Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 12 листопада 2026 р.
Справа: №522/18182/26
Суддя: Донцов Д. Ю.
Справа № 522/18182/26
Провадження № 2/522/12011/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді - Донцова Д.Ю.,
за участі секретаря судового засідання – Смокової А.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
До Приморського районного суду м. Одеси 15.09.2026 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою з 19.06.2020 року, який був зареєстрований у Малиновському районному у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про що складено відповідний актовий запис №933, та 24.09.2026 року Хаджибейським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повторно видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . 18.12.2020 року ОСОБА_3 змінив своє прізвище на “ ОСОБА_4 ”. Від спільного шлюбу сторони мають мають двох малолітніх дітей: доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час сімейного життя з`ясувалося, що вони з відповідачкою мають різні погляди на життя, несумісність характерів, втратили почуття любові та поваги один до одного, сім`я розпалася та існує формально. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе. Шлюбні стосунки між сторонами припинені, сумісного господарства не ведуть. Позивач строк на примирення просив не надавати. У зв`язку з тим, що сім`я розпалася, ОСОБА_1 змушений звернутись до суду з відповідним позовом.
Матеріали позову суддя отримав 16.09.2026 року.
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 3326824 від 16.09.2026 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована з 14.08.2007 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 22.09.2026 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Про розгляд справи сторони були повідомлені належним чином.
Відповідачка ОСОБА_2 відзив суду не надавала.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, суд на підставі ч.8 ст.178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст.275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ч.1 ст.279 ЦПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи належне повідомлення учасників справи та вимоги ст.ст.178, 279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення. розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 268 ЦПК України, датою складення судового рішення є 13.11.2026 року.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 19.06.2020 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у Малиновському районному у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про що складено відповідний актовий запис №933, та 24.09.2026 року Хаджибейським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повторно видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
18.12.2020 року ОСОБА_3 змінив своє прізвище на “ ОСОБА_4 ”, що підтверджується копією Витягу з актового запису про зміну імені (свідоцтво про зміну імені серії НОМЕР_2 видано 18.12.2020 року Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №125) (а.с.11).
Від спільного шлюбу у сторін є двоє малолітніх дітей: донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 03.02.2021 року Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про що складено відповідний актовий запис №39, та син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією Витягу з актового запису про народження №2539, зробленого Відділом реєстрації актів цивільного стану у м.Сюрен, Франція.
Згідно ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Сторони не підтримують шлюбних відносин та сумісного господарства не ведуть. Подружнє життя сторін не склалося, про що зазначено у позовній заяві.
Таким чином, примирення між позивачем та відповідачкою неможливе, спору про поділ майна між сторонами на час розгляду справи не існує.
В позові зазначено, що питання щодо утримання та місця проживання дітей сторонами не врегульоване, проте не є предметом спору у даній справі.
Враховуючи те, що однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, суд вважає, що у зв`язку з відсутністю вільної згоди позивача на продовження шлюбу, подальше збереження шлюбу суперечить його інтересам, а також принципу добровільності шлюбу, у зв`язку з чим, є неможливим.
Згідно ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім`ї неможливо, позивач наполягає на розірванні шлюбу, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б його інтересам, як це передбачено ст.112 Сімейного Кодексу України, тому шлюб між сторонами носить формальний характер і підлягає розірванню.
Питання щодо визначення місця проживання дітей судом не вирішується, оскільки не є предметом спору та відповідна вимога як позовна позивачем не заявлялась. Відповідного зустрічного позову з цього приводу до суду також не надходило.
Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів справи суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст.104, 105, 110, 112, 113 СК України; ст.ст.1-13, 76-81, 89, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу – задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 19.06.2020 року у Малиновському районному у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , актовий запис №933, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 повторно видане 24.09.2026 року Хаджибейським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України – розірвати.
Відповідно ч.2 ст.115 Сімейного кодексу України, копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено 13.11.2026 року.
Суддя: Донцов Д.Ю.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua