Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 12 листопада 2026 р.
Справа: №520/34063/26
Суддя: Смагар С.В.
Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
13 листопада 2026 року № 520/34063/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу № 520/34063/26 за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (площа Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 10.09.2026 індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121.
Аргументуючи ці вимоги зазначив, що отримує пенсію за віком з 2020 року, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 гривні. На переконання позивача, частина друга статті 42 цього Закону зобов`язує відповідача щороку з 1 березня проводити перерахунок пенсії шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати, який ураховується для обчислення його пенсії, на коефіцієнти, встановлені постановами Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127, від 16 лютого 2022 року № 118, від 24 лютого 2023 року № 168, від 23 лютого 2024 року № 185, від 25 лютого 2025 року № 209 і від 25 лютого 2026 року № 236. Позивач звернувся до відповідача із заявою від 10 вересня 2026 року про проведення такої індексації, однак листом від 06 жовтня 2026 року відповідач у перерахунку відмовив.
Ухвалою суду від 20 жовтня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі № 520/34063/26, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією самою ухвалою у відповідача витребувано копію пенсійної справи позивача; відомості про показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, застосований при призначенні пенсії; розрахунок розміру пенсії станом на дату призначення та станом на 1 березня кожного року спірного періоду із зазначенням застосованих коефіцієнтів збільшення; копію заяви позивача від 10 вересня 2026 року, зареєстрованої за вхідним номером 47494/Ж-0500-26, та матеріали її розгляду.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити в задоволенні позову повністю. Зазначив, що позивач з 11 жовтня 2020 року отримує пенсію за віком, призначену із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 гривні; що відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124, коефіцієнти збільшення застосовуються до показника середньої заробітної плати станом на 01 жовтня 2017 року у розмірі 3764,40 гривні; що обчислений у такий спосіб показник з 01 березня 2021 року, з 01 березня 2022 року і з 01 березня 2023 року був меншим за показник 7763,17 гривні, а тому позивачу встановлювалися доплати у розмірі 135,00 гривні з 01 березня 2022 року і 100,00 гривні з 01 березня 2023 року; що з 01 березня 2024 року, з 01 березня 2025 року і з 01 березня 2026 року перерахунок проведено із застосуванням показників 7994,47 гривні, 8913,83 гривні та 9992,40 гривні відповідно. Відповідач послався на повноваження Кабінету Міністрів України визначати порядок індексації пенсій, на принцип рівності застрахованих осіб і на постанову Верховного Суду від 20 червня 2024 року у справі № 420/23990/23. Крім того, зазначив, що позивач не звертався із заявою про перерахунок пенсії за формою, встановленою Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, а тому позовні вимоги є передчасними.
Відповіді на відзив позивач не подав.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області і з 11 жовтня 2020 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Для обчислення пенсії позивача враховано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 гривні. Цю обставину відповідач не заперечує і прямо підтверджує у відзиві на позовну заяву.
З відзиву вбачається, що з 01 березня 2021 року відповідач перерахунок пенсії позивача за частиною 2 статті 42 Закону № 1058-IV не проводив, з 01 березня 2022 року і з 01 березня 2023 року встановив позивачу доплати у розмірі 135,00 гривні та 100,00 гривні відповідно, а з 01 березня 2024 року, з 01 березня 2025 року і з 01 березня 2026 року обчислював заробітну плату для обчислення пенсії позивача із застосуванням показників 7994,47 гривні, 8913,83 гривні та 9992,40 гривні, отриманих шляхом послідовного збільшення базового показника 3764,40 гривні на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 і 1,121. Заробітна плата для обчислення пенсії становила 23885,96 гривні з 01 березня 2024 року, 26632,83 гривні з 01 березня 2025 року і 29941,23 гривні з 01 березня 2026 року, а розмір пенсії з 01 березня 2026 року - 13769,61 гривні.
10 вересня 2026 року представник позивача звернувся до відповідача із заявою, у якій просив провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 7763,17 гривні на коефіцієнти збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 і 1,121. Заяву зареєстровано за вхідним номером 47494/Ж-0500-26.
Листом від 06 жовтня 2026 року № 56304-47494/Ж-02/8-0500/26 відповідач повідомив, що заяву кваліфіковано і зареєстровано як звернення громадянина, оскільки вона не відповідає вимогам пункту 1.1 Порядку № 22-1, а щодо суті порушеного питання зазначив, що індексація пенсій проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати станом на 01 жовтня 2017 року у розмірі 3764,40 гривні, і навів обчислені в такий спосіб показники.
Обставини, що показник середньої заробітної плати, який ураховується для обчислення пенсії позивача, на коефіцієнти збільшення, встановлені постановами Кабінету Міністрів України, не збільшувався, а замість цього відповідач збільшував базовий показник 3764,40 гривні, сторони не заперечують. Отже, спір між сторонами має виключно правовий характер і полягає в тому, який саме показник середньої заробітної плати підлягав збільшенню на зазначені коефіцієнти.
Стверджуючи про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо непроведення індексації пенсії, заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Згідно з частиною 2 цієї статті заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Частиною 2 статті 42 Закону № 1058-IV передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.
Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (далі - Порядок № 124). Пунктом 5 Порядку № 124 визначено, що перерахунок пенсій проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року.
Положення Порядку № 124 не узгоджені з приписами частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти: за приписами Закону - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, а за приписами Порядку - той самий показник станом на 01 жовтня 2017 року. З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124 є протиправним. Під час такого перерахунку використовуватися має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення.
Такий висновок викладено у постанові судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 квітня 2025 року у справі № 200/5836/24, а також у постановах Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23, від 27 січня 2025 року у справі № 620/7211/24 і від 28 січня 2025 року у справі № 400/4663/24.
Індексація пенсій відповідно до постанов Кабінету Міністрів України, якими встановлено коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати, здійснюється шляхом послідовного застосування усіх встановлених коефіцієнтів: за роки, у яких перерахунок не проводився, кожний наступний коефіцієнт застосовується до вже збільшеного показника. Застосування лише одного коефіцієнта без урахування попередніх суперечить правовій природі індексації. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2026 року у справі № 440/74/25.
У цій справі пенсію за віком призначено позивачу з 11 жовтня 2020 року, а показником середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який ураховується для обчислення його пенсії, є 7763,17 гривні. Першим 1 березня після призначення пенсії позивачу є 01 березня 2021 року, а тому перерахунок його пенсії підлягав проведенню шляхом послідовного збільшення показника 7763,17 гривні на коефіцієнт 1,11 з 01 березня 2021 року, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127, на коефіцієнт 1,14 з 01 березня 2022 року, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118, на коефіцієнт 1,197 з 01 березня 2023 року, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168, на коефіцієнт 1,0796 з 01 березня 2024 року, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185, на коефіцієнт 1,115 з 01 березня 2025 року, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209, і на коефіцієнт 1,121 з 01 березня 2026 року, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236.
Матеріалами справи підтверджено і відповідачем не заперечується, що такого перерахунку проведено не було. Натомість, як прямо зазначено у відзиві на позовну заяву, відповідач збільшував на зазначені коефіцієнти інший показник - базовий показник 3764,40 гривні станом на 01 жовтня 2017 року, порівнював одержану величину з показником 7763,17 гривні і, встановивши, що перша є нижчою, перерахунок не проводив, установлюючи замість цього щомісячні доплати, а після того, як обчислена ним величина перевищила показник 7763,17 гривні, перейшов до застосування саме цієї величини.
Не свідчить про проведення індексації пенсії позивача у визначеному законом порядку і застосування відповідачем з 01 березня 2024 року, з 01 березня 2025 року та з 01 березня 2026 року показників 7994,47 гривні, 8913,83 гривні і 9992,40 гривні. Ці величини є результатом збільшення базового показника 3764,40 гривні, а не показника 7763,17 гривні, який ураховується для обчислення пенсії позивача, а тому їх застосування не замінює собою перерахунок, передбачений частиною 2 статті 42 Закону № 1058-IV.
Встановлення позивачу щомісячних доплат у розмірі 135,00 гривні з 01 березня 2022 року та 100,00 гривні з 01 березня 2023 року також не замінює собою перерахунок, передбачений частиною 2 статті 42 Закону № 1058-IV. Такий висновок узгоджується з постановою Верховного Суду від 11 вересня 2026 року у справі № 440/74/25.
Доводи відповідача про повноваження Кабінету Міністрів України визначати порядок індексації пенсій і про принцип рівності застрахованих осіб, а також його посилання на постанову Верховного Суду від 20 червня 2024 року у справі № 420/23990/23 суд відхиляє. Повноваження Кабінету Міністрів України визначати розмір і порядок збільшення показника середньої заробітної плати не дає йому права змінювати визначений законом об`єкт такого збільшення - показник, який ураховується для обчислення пенсії, а питання про те, який саме показник підлягає збільшенню, вирішено у постанові судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 квітня 2025 року у справі № 200/5836/24.
Довід відповідача про передчасність позову через те, що позивач не звертався із заявою про перерахунок пенсії за формою, встановленою Порядком № 22-1, суд також відхиляє. Частиною 2 статті 42 Закону № 1058-IV передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій для забезпечення їх індексації проводиться щороку з 1 березня, тобто обов`язок відповідача провести такий перерахунок виникає з прямого припису закону і не залежить від подання пенсіонером заяви. Крім того, заяву представника позивача від 10 вересня 2026 року відповідач розглянув і листом від 06 жовтня 2026 року надав відповідь по суті порушеного питання, висловивши позицію про правомірність застосування базового показника 3764,40 гривні, а отже, спір між сторонами існує і підлягає вирішенню судом.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач правомірності непроведення перерахунку пенсії позивача за частиною 2 статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника 7763,17 гривні не довів.
Позовні вимоги про зобов`язання провести перерахунок заявлено з 10 вересня 2026 року, і суд вирішує спір у межах цих вимог.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі Серявін та інші проти України). Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Відтак решта доводів та аргументів сторін, наведених у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовує.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139-143 КАС України.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (площа Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) здійснити з 10 вересня 2026 року індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 7763,17 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 та на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.
Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 13 листопада 2026 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Смагар С.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua