Рішення від 11 листопада 2026 р. у справі №580/8530/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

Суд: Черкаський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: акцизного податку, крім акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції)

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №580/8530/26

Суддя: Альона КАЛІНОВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 рокусправа № 580/8530/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення позивача,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі – відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Черкаській області №298/23-00-24-07-18 від 07.05.2026 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що оскаржуваним рішенням позивача позбавлено права застосовувати спрощену систему оподаткування, а його господарську діяльність за тривалий минулий період поставлено під режим загальної системи оподаткування. Це безпосередньо змінює обсяг податкових обов`язків позивача, порядок ведення обліку і звітності та створює ризик ретроспективного нарахування податку на доходи, військового збору, податку на додану вартість, штрафних санкцій і пені. Вказано, що саме документальна перевірка є процедурою, призначеною для комплексного встановлення того, чи відповідає платник вимогам обраної системи оподаткування, з дослідженням звітності, первинних документів, змісту господарських операцій та податкової інформації, однак у спірних правовідносинах проведено лише фактичну перевірку господарської діяльності позивача за місцем здійснення діяльності. Також позивачем зазначено, що він не заперечує про те, що відомості СОД РРО можуть використовуватися податковим органом як податкова інформація в межах належного податкового контролю. Вказано, що акт фактичної перевірки та оскаржуване рішення не містять достатнього обґрунтування для настільки істотного ретроспективного втручання.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач проти позову заперечив, надавши до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) перебував на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок 2 група) та здійснював у перевіряємий період реалізацію слабоалкогольних напоїв «Шейк», «Revo», «King`s Bridge», які класифікуються згідно коду УКТ ЗЕД 2208 90 69 00 – Спирт етиловий неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 об. %; спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт:- - - - - інші напої, що містять спирт. Отже, а ході проведення перевірки встановлено, що позивач здійснювала реалізацію підакцизних товарів, які не передбачають застосування спрощеної системи оподаткування з 10.10.2023. Таким чином, виявлені під час перевірки факти були підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додання спирту) за адресою: АДРЕСА_1 .

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець 28.09.2022 та перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності як платник єдиного податку другої групи. Основний вид економічної діяльності - 47.11 «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами».

ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) мав діючу ліцензію на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додання спирту) №23000318202501218 та на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №23000319202500017 за адресою: АДРЕСА_2 .

На підставі наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 02.03.2026 №6053-п «Про проведення фактичної перевірки», з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального, контролюючим органом проведено фактичну перевірку господарської діяльності позивача за місцем здійснення діяльності: АДРЕСА_2 , щодо дотримання законодавства у сфері ліцензування, виробництва та обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, проведення розрахункових операцій, обліку підакцизних товарів, оформлення трудових відносин та виконання вимог Закону України №3817-IX.

За результатами перевірки складено акт від 13.03.2026 №3375/23-00-09-01-16/ НОМЕР_1 , в якому зазначено, що позивач реалізовував слабоалкогольні напої «Revo», «Shake», «King’s Bridge», які класифікуються згідно коду УКТ ЗЕД 2208 90 69 00 – Спирт етиловий неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 об. %; спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт:- - - - - інші напої, що містять спирт, чим порушено вимоги підпункту 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України. Отже в ході проведення перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснює реалізацію підакцизних товарів, які не передбачають застосування спрощеної системи оподаткування з 10.10.2023.

Позивач вважаючи, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, тому звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Стосовно використання в межах фактичної перевірки отриманої контролюючим органом інформації, яка свідчить про допущені позивачем порушення, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами 62.1- 62.3 статті 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; тощо.

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (пункт 71.1 статті 71 ПК України).

Відповідно до пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:

72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.3. про фінансово - господарські операції платників податків;

72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так, згідно визначення термінів наведеного у Законі № 265/95-ВР, фіскальний сервер контролюючого органу - програмно-технічний комплекс, через який реалізується фіскальна функція та який здійснює реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій, електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків, збереження даних щодо проведеної розрахункової операції у системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, обробки та надання доступу до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також інтеграцію з програмними реєстраторами розрахункових операцій через програмний інтерфейс (АРІ), розміщений у відкритому вільному доступі; електронний фіскальний звіт - це:

а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, що містить дані фіскального звіту, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою;

б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані фіскального звіту, зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою;

електронна копія розрахункового документа - ідентична копія (у формі електронних даних) розрахункового документа, створеного реєстратором розрахункових операцій, яка міститься на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані, та/або створена програмним реєстратором розрахункових операцій у електронній формі, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків;

електронна копія фіскального звітного чека - ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звітного чека, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків;

електронна копія фіскального звіту - ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звіту, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.

Згідно пункту 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а що забезпечує також центральним формування та органом реалізує виконавчої державну влади, фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України ).

Положеннями статті 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

У справі що розглядається, контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вищенаведених вимог законодавства, про які зазначено в акті перевірки, саме на підставі даних СОД РРО.

Наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року № 477 було затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Порядок).

Згідно пунктів 1 , 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку , СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України .

СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.

СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону ; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).

Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.

Таким чином, інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.

Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.

При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у Черкаській області у межах спірних правовідносин під час проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , мало правову можливість використовувати податкову інформацію яка міститься в СОД РРО, тому призначення та проведення фактичної перевірки позивача відбулось за наявності на те правових підстав та із дотриманням вимог податкового законодавства.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 09 вересня 2024 року по справі № 280/6832/23, від 09.04.2026 у справі №380/20009/23.

Стосовно правомірності прийняття контролюючим органом оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.

Частиною 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Згідно пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

У пункті 291.3 статті 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пунктом 291.4 статті 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності поділяються на чотири групи платників єдиного податку.

Як визначає підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 ПК України до третьої групи платників єдиного податку належать: фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно з пунктом 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 02.03.2026 №605-п «Про проведення фактичної перевірки», з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального, контролюючим органом проведено фактичну перевірку господарської діяльності позивача за місцем здійснення діяльності: м. Черкаси, вул. Смілянська, 97/2, щодо дотримання законодавства у сфері ліцензування, виробництва та обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, проведення розрахункових операцій, обліку підакцизних товарів, оформлення трудових відносин та виконання вимог Закону України №3817-IX.

Відповідно до п.п. 299.11 п. 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець 28.09.2022 та перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності як платник єдиного податку другої групи - тому абзац другий п.п. 299.11 п. 299 Податкового кодексу України в частині проведення саме виїзної документальної перевірки на позивача не розповсюджується.

Як вбачається із матеріалів справи, посадовими особами ГУ ДПС у Черкаській області у період з 03.03.2026 по 12.03.2026 було проведено не камеральну, а саме фактичну (виїзну) перевірку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) щодо контролю за дотриманням вимог законодавства з питань ліцензування, виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, цільового використання спирту, тютюнової сировини платниками податків, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відображення та правильності обрахунку акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів в розрахункових документах та фіскальних звітах, наявності документів, що підтверджують походження підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та нарахованої суб`єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним за місцем фактичного здійснення діяльності, за адресою: АДРЕСА_2 , за період діяльності з 13.03.2023 по 12.03.2026.

Суд зазначає, що позивач оскаржує рішення відповідача про анулювання реєстрації платника єдиного податку фактично лише з підстав порушення, на її думку, порядку призначення та проведення перевірки, однак нею не спростовується наявність виявленого під час фактичної перевірки порушення вимог податкового законодавства, що має наслідком прийняття оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Враховуючи, що контролюючим органом призначалася та проводилася фактична (виїзна) перевірка позивача, а не камеральна (невиїздна) та за її результатами складено акт фактичної перевірки від 13.03.2026 №3375/23-00-09-01-16/ НОМЕР_1 , в якому зазначено, що позивач у перевіряємий період реалізовував слабоалкогольні напої «Revo», «Shake», «King’s Bridge», які класифікуються згідно коду УКТ ЗЕД 2208 90 69 00, чим порушено вимоги абзацу 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України, що дає право контролюючому органу прийняти рішення саме про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення, а судові витрати – не підлягають розподілу.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, 370 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

СуддяАльона КАЛІНОВСЬКА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua