Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Дата: 12 листопада 2026 р.
Справа: №460/5402/26
Суддя: О.О. Максимчук
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
13 листопада 2026 рокум. Рівне№460/5402/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В:
1. Стислий виклад позицій учасників справи.
ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з адміністративним позовом (позовною заявою) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач або ВЧ НОМЕР_1 ), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача та зобов`язати його нарахувати і виплатити позивачу додаткову грошову винагороду у розмірі 100000 з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у виконанні бойових (спеціальних завдань) за період з 01.11.2023 по 05.11.2023, з 20.11.2023 по 30.11.2023, з 20.11.2023 по 31.01.2024.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що у період проходження військової служби безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, а саме: 01.11.2023 по 05.11.2023, з 20.11.2023 по 30.11.2023, з 20.11.2023 по 31.01.2024, однак додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за відповідні періоди нараховувалась у розмірі меншому ніж 100000 грн, а в окремих випадках взагалі не нараховувалась. Зауважує, що фактично виплачена за вказані періоди додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, не відповідає обсягу гарантованої державою виплати за підтверджені періоди участі позивача у бойових діях, з огляду на що просить задовольнити позовні вимоги повністю.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, не подав до суду свій відзив на позов у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, про причини неподання відзиву в установлений строк для суду не повідомив, щодо дає суду підстави для висновків про те, що у відповідача відсутні поважні причини неподання відзиву в установлений судом строк, а тому наявні передбачені частиною 2 статті 175 КАС України умови і підстави для вирішення судом цього спору за наявними матеріалами справи та без відзиву відповідача.
2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.
Позовна заява подана до суду 27.03.2026 у паперовій формі безпосередньо через канцелярію суду, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 27.03.2026.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2026 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.
Ухвалою від 05.05.2025 суд зазначену позовну заяву залишив без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення позивачу цієї ухвали та встановив позивачу спосіб усунення недоліків вказаної позовної заяви, а саме подання позивачем до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом із обґрунтуванням та відповідними доказами поважності причин такого пропуску.
07.04.2026 на виконання ухвали суду від 30.03.2026 позивач подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучив заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Ухвалою від 16.04.2026 суд поновив позивачу строк звернення до суду із позовною заявою, прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, не подав до суду свій відзив на позов у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі.
На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши наявні у справі матеріали, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.
Позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченнями серії НОМЕР_2 від 14.09.2023 та відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.06.2022 №141 позивача з 06.06.2022 було зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.
Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_1 від 20.05.2025 №0666/118/4182 позивач брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в період з 08.06.2022 по 29.11.2022, з 12.12.2022 по 05.11.2023, з 20.11.2023 по 31.01.2024, перебуваючи в Херсонській області, Херсонський район, Станіславська сільська ТГр; Миколаївській області, Миколаївський район, Галицинівська сільська ТГр; Донецькій області, Бахмутський район, Торецька міська ТГр; Донецькій області, Краматорський район, Костянтинівська міська ТГр. Вказана довідка видана на підставі: рапорту командира 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 вх. №25754 від 20.05.2025, журналу бойових дій 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 інв. №213/дск від 22.02.2022, реєстраційний № 637 оск від 10.10.2022, реєстраційний № 148/дск від 01.04.2023, реєстраційний № 413/дск від 21.09.2023, реєстраційний № 1/дск від 01.01.2024.
Позивач 27.09.2025 звернувся до командира ВЧ НОМЕР_1 , у якому просив у сприянні вирішення питання про перерахунок та виплату позивачу додаткової винагороди: - за безпосередню участь у бойових діях, або здійснені заходів, необхідних для забезпечення оборони України, щомісячної додаткової винагороди у розмірі 100000грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, в період: з 01.11.2023 по 05.11.2023 - БР № 193 від 01.11.2023; з 20.11.2023 по 30.11.2023 - БР № 193 від 01.11.2023; з 01.12.2023 по 31.12.2023 - БР № 214 від 01.12.2023; з 01.01.2024 по 31.01.2024 - БР № 214 від 01.12.2023; з 01.02.2024 по 23.02.2024 - БР № 214 від 01.12.2023.
Відповідач листом від 19.10.2025 №0666/35/ НОМЕР_4 повідомив, що підставою для включення в проект наказу про виплату додаткової винагороди є рапорт командира підрозділу та журнал бойових дій або бойове донесення підрозділу. На момент видання наказів за вказані позивачем періоди у зверненні, підрозділ, у якому позивач проходив службу, подав на виплату такої додаткової винагороди позивачу у розмірі 30000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за 2023-2024 роки позивачу у листопаді 2023 нараховано додаткову винагороду (збільшену до 100 тис грн) в сумі 100000,00 грн, у грудні 2023 (збільшену до 30 тис грн) в сумі 16000,00 грн, у січні 2024 (збільшену до 30 тис грн) в сумі 30000,00 грн.
Не погодившись з такими діями відповідача щодо виплати позивачу в меншому розмірі грошового забезпечення за періоди його безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та щодо невидачі довідки про, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом (позовною заявою) у цій справі з наведеними вище позовними вимогами до відповідача.
4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.
Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права та свободи від порушень і протиправних посягань.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами 2-3 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 (далі - Порядок №260).
Згідно з пунктом 2 Порядку №260 грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать, зокрема, винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією рф в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та наразі триває.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168, абзацом першим пункту 1 якої (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Таким чином умовами виплати збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди є: безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та безпосереднє перебування під час здійснення вказаних дій в таких районах.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністром оборони України видано Окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29 (далі - Окреме доручення), пунктом 14 якого передбачено, що це доручення застосовувати з 01.06.2022 (крім абз. 3 п. 1, абз. 4 п. 7 та п.п. 9.11 п. 9 (в частині виплати додаткової винагороди військовослужбовцям за час проходження підготовки (навчання) за кордоном щодо порядку застосування, обслуговування та ремонту різних видів озброєння та військової/спеціальної техніки) цього доручення, які застосовувати з 24.02.2022).
Згідно п.п. 24 п. 10 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №671 від 26.11.2014 (далі - Положення №671), Міністр дає обов`язкові для виконання військовослужбовцями, державними службовцями і працівниками апарату Міноборони доручення.
Суд вважає, що приписи п. 17 розділу І Порядку №260 разом із наказом Міністерства оборони України №98 від 01.04.2022 в поєднанні із п.п. 24 п. 10 Положення №671, свідчать що Окреме доручення є тим обов`язковим для виконання військовослужбовцями владно-управлінським рішенням Міністра оборони України, яке визначає порядок, умови нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.
Згідно з п. 2 Окремого доручення на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах, зокрема, 100000 грн військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах).
Відповідно до п. 3 Окремого доручення документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: - бойовий наказ (бойове розпорядження); - журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); - рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі 3 доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
Виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини (п. 5 Окремого доручення).
За змістом п. 5 Окремого доручення та п. 1 Постанови №168 простежується аналогія закону, яка полягає в тому, що виплата премії та додаткової винагороди здійснюється на підставі відповідного наказу командира частини, в якому зазначається конкретний перелік військовослужбовців, які набули право на дані виплати, з врахуванням дотримання даними військовослужбовцями норм чинного законодавства та належного виконання ними покладених на них обов`язків.
Згідно п. 4 Окремого доручення керівникам органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп, командирам військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цього доручення.
У підставах про видання таких довідок (додаток №1 або додаток №2) обов`язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.
Також телеграмою Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 25.03.2022 №248/1298 з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою №168, зокрема, командирам (начальникам) військових частин направлено розрахунок-розсилку для донесення до відома змісту Окремого доручення. Додатком 1 до телеграми міститься довідка про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Таким чином, виплати додаткової грошової винагороди залежить від визначення відповідними командирами факту безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, що встановлюється на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу. При цьому, підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, є відповідні накази командирів (начальників). Також командири (начальники) військових частин, в розпорядження до якого був відряджений військовослужбовець для здійснення відповідних заходів, видають довідку про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
З матеріалів справи суд встановив, що Військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_1 видано довідку від 20.05.2025 №0666/118/4182, відповідно до якої позивач брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в період з 08.06.2022 по 29.11.2022, з 12.12.2022 по 05.11.2023, з 20.11.2023 по 31.01.2024, перебуваючи в Херсонській області, Херсонський район, Станіславська сільська ТГр; Миколаївській області, Миколаївський район, Галицинівська сільська ТГр; Донецькій області, Бахмутський район, Торецька міська ТГр; Донецькій області, Краматорський район, Костянтинівська міська ТГр. Вказана довідка видана на підставі: рапорту командира 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 вх. №25754 від 20.05.2025; журналу бойових дій 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 інв. №213/дск від 22.02.2022, реєстраційний № 637 оск від 10.10.2022, реєстраційний № 148/дск від 01.04.2023, реєстраційний № 413/дск від 21.09.2023, реєстраційний № 1/дск від 01.01.2024.
У пункті 2 Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 (втратив чинність 20.03.2025) затверджено перелік територій активних бойових дій.
Згідно з п.п. 1.9, 3.6 вказаного Переліку Станіславська сільська територіальна громада з 11.11.2022 по 01.05.2023 включена до переліку територій можливих бойових дій та з 01.05.2023 включена до переліку територій активних бойових дій.
Згідно з п.п. 1.5, 2.6 вказаного Переліку Галицинівська селищна територіальна громада з 04.03.2022 по 11.11.2022 включена до переліку територій активних бойових дій та з 11.11.2022 включена до переліку територій можливих бойових дій.
Згідно з п. 3.2 вказаного Переліку Торецька міська територіальна громада та Костянтинівська міська територіальна громада з 07.08.2022 та з 21.06.2023 включені до переліку територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Таким чином, у спірні періоди з 01.11.2023 по 05.11.2023, з 20.11.2023 по 31.01.2024 позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, безпосередньо перебуваючи на території бойових дій у період їх здійснення.
З наявної у матеріалах справи картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за 2023-2024 роки суд встановив, що позивачу у листопаді 2023 року нараховано додаткову винагороду (збільшену до 100 тис грн) в сумі 100000,00 грн, у грудні 2023 (збільшену до 30 тис грн) в сумі 16000,00 грн, у січні 2024 (збільшену до 30 тис грн) в сумі 30000,00 грн.
З вказаного слідує, що відповідачем у листопаді 2023 здійснено нарахування позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 у повному обсязі.
Водночас, у грудні 2023 року та січні 2024 року така додаткова винагорода позивачу виплачена у зменшеному розмірі, попри те, що згідно довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України від 20.05.2025 №0666/118/4182 позивач, серед іншого, у період з 20.11.2023 по 31.01.2024 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф, перебуваючи на території бойових дій у період їх здійснення.
Отже, з урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено право позивача на нарахування та виплату йому додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 у розмірі 100000 грн за період його безпосередньої участі у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України з 01.12.2023 по 31.01.2024.
Разом з тим, оскільки суд з карток особового рахунку військовослужбовця за 2023-2024 роки встановив, що у листопаді 2023 року виплата спірної винагороди відповідачем проведена у повному розмірі, а саме у розмірі 100000 грн, відтак позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
З урахуванням наведеного, суд частково погоджується з твердженнями позивача про те, що відповідачем протиправно неповністю нараховувалась додаткова грошова винагорода збільшена до 100000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій, з огляду на що суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до приписів частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій (бездіяльності) з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не надано до суду жодного доказу на спростування доводів позивача по суті позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене та оцінюючи надані учасниками справи докази в сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
5. Розподіл судових витрат.
Приписами пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивача звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, то ж позивач при зверненні до суду із позовною заявою судовий збір не сплачував, і крім того він не подав до суду доказів понесення ним будь-яких інших судових витрат. А тому у суду відсутні передбачені законом підстави для стягнення на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100000 грн у зв`язку з його безпосередньою участю у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України за час перебування безпосередньо у районах ведення бойових дій за період з 01.12.2023 по 31.01.2024 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100000 грн у зв`язку з його безпосередньою участю у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України безпосередньо у районах ведення бойових дій за період з 01.12.2023 по 31.01.2024 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах і провести таку виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: жилий маси АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 );
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ).
Суддя Олександр МАКСИМЧУК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua