Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: зайнятості осіб з інвалідністю
Дата: 12 листопада 2026 р.
Справа: №520/33519/26
Суддя: Смагар С.В.
Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
13 листопада 2026 року № 520/33519/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу № 520/33519/26 за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Серова, буд. 1а, м. Маріуполь, Донецька область, 87528, ЄДРПОУ 13492430) до Державного підприємства «Мирноградвугілля» (вул. Соборна, буд. 1, м. Мирноград, Донецька область, 85323, ЄДРПОУ 32087941) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
ВСТАНОВИВ:
Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Мирноградвугілля», в якому просить:
- стягнути з юридичної особи ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ» (код згідно ЄДРПОУ: 32087941) на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2025 році, у розмірі 16596,68 грн та пеню у розмірі 1469,10 грн на р/р UA438999980313191022000005001 Донецьке ГУК/Дон.обл./50070400; ЄДРПОУ ГУ ДКСУ 37967785; МФО 899998; код платежу 50070400, ЄДРПОУ відділення Фонду (стягувача) 13492430.
Аргументуючи ці вимоги, позивач зазначив, що позов пред`явлено до юридичної особи, до якої належить відокремлений підрозділ - роботодавець Відокремлений підрозділ «Шахта « 5/6» Державного підприємства «Мирноградвугілля» (ЄДРПОУ 33839081), який виділено на окремий баланс і обліковано як платника єдиного внеску. За даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу цього підрозділу за 2025 рік становила 56 осіб, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - два робочих місця, а фактично працевлаштовано одну особу з інвалідністю. Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій надіслано роботодавцю, однак у строк до 15 квітня 2026 року їх самостійно не сплачено, у зв`язку з чим нараховано також пеню. Позивач також зазначив, що віднесення міста Мирноград до території активних бойових дій не звільняє роботодавця від виконання нормативу, а про обставини, які б звільняли від відповідальності, роботодавець Фонду не повідомляв.
Ухвалою суду від 16 жовтня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі № 520/33519/26, справу визнано справою незначної складності на підставі пункту 7 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Цією самою ухвалою у відповідача витребувано відомості про середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу Відокремленого підрозділу «Шахта « 5/6» за 2025 рік; відомості про середньооблікову чисельність його працівників з інвалідністю з документами, що підтверджують встановлення інвалідності та прийняття таких працівників на роботу; відомості про фонд оплати праці штатних працівників за 2025 рік; звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2025 рік; докази вжиття заходів щодо працевлаштування осіб з інвалідністю у 2025 році, у тому числі звіти за формою № 3-ПН; докази сплати адміністративно-господарських санкцій за 2025 рік; положення про відокремлений підрозділ.
Відзив на позовну заяву відповідач не подав, витребуваних судом доказів не надав, про неможливість їх подання суд не повідомляв.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За частиною 6 статті 162 цього Кодексу у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Державне підприємство «Мирноградвугілля» (ЄДРПОУ 32087941) зареєстроване як юридична особа з місцезнаходженням у місті Мирноград Донецької області. До його складу входить Відокремлений підрозділ «Шахта « 5/6» Державного підприємства «Мирноградвугілля» (ЄДРПОУ 33839081), який взято на облік як платника єдиного внеску Покровською державною податковою інспекцією Головного управління ДПС у Донецькій області з 15 листопада 2005 року і який у 2025 році використовував найману працю.
За даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, на підставі яких позивач в автоматизованому режимі сформував розрахунок, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу Відокремленого підрозділу «Шахта « 5/6» за 2025 рік становила 56 осіб, середньооблікова чисельність працівників з інвалідністю - 1 особа, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - два робочих місця, з яких одне не було зайняте особою з інвалідністю.
Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій за 2025 рік (файл 33839081_2025.pdf) розміщено в електронному кабінеті роботодавця на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України 10 березня 2026 року о 11 годині 40 хвилин 59 секунд, що підтверджується відповідною квитанцією.
За цим розрахунком фонд оплати праці штатних працівників за 2025 рік становив 929 414,29 грн, середня річна заробітна плата штатного працівника - 16 596,68 грн, а сума адміністративно-господарських санкцій - 16596,68 грн, що відповідає середній річній заробітній платі за одне незайняте робоче місце.
У строк до 15 квітня 2026 року санкції самостійно не сплачено. Доказів сплати санкцій повністю або частково матеріали справи не містять.
За розрахунком пені, складеним позивачем станом на 09 жовтня 2026 року, одноденний розмір пені визначено як 16,0 відсотка облікової ставки Національного банку України, помножені на 120 і поділені на 100 та на 365 днів, що позивач округлив до 0,05 відсотка, а сума пені обчислена як добуток 8,30 грн за один день і 177 днів прострочення за період з 16 квітня 2026 року по 09 жовтня 2026 року і становить 1469,10 грн. Загальна сума до стягнення - 18065,78 грн. Без округлення розрахункового розміру пені за наведеною позивачем формулою сума пені є більшою, тобто позивач заявив до стягнення меншу суму, ніж випливає з його розрахунку. Суд вирішує спір у межах заявленої суми.
Згідно з листом Донецького обласного центру зайнятості від 21 травня 2026 року № 04.2/1633/01-42-26, наданим на запит позивача від 14 травня 2026 року № 145/04-2026, звіти форми 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» для осіб з інвалідністю у 2025 році Відокремлений підрозділ «Шахта « 5/6» Державного підприємства «Мирноградвугілля» не надавав.
Доказів створення другого робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю, подання звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2025 рік, звернення до державної служби зайнятості з інформацією про попит на робочу силу (вакансії) для осіб з інвалідністю або вжиття інших заходів для виконання нормативу відповідач суду не надав.
Стверджуючи про невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2025 році та про несплату ним адміністративно-господарських санкцій, заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон № 875-XII) для підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
За приписами частини 1 статті 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір таких санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві. Частиною 2 цієї статті передбачено, що сплату санкцій провадять підприємства, установи, організації самостійно в термін до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, а за несплату в установлений строк нараховується пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахована на повну суму недоїмки за весь її строк. Порядок нарахування пені та її сплати затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 року № 223, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 травня 2007 року за № 552/13819.
До Закону № 875-XII внесено зміни Законом України від 15 січня 2025 року № 4219-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю», яким визначено, що нарахування і сплата адміністративно-господарських санкцій підприємствами, які не забезпечили виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в періодах до дати введення в дію цього Закону, здійснюються у порядку, що діяв до дати введення в дію цього Закону. Відтак до спірних правовідносин, які стосуються невиконання нормативу у 2025 році, застосовуються приписи статей 19, 20 Закону № 875-XII у редакції, чинній до 01 січня 2026 року, у тому числі частина 4 статті 20 у редакції Закону України від 21 серпня 2024 року № 3911-IX, за якою позови про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені пред`являються протягом шести місяців після закінчення строку для їх самостійної сплати.
Граничний строк самостійної сплати санкцій за 2025 рік спливав 15 квітня 2026 року, а отже шестимісячний строк звернення до суду спливав 15 жовтня 2026 року. Позовну заяву подано 13 жовтня 2026 року, тобто в межах установленого строку.
Як установлено судом, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу Відокремленого підрозділу «Шахта « 5/6» за 2025 рік становила 56 осіб, а отже норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків цієї чисельності з округленням до цілого значення становив два робочих місця. Працевлаштовано одну особу з інвалідністю, тобто норматив не виконано щодо одного робочого місця, а розмір санкцій обчислено як середню річну заробітну плату за це робоче місце, що відповідає частині 1 статті 20 Закону № 875-XII.
Санкції обчислено щодо відокремленого підрозділу, який веде окремий баланс і самостійно здійснює розрахунки із застрахованими особами, а позов пред`явлено до юридичної особи, до складу якої цей підрозділ входить. Відокремлений підрозділ не має статусу юридичної особи, а тому обов`язок сплатити санкції, нараховані за результатами його діяльності як роботодавця, лежить на Державному підприємстві «Мирноградвугілля», яке і є належним відповідачем у справі.
Розрахунок санкцій сформовано в автоматизованому режимі на підставі даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності. Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 280/3642/23 зазначив, що відділення Фонду розраховує суми санкцій саме в автоматизованому режимі за даними відповідних реєстрів станом на контрольну дату, а відповідальність за достовірність і своєчасність поданої до цих реєстрів інформації несе роботодавець. Відповідач жодних заперечень проти показників, покладених в основу розрахунку, не заявив і витребуваних судом первинних документів - відомостей про середньооблікову чисельність працівників і працівників з інвалідністю, фонду оплати праці, звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, положення про відокремлений підрозділ - не надав, а тому суд виходить із показників, наведених позивачем.
Обов`язок роботодавця щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю полягає у виділенні та створенні таких робочих місць, а також у поданні до державної служби зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю. Верховний Суд у постанові від 21 серпня 2018 року у справі № 817/650/17 виходив із того, що обов`язок створити робочі місця для осіб з інвалідністю не є тотожним обов`язку самостійно відшукати таких осіб, а роботодавець, який своєчасно і в повному обсязі подає до державної служби зайнятості інформацію про попит на робочу силу (вакансії), вважається таким, що вжив усіх залежних від нього заходів. Відповідно, якщо роботодавець такої інформації не подавав і інших доказів вжиття залежних від нього заходів не надав, підстав для звільнення його від сплати адміністративно-господарських санкцій немає.
У цій справі відповідач не надав ні доказів створення другого робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю, ні доказів подання до державної служби зайнятості інформації про відповідні вакансії - навпаки, з листа центру зайнятості вбачається, що такої інформації у 2025 році не подавалося, - ні доказів відмови осіб з інвалідністю від працевлаштування або ненаправлення таких осіб уповноваженими органами, ні будь-яких інших доказів вжиття залежних від нього заходів.
Суд враховує, що місто Мирноград Покровського району Донецької області віднесено до території активних бойових дій, на якій функціонують інформаційні, електронні комунікаційні та інформаційно-комунікаційні системи. Водночас доказів того, що у 2025 році місцезнаходження відповідача і його відокремленого підрозділу було віднесено до тимчасово окупованих територій, матеріали справи не містять, а сама по собі обставина ведення бойових дій не звільняє роботодавця від обов`язку виконувати норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. З матеріалів справи вбачається, що у 2025 році Відокремлений підрозділ «Шахта « 5/6» продовжував використовувати найману працю 56 штатних працівників, нараховував їм заробітну плату, подавав звітність до Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування і працевлаштував одну особу з інвалідністю. Відповідач не стверджував і не довів, що бойові дії об`єктивно унеможливили створення ще одного робочого місця або подання до державної служби зайнятості інформації про попит на робочу силу (вакансії) для осіб з інвалідністю, і про такі обставини Фонд не повідомляв.
За таких обставин склад правопорушення, передбаченого статтею 20 Закону № 875-XII, є доведеним, а заявлені до стягнення адміністративно-господарські санкції у розмірі 16596,68 грн і пеня у розмірі 1469,10 грн, разом 18065,78 грн, підлягають стягненню з відповідача.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі Серявін та інші проти України). Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Відтак решта доводів та аргументів сторін, наведених у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовує.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139-143 КАС України.
Керуючись статтями 77, 122, 139, 162, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Серова, буд. 1а, м. Маріуполь, Донецька область, 87528, ЄДРПОУ 13492430) до Державного підприємства «Мирноградвугілля» (вул. Соборна, буд. 1, м. Мирноград, Донецька область, 85323, ЄДРПОУ 32087941) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Мирноградвугілля» (ЄДРПОУ 32087941) на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання у 2025 році нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у розмірі 16596 (шістнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто шість) грн 68 коп. та пеню у розмірі 1469 (одна тисяча чотириста шістдесят дев`ять) грн 10 коп., а всього 18065 (вісімнадцять тисяч шістдесят п`ять) грн 78 коп. на рахунок UA438999980313191022000005001, отримувач Донецьке ГУК/Дон.обл./50070400, код отримувача за ЄДРПОУ 37967785, МФО 899998, код платежу 50070400, ЄДРПОУ відділення Фонду (стягувача) 13492430.
Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 13 листопада 2026 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Смагар С.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua