отримання усних пояснень щодо виконання ним завдань за 2025 рік. Співбесіда, відповідно до змісту складених у подальшому актів (також підтверджено показами свідків, наданими у судів першої інстанції), проводилась директором Департаменту ОСОБА_5 , у присутності начальника відділу управління персоналом та документування управлінської діяльності Потеряйко В.В., головного спеціаліста відділу управління персоналом та документування управлінської діяльності Лях В.В., головного спеціаліста відділу управління персоналом та документування управлінської діяльності ОСОБА_6 .

Згідно з Результатами виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за 2025 рік від 28.11.2025 (Додаток 9 Порядку в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2022 р. № 1106), Геннадієм Безуглим - заступником директора Департаменту - начальником управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами за 2025 рік:

- за результатом виконання завдання №1 встановлено: досягнутий результат (відповідно до показників результативності, ефективності та якості) - надано субвенцію відповідальним виконавцям Програми сектору оборони та сектору безпеки в рамках Комплексної програми щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян та оборонної роботи на 2021-2027 роки (зі змінами). Профінансовано з обласного бюджету за 9 місяців 2025 року на загальну суму 101 440 000,00 грн; строк фактичного виконання - січень-вересень 2025; бал 0.

- за результатом виконання завдання №2 встановлено: досягнутий результат (відповідно до показників результативності, ефективності та якості) - здійснено аналіз наявних документів з територіальної оборони області та було розроблено нові документи в галузі територіальної оборони, а саме у взаємодії з військовою частиною НОМЕР_1 розроблено новий План територіальної оборони Полтавської області, строк фактичного виконання серпень - вересень 2025 року; на виконання ЗУ "Про основи національного спротиву" доручення Президента України, в області створено КУ "Полтавський обласний центр підготовки населення до національного спротиву Полтавської обласної ради", строк фактичного виконання - Рішення 41-ї позачергової сесії Полтавської обласної ради VIII скликання від 21.03.2025 № 963; бал 0.

- за результатом виконання завдання №3 встановлено: досягнутий результат (відповідно до показників результативності, ефективності та якості) - у взаємодії з ГУНП в Полтавській області здійснювалися заходи щодо охорони громадської безпеки та громадського порядку під час проведення заходів в області, які були ініційовані структурними підрозділами Полтавської ОВА на виконання доручень Офісу Президента України та Кабінету Міністрів України; строк фактичного виконання - січень-вересень 2025 року; бал - 0.

- за результатом виконання завдання №4 встановлено: досягнутий результат (відповідно до показників результативності, ефективності та якості) - підготовлено проєкти розпоряджень начальника Полтавської ОВА про внесення змін до Комплексної програми щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян та оборонної роботи на 2021-2027 роки (зі змінами); строк фактичного виконання - розпорядження начальника ПОВА від 09.01.2025 № 19 та від 25.06.2025 № 582; бал - 0.

У графі "Обґрунтування оцінки" наведено обґрунтування прийнятого рішення по кожному з чотирьох завдань (т. 1 а.с. 90-91).

За підсумками оцінювання позивачу за всіма чотирма завданнями виставлено по 0 балів, середній бал становив 0, що стало підставою для визначення негативної оцінки результатів його службової діяльності за 2025 рік.

28.11.2025 працівниками Департаменту складено акт про ознайомлення ОСОБА_1 - заступника директора Департаменту, з результатами виконання завдань, відповідно до якого під час проведення співбесіди ОСОБА_1 не обґрунтував виконання та не навів жодного прикладу ініціативних листів, проєктів нормативно-розпорядчих документів, пропозицій, які могли б підтвердити його роботу та належне виконання посадових обов`язків заступника Департаменту - начальника управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами, протягом 2025 року. Не надав жодної відповіді на запитання, які поставила директор Департаменту, та в подальшому взагалі відмовився відповідати на питання. На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 №640, директор Департаменту ОСОБА_5 , яка є безпосереднім керівником ОСОБА_1 , ознайомила його з результатами виконання завдань (заповнена форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за 2025 рік згідно з додатком 9 Постанови), зачитавши обґрунтування виставлених балів за виконання кожного з визначених завдань та загальну оцінку виконання завдань. ОСОБА_1 відмовився поставити підпис про ознайомлення з результатами виконання своїх завдань у формі щодо результатів виконання завдаль державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за 2025 рік згідно з додатком 9 Постанови.

Акт підписано директором Департаменту С. Лоскот та працівниками Департаменту, присутніми у ході оціночної співбесіди: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 100).

17.12.2025 директором Департаменту С. Лоскот видано наказ №86-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", у 2025 році», яким затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Департаменту, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" у 2025 році, згідно з яким ОСОБА_1 - заступнику директора Департаменту - начальнику управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами виставлено негативну оцінку (т.1 а.с.104-106).

Того ж дня, 17.12.2025, працівниками відділу управління персоналом та документування управлінської діяльності: Головними спеціалістами В. Лях, ОСОБА_8 , начальником відділу В. Потеряйко складено протокол доведення інформації або документів до відома державного службовця, за змістом якого 17.12.2025 року о 17 год. 43 хв. ОСОБА_1 - заступнику директора Департаменту - начальнику управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами, засобами телекомунікаційного зв`язку, а саме: електронною поштою - ІНФОРМАЦІЯ_1 (повідомлена з метою її використання для доведення до відома державного службовця інформації або документів), направлено: наказ директора Департаменту від 17.12.2025 №86-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії Б і В у 2025 році», яким затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Департаменту, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" у 2025 році; витяг із висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Департаменту, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" у 2025 році у частині, що стосується ОСОБА_1 , в якому, зокрема, виставлена оцінка за підсумками визначення результатів виконання завдань; заповнену форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, згідно з додатком 9 Постанови з виставленими балами, визначеною оцінкою та їх обґрунтуванням, з якою ОСОБА_1 ознайомився, але відмовився поставити підпис про ознайомлення (т.1 а.с. 102).

18.12.2025 директором Департаменту С. Лоскот та працівниками відділу управління персоналом та документування управлінської діяльності Департаменту: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , В. Лях складено Акт про ознайомлення ОСОБА_1 - заступника директора Департаменту - начальника управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Департаменту з результатами оцінювання його службової діяльності.

Відповідно до змісту акту, на виконання вимог статті 44 Закону України "Про державну службу" ОСОБА_10 ознайомила ОСОБА_1 з результатами оцінювання його службової діяльності, зачитавши текст наказу директора Департаменту від 17.12.2025 №86-к "Про затвердження висновку, щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", у 2025 році та висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Департаменту, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", у 2025 році у частині, що стосується ОСОБА_1 . ОСОБА_5 повідомила, що за результатами оцінювання службової діяльності він отримав негативну оцінку. ОСОБА_1 відмовився поставити підпис про ознайомлення з результатами оцінювання своєї службової діяльності в наказі директора Департаменту від 17.12.2025 № 86-к та у висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності (т. 1 а.с. 101).

23.12.2025 директором Департаменту С. Лоскот видано наказ №89-к «Про звільнення ОСОБА_1 », відповідно до якого позивача звільнено із займаної посади заступника директора Департаменту - начальника управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Департаменту 24 грудня 2025 року на підставі пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності (т. 1 а.с. 99).

Не погоджуючись із визначенням завдань, проведенням оцінювання, висновком щодо результатів службової діяльності, наказом про затвердження такого висновку та наказом про звільнення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що ні до матеріалів справи, ні під час судового розгляду позивачем не надано належних і допустимих беззаперечних доказів, які б підтверджували внесення відповідачем змін до змісту Завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності на 2025 рік після ознайомлення позивача з ними, використання під час оцінювання іншого документа, ніж той, який був затверджений у встановленому порядку, або недостовірність документа зі Завданнями, наданого відповідачем. Самі лише посилання позивача на відмінність кількості сторінок документа, розміщення підпису на окремому аркуші, внесення дати іншою особою та зовнішні відмінності між копіями документів, за наявності послідовних пояснень свідків та інших доказів у справі, не є достатніми для висновку про порушення відповідачем процедури визначення Завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності на 2025 рік. В цілому, відмінності технічної форми документа можуть бути пояснені тими обставинами, на які вказували допитані свідки - працівники відділу управління персоналом Департаменту.

Застосовуючи стандарт доказування «баланс ймовірностей» до аргументів позивача та відповідачів, а також отриманих та досліджених у ході судового розгляду доказів, суд констатував, що позиція позивача ОСОБА_1 щодо фальсифікації змісту Завдань не витримує перевірки найнижчого стандарту доказування "перевага доказів".

З урахуванням підтвердження версії відповідача значною кількістю показів свідків, чиї свідчення не містять кардинальних протиріч, та різночитань, суд не має іншого законного вибору, окрім як виходити при прийнятті цього рішення з доведеності більш імовірного факту, на який спирався відповідач - Департамент. Цей факт полягає в тому, що завдання ОСОБА_1 на 2025 рік були відкориговані директором Департаменту ОСОБА_5 у присутності свідків, зазначених вище працівників Департаменту, про це коригування ОСОБА_1 був обізнаний та зі змістом Завдань ознайомлений.

Щодо аргументів позивача про невідповідність пункту 1 Завдань, який полягає у залученні додаткових фінансових ресурсів з метою проведення заходів територіальної оборони та надання допомоги у забезпеченні складових сектору безпеки і оборони матеріально-технічними засобами, посадовим обов`язкам позивача, а також про те, що фактично це завдання вказувало на необхідність вчинення дій, які можуть бути трактовані як корупційні, та ці завдання не входять до обсягу посадових обов`язків ОСОБА_1 , суд першої інстанції вказав, що не вбачає у цьому завданні жодних протиріч ні з повноваженнями і функціями Департаменту з питань оборонної роботи та цивільного захисту, ні з посадовою інструкцією позивача, ні з громадянською позицією кожного українця, незалежно від того, перебуває він на державній службі чи ні. Суд відхилив даний аргумент позивача, вказуючи на те, що сприяння Збройним Силам України і надання допомоги Силам Оборони є надважливим завданням кожного державного службовця та громадянина у період повномасштабної війни з рф. Заходи, спрямовані на залучення додаткових фінансових ресурсів для територіальної оборони, цілком можуть і повинні вживатися в межах закону й службових повноважень на підставі та у спосіб, що визначені державному службовцю нормативно. Послався на надані відповідачам до матеріалів справи, зокрема у вигляді переписки/листування відповідних підрозділів Полтавської обласної військової адміністрації до волонтерських організацій та представників бізнесу з метою забезпечення потреб військових частин.

Щодо твердження позивача про порушення процедури проведення оціночної співбесіди, яке полягало у присутності при співбесіді інших осіб, зокрема працівників Департаменту, суд вказав, що Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців не містить норми, яка б встановлювала заборону присутності інших осіб у проведенні оціночної співбесіди державного службовця. Крім того, стороною позивача не пояснено і не підтверджено доказами будь-якого впливу присутності інших працівників департаменту на проходження та кінцевий результат оціночної співбесіди. Позивач не стверджував, що присутність інших працівників заважала йому відповідати на запитання або ж у будь-який інший спосіб перешкоджала проведенню співбесіди.

Щодо твердження позивача про те, що його не було належним чином ознайомлено з результатами оцінювання до прийняття наказу про звільнення, а можливість реалізувати право на подання зауважень, заперечень чи оскарження висновку щодо оцінювання фактично була ускладнена, суд першої інстанції вказав, що з огляду на докази, долучені до справи, суд не має підстав стверджувати про такі порушення процедури оцінювання, які б свідчили про протиправність визначення результатів виконання завдань позивачем або про неможливість використання таких результатів під час затвердження висновку щодо оцінювання його службової діяльності.

Щодо необ`єктивності та викривленні результатів оцінювання позивача відповідно до висновку про результати оцінювання, суд першої інстанції послався на те, що результати виконання завдань містять не лише виставлені позивачу бали, а й окреме деталізоване обґрунтування щодо кожного із завдань, за якими проводилося оцінювання. Такі обґрунтування містять конкретизований опис обставин, які, на думку суб`єкта оцінювання, свідчили про невиконання або неналежне виконання відповідних завдань. З цих підстав суд констатував, що виставлення балів за наслідками оцінювання відповідачем обґрунтоване. На підтвердження цього обґрунтування суду надані докази. В цілому, виставлення балів однозначно не є свавільним, оскільки по кожному пункту Завдань відповідачам викладена детальна мотивація з посиланням на конкретні факти і обставини, документи, а в обставинах цієї справи суд не вбачав можливості для себе ставити під сумнів оцінку міри виконання кожного пункту Завдань співвідносно конкретному балу, оскільки вважав, що такі дії суду стануть явним втручанням у дискрецію роботодавця щодо оцінки виконання працівником його службових обов`язків.

Суд також врахував, що у 2025 році до позивача застосовувалося дисциплінарне стягнення у вигляді догани, що додатково підтверджує наявність зауважень до виконання ним службових обов`язків у відповідному звітному періоді. При цьому наявність такого дисциплінарного стягнення не є самостійною підставою для негативної оцінки, однак може враховуватися у сукупності з іншими обставинами, які характеризують виконання державним службовцем посадових обов`язків протягом року.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність проведення оцінювання результатів службової діяльності позивача за 2025 рік, затвердження висновку щодо оцінювання та прийняття наказу про звільнення позивача у зв`язку з отриманням негативної оцінки.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях регулює Закон №889-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частин першої - шостої статті 44 Закону №889-VIII результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення.

Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

Приписами частини сьомої статті 44 Закону 889-VIII обумовлено, що висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

За змістом частини одинадцятої статті 44 Закону 889-VIII порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.

Процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - оцінювання) визначає Порядок №640 (тут і далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

В силу пункту 4 Порядку №640 учасниками оцінювання є: державний службовець; особа, яка визначає завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності (далі - ключові показники) та здійснює підготовку пропозицій щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "А"; безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; суб`єкт призначення; служба управління персоналом.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №640 метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри.

Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.

За правилами пункту 7 Порядку №640 оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Пунктом 9 Порядку №640 передбачено, що оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).

Пунктом 16 Порядку №640 визначено, що висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року.

Служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, ознайомлює відповідного державного службовця із затвердженим висновком у порядку, визначеному Законом України "Про державну службу".

Згідно з пунктом 37 Порядку №640 для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду.

У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв`язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше.

Відповідно до абзацу другого пункту 39 Порядку №640 після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 9 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування. Безпосередній керівник разом з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 5.

За приписами пункту 41 Порядку №640 висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 6 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

У разі коли жодне із завдань державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", не підлягає оцінюванню, а також у випадку, передбаченому абзацом четвертим пункту 40-1 цього Порядку, висновок не затверджується. У такому разі процедура оцінювання результатів службової діяльності відповідного державного службовця припиняється. Відповідні відомості зазначаються в особовій картці такого державного службовця.

Додатком 5 до Порядку №640 визначено критерії виставлення балів.

Так, бал «Не підлягає оцінюванню» виставляється у разі, коли завдання не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема через тимчасову непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень), простій, тимчасову відсутність державного службовця з інших причин.

Бал «0» - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції.

Бал «1» - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо.

Бал «2» - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо).

Бал «3» - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки.

Бал «4» - завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів, процесів, процедур, заходів або їх удосконалення. Пройдено професійне навчання відповідно до індивідуальної програми підвищення рівня професійної компетентності/індивідуальної програми професійного розвитку, за результатами якого нараховано не менше ніж 0,4 кредиту Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС).

Пунктами 47, 49 Порядку № 640 передбачено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем.

Висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця. Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.

Приписами пункту 3 частини першої статті 87 Закону №889-VIII визначено, що підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри, виявлення потреби у професійному навчанні.

Так, оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

При цьому оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу.

Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців категорій «Б» і «В» здійснюється послідовно у декілька етапів: спочатку визначаються завдання та ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності з урахуванням посадових обов`язків державного службовця; після завершення звітного періоду безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (за наявності) проводить з державним службовцем оціночну співбесіду, під час якої з`ясовуються результати виконання поставлених завдань; за результатами співбесіди безпосередній керівник заповнює форму щодо результатів виконання завдань, виставляє бали за кожним завданням відповідно до критеріїв, визначених додатком 5 до Порядку №640, розраховує середній бал та спільно з керівником самостійного структурного підрозділу визначає негативну, позитивну або відмінну оцінку з відповідним обґрунтуванням; надалі підготовлений висновок за формою згідно з додатком 6 до Порядку №640 подається суб`єкту призначення та затверджується його наказом (розпорядженням) у грудні звітного року, після чого служба управління персоналом ознайомлює державного службовця із затвердженим висновком під підпис протягом трьох календарних днів; у разі отримання негативної оцінки державний службовець має право оскаржити відповідний висновок, а негативна оцінка є підставою для припинення державної служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону №889-VIII.

Так, предметом спору у цій справі є: висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної державної адміністрації які займають посади державної служби категорії "Б" у 2025 році; наказ від 17.12.2025 №86-к "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" у 2025 році" в частині оцінювання результатів службової діяльності заступника директора Департаменту - начальника управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами в порядку переведення з посади начальника відділу оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами апарату Полтавської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 та наказ Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної державної адміністрації від 23 грудня 2025 року №89-к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора Департаменту - начальника управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами.

Зміст наведених індивідуальних актів свідчить про те, що наказ від 23.12.2025 №89-к про звільнення позивача із займаної посади видано на підставі висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності позивача, затвердженого наказом від 17.12.2025 №86-к.

Підставою ж звільнення слугував пункт 3 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, адже позивачем як державним службовцем отримано негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності у 2025 році.

У постанові від 30 вересня 2020 року у справі №560/1764/19, Верховний Суд, аналізуючи положення статті 44 Закону №889-VIII у взаємозв`язку з пунктом 39 Порядку №640, дійшов висновку, що негативні оцінки із виставленням балу «0», «2» мають бути обґрунтовані в розрізі поставлених завдань і ключових показників. Виставлення відповідних балів без такого обґрунтування окремо по завданнях не може свідчити про об`єктивність оцінки роботи державного службовця. За відсутності відповідних обґрунтувань неможливо встановити достовірність виставлення середнього балу.

Розвиваючи цю правову позицію в частині змісту та обсягу відповідного обґрунтування, Верховний Суд у постанові від 26 січня 2023 року у справі №140/318/21 зазначив, що обґрунтування балів за виконані завдання не може зводитися до цитування повністю чи частково критеріїв їхнього визначення, установлених додатком 5 до Порядку №640.

Критерії оцінювання не можуть підміняти обов`язок суб`єкта оцінювання навести відповідні обґрунтування щодо виставлених державному службовцю балів, адже не є тотожними поняттями. Так, критерії - це загальні норми та вимоги, за наявності яких завдання уважається виконаним/частково виконаним/не виконаним, а обґрунтування балів - це фактичні обставини, які суб`єкт оцінювання повинен навести на підтвердження виставлення конкретного балу.

Необхідність належного обґрунтування виставлених державному службовцю балів за результатами оцінювання службової діяльності передбачена наслідками, які може потягнути за собою недостатня їхня кількість.

Таким чином, у контексті вказаних висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30 вересня 2020 року у справі №560/1764/19, від 21 квітня 2021 року у справі №480/4987/19, від 26 січня 2023 року у справі №140/318/21 та від 18 травня 2023 року у справі №360/5292/19, від 11 жовтня 2023 року у справі №560/2811/23, від 03 квітня 2024 року у справі №160/20115/22, висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця не може вважатися обґрунтованим у разі застосування формального підходу щодо наведення обґрунтування виставлених особі балів по кожному із завдань, обмежуючись лише цитуванням критеріїв, визначених додатком 5 до Порядку №640.

Повертаючись до обставин цієї справи, колегією суддів встановлено, що за результатами оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 у 2025 році його середній бал становив «0», що відповідає оцінці - «негативна».

Так, позивачу на 2025 рік були поставлені такі завдання:

- №1 "Залучення додаткових фінансових ресурсів з метою проведення заходів територіальної оборони та надання допомоги у забезпеченні складових сектору безпеки і оборони матеріально-технічними засобами";

- №2 "Здійснення аналізу та підготовка документів з питань територіальної оборони, оборонної роботи відповідно до Закону України "Про основи національного спротиву", "Про оборону України", "Про військовий обов`язок і військову службу" та інших нормативно-правових актів";

- №3 "Сприяння здійсненню заходів щодо охорони громадської безпеки, громадського порядку, забезпечення законності та правопорядку, захисту прав і свобод громадян, боротьби зі злочинністю";

- №4 "Підготовка проєктів розпоряджень, програм та планів заходів з питань оборонної роботи, попередження та профілактики злочинності, забезпечення законності та правопорядку, захисту прав і свобод громадян".

Ключовими показниками результативності, ефективності та якості визначено:

- завдання №1 - організовано та забезпечено залучення додаткових фінансових ресурсів для проведення заходів з оборони та надано допомогу складовим сектору безпеки і оборони; строк виконання - протягом звітного періоду;

- завдання №2 - підготовлено, розроблено документи з територіальної оборони та оборонної роботи; строк виконання - протягом звітного періоду;

- завдання №3 - організовано заходи щодо забезпечення взаємодії з питань охорони громадської безпеки, громадського порядку, забезпечення законності та правопорядку, захисту прав і свобод громадян, боротьби зі злочинністю. Підготовлено пропозиції щодо організації роботи з питань координації та взаємодії з правоохоронними органами чи покращення цього напрямку діяльності; строк виконання - протягом звітного періоду;

- завдання №4 - підготовлено та розроблено проєкти розпоряджень, програм та планів заходів з питань оборонної роботи, попередження та профілактики злочинності, забезпечення законності та правопорядку, захисту прав і свобод громадян; строк виконання - протягом звітного періоду (т. 1 а.с. 87-88).

28.11.2025 директором Департаменту проведено оціночну співбесіду з позивачем, з метою отримання усних пояснень щодо виконання ним завдань за 2025 рік, за результатами якої позивачу за всіма чотирма завданнями виставлено по 0 балів, середній бал становив 0, що стало підставою для визначення негативної оцінки результатів його службової діяльності за 2025 рік.

При цьому, безпосереднім керівником позивача - директором Департаменту С. Лоскот наведено детальне обґрунтування виставленої оцінки по кожному з чотирьох завдань, з урахуванням досягнутого результату (відповідно до показників результативності, ефективності та якості), а саме: "Посадовою інструкцією державного службовця категорії «Б» передбачено, що мета посади заступника директора Департаменту - начальника управління з питань оборонної роботи - забезпечення реалізації державної політики у сфері оборонної роботи, забезпечення законності і правопорядку, захисту прав і свобод громадян, забезпечення здійснення заходів щодо охорони громадської безпеки, громадського порядку, боротьби зі злочинністю.

До виконання завдання ОСОБА_1 , який займає вище вказану посаду, підійшов формально.

За 2025 рік на території області було уражено 86 об`єктів паливно-енергетичного сектору, 26 об`єктів електроенергетики, 63 об`єктів нафтогазового комплексу, а загальні збитки по регіону склали 2,5 млрд. грн. ОСОБА_1 не налагоджена взаємодія з відповідними органами управління з метою посилення обороноздатності регіону не вжито жодних заходів щодо забезпечення здійснення організаційних заходів з протиповітряного прикриття зазначених об`єктів.

1. Залучення додаткових фінансових ресурсів з метою проведення заходів територіальної оборони та надання допомоги у забезпеченні складових сектору безпеки і оборони матеріально-технічними засобами.

Протягом 2025 року до Департаменту надійшло близько 300 запитів від військових частин, підрозділів та формувань, які зверталися з метою отримання додаткової допомоги для якісного виконання бойових завдань та здійснення заходів для оборони України, заходів безпеки населення та інтересів держави, в умовах повномасштабного вторгнення російської федерації.

ОСОБА_1 не було ініційовано жодного звернення до благодійних організацій, установ, відповідального бізнесу шляхом надсилання відповідних запитів, листів про залучення додаткових фінансових ресурсів для потреб військових. Не організовано та не проведено жодної консультації чи наради з представниками відповідального бізнесу, волонтерами, благодійними організаціями, щодо налагодження взаємодії у питаннях забезпечення потреб військових підрозділів матеріально-технічними засобами в період воєнного стану.

ОСОБА_1 підписано лише одну заявку на виділення коштів з обласного бюджету (субвенцій з державного та місцевих бюджетів) для військової частини НОМЕР_2 під час виконання обов`язків директора Департаменту. Відповідно до наказів Директора Департаменту від 26.09.2025 № 26, від 19.03.2025 №6 «Про надання права першого та другого підписів на фінансових документах та фінансовій звітності» (зі змінами) мав право першого підпису, але фінансово-господарські документи для забезпечення матеріально-технічними засобами військових підрозділів не підписував.

Під час оціночної співбесіди не навів жодного прикладу залучення додаткових фінансових ресурсів чи відповідного обладнання жодній військовій частині та не навів жодного прикладу з організації шефства на військовими частинами Збройних Сил України.

2. Здійснення аналізу та підготовки документів з питань територіальної оборони, оборонної роботи відповідно до Закону України «Про основи національного спротиву», «Про оборону України», «Про військовий обов`язок і військову службу» та інших нормативно правових актів.

Відповідно до Закону України «Про основи національного спротиву» територіальна оборона - система загальнодержавних, воєнних і спеціальних заходів, що здійснюються у мирний час та в особливий період з метою протидії воєнним загрозам, а також для надання допомоги у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій.

В умовах воєнного стану, попри щоденні атаки ворогом об`єктів критичної інфраструктури, що забезпечують життєдіяльність регіону від ОСОБА_1 жодного разу не надходили пропозиції про внесення в порядок денний Ради оборони Полтавської області питань щодо організації чи проведення заходів з питань територіальної оборони області. Жодного ініціативного листа до штабу зони територіальної оборони з метою організації та налагодження дієвої взаємодії щодо належної територіальної оборони не було підготовлено та виконано.

Не розроблено жодного документу, проєкту з питань територіальної оборони області. Зокрема підготовлений План територіальної оборони Полтавської області направлений через Полтавську обласну адміністрацію від військової частини НОМЕР_1 , оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1442 «Про затвердження Типового положення про штаб зони (району) територіальної оборони» належить до основних завдань штабу зони (району) територіальної оборони.

З метою забезпечення організації підготовки громадян до національного спротиву обласним військовим адміністраціям надано доручення щодо розгляду питання створення регіональних центрів підготовки населення до національного спротиву на базі комунальних установ обласних рад за прикладом Закарпатського Центру підготовки населення до національного спротиву. Відповідне доручення надійшло на виконання до Департаменту 31.08.2023 (доручення Прем`єр-міністра України від 30.08.2023 №26097/1/1-23 до листа Офісу Президента України від 18.08.2023 №41-01/1388), згідно резолюції виконання зазначеного документа було покладено на ОСОБА_1 до 04.09.2023.

Однак, ОСОБА_1 з 2023 - 2025 років обмежився лише формальними відповідями та відписками без відповідного обґрунтування та пропозицій. Відповідно до листа Полтавської обласної ради від 13.09.2023 №01-23/1814/23/3703 проект рішення він не підготував та не направив на обласну раду. Не вніс керівництву жодної пропозиції щодо кандидатів на посаду начальника комунальної установи, не провів жодної співбесіди з кандидатами на цю посаду, також не вніс жодної пропозиції щодо приміщень де може розміститися вказана комунальна установа. У 2025 році ним особисто підготовлено лише 1 лист щодо фінансово-економічних розрахунків для утворення та забезпечення функціонування Центрів, який був направлений виконавцем з порушенням термінів, а виконання було зведено до перенаправления наданої інформації (лист ПОВА від 10.02.2025 №1965/1/01-25). Лист ПОВА від 18.02.2025 №2594/1/01-28 про надання пропозицій щодо Типового плану переліку обладнання для забезпечення проведення заходів підготовки громадян до національного спротиву було підготовлено ОСОБА_11 за результатами узагальнення інформації наданої співвиконавцями та завізовано ОСОБА_1 оскільки він на той час виконував обов`язки директора Департаменту.

Пропозиції та проєкт рішення щодо створення Центру були підготовлені директором Департаменту та ОСОБА_12 , головним спеціалістом відділу з питань оборонної роботи, та направлені на розгляд до Полтавської обласної ради (лист ПОВА від 12.03.2025 №01-38/1617). За результатами розгляду яких рішенням 41-ї позачергової сесії Полтавської обласної ради VIII скликання від 21 березня 2025 року № 963 ухвалено створення Комунальної установи «Полтавський обласний центр підготовки населення до національного спротиву Полтавської обласної ради». Проект Статуту розроблено та направлено для розгляду листом Департаменту від 16.06.2025 №06-04/1636 за підписом директора Департаменту.

Отже, ОСОБА_1 протягом 2023-2025 років не вжито жодних організаційних заходів для забезпечення створення та функціонування Центру підготовки громадян до національного спротиву відповідно до вимог Закону України «Про основи національного спротиву» та постанови Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2025 р. № 478 «Про функціонування центрів підготовки громадян до національного спротиву» та не налагоджене питання взаємодії між центром та органами державної влади, органами місцевого самоврядування, Силами територіальної оборони Збройних Сил, громадськими об`єднаннями, інститутами громадянського суспільства та іншими суб`єктами національного спротиву відповідно до Закону України "Про основи національного спротиву" з метою забезпечення якісної організації підготовки громадян до захисту.

3. Сприяння здійснення заходів щодо охорони громадської безпеки, громадського порядку, забезпечення законності та правопорядку, захисту прав і свобод громадян, боротьби зі злочинністю.

ОСОБА_1 не ініційовано жодної пропозиції до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, УСБУ в Полтавській області та Полтавської обласної прокуратури щодо вдосконалення заходів громадської безпеки і порядку, боротьби зі злочинністю в період воєнного стану. При збільшенні злочинів щодо підпалу тягових підстанцій, електричних підстанцій на об`єктах критичної інфраструктури, в тому числі Укрзалізниці, останнім не проаналізовано способи виявлення та упередження скоєння вказаних злочинів, не ініційовано жодної наради з правоохоронними органами з питань попередження та розкриття вказаних злочинів.

Жодних ініціативних листів, проєктів нормативно-розпорядчих документів, пропозицій, нарад щодо посилення заходів із забезпечення законності і правопорядку, захисту прав і свобод громадян, забезпечення здійснення заходів щодо охорони громадської безпеки, громадського порядку, боротьби зі злочинністю ОСОБА_1 не було підготовлено.

Протягом 2025 року не ініціював проведення брифінгів, нарад з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами, жодних інформаційних матеріалів для розміщення в ЗМІ не направляв з метою запобігання вчинення злочинів та роз`яснювальної роботи серед підлітків.

4. Підготовка проєктів розпоряджень, програм та планів заходів х питань оборонної роботи, попередження та профілактики злочинності, забезпечення законності та правопорядку, захисту прав і свобод громадян.

ОСОБА_1 не підготовлено та не розроблено жодного проєкту розпорядження, програми чи планів заходів з питань оборонної роботи, попередження та профілактики злочинності, забезпечення законності та правопорядку, захисту прав і свобод громадян.

Проєкти розпоряджень начальника Полтавської ОВА про внесення змін до Комплексної програми щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян та оборонної роботи на 2021 -2027 роки (зі змінами) підготовлені ОСОБА_12 , головним спеціалістом відділу з питань оборонної роботи та направлені на ПОВА за підписом директора Департаменту.

До виконання завдання державний службовець підійшов формально, жодне із завдань ним особисто не організоване та не виконане. ОСОБА_1 не може забезпечити виконання своїх посадових обов`язків на належному рівні.

У процесі виконання посадових обов`язків допущені порушення строків виконання рішень державних органів, наказів (розпоряджень), доручення керівництва, за що був притягнутий до дисциплінарної відповідальності відповідно до наказу директора Департаменту від 24.07.2025 №55-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ».

Робота виконувалася лише із залученням до виконання завдання інших осіб. ОСОБА_1 не здійснював належну організацію роботи, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника. Під час виконання завдань, відповідно до посадових обов`язків, не проявляв ініціативності. Державним службовцем не надано жодних пропозиції щодо покращення організації роботи Управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами, і як наслідок систематична критика з боку керівництва обласної військової адміністрації військових підрозділів, а також порушення термінів виконання документів та неякісна, формальна організація взаємодії з відповідними підрозділами щодо виконання завдань з питань оборони підривають авторитет державного органу в період воєнного стану".

З наведеного висновується, що безпосередній керівник позивача навів обґрунтування свого рішення по кожному з чотирьох завдань. При цьому безпосереднім керівником конкретизовано підстави для застосування балу "0", наведено смислові значення на обґрунтування свого рішення (які саме завдання не виконано, у чому полягало невиконання, неналежне виконання, неповне виконання, а також у чому вони полягли), що цілком відповідає критеріям визначення балів із додатку 5 до Порядку №640.

Разом з тим, зі змісту акту про ознайомлення ОСОБА_1 - заступника директора Департаменту, з результатами виконання завдань від 28.11.2025, убачається, що під час проведення співбесіди ОСОБА_1 не обґрунтував виконання та не навів жодного прикладу ініціативних листів, проєктів нормативно-розпорядчих документів, пропозицій, які могли б підтвердити його роботу та належне виконання посадових обов`язків заступника Департаменту - начальника управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами, протягом 2025 року. Не надав жодної відповіді на запитання, які поставила директор Департаменту, та в подальшому взагалі відмовився відповідати на питання. На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 №640, директор Департаменту ОСОБА_5 , яка є безпосереднім керівником ОСОБА_1 , ознайомила його з результатами виконання завдань (заповнена форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за 2025 рік згідно з додатком 9 Постанови), зачитавши обґрунтування виставлених балів за виконання кожного з визначених завдань та загальну оцінку виконання завдань. ОСОБА_1 відмовився поставити підпис про ознайомлення з результатами виконання своїх завдань у формі щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за 2025 рік згідно з додатком 9 Постанови.

Акт підписано директором Департаменту С. Лоскот та працівниками Департаменту, присутніми у ході оціночної співбесіди: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 100).

В подальшому, директором Департаменту ОСОБА_13 видано наказ від 17.12.2025 №86-к "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", у 2025 році", яким затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Департаменту, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" у 2025 році, згідно з яким ОСОБА_1 - заступнику директора Департаменту - начальнику управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами виставлено негативну оцінку (т.1 а.с.104-106).

Того ж дня, 17.12.2025, працівниками відділу управління персоналом та документування управлінської діяльності: Головними спеціалістами В. Лях, ОСОБА_8 , начальником відділу ОСОБА_7 складено протокол доведення інформації або документів до відому державного службовця, за змістом якого 17.12.2025 року о 17 год. 43 хв. ОСОБА_1 - заступнику директора Департаменту - начальнику управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами, засобами телекомунікаційного зв`язку, а саме: електронною поштою - ІНФОРМАЦІЯ_1 (повідомлена з метою її використання для доведення до відома державного службовця інформації або документів), направлено: наказ директора Департаменту від 17.12.2025 №86-к; витяг із висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Департаменту, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" у 2025 році у частині, що стосується ОСОБА_1 , в якому, зокрема, виставлена оцінка за підсумками визначення результатів виконання завдань; заповнену форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, згідно з додатком 9 Постанови з виставленими балами, визначеною оцінкою та їх обґрунтуванням, з якою ОСОБА_1 ознайомився, але відмовився поставити підпис про ознайомлення (т.1 а.с. 102).

18.12.2025 директором Департаменту С. Лоскот та працівниками відділу управління персоналом та документування управлінської діяльності Департаменту: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 складено Акт про ознайомлення ОСОБА_1 - заступника директора Департаменту - начальника управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Департаменту з результатами оцінювання його службової діяльності.

Відповідно до змісту акту, на виконання вимог статті 44 Закону України "Про державну службу" ОСОБА_10 ознайомила ОСОБА_1 з результатами оцінювання його службової діяльності, зачитавши текст наказу директора Департаменту від 17.12.2025 №86-к "Про затвердження висновку, щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", у 2025 році та висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Департаменту, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", у 2025 році у частині, що стосується ОСОБА_1 . ОСОБА_5 повідомила, що за результатами оцінювання службової діяльності він отримав негативну оцінку. ОСОБА_1 відмовився поставити підпис про ознайомлення з результатами оцінювання своєї службової діяльності в наказі директора Департаменту від 17.12.2025 №86-к та у висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності (т. 1 а.с. 101).

23.12.2025 директором Департаменту С. Лоскот видано наказ №89-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", відповідно до якого позивача звільнено із займаної посади заступника директора Департаменту - начальника управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Департаменту 24 грудня 2025 року на підставі пункту 3 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу", у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності (т. 1 а.с. 99).

Обґрунтовуючи позовні вимоги та в подальшому вимоги апеляційної скарги, позивач, зазначив, що у грудні 2024 року він підготував, підписав та передав начальнику відділу управління персоналом та документування управлінської діяльності Департаменту Завдання на 2025 рік, які відповідають по формі додатку №7 до Порядку №640 у паперовій формі, для погодження із директором та приєднання до особової справи. Протягом 2025 року будь-яких обговорень щодо кількості та змісту, як то передбачено пунктом 34 Порядку №640, директор з ним не проводив, із будь-якими змінами до Завдань, які були ним запропоновані, протягом 2025 його не ознайомлювали, що дало позивачу підстави вважати про затвердження Завдання у варіанті, який був ним поданий на затвердження. Більш того, про затвердження запропонованих ним завдань він був повідомлений і поставив свій підпис. Враховуючи, що про коригування до Завдань позивачу не повідомлялось, він виконував завдання, які були ним подані на затвердження у грудні 2024 року. Позивач вважає, що змінивши Завдання без обговорення з ним, та не повідомивши його про внесення змін до Завдання, відповідач порушив вимоги пункту 5, 34 Порядку №640. Вказане, на переконання позивача, свідчить про порушення відповідачем процедури проходження оцінювання.

Надаючи оцінку таким доводам позивача, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем ні до позовної заяви, ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні на стадії подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не було надано Завдань на 2025 рік, затверджених належним чином, на які він посилається, обґрунтовуючи свої позовні вимоги.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції позивач заявив клопотання про долучення до матеріалів справи іншого примірника Завдань на 2025 рік, пояснивши, що випадково віднайшов його 18 жовтня 2026 року серед документів, які забрав із попереднього місця роботи після звільнення, оскільки цей документ був прикріплений скріпою до інших матеріалів, у зв`язку з чим раніше не міг його знайти.

Однак ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2026 у задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено з огляду на те, що позивачем не доведено об`єктивної неможливості подання відповідного доказу до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, як того вимагає частина четверта статті 308 КАС України. Судом апеляційної інстанції також було враховано, що на підтвердження своїх доводів позивач надав лише ксерокопію документа, яка не була належним чином засвідчена, тоді як оригінал такого документа у нього відсутній. При цьому позивачем не наведено обґрунтованих пояснень щодо місцезнаходження оригіналу документа, причин його відсутності та неможливості подання такого оригіналу суду. Суд дійшов висновку, що з огляду на положення статті 94 КАС України, за відсутності належного засвідчення копії документа на відповідність оригіналу та за відсутності самого оригіналу документа - Завдань, який би надав можливість перевірити достовірність поданої копії, така ксерокопія не може вважатися належним письмовим доказом на підтвердження доводів позивача. Відповідно, наведена копія не може бути покладена в основу судового рішення та врахована під час оцінки обставин справи по суті.

Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції було з`ясовано питання щодо наявності в особовій справі позивача саме того примірника Завдань на 2025 рік, про який зазначає позивач. За результатами з`ясування цього питання відповідач повідомив про відсутність в особовій справі такого документа та зазначив, що в ній міститься лише один примірник Завдань ан 2025 рік, затверджений директором Департаменту С. Лоскот 26.12.2024, на якому міститься підпис ОСОБА_14 про ознайомлення з ним цієї ж дати. Копію зазначеного документа відповідачем було надано до матеріалів справи.

Також відповідач пояснив, що у грудні 2024 року позивач передав начальнику відділу управління персоналом та документування управлінської діяльності Департаменту Завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" на 2025 рік для погодження із директором Департаменту. У подальшому, директором Департаменту (безпосереднім керівником позивача), після обговорення з позивачем запропонованих ним завдань і ключових показників, відповідно до пунктів Порядку №640, визначено позивачу завдання та ключові показники за формою згідно з додатком 7 Порядку №640. На підтвердження факту ознайомлення із завданнями та ключовими показниками, у присутності директора Департаменту ОСОБА_10 , начальника відділу управління персоналом та документування управлінської діяльності Департаменту ОСОБА_15 та головного спеціаліста відділу управління з персоналом та документування управлінської діяльності Департаменту ОСОБА_16 , позивачем накладено особистий підпис у формі додатку 7 Порядку №640, у розділі "Ознайомлення державного службовця".

Такі доводи відповідача підтверджено, зокрема, поясненнями начальника відділу управління персоналом та документування управлінської діяльності Департаменту ОСОБА_15 та головного спеціаліста відділу управління персоналом та документування управлінської діяльності Департаменту Лях В., в яких вони підтвердили коригування директором Департаменту ОСОБА_5 поданих позивачем Завдань та вказали на те, що відкореговані та підписані директором Департаменту ОСОБА_5 були надані для ознайомлення ОСОБА_1 , які він підписав та попросив ОСОБА_17 поставити дату під його підписом, що вона і зробила на його прохання (т. 1 а.с. 112-113).

Вказані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_18 (головний спеціаліст відділу управління персоналом та документування управлінської діяльності Департаменту), ОСОБА_3 та ОСОБА_5 були допитані судом першої інстанції в якості свідків, та надали покази аналогічного змісту.

За встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що єдиним документом, який підтверджує визначення позивачу завдань на 2025 рік є примірник Завдань, наданий відповідачем, затверджений директором Департаменту С. Лоскот 26.12.2024, у якому містяться відомості про ознайомлення з ним позивача під підпис тією ж датою. Доказів існування іншого примірника Завдань, його погодження та затвердження безпосереднім керівником позивача в іншій редакції, а також подальшого внесення змін до затвердженого документа без відома позивача, матеріали справи не містять.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що у своїх поясненнях начальник відділу управління персоналом та документування управлінської діяльності Департаменту ОСОБА_15 та головний спеціаліст відділу управління персоналом та документування управлінської діяльності Департаменту Лях В. зазначили, що коригування Завдань відбулось 26.12.2025, тобто з порушенням процедури оцінювання, оскільки щодо цієї обставини ОСОБА_15 у суді першої інстанції надала пояснення, що зазначення такої дати є технічною опискою, адже йшлося саме про процедуру визначення завдань на 2025 рік, яка здійснювалася у грудні 2024 року.

При цьому колегія суддів враховує, що сама по собі помилка у зазначенні року, допущена у письмових поясненнях особи, не є достатньою підставою для висновку про фактичне коригування Завдань саме 26.12.2025 та порушення відповідачем процедури їх визначення. Такий висновок має ґрунтуватися на сукупності доказів, які підтверджують відповідні обставини, а не лише на окремій неточності у поясненнях працівників Департаменту.

З огляду на те, що процедура визначення Завдань на 2025 рік проводилася у грудні 2024 року, а інших належних доказів їх коригування саме 26.12.2025, тобто у дату після фактичного звільнення позивача із займаної посади, апелянтом не надано, колегія суддів вважає наведені доводи такими, що не спростовують установлених обставин та не свідчать про порушення відповідачем порядку визначення Завдань.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за 2025 рік ОСОБА_19 були оформленні 28.11.2025, що також не узгоджується з доводами позивача про їх коригування лише 26.12.2025, тобто після оформлення результатів їх виконання та звільнення позивача.

Також, колегія суддів звертає увагу, що згідно з пунктом 34 Порядку №640 передбачено, що завдання і ключові показники державним службовцям, які займають інші посади державної служби категорій «Б» і «В», визначаються безпосереднім керівником за погодженням із керівником самостійного структурного підрозділу (у разі його наявності).

Отже, з огляду на те, що позивач обіймав посаду державної служби категорії «Б» - заступника директора Департаменту - начальника управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами, визначення йому завдань і ключових показників на відповідний рік належало до повноважень його безпосереднього керівника - Директора Департаменту С. Лоскот.

Доводи позивача про самостійне підготування ним проєкту Завдань на 2025 рік не спростовують наведеного висновку, оскільки положення пунктів 33, 34 Порядку №640 не передбачають визначення державним службовцем власних завдань і ключових показників у односторонньому порядку. Самостійне складення позивачем проєкту Завдань та його передання відповідальній посадовій особі могло бути способом висловлення власних пропозицій щодо змісту майбутніх завдань, однак не замінювало встановленої Порядком процедури їх визначення безпосереднім керівником після обговорення з державним службовцем.

Тож, сам факт підготовки позивачем власного варіанта Завдань не свідчить про те, що саме цей варіант підлягав обов`язковому затвердженню директором Департаменту, а також не підтверджує порушення відповідачем вимог Порядку №640 у разі затвердження Завдань в іншій редакції за умови дотримання встановленої процедури їх визначення та погодження.

Отже, наведені позивачем доводи про те, що надана йому відповідачем копія Завдань відрізняється за змістом і формою від документа, який фактично був ним сформований та поданий для погодження, а тому не може вважатися належною підставою для проведення оцінювання його службової діяльності, та про порушення відповідачем вимог пунктів 5, 34 Порядку №640 у зв`язку з односторонньою зміною Завдань на 2025 рік, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та не спростовують висновків суду першої інстанції у цій частині.

Щодо доводів позивача про те, що окремий аркуш про нібито ознайомлення позивача з відкоригованим Завданням, був підкладений із наявних у відповідача форм про ознайомлення, які позивач постійно підписував, ознайомлюючись із іншими документами, а необхідну дату щодо ознайомлення з відкоригованим Завданням, яка би була виконана позивачем, та яка би співпадала із підписом позивача про ознайомлення, відповідач не міг знайти, колегія суддів зазначає наступне.

Протягом судового розгляду як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді, позивач підтвердив, що підпис на аркуші про ознайомлення із Завданнями, які надані відповідачем, належить саме йому. Разом із тим, покликаючись на те, що дата підпису "26.12.2024" виконана не його рукою, стверджує, що відповідний аркуш був підкладений відповідачем із числа форм про ознайомлення, які він постійно підписував під час ознайомлення з іншими документами без зазначення дати, яку згодом проставляли працівники відділу управління персоналом.

Під час судового засідання в суді апеляційної інстанції на запитання колегії суддів про те, яким чином у розпорядженні відповідача міг опинитися підписаний власноручно позивачем аркуш ознайомлення з незаповненими відомостями про дату, позивач особисто підтвердив, що у період його роботи така практика підписання ним форм про ознайомлення дійсно мала місце неодноразово, а відповідні дати ознайомлення після проставлення ним підпису вносили працівники відділу управління персоналом.

Отже, наведені пояснення позивача фактично підтверджують можливість підписання ним відмітки про ознайомлення зі свідомим не проставленням власноручно дати ознайомлення, а тому сам факт проставлення дати працівниками відділу управління персоналом після підписання позивачем відповідної форми не свідчить про підміну аркуша чи внесення до нього недостовірних відомостей. Доказів того, що в цьому випадку дата була проставлена безпідставно або не відповідала фактичним обставинам ознайомлення позивача із Завданнями, останнім не надано.

При цьому, судом апеляційної інстанції було досліджено оригінал Завдань на 2025 рік, визначених позивачу, та встановлено наявність всіх вищенаведених обставин, а також зауважено, що Завдання відповідають формі, визначеній додатку 7 до Порядку №640, у тому числі, після власноручного підпису позивача про ознайомлення міститься така інформація:

"* Зазначається за наявності.

** Зазначаються кількісні та/або якісні показники, яким повинен відповідати результат..",

що, з урахуванням змісту додатку 7 до Порядку №640 дозволяє з високою долею вірогідності ідентифікувати такий аркуш як останній аркуш форми Завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В".

З урахуванням викладеного, вищенаведені доводи позивача колегія суддів оцінює критично.

Щодо доводів апелянта, що жодна із позицій посадової Інструкції державного службовця категорії "Б" Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної державної адміністрації не містить обов`язку позивача щодо залучення, з метою проведення заходів територіальної оброни та надання допомоги у забезпеченні складових сектору безпеки і оборони матеріально - технічними засобами та додатковим фінансуванням за рахунок бізнесових структур, що свідчить про покладення на нього завдань, що порушують, зокрема вимоги Закону № 1700-VII, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 8 Закону №389-VIII визначено заходи правового режиму воєнного стану.

Відповідно до положень цієї статті в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема:

3) використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю;

4) примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, зокрема об`єкти фонду захисних споруд цивільного захисту, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.

Згідно зі статтею 15 Закону №389-VIII військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із, зокрема:

1) запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану;

2) забезпечення ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів;

3) залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності до участі в комплексному соціально-економічному розвитку сіл, селищ, міст, координації цієї роботи на відповідній території;

9) залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об`єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища;

21) вирішення відповідно до законодавства питань, пов`язаних із наданням військовим частинам, установам, закладам освіти Збройних Сил України службових приміщень і жилої площі, інших об`єктів, а також комунально-побутових послуг; здійснення контролю за їх використанням, наданням послуг;

22) сприяння організації виробництва і поставок у війська підприємствами та організаціями, що перебувають у комунальній власності, замовленої продукції, послуг, енергоресурсів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2015 року №339 затверджено Порядок фінансового забезпечення потреб національної оборони держави, мобілізаційної підготовки, заходів з мобілізації та Збройних Сил за рахунок благодійних пожертв фізичних та юридичних осіб (далі - Порядок №339), дія якого поширюється на Міноборони, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації Збройних Сил - у частині додаткового фінансування завдань, визначених для них законодавством з питань забезпечення оборони держави, мобілізації, мобілізаційної та бойової готовності, боєздатності і функціонування Збройних Сил та інші утворені відповідно до законів військові формування, правоохоронні органи, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Держспецтрансслужбу, Держспецзв`язку, місцеві держадміністрації (далі - державні органи), сільські, селищні та міські ради (далі - органи місцевого самоврядування) - у частині додаткового фінансування завдань, визначених для них законодавством щодо забезпечення оборони держави, мобілізаційної підготовки та/або заходів з мобілізації,

Відповідно до пункту 2 Порядку №339 для отримання благодійних пожертв Міноборони, державні органи, органи місцевого самоврядування, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації Збройних Сил відкривають в органах Казначейства спеціальні реєстраційні рахунки відповідно до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого Мінфіном.

Для організації збирання благодійних пожертв від фізичних та юридичних осіб (резидентів та нерезидентів) Міноборони, державні органи та органи місцевого самоврядування можуть залучати благодійні організації шляхом укладення договору про співробітництво.

Міноборони, державні органи, органи місцевого самоврядування, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації Збройних Сил здійснюють збирання благодійних пожертв відповідно до вимог Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації".

У положенні про Департамент з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної державної (військової) адміністрації, затвердженого Розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 18.02.2020 №89 зазначено, що Основними завданнями Департаменту є, зокрема: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, оборонної роботи, забезпечення законності і правопорядку, захисту прав і свобод громадян, забезпечення здійснення заходів щодо охорони громадської безпеки, громадського порядку, боротьби зі злочинністю; організація і проведення заходів з питань територіальної оборони області; внесення пропозицій щодо вдосконалення діяльності правоохоронних органів з питань забезпечення правопорядку на території області.

Посадовою інструкцією державного службовця категорії "Б", посада заступник директора Департаменту - начальник управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної державної адміністрації, яку обіймав позивач, затвердженою директором Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної державної адміністрації від 05.04.2023 крім інших, встановлені наступні посадові обов`язки: здійснює керівництво управлінням з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами; забезпечує організацію і проведення заходів з питань територіальної оборони області; здійснює координацію діяльності структурних підрозділів обласної та районних державних адміністрацій та сприяє в налагодженні дієвої взаємодії з правоохоронними органами, військовими частинами та формуваннями; координує роботу з організації шефства над військовими частинами Збройних Сил України, Національної гвардії України та підрозділами Державної прикордонної служби України.

Аналіз наведених положень законодавства, Положення про Департамент та посадової інструкції позивача у їх сукупності свідчить про те, що до сфери службових повноважень позивача належали не лише безпосередня організація та проведення заходів з питань територіальної оборони області, а й координація роботи з організації шефства над військовими частинами Збройних Сил України, Національної гвардії України та підрозділами Державної прикордонної служби України.

При цьому відсутність у посадовій інструкції прямого формулювання про обов`язок позивача залучати представників бізнесу до надання матеріально-технічної допомоги або додаткового фінансування не свідчить автоматично про вихід відповідних завдань за межі його посадових обов`язків. Зміст посадової функції щодо організації та проведення заходів з питань територіальної оборони, а також координації шефства над військовими формуваннями передбачає необхідність вчинення організаційних і координаційних дій, спрямованих на забезпечення виконання таких заходів, у тому числі взаємодію з підприємствами, установами та організаціями.

Відповідач зазначає, що протягом 2025 року на адресу Полтавської обласної військової адміністрації неодноразово надходили листи від різних військових частин з проханням передачі на безоплатній основі матеріальних засобів, необхідних для забезпечення обороноздатності держави, передача яких не була передбачена Комплексною програмою щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян та оборонної роботи на 2021 - 2027 роки. Відповідно до потреб військових частин Департаментом готувались листи до відповідального бізнесу з проханням забезпечити сили оборони в умовах правового режиму воєнного стану матеріально-технічними засобами відповідно до потреб, що підтверджується наданими до матеріалів справи листами (т.1 а.с. 117-141)

Оцінюючи доводи позивача про те, що залучення представників бізнесу до забезпечення військових частин матеріально-технічними засобами суперечить вимогам Закону №1700-VII, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до термінів, наведених у статті 1 Закону №1700-VII: корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей; неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Тож, для висновку про наявність корупційного правопорушення необхідно розмежовувати ініціювання та координацію добровільного надання допомоги для потреб оборони, з одного боку, і використання службових повноважень або пов`язаних із ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди чи схиляння інших осіб до протиправного використання таких повноважень у власних потребах чи потребах інших осіб - з іншого.

У цій справі матеріали справи свідчать, що відповідні звернення до представників бізнесу готувалися Департаментом на підставі листів військових частин із проханням про надання необхідних матеріально-технічних засобів для потреб оборони. При цьому позивачем не наведено та не доведено обставин, які б свідчили про вимагання такої допомоги, примушування суб`єктів господарювання до її надання, одержання неправомірної вигоди або використання службових повноважень з протиправною метою.

Отже, сам факт звернення до представників бізнесу з проханням надати допомогу військовим частинам на безоплатній основі, зумовлений потребами оборони в умовах воєнного стану, не свідчить про порушення вимог Закону №1700-VII, а тому відповідні доводи позивача є необґрунтованими.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що позивачем не надано жодних доказів звернення до правоохоронних органів із повідомленнями про примушування його як державного службовця до вчинення дій, які, на його переконання, суперечили вимогам антикорупційного законодавства.

Позивачем також не надано доказів того, що під час визначення завдань або в подальшому протягом 2025 року він звертався до безпосереднього керівника за роз`ясненнями чи уточненнями щодо змісту, зокрема, завдання №1 та його ключових показників, висловлював заперечення щодо змісту цього завдання або повідомляв про неможливість його виконання.

Також колегія суддів не оминає увагою і той факт, що позивач не наводить жодних аргументів щодо незгоди з результатами оцінювання його службової діяльності по іншим трьом завданням, та не надає доказів на їх спростування.

Щодо доводів апелянта про те, що він не був ознайомлений із датою проведення оцінювання, що також свідчить про порушення процедури оцінювання, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що в межах щорічного оцінювання результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців за 2025 рік наказом директора Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами (далі - Департамент) "Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями Департаменту, які займають посади державної служби категорій "Б", "В", у 2025 році" від 06.10.2025 №74-к, окрім іншого, наказано: провести визначення результатів виконання завдань державними службовцями Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної державної (військової) адміністрації; керівникам структурних підрозділів Департаменту забезпечити виконання графіку оцінювання у визначені терміни; Відділу управління персоналом та документування управлінської діяльності ( ОСОБА_2 ) узагальнити результати виконання завдань державними службовцями до 19.12.2025. Цим же наказом затверджено графік проведення оцінювання державних службовців Департаменту категорії, до якої відноситься позивач, до 01.12.2025, та список державних службовців Департаменту, оцінювання яких проводиться у 2025 році, в якому під номером 11 зазначено: Безуглий Геннадій Іванович - заступник директора Департаменту - начальник управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами (т. 1 а.с. 95-98).

Наведене, а також те, що позивач фактично прибув на оціночну співбесіду, спростовує доводи позивача про необізнаність про її проведення.

Щодо доводів апелянта, що суд не взяв до уваги пояснення допитаних під час розгляду справи показанням свідків, у тому числі і директора Департаменту, щодо наявності між позивачем, як заступником директора та директором неприязних відносин, колегія суддів зазначає, що сам по собі факт наявності неприязних відносин між позивачем та директором Департаменту не свідчить про упередженість останнього під час визначення позивачу завдань або прийняття оскаржуваних рішень. При цьому апелянтом не надано належних доказів того, що такі відносини вплинули на зміст визначених йому завдань, порядок їх погодження, оцінювання результатів службової діяльності чи зумовили вчинення відповідачем протиправних дій. Отже, наведені доводи самі по собі не свідчать про порушення прав позивача та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що під час розгляду справи позивачем не було наведено конкретних відомостей про те, які саме дії ним вчинялися на виконання визначених на 2025 рік Завдань, які заходи були ним здійснені та яких результатів досягнуто. Також позивачем не надано жодних доказів фактичного виконання ним хоча б одного із визначених завдань. За таких обставин матеріали справи не містять об`єктивних даних, які б свідчили про те, що наявність неприязних відносин між позивачем та директором Департаменту вплинула на оцінку результатів його службової діяльності або зумовила прийняття щодо нього упереджених рішень.

Варто зазначити, що оцінювання є комплексним процесом, процедура проведення якого починається з визначення завдань і ключових показників, продовжується визначенням результатів виконання завдань та закінчується затвердженням висновку.

Отже, отримані результати оцінювання службової діяльності державного службовця ураховуються після завершення всіх етапів із затвердженням висновків за результатів їх проведення. До завершення всіх етапів оцінювання не вважається завершеним.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

Верховний Суд у постанові від 21 квітня 2021 року у справі №480/4987/19 сформулював правову позицію, яка полягає у тому, що допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставлені балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку.

Разом з цим у постановах від 17 листопада 2021 року у справі №320/425/21, від 14 липня 2022 року у справі №440/99/21 та від 28 листопада 2024 року у справі №420/35487/23 Верховний Суд висловлював позицію щодо дискреційності меж суб`єкта оцінювання, яка полягає у тому, що суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб`єктом оцінювання балів та перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Порядку № 640.

Тобто, суд не може на власний розсуд визначати бали, які мав отримати державний службовець за виконання того чи іншого завдання, а також наводити власне обґрунтування виставленим балам.

Перевіривши доводи позивача щодо дотримання процедури оцінювання результатів його службової діяльності, колегія суддів дійшла висновку, що в межах розгляду цієї справи не встановлено обставин, які б свідчили про допущення відповідачем таких порушень процедури визначення завдань, проведення оцінювання, заповнення відповідних форм або виставлення оцінки, які могли б вплинути на об`єктивність та достовірність результатів оцінювання і бути підставою для скасування відповідного висновку.

При цьому колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 480/4987/19, однак зазначає, що підставою для скасування висновку є не саме по собі посилання державного службовця на порушення процедури оцінювання, а встановлення конкретних порушень, які вплинули або могли вплинути на результати такого оцінювання. У цій справі позивачем таких обставин не доведено.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів вважає неспроможними доводи апелянта про те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, порушив норми процесуального права, безпідставно відніс спір до справ незначної складності та призначив його до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 31.03.2026, з урахуванням предмета спору та характеру спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність зміни порядку розгляду справи та перейшов до її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та проведенням судового засідання. Право суду за власною ініціативою перейти до розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін передбачено частиною п`ятою статті 262 КАС України.

У подальшому справу було розглянуто у відкритому судовому засіданні за участю учасників справи, яким було забезпечено можливість надавати пояснення, заявляти клопотання, подавати докази та висловлювати свої доводи щодо предмета спору.

За таких обставин колегія суддів зазначає, що незалежно від первісно визначеного порядку розгляду справи, суд першої інстанції надалі змінив його з урахуванням характеру спірних правовідносин, забезпечивши розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом учасників. Отже, доводи апелянта про те, що справу було розглянуто без повідомлення учасників справи та без надання їм можливості реалізувати свої процесуальні права, спростовуються матеріалами справи.

При цьому апелянтом не зазначено, які саме процесуальні права були обмежені внаслідок первісного визначення спрощеного порядку розгляду справи, та не наведено обставин, які б свідчили про те, що це вплинуло на повноту з`ясування обставин справи або правильність її вирішення.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для висновку про допущення судом першої інстанції такого порушення норм процесуального права, яке відповідно до статті 317 КАС України могло б бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

З урахуванням того, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, колегія суддів вважає, що відсутні в розумінні статті 139 КАС України правові підстави для розподілу судових витрат по даній справі.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 у справі № 440/646/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий

Повний текст постанови складено 13.11.2026 року

Оригінал: reyestr.court.gov.ua