Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: реалізації податкового контролю
Дата: 12 листопада 2026 р.
Справа: №520/26677/26
Суддя: Шевченко О.В.
Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2026 р. Справа № 520/26677/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко О.В.,
при секретарі - Походенко А.І.,
за участі представник позивача - Бабки С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод інноваційного машинобудування" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод інноваційного машинобудування", з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 06.07.2026 за №0/31380/0415.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено штраф за порушення сплати земельного податку, є протиправним, оскільки у відповідний період ТОВ "Завод інноваційного машинобудування" не було власником/користувачем земельних ділянок. Вказує, що подана позивачем декларація не є правовстановлюючим документом у розмінні ст. 286 ПК України, а отже така не є підставою нарахування земельного податку. Відтак, уважає, що оскільки ТОВ "Завод інноваційного машинобудування" не є платником земельного податку, то, відповідно, не зобов`язане сплачувати ні земельний податок, ні штрафні санкції за несвоєчасність сплати такого податку.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі з викликом сторін та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копію ухвали про відкриття провадження надіслано представникам сторін до їх Електронних кабінетів в системі "Електронний суд" та ними отримано, що підтверджено довідками про доставку електронних листів (а.с. 94-96).
Представником відповідача через систему "Електронний суд" надіслано відзив на позов разом з доданими до нього документами, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що за встановлених в ході проведення камеральної перевірки порушень ТОВ "Завод інноваційного машинобудування"термінів погашення узгоджених сум податкових зобов`язань щодо плати за землю визначення штрафних санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням є правомірним.
У додаткових поясненнях у справі позивач звертає увагу, що під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач не врахував, що в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з цього часу у податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу. Факт погашення позивачем заборгованості із земельного податку за межами 1095 денного строку не змінює порядку обчислення строків давності, встановлених ст. 102 ПК України; відповідно, фактична сплата зобов`язання не перериває та не відновлює перебіг строку давності.
Відповідачем також подано додаткові пояснення у справі, в яких він просить урахувати правову позицію Верховного Суду, сформовану у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 821/850/18 щодо того, що датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, визначений пунктом 102.1 статті 102 ПК України, як в частині проведення податковим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов`язання, так і застосування штрафних санкцій згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого грошового зобов`язання, - є дата фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання.
Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на таке.
За матеріалами справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод інноваційного машинобудування" є правонаступником Державного підприємства «Завод імені В. О. Малишева» (код ЄДРПОУ 14315629).
ГУ ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб ДП «Завод імені В.О. Малишева», якою встановлено порушення вимог п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, а саме: порушено терміни сплати (перерахування) самостійно узгодженої суми податкових зобов`язань із земельного податку за 2017 - 2022 роки.
За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 19.03.2026 за № 11413/20-40-04-15-03/14315629 (далі також – акт перевірки), відповідно до якого встановлено, що ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЗАВОД ІМЕНІ В.О.МАЛИШЕВА", п. н. 14315629, несвоєчасно сплатило узгоджені суми податкових зобов`язань із земельного податку, чим порушило п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.
06.07.2026 на підставі висновків акта перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області прийняте податкове повідомлення-рішення №0/31380/0415, яким на позивача на підставі п. 124.1 ст. 124 ПК України накладено штраф у сумі 138 014,11 грн згідно з розрахунком штрафних санкцій (а.с. 22-23).
Скориставшись правом на оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення у судовому порядку, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності контролюючих органів та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
За визначенням, наведеним у пп. 15.1 ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
В силу обов`язків, закріплених у ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до вимог статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пунктом 31.1 ст. 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) па користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску (підпункт 46.1 статті 46 ПК України).
Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 ПК України).
Перелік платників плати за землю, об`єкт оподаткування платою за землю, база оподаткування, пільги із сплати плати за землю, ставка плати за землю, податковий період, порядок обчислення плати за землю, порядок обчислення плати за землю в разі набуття права користування земельною ділянкою, порядок сплати плати за землю, строки сплати плати за землю регулюються статтями 269-289 ПК України.
За приписами підпункту 287.3. ст. 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Судом встановлено, що позивачем самостійно задекларовано суми податкових зобов`язань із земельного податку за 2017 - 2019 роки.
Позивач не заперечує факт несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов`язання, натомість стверджує, що протягом 2017 – 2019 років не був власником/користувачем земельних ділянок, податкові декларації подані помилково.
Проте, суд зазначає, що з огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин платник податків не звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату самостійно помилково задекларованих сум податкових зобов`язань.
У випадку подання податкової декларації, яку взагалі не потрібно подавати, позивач мав скористатися правом подання уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації у порядку та строки, визначені абзацом першим п. 50.1 ст. 50 ПК України,та зменшити податкове зобов`язання.
Проте позивач під час розгляду справи не доводив факту подання уточнюючих податкових декларацій з плати за землю за період 2017 - 2019 роки на зменшення податкових зобов`язань у зв`язку з відсутністю підстав для нарахування земельного податку ДП «Завод імені В.О. Малишева», відповідні докази в матеріалах справи відсутні.
Щодо посилання позивача на нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання поза межами строку давності, встановленого приписами пункту 102.1 статті 102 ПК України, суд зазначає таке.
За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, і фінансова відповідальність. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (стаття 111 ПК України).
Згідно зі статтею 113 ПК України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов`язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.
Застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) не звільняє платників податків від обов`язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених цим Кодексом.
Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу (стаття 114 ПК України).
Зокрема, пунктом 102.1 ст. 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Тобто, підпунктом 102.1 ст. 102 ПК України визначено застосування строку давності 1095 днів, і зазначено, що цей строк застосовується податковим органом у випадку проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
Суд зауважує, що позивачем самостійно задекларовано суми податкових зобов`язань і податковим органом не проводилась перевірка подачі декларації і правильність задекларованих показників, а відтак до спірних правовідносин застосуванню підлягає строк давності 1095 днів, на який є посилання у приписах п.п.76.3 ст. 76, ст. 113, 114, 115 ПК України.
Відповідно до приписів пункту 76.3 статті 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Тобто законодавцем розмежовуються випадки проведення камеральної перевірки податкової декларації (30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання) та інші випадки, до яких можна віднести проведення камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання, яка проводиться з урахуванням строку давності, визначеного статей 102 цього кодексу, тобто не пізніше закінчення 1095 дня (з дня сплати).
Відповідно до пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Тобто розмір штрафної (фінансової) санкції встановлений у відсотках до погашеної суми податкового боргу, а тому сума штрафної санкції за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов`язань, з урахуванням положень ст. 124 ПК України, розраховується за період з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань, і до дня фактичної сплати боргу.
Такий підхід застосовано Верховним Судом України у справах № 21-279а14, № 813/6774/13а, № 813/6793/13-а.
Суд зазначає, що специфіка застосування штрафної санкції відповідно до приписів ст. 124 ПК України полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом на сплачену узгоджену суму податкового зобов`язання. Тобто, базою визначення суми штрафних санкцій є сума, яка фактично сплачена, а не сума податкового боргу, або сума грошового зобов`язання у повному обсязі.
Отже, з урахуванням того, що обов`язковою умовою для застосування до платника податку штрафної (фінансової) санкції на підставі ст. 124 ПК України є сплата грошового зобов`язання або факт погашення податкового боргу, то відлік строку давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання починається з дня, наступного за днем фактичної сплати такого грошового зобов`язання.
Аналіз чинного правового регулювання відповідальності за порушення строків сплати податків дає підстави для висновку, що датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладений штраф - є дата сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання.
Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу (п.п.115.1 ст. 115).
Таким строком є строк 1095 днів, початком відліку якого є дата сплати податкових (грошових) зобов`язань.
З урахуванням наведеного датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, визначений пунктом 102.1 статті 102 ПК України, як в частині проведення податковим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов`язання, так і застосування штрафних санкцій згідно з пунктом 124.1 статті 124 ПК України за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого грошового зобов`язання, - є дата фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 821/850/18.
Водночас суд ураховує, що відповідно до п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 р. II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.03.2022 за№2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон №2120) дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану. При цьому, згідно з п. 3 р. І Закону №2120 статтю 102 Кодексу доповнено пунктом 102.9 такого змісту: «На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».
Відповідно до пункту 1 розділу І Закону України від 30 червня 2023 року №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (набув чинності 01.08.2023) пункт 102.9 статті 102 Кодексу виключено.
З урахуванням наведеного контролюючий орган має право провести камеральну перевірку протягом 1095 календарних днів з дня фактичної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання (з дня вчинення правопорушення) та після закінчення строку давності (1095 днів), який припадав на період дії карантину та/або воєнного стану (до 01.08.2023), враховуючи період зупинення такого строку давності з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року (включно).
Отже, проведення камеральної перевірки 19.03.2026 щодо факту сплати платником податків суми боргу у січні-листопаді 2022 року, лютому 2023 року, як і нарахування штрафних санкцій згідно з пунктом 124.1 статті 124 ПК України за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого грошового зобов`язання, здійснено в межах 1095-деного строку з дня такої сплати.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 12 лютого 2026 року у справі № 160/15129/24.
Разом з цим, суд зауважує, що відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 101.1 статті 101 ПК України безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг, підлягає списанню.
У пункті 101.2 цієї статті під терміном «безнадійний податковий борг» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3).
Пунктом 102.1 статті 102 ПК України визначено строк давності - 1095 календарних днів.
Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 28 липня 2022 року № 220і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.08.2022 за №908/38244 (далі також – Порядок), розроблений відповідно до статті 101 глави 9 розділу Податкового кодексу України, визначає механізм списання безнадійного податкового боргу.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 розділу ІІ Порядку безнадійним податковим боргом, зокрема, є податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу,- станом на дату прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС.
Згідно з пунктами 1-2 розділу ІІІ Порядку у випадках, передбачених підпунктами 1-5, 7, 8 пункту 2 розділу II цього Порядку, за результатами розгляду документів, необхідних для підтвердження безнадійності податкового боргу, керівник (його заступник або уповноважена особа) територіального органу ДПС за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком до цього Порядку. У випадку, передбаченому підпунктом 6 пункту 2 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до територіального органу ДПС з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню(податковий борг платника податків, що виник внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)).
Тобто, в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами та проводиться автоматично, без участі платника податків. Водночас, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Верховний Суд у постанові №300/2353/19 від 09.03.2021 звернув увагу, що звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереробної сили (форс-мажорних обставин), як це встановлено нормою пункту 4.1 Порядку №577. Такі висновки суду касаційної інстанції є застосовними і після втрати чинності Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 за № 577, оскільки приписи чинного Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28 липня 2022 року № 220, у відповідній частині змін не зазнали.
З наданого розрахунку штрафних (фінансових) санкцій судом установлено, що за податковою декларацією № 9020602514 щодо узгодженого грошового зобов`язання у сумі 30 398,63 грн кількість днів затримки сплати становить 1100 днів.
Тобто 1095-денний строк за таким грошовим зобов`язання сплив і з урахуванням положень ст.101 ПК України вказані суми заборгованості підлягали визнанню безнадійним податковим боргом.
З огляду на те, що сам борг набув статусу безнадійного, нарахування штрафних санкцій на безнадійний борг не здійснюється,що не враховано податковим органом.
Отже, нарахування спірним податковим повідомленням-рішенням штрафу у сумі 3039,86 грн (30 398,63 грн х 10 %) є неправомірним, а позовні вимоги у відповідній частині слід задовольнити.
Водночас, з огляду на порушення позивачем граничного терміну сплати узгодженого податкового зобов`язання із земельного податку у сумі 1 349 742,47 грн відповідач правомірно застосував оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням штраф у сумі 134 974,25 грн відповідно до п. 124.1 ст. 124 Кодексу, а отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод інноваційного машинобудування"підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч.1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн.
Отже, ураховуючи часткове задоволення позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 58,64 грн (3039,86 : 138014,11 х 2662,40 грн; де 3039,86 грн – грошова оцінка задоволених позовних вимог, 138014,11 грн – ціна позову, 2662,40 грн – понесені позивачем судові витрати).
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод інноваційного машинобудування" (вул. Георгія Тарасенка, буд. 126, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 14315629) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 06.07.2026 за №0/31380/0415в частині застосування штрафних санкцій у сумі 3039(три тисячі тридцять дев`ять) грн 86 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод інноваційного машинобудування" (код ЄДРПОУ 14315629) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 58 (п`ятдесят вісім) грн. 64 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя О.В.Шевченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua