Постанова від 11 листопада 2026 р. у справі №522/15228/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Суд: Приморський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №522/15228/26

Суддя: Русєва А. С.

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Русєва А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, -

встановив:

ОСОБА_1 , 22.07.2026 року о 22:58 год. у м. Одеса, вул. Мечникова, 58, керувала транспортним засобом «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у закладі охорони здоров`я відмовилася, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд виходить із такого.

Так, в судове засідання, призначене на 15.09.2026 року, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, не з`явилася, однак надала клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з тим, що 14.09.2026 року звернулася до сектору «Одеського бюро правничої допомоги № 4» Одеського відділу надання безоплатної правничої допомоги для отримання правничої допомоги та призначення їй адвоката, що підтверджується талоном про прийняття заяви.

З метою забезпечення права ОСОБА_1 на захист, надання їй можливості скористатися правничою допомогою та реалізувати свої процесуальні права судове засідання було відкладено на 12.11.2026 року.

Однак у судове засідання, призначене на 12.11.2026 року, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з`явилася, надавши клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване необхідністю отримання медичної допомоги та перебуванням на лікарняному та неможливістю зв`язатись з адвокатом для узгодження правової позиції.

Суд враховує, що матеріали справи про адміністративне правопорушення надійшли до суду 04.08.2026 року, 20.08.2026 року ОСОБА_1 ознайомилася з матеріалами справи, а отже, була обізнана зі змістом пред`явленого їй правопорушення, обставинами, які покладені в основу протоколу, та доказами, наданими на його підтвердження.

Крім того, з метою забезпечення права на захист суд уже відкладав розгляд справи за її клопотанням, надавши достатній час для отримання безоплатної правничої допомоги та вирішення питання щодо залучення захисника. Водночас станом на 12.11.2026 року до суду не надано відомостей про призначення чи залучення захисника, не подано письмових заперечень щодо обставин, викладених у протоколі, або доказів на їх спростування.

Оцінюючи клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням на лікарняному, суд бере до уваги, що факт тимчасової непрацездатності сам по собі не є безумовною підставою для відкладення судового розгляду, участь особи у даній категорії справ не є обов`язковою, а з наданого притягуваною медичного направлення вбачається, що її сімейним лікарем 10.11.2026 направлено на консультацію до невролога, який дійсний протягом одного року і не є відповідно листком непрацездатності у розумінні закону, а також не надано дійсних даних про її такий стан здоров`я, який унеможливлював її прибуття до суду.

Суд також враховує, що сторона захисту мала достатньо часу надати письмові пояснення, заперечення з приводу протоколу, однак обрала позицію подавати клопотання про відкладення судового розгляду справи, а тому, на переконання суду, подальше зволікання з розглядом справи є недоцільним та може негативно відобразитися на строках її розгляду.

При цьому суд наголошує, що право особи на захист передбачає надання їй реальної можливості користуватися процесуальними правами, однак не може тлумачитися як право на необмежене відкладення судового розгляду. Судом було вжито необхідних заходів для забезпечення такого права, а тому за встановлених обставин суд не вбачає підстав для подальшого відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути її за відсутності ОСОБА_1 .

Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідив матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 , своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Так, аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №726604 від 22.07.2026 року, згідно якого ОСОБА_1 , 22.07.2026 року о 22:58 год. у м. Одеса, вул. Мечникова, 58, керувала транспортним засобом «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у закладі охорони здоров`я відмовилася;

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ООМЦПЗ» ООР від 22.07.2026 року, відповідно до якого, у результаті огляду ОСОБА_1 , проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння, а саме: неприродня блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук;

- відеозаписом з нагрудних реєстраторів працівників поліції, відповідно до якого ОСОБА_1 , від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився.

Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст.266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року №1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.

Зі змісту ч.1 ст.266 КУпАП, оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння підлягають особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного сп`яніння.

Відповідно до п. 2 Розділу І «Загальні положення» Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

У п. 4 Розділу І «Загальні положення» Інструкції визначені ознаки наркотичного сп`яніння, які дають підстави поліцейському вважати, що особа перебуває у стані сп`яніння, серед яких визначено: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість; зіниці очей, які не реагують на світло, що і було виявлено поліцейським у притягуваної ОСОБА_1 , а тому були підстави для проведення її огляду.

Отже, виявлення працівниками поліції у ОСОБА_1 декількох ознак, передбачених зазначеною Інструкцією, зокрема вираженого тремтіння пальців рук, неприродної блідості обличчя та поведінки, що не відповідала обстановці, становило достатню підставу для виникнення обґрунтованої підозри щодо можливого перебування останньої у стані наркотичного сп`яніння та, відповідно, для направлення її на медичний огляд до закладу охорони здоров`я.

При цьому суд зауважує, що наявність у водія зовнішніх ознак можливого наркотичного сп`яніння є підставою для проведення відповідного огляду, а не самостійним доказом встановленого стану сп`яніння. У даному випадку предметом доказування є саме факт відмови водія від проходження огляду у встановленому законом порядку за наявності передбачених законодавством підстав для його проведення.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Дослідженим у судовому засіданні відеозаписом із нагрудних відеореєстраторів працівників поліції об`єктивно підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_2 , а також обставини її спілкування з працівниками поліції після зупинки автомобіля.

Зокрема, з відеозапису вбачається, що під час спілкування з працівниками поліції останні повідомляли ОСОБА_1 про виявлені у неї ознаки можливого наркотичного сп`яніння та необхідність проходження відповідного медичного огляду у закладі охорони здоров`я. При цьому ОСОБА_1 , коментуючи виявлені у неї ознаки, посилалася на вживання лікарських препаратів. Однак такі пояснення не спростовують наявності підстав для направлення її на медичний огляд, оскільки саме проходження відповідного огляду в закладі охорони здоров`я мало на меті встановити дійсний стан особи та з`ясувати причини виявлених ознак. Посилання на вживання лікарських засобів не звільняло ОСОБА_1 від обов`язку виконати законну вимогу працівника поліції щодо проходження такого огляду.

Крім того, відеозаписом зафіксовано поведінку ОСОБА_1 , яка намагалася уникнути проходження запропонованого огляду, здійснивши спробу втекти від поліцейських, а також її відмову від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Таким чином, відеозапис не лише підтверджує факт керування транспортним засобом та наявність у працівників поліції підстав для направлення водія на медичний огляд, а й безпосередньо відображає поведінку ОСОБА_1 під час виконання працівниками поліції передбачених законом процедур та її небажання пройти відповідний огляд.

Суд звертає увагу, що для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за ознакою відмови від проходження огляду не вимагається встановлення фактичного перебування водія у стані наркотичного сп`яніння, оскільки об`єктивна сторона такого правопорушення полягає саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду в установленому законом порядку.

Отже, визначальним у даному випадку є встановлення факту керування транспортним засобом, наявності у працівників поліції передбачених законодавством підстав для направлення водія на огляд, належного висунення відповідної вимоги та відмови водія від її виконання.

Сукупністю досліджених доказів зазначені обставини підтверджуються. При цьому суд не встановив обставин, які б свідчили про те, що вимога працівників поліції щодо проходження медичного огляду була безпідставною або висувалася з порушенням установленого порядку.

Відтак суд вважає, що відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння за наявності законних підстав для його проведення свідчить про невиконання нею вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Таким чином, аналіз сукупності усіх досліджених доказів дозволяє суду дійти висновку про наявність в діях притягуваної складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та про доведеність вини ОСОБА_1 .

Судом враховується характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Суд враховує те, що ОСОБА_1 , вчинила умисне правопорушення, характер якого вказує на те, що воно є грубим адміністративним правопорушенням.

Обставин, які відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене нею адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до увагу особу ОСОБА_1 , а також безальтернативну санкцію ч.1 ст.130 КУпАП, суд дійшов висновку, що з метою її виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень на неї необхідно накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 , підлягає стягненню сума судового збору.

Керуючись ст.ст.283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва

Єдиний унікальний номер справи: №522/15228/26

Номер провадження №3/522/5117/26

Головуючий суддя – Русєва А.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua