Суд: Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про приватну власність, з них:
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №133/1601/25
Суддя: Гуменюк О. О.
КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Іменем України
Справа №133/1601/25
05.11.2026 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі головуючого судді Гуменюка О.О., за участю секретаря судових засідань Блащук Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_2 , про визначення розміру часток у спільній сумісній власності, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просить встановити, що частки в 33/100 частини жилого будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 номер шість, яка перебуває в приватній спільній сумісній власності ОСОБА_1 та перебувала у померлого ОСОБА_3 відповідно до договору дарування від 13 січня 1997 року, посвідченого державним нотаріусом Козятинської державної нотаріальної контори Михальчук Т.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 2-20 є рівними та становлять по 1/2 частки за кожним, а саме 33/200 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 33/200 за померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 її мати, ОСОБА_4 , подарувала її брату ОСОБА_3 та їй 33/100 частини жилого будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 . На земельній ділянці розташовані: один жилий будинок «А», з прибудовою, цегляний, 103,6 кв.м, сарай «Б», сарай «Д», вбиральня «И», погріб «Е», паркан «Н». Ця частина жилого будинку належала ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 17.07.1990 за реєстром 1-1033 Козятинською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого у Вінницькому обласному об`єднаному бюро технічної інвентаризації 02.08.1990 за реєстром № 98. Мати позивача - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Брат ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Спадщину після його смерті прийняла його дружина ОСОБА_2 як спадкоємець першої черги за законом. Позивач зазначає, що при оформленні договору дарування не були визначені їхні з братом частки, оскільки правовстановлюючий документ на частину будинку, а саме договір дарування виданий без зазначення конкретних часток, то частина подарованого будинку є спільною сумісно власністю. 07.05.2025 позивач звернулась до державного реєстратора із заявою про реєстрацію речових прав нерухоме майно, проте їй відмовлено в проведенні реєстраційних дій з підстав того, що в договорі дарування відсутній розмір частки позивача у праві спільної власності. У зв`язку з тим, що частки співвласників у спільній сумісній власності на частину будинку не визначені, співвласником квартири була особа, яка померла, тому вона не має можливості в позасудовий спосіб за погодженням із іншим співвласником визначити розмір частки померлого, та не має змоги належним чином розпоряджатись належним їй майном, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 23.06.2026 у справі відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою суду від 30.09.2026 закрито підготовче провадження у справі.
У судовому засіданні 28.10.2026 представник позивача позов підтримала, підтвердила обставини, наведені у позові.
У судове засідання відповідач не з`явилася, хоча у відповідності до ст.128 ЦПК України належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомлено.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що у задоволені позову слід відмовити з огляду на наступне.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записано ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 17.08.1963.
02.03.1986 позивач зареєструвала шлюб із ОСОБА_7 та після реєстрації шлюбу змінила прізвище з " ОСОБА_8 " на " ОСОБА_9 ", що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 02.03.1986.
13.01.1997 між ОСОБА_4 , з одного боку, та ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , з іншого боку, укладено договір дарування, що посвідчений 13.01.1997 приватним нотаріусом Козятинської державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за №2-20. У вказаному договорі зазначено, що ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_3 та ОСОБА_1 прийняли в дар 33/100 частини жилого будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Згідно данного договору дарування на земельній ділянці розташований жилий будинок «А», з прибудовою, цегляний, площа будинку - 103,6 кв.м, сарай «Б», сарай «Д», вбиральня «И», погріб «Е», паркан «Н».
Таким чином, суд на підставі вказаних вище документів встановив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 прийняли в дар 13 січня 1997 року 33100 частини житлового будинку, площа якого станом на 13 січня 1997 року становила 103,6 кв.м. Розмір часток ОСОБА_3 та ОСОБА_1 даним договором дарування не визначалися.
Будь-яких доказів, кому належала станом на 13.01.1997, а також на даний час, інша частина будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , суду не надано.
Разом з тим, позивач долучив до позовної заяви копію технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що за адресою: АДРЕСА_1 , що виготовлений на замовлення ОСОБА_10 від 07.09.2022.
Доказів про те, хто така ОСОБА_10 та яке вона має відношення до данного житлового будинку станом на даний час та на 07.09.2022 суду не надано.
Згідно копії вказаного вище технічного паспорту від 07.09.2022 суд встановив, що площа будинку під літерою «А» станом на 07.09.2022 становить 150,2 метра квадратних. У вказаному технічному паспорті розміщена характеристика будинку садибного типу з господарськими спорудами від 07.09.2022, з якої суд встановив, що після 13.01.1997 по вказаному обєкту добудовано лище ганок та вбиральню у 2004 році, а також у 2008 році побудована огорожа, ворота та хвіртка.
Таким чином, суд встановив, що станом на 13.01.1997, тобто на момент укладеня договору дарування, площа житлового будинку становила 103,6 метрів квадратних, а станом на 07.09.2022 площа данного житлового будинку вже становить 150,2 метра квадратних.
Станом на 07.09.2022 площа житлового будинку збільшилась майже на 50 метрів квадратних.
Однак, жодних доказів того, коли саме після 13.01.1997 збільшилась площа данного будинку, що саме добудовано, та головне ким саме із співласників добудовано даний житловий будинок, суду не надано.
Таким чином, розмір частки позивача та відповідача в квадратних метрах станом на 13.01.1997, виходячи з площі будинку в 103, 6 метрів квадратних, як вказано в договорі дарування, мав бути один, а станом на 07.09.2022, беручи до уваги той факт, що частка позивача та відповідача з 13.01.1997 до 07.09.2022 в натурі не виділялась, має бути зовсім інший у випадку виділення її в натурі кожному співласнику, при цьому в бік збільшення.
Як випливає з матеріалів справи, в данного житлового будинку має бути ще не менше одного співласника, до якого і має бути пред`явлений позов позивачем та відповідачем з метою не допущення порушення прав інших співласників данного будинку при визначенні розміру частки позивача та відповідача.
Разом з тим, на виконання ухвали суду представником позивача надано суду інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 16.07.2026 за № 486235897 за параметрами запиту – право власності, речові права, іпотеки, обтяження на будинок по АДРЕСА_1 . В даній довідці вказано, що 15.11.2023 зареєстровано право власності на 33/100 частки в даному будинку за ОСОБА_11 на підставі договору дарування від 08.11.2023.
Таким чином, одним із співласників данного житлового будинку є також і ОСОБА_11 , права та законні інтереси якої можуть бути порушенні в результаті визначення частки позивача та відповідача в праві власності на даний житловий будинок, оскільки його площа з 13.01.1997 змінилась в бік збільшення.
ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 09.09.2020.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 15.11.2000.
Рішенням 28 сесії 8 скликання Козятинської міської ради від 23.09.2022 провулок Валдаєвський перейменовано на ОСОБА_12 .
09.05.2025 державним реєстратором Кукурузою В. позивачу відмовлено у проведенні реєстраційних дій, оскільки в наданих ОСОБА_1 документах (договорі дарування) відсутній розмір частки права власності та заяву про державну реєстрацію прав подано лише одним суб`єктом права власності, що підтверджується копією рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій.
У Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що за адресою: АДРЕСА_1 , відомості відсутні, що підтверджується інформацією №486235897 від 16.07.2026.
На виконання ухвали суду від 23.06.2026 завідувачем Державного нотаріального архіву Вінницької області надано копію спадкової справи №288/2001 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 з матеріалів якої вбачається, що відповідач у справі ОСОБА_2 прийняла спадщину за законом після смерті спадкодавця, шляхом подання відповідної заяви державному нотаріусу Першої Вінницької державної нотаріальної контори.
Згідно із частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 ЦК України.
Відповідно до статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Згідно зі статтею 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів і єдністю об`єкта. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.
Згідно із частиною четвертою статті 357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.
Отже, судом встановлено, що технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, складений 07.09.2022, та Договір дарування від 13.01.1997, на які посилається позивач в обґрунтування позову, містять розбіжності у загальної площі житлового будинку літера «А», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Так, згідно технічного паспорту їх площа становить 150,2 кв.м, тоді як у Договорі дарування -103,6 кв.м. Тобто загальна площа приміщень за вказаною вище адресою суттєво збільшилася, а отже і частка будинку втратила тотожність з тією, яку позивач набула у власність згідно з договором дарування.
За приписами ч.ч.1,2 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Відповідно до ч.3 ст.12 та ч.ч.1,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Тягар доведення обґрунтованості вимог позову за загальними правилами процесуального закону покладається саме на позивача, а не реалізовується у спосіб спростування доводів пред`явлених вимог стороною відповідача, як беззаперечних. Якщо позивач, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, доведе суду обґрунтованість пред`явлених вимог, то у випадку їх неспростування стороною відповідача у спосіб, визначений законом, такі вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вказане, визначення часток співвласників є неможливим, оскільки порушить права інших співвласників будинку, до яких позов не пред`явлено, тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за їх безпідставності.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволені позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_2 , про визначення розміру часток у спільній сумісній власності, - відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення може бути переглянуте Козятинським міськрайонним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителька АДРЕСА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителька АДРЕСА_2 .
Суддя Олександр ГУМЕНЮК
05.11.2026
Оригінал: reyestr.court.gov.ua