Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 12 листопада 2026 р.
Справа: №480/6414/24
Суддя: Катунов В.В.
Головуючий І інстанції: А.І. Сидорук
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2026 р.Справа № 480/6414/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Фоміної Л.О. , Мінаєвої К.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.08.2026, по справі № 480/6414/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Запорізькій області) в якому просила суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 04.07.2024 про відмову у перерахунку пенсії;
-зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області зарахувати позивачу періоди її роботи в КЗ Сумської обласної ради - обласний центр позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю, а саме період з 10.10.1995 до 10.06.1997 та з 04.01.2005 до 12.09.2007 на посаді методиста, з 20.04.2000 до 12.05.2003 та з 13.09.2007 до 31.08.2023 - на займаній по сумісництву посаді - керівник гуртків, керівник гурткової роботи, кервіник гуртка, який дає право на пенсійне забезпечення за вислугу років, відповідно до п.''е'' ст.55 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'' від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, а також здійснити нарахування та виплату їй грошової допомоги в розмірі 10 пенсій ща віком станом на день призначення пенсії відповідно до п.7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України ''Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування'' від 09.07.2003 № 1058-IV.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що звернулась із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, як педагогічному працівнику, якому раніше не призначалась пенсія за вислугу років. ГУ ПФУ в Запорізькій області прийняло рішення про відмову у призначенні допомоги, оскільки у позивача відсутній необхідний педагогічний стаж. Позивач не погодився з рішення та звернувся до суду.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.08.2026 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 04.07.2024 № 183450026892.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.06.2024 про призначення грошової допомоги, відповідно до п. 7-1 розділу ХV Закону України ''Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування'', прийнявши рішення з урахуванням оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань 1211 грн 20 коп витрат судового збору.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.08.2026 по справі № 480/6414/24 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що п. 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 надає право на отримання грошової допомоги при наявності всіх наступних умов: 1) досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону № 1058; 2) обіймання посад, передбачених пунктами "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; 3) наявність страхового стажу на таких посадах для чоловіків - 35 років, для жінок – 30 років; 4) неотримання (не призначення) до моменту звернення за пенсією за віком будь-якої іншої пенсії. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права на виплату грошової допомоги, при цьому у позивача відсутній необхідний педагогічний стаж. Відтак рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 04.07.2024 № 183450026892 є законним та обгрунтованим.
Позивач по справі скориставшись своїм правом визначеним ст. 304 КАС України, подав відзив на апеляційну скаргу в якому, вважаючи рішення суду обґрунтованим, вмотивованим та таким, що винесено згідно вимог діючого законодавства просила апеляційну скаргу залишити без задоволення а рішення суду у справі залишити без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 308, п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач працювала у КЗ Сумської обласної ради - обласний центр позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю у період з 10.10.1995 до 10.06.1997 на посаді методиста, у період з 04.01.2005 до 12.09.2007 - на посаді методиста з наданням тижневого навантаження керівника гуртків, у період з 13.09.2007 до 31.08.2009 - на посаді заступника директора, із залишенням тижневого навантаження керівника гурткової роботи на час лікарняного по вагітності та пологах основного працівника, у період з 01.09.2009 до 26.06.2024 - на посаді заступника директора постійно.
26.06.2024 позивач звернулась із заявою про призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, як педагогічному працівнику.
Другим відповідачем було прийнято рішення від 04.07.2024 № 183450026892 про відмову у призначенні допомоги, у зв`язку з відсутністю у позивача необхідного педагогічного стажу, наявність якого дає право на призначення пенсії на підставі норми п.''е'' ст.55 Закону № 1788-ХІІ. До такого стажу враховано періоди роботи позивача з 28.08.1980 до 10.09.1984, з 14.02.1989 до 09.10.1995, з 11.06.1997 до 19.06.2000, що складає 13 років 6 місяців 18 днів. Інші періоди роботи на посадах не враховуються до такого стажу, оскільки посади позивача не передбачені Переліком № 909.
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи частину позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що саме другий відповідач був зобов`язаний надати оцінку посадам, які позивач займав у періоди з 10.10.1995 до 10.06.1997, з 04.01.2005 до 12.09.2007, з 20.04.2000 до 12.05.2003 та з 13.09.2007 до 31.08.2023, в тому числі, чи віднесені вони Переліками № 909 та № 963 до педагогічних посад, чи зараховується така робота у разі роботи за сумісництвом до спеціального стажу роботи на посадах, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п ''е'' ст.55 Закону № 1788-ХІІ.
Відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога про зобов`язання відповідача провести нарахування та виплату грошової допомоги є передчасною, оскільки другий відповідач ще не здійснював розгляд заяви позивача у спосіб, передбачений законодавством, а суд не підміняє орган виконавчої влади, на якого законом покладені обов`язки пенсійного забезпечення громадян..
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV, у редакції від 26.01.2026).
Згідно з пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV та механізм її виплати визначається Порядком №1191.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1191 установлено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону № 1788-ХІІ, що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
Страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (п. 4 Порядку № 1191).
Вимоги п. 5 - 7 Порядку № 1191 передбачають, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону № 1788-ХІІ, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону № 1058-IV, станом на день її призначення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Отже, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 462/5636/16-а, від 19.03.2019 у справі № 466/5637/17, від 09.12.2021 по справі № 264/6871/16-а, від 15.06.2022 по справі № 200/854/19-а, від 22.02.2024 у справі № 260/323/20, від 05.03.2025 у справі № 280/5256/22.
Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону № 1788-XII передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 затверджений Перелік №909.
Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 (у редакції від 12.07.2022) визначено, що до спеціального стажу зараховується період роботи особи, які працювали в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах на посадах учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі - дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Пунктом 25 ч.1 ст.1 Закону України "Про освіту" № 4017-ІX визначено, що система освіти - сукупність складників освіти, рівнів і ступенів освіти, кваліфікацій, освітніх програм, стандартів освіти, ліцензійних умов, закладів освіти та інших суб`єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, органів управління у сфері освіти, а також нормативно-правових актів, що регулюють відносини між ними.
Згідно з Розділом ІІ цього Закону структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.
Статтею 12 Закону України "Про позашкільну освіту" № 1841-III та пункту 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2011№ 433, передбачено, що до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).
Відповідно до ст.21 Закону № 1841-III право на пенсію за вислугою років мають педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Відповідно до норми ч. ст.44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Згідно з ч.1 ст.101 Закону № 1788-ІV органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Зловживанням з боку пенсіонера, в розумінні ч.1 ст.103 Закону № 1788-ІV, є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963 затверджено Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників (далі - Перелік №963, у редакції від 01.01.2026) до яких, зокрема, але не виключно, віднесено наступні посади:
- вчителі всіх спеціальностей, викладачі всіх спеціальностей, асистент вчителя, асистент вчителя-реабілітолога, асистент викладача, старший викладач закладу фахової передвищої освіти, старший майстер закладу професійної (професійно-технічної) освіти, майстер виробничого навчання, асистент майстра виробничого навчання, педагог професійного навчання, керівник фізичного виховання, старший вихователь, вихователь, асистент вихователя, вихователь-методист, музичний керівник, інструктор з фізичної культури (фізкультури), методист, педагог-організатор, практичний психолог, соціальний педагог, соціальний педагог по роботі з дітьми з інвалідністю, логопед закладів охорони здоров`я та соціального захисту, керівник гуртка (секції, студії, інших форм гурткової роботи); концертмейстер, художній керівник, культорганізатор, акомпаніатор, інструктор з праці, інструктор слухового кабінету, перекладач-дактилолог, екскурсовод, інструктор з туризму закладу освіти; старший керівник та керівник туристських груп (походу, екскурсії, експедиції) закладу позашкільної освіти; голова циклової комісії закладу фахової передвищої освіти; фахівець (консультант) інклюзивно-ресурсного центру; консультант, психолог центру професійного розвитку педагогічних працівників; помічник директора з режиму, старший черговий з режиму, черговий з режиму закладу освіти для осіб, які потребують соціальної допомоги і реабілітації.
Відтак на спірні правовідносини поширюється також дія Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963, який відносить посади заступника керівника (директора, завідувача, начальника) з організації освітнього процесу (навчальної, виховної, навчально-виховної, методичної, виробничої, навчально-методичної, навчально-виробничої роботи (частини) закладів та установ, зазначених у пункті 1 цього переліку, їх філій; заступника керівника (директора) з навчально-методичної роботи - керівника навчально-методичного центру державної установи “Школа супергероїв”; заступника директора з наукового, мистецького, спортивного, військового спрямування (роботи, компоненту) закладу спеціалізованої освіти; заступника директора з навчальної, виховної, навчально-виховної роботи центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю, для дітей з інвалідністю, а також посади методиста, керівника гуртка (секції, студії, інших форм гурткової роботи) до педагогічних посад.
У постанові від 22.02.2024 у справі № 260/323/20, правовідносини у якій є подібними, Верховний Суд зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на визначених законодавством посадах, досягненням пенсійного віку, працюючи на цих роботах, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відмова пенсійного органу у виплаті позивачу грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, з підстав незарахування до стажу, педагогічний стаж позивача, суперечить законодавству і встановленим обставинам справи.
У постанові від 23.01.2020 у справі №756/9879/16-а Верховний Суд деталізував такий висновок, вказав про те, що викладач позашкільного навчального закладу за наявності стажу понад 30 років, крім права на отримання пенсії за вислугу років на підставі пункту «е» статті 55 Закону № 1058-ІV, має право на виплату грошової допомоги при виході на пенсію, яка передбачена пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» цього ж Закону.
Аналогічна позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 25.10.2021 у справі №458/36/17, від 21.03.2024 у справі №580/2737/23.
З урахуванням наведеного, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 04.07.2024 № 183450026892 є протиправним та підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Виходячи з того, що в частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржувалося, то в цій частині апеляційний перегляд не здійснювався.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на вищенаведений підхід, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставин справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.08.2026 по справі № 480/6414/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.В. Катунов
Судді Л.О. Фоміна К.В. Мінаєва
Оригінал: reyestr.court.gov.ua