Вирок від 03 листопада 2026 р. у справі №629/2570/25 — Харківський апеляційний суд

Суд: Харківський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Шахрайство

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №629/2570/25

Суддя: Шабельніков С. К.

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 629/2570/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/818/1437/26 Суддя-доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ч.2 ст.190 КК України

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого – судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

захисника - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові у режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16 квітня 2026 року стосовно ОСОБА_7 , -

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст.75 КК України, звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

На підставі ст.76 КК України покладено на ОСОБА_7 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Долю речових доказів вирішено згідно ст.100 КПК України.

Як встановив суд, за невстановлених в ході судового розгляду час та обставин у ОСОБА_7 та ОСОБА_10 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння шляхом обману, грошовими коштами військовослужбовців та осіб, які займаються волонтерською діяльністю з питань придбання транспортних засобів для потреб ЗСУ, а саме шляхом розміщення на інтернет-сайті «https://besplatka.ua» оголошень про продаж транспортних засобів, не маючи при цьому наміру на реальне виконання покладених на себе зобов`язань.

Реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановлені в ході проведення судового розгляду час та місці, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , переслідуючи єдину злочинну мету, направлену на незаконне заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів, які належать військовослужбовцям ЗСУ та особам, які займаються волонтерською діяльністю з питань придбання транспортних засобів для потреб ЗСУ, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою інтернет-сайту безкоштовних оголошень «https://besplatka.ua», використовуючи заздалегідь підготовлений обліковий запис, за допомогою електронного пристрою з мобільним номером телефону: НОМЕР_1 , розмістив завідомо неправдиве оголошення з продажу транспортного засобу «Toyota Land Cruiser 80» на потреби військових Збройних сил України, заздалегідь не маючи на меті передавати покупцям вказаний в оголошенні транспортний засіб.

28 вересня 2022 року, точного часу судом не встановлено, вказане оголошення побачив ОСОБА_11 , який є військовослужбовцем та проявив зацікавленість щодо придбання транспортного засобу «Toyota Land Cruiser 80» за 131 200 грн., з метою його використання під час проходження військової служби.

В подальшому ОСОБА_7 , діючи умисно, за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , домовився про оплату за вказаний автомобіль у розмірі 131 200 гривень та повідомив ОСОБА_11 про необхідність здійснення вказаної оплати на карткові рахунки, відкриті в АТ «Приват Банк», АТ «А-Банк», розуміючи для себе, що такий автомобіль відсутній та фактично поставлений не буде.

Погодившись, ОСОБА_11 , будучи введеним в оману та впевненим у виконанні ОСОБА_7 взятих на себе обов`язків щодо придбання та пересилання йому автомобіля, 29 вересня 2022 року в якості оплати перерахував гроші на рахунки банківських карток, які були підібрані ОСОБА_10 в сумі 29500 грн. на картковий рахунок АТ «А-Банк» НОМЕР_2 , відкритий на ім`я ОСОБА_12 ; 30 вересня 2022 року, в якості іншої частини оплати, гроші в сумі 29500 грн. на картковий рахунок АТ «А-Банк» НОМЕР_2 , відкритий на ім`я ОСОБА_12 ; 30 вересня 2022 року, в якості іншої частини оплати, гроші в сумі 72 200 грн. на картковий рахунок АТ «Приват Банк» НОМЕР_3 , відкритий на ім`я ОСОБА_13 .

Зазначені грошові кошти ОСОБА_7 разом зі ОСОБА_10 привласнили, оскільки вказані банківські картки були підібрані ОСОБА_10 та перебували у його фактичному користуванні, а придбаний автомобіль направлено не було.

Своїми незаконними діями ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_14 , спричинили ОСОБА_11 матеріальну шкоду в розмірі 131 200 грн.

Крім того, повторно, за невстановлених в ході судового розгляду час та обставин, у ОСОБА_7 та ОСОБА_14 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння шляхом обману, грошовими коштами військовослужбовців та осіб, які займаються волонтерською діяльністю з питань придбання транспортних засобів для потреб ЗСУ, а саме шляхом розміщення на інтернет-сайті «https://besplatka.ua» оголошень про продаж транспортних засобів, не маючи при цьому наміру на реальне виконання покладених на себе зобов`язань.

Реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановлені в ході проведення судового розгляду час та місці, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , переслідуючи єдину злочинну мету, направлену на незаконне заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів, які належать військовослужбовцям ЗСУ та особам, які займаються волонтерською діяльністю з питань придбання транспортних засобів для потреб ЗСУ, повторно, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою інтернет-сайту безкоштовних оголошень «https://besplatka.ua», використовуючи заздалегідь підготовлений обліковий запис, за допомогою електронного пристрою з мобільним номером телефону: НОМЕР_4 , розмістив завідомо неправдиве оголошення з продажу транспортного засобу «Mitsubishi L200» на потреби військових Збройних сил України, заздалегідь не маючи на меті передавати покупцям вказаний в оголошенні транспортний засіб.

У подальшому, 30 жовтня 2022 року, точного часу судом не встановлено, вказане оголошення побачив ОСОБА_15 , який є військовослужбовцем та проявив зацікавленість щодо придбання транспортного засобу «Mitsubishi L200» за 2700 доларів США, з метою його використання під час проходження військової служби.

В подальшому ОСОБА_7 , діючи повторно, умисно, за попередньою змовою зі ОСОБА_10 домовився про оплату за вказаний автомобіль у розмірі 100 000 гривень та повідомив ОСОБА_15 про необхідність здійснення вказаної оплати на картковий рахунок, відкритий в АТ «А-Банк», розуміючи для себе, що такий автомобіль відсутній та фактично поставлений не буде.

Погодившись, ОСОБА_15 , будучи введеним в оману та впевненим у виконанні ОСОБА_7 взятих на себе обов`язків щодо придбання та пересилання йому автомобіля, 30 жовтня 2022 року, в якості оплати, перерахував гроші на банківську картку, яка була підібрана ОСОБА_10 , в сумі 100 000 грн. АТ «А-Банк» НОМЕР_2 , відкрита на ім`я ОСОБА_12 .

Зазначені грошові кошти ОСОБА_7 разом із ОСОБА_10 привласнили, оскільки вказана банківська картка була підібрана ОСОБА_10 та перебувала у його фактичному користуванні, а придбаний автомобіль направлено не було.

Своїми незаконними діями ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , спричинили ОСОБА_15 , матеріальну шкоду в розмірі 100 000 грн.

Крім того, повторно, за невстановлених в ході судового розгляду час та обставин, у ОСОБА_7 та ОСОБА_10 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння шляхом обману грошовими коштами військовослужбовців та осіб, які займаються волонтерською діяльністю з питань придбання транспортних засобів для потреб ЗСУ, а саме шляхом розміщення на інтернет-сайті «https://olx.ua» оголошень про продаж транспортних засобів, не маючи при цьому наміру на реальне виконання покладених на себе зобов`язань.

Реалізуючи свій злочинний умисел, , у невстановлені в ході проведення судового розгляду час та місці, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , переслідуючи єдину злочинну мету, направлену на незаконне заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів, які належать військовослужбовцям ЗСУ та особам, які займаються волонтерською діяльністю з питань придбання транспортних засобів для потреб ЗСУ, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою інтернет-сайту безкоштовних оголошень «https://olx.ua», використовуючи заздалегідь підготовлений обліковий запис, за допомогою електронного пристрою з мобільним номером телефону: НОМЕР_5 , розмістив завідомо неправдиве оголошення з продажу транспортного засобу «Volswagen T4» на потреби військових Збройних сил України, заздалегідь не маючи на меті передавати покупцям вказаний в оголошенні транспортний засіб.

02 листопада 2022 року, точного часу судом не встановлено, вказане оголошення побачив ОСОБА_16 , який є військовослужбовцем та проявив зацікавленість щодо придбання транспортного засобу «Volswagen T4» за 150 000 грн., з метою його використання під час проходження військової служби.

В подальшому ОСОБА_7 , діючи повторно, умисно, за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , домовився про оплату за вказаний автомобіль у розмірі 150 000 гривень та повідомив ОСОБА_16 про необхідність здійснення вказаної оплати на картковий рахунок, відкритий в АТ «А-Банк», розуміючи для себе, що такий автомобіль відсутній та фактично поставлений не буде.

Погодившись, ОСОБА_16 , будучи введеним в оману та впевненим у виконанні ОСОБА_7 взятих на себе обов`язків, щодо придбання та пересилання йому автомобіля, 02 листопада 2022 року, в якості оплати, перерахував гроші на рахунок банківської картки, який було підібрано ОСОБА_10 в сумі 20 000 грн. на картковий рахунок АТ «А-Банк» НОМЕР_2 , відкритий на ім`я ОСОБА_12 .

Зазначені грошові кошти ОСОБА_7 разом із ОСОБА_10 привласнили, оскільки вказана банківська картка була підібрана ОСОБА_10 та перебувала у його фактичному користуванні, а придбаний автомобіль направлено не було.

Своїми незаконними діями ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , спричинили ОСОБА_16 матеріальну шкоду в розмірі 20 000 грн.

Крім того, повторно, за невстановлених в ході судового розгляду час та обставин, у ОСОБА_7 , та ОСОБА_10 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння шляхом обману грошовими коштами військовослужбовців та осіб, які займаються волонтерською діяльністю з питань придбання транспортних засобів для потреб ЗСУ, а саме шляхом розміщення на інтернет-сайті «https://olx.ua» оголошень про продаж транспортних засобів, не маючи при цьому наміру на реальне виконання покладених на себе зобов`язань.

Реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановлені в ході проведення судового розгляду час та місці, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , переслідуючи єдину злочинну мету, направлену на незаконне заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів, які належать військовослужбовцям ЗСУ та особам, які займаються волонтерською діяльністю з питань придбання транспортних засобів для потреб ЗСУ, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою інтернет-сайту безкоштовних оголошень «https://olx.ua», використовуючи заздалегідь підготовлений обліковий запис, за допомогою електронного пристрою з мобільним номером телефону: НОМЕР_6 , розмістив завідомо неправдиве оголошення з продажу транспортного засобу «Nissan Navara» на потреби військових Збройних сил України, заздалегідь не маючи на меті передавати покупцям вказаний в оголошенні транспортний засіб.

06 листопада 2022 року, точного часу судом не встановлено, вказане оголошення побачив ОСОБА_17 , який на волонтерських засадах проявив зацікавленість щодо придбання транспортного засобу «Nissan Navara» за 2 300 доларів США, з метою його подальшого передачі військовим для використання під час проходження військової служби.

В подальшому ОСОБА_7 , діючи повторно, умисно, за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , домовився про передоплату за вказаний автомобіль у розмірі 40 000 грн. та повідомив ОСОБА_17 про необхідність здійснення вказаної оплати на картковий рахунок, відкритий в АТ «А-Банк», розуміючи для себе, що такий автомобіль відсутній та фактично поставлений не буде.

Погодившись, ОСОБА_17 , будучи введеним в оману та впевненим у виконанні ОСОБА_7 взятих на себе обов`язків щодо придбання та пересилання йому автомобіля 06 листопада 2022 року в якості передоплати, перерахував гроші на рахунок банківської картки, який було підібрано ОСОБА_10 в сумі 40 000 грн. на картковий рахунок АТ «А-Банк» НОМЕР_2 , відкритий на ім`я ОСОБА_12 .

Зазначені грошові кошти ОСОБА_7 разом із ОСОБА_10 привласнили, оскільки вказана банківська картка була підібрана ОСОБА_10 та перебувала у його фактичному користуванні, а придбаний автомобіль направлено не було.

Своїми незаконними діями ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , спричинили ОСОБА_17 матеріальну шкоду в розмірі 40 000 грн.

Крім того, повторно, за невстановлених в ході судового розгляду час та обставин, у ОСОБА_7 та ОСОБА_14 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння шляхом обману грошовими коштами військовослужбовців та осіб, які займаються волонтерською діяльністю з питань придбання транспортних засобів для потреб ЗСУ, а саме шляхом розміщення на інтернет-сайті «https://besplatka.ua» оголошень про продаж транспортних засобів, не маючи при цьому наміру на реальне виконання покладених на себе зобов`язань.

Реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановлені в ході судового розгляду час та місці, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_14 , переслідуючи єдину злочинну мету, направлену на незаконне заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів, які належать військовослужбовцям ЗСУ та особам, які займаються волонтерською діяльністю з питань придбання транспортних засобів для потреб ЗСУ, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою інтернет-сайту безкоштовних оголошень «https://besplatka.ua», використовуючи заздалегідь підготовлений обліковий запис, за допомогою електронного пристрою з мобільним номером телефону: НОМЕР_7 , розмістив завідомо неправдиве оголошення з продажу транспортного засобу «Mitsubishi L200» на потреби військових Збройних сил України, заздалегідь не маючи на меті передавати покупцям вказаний в оголошенні транспортний засіб.

21 листопада 2022 року, точного часу судом не встановлено, вказане оголошення побачив ОСОБА_18 , який є військовослужбовцем та проявив зацікавленість щодо придбання транспортного засобу «Mitsubishi L200» за 3 200 доларів США, з метою його використання під час проходження військової служби.

В подальшому ОСОБА_7 , діючи повторно, умисно, за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , домовився про передоплату за вказаний автомобіль у розмірі 20 000 грн. та повідомив ОСОБА_18 про необхідність здійснення вказаної оплати на картковий рахунок, відкритий в АТ «А-Банк», розуміючи для себе, що такий автомобіль відсутній та фактично поставлений не буде.

Погодившись, ОСОБА_18 , будучи введеним в оману та впевненим у виконанні ОСОБА_7 взятих на себе обов`язків щодо придбання та пересилання йому автомобіля, 21 листопада 2022 року, в якості передоплати, перерахував гроші на рахунок банківської картки, яка була підібрана ОСОБА_10 в сумі 20000 грн. на картковий рахунок АТ «А-Банк» НОМЕР_2 , відкритий на ім`я ОСОБА_12 .

Зазначені грошові кошти ОСОБА_7 разом із ОСОБА_10 привласнили, оскільки вказана банківська картка була підібрана ОСОБА_10 та перебувала у його фактичному користуванні, а придбаний автомобіль направлено не було.

Своїми незаконними діями ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , спричинили ОСОБА_18 , матеріальну шкоду в розмірі 20 000 грн.

Крім того, повторно, за невстановлених в ході судового розгляду час та обставин, у ОСОБА_7 та ОСОБА_10 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння, шляхом обману, грошовими коштами військовослужбовців та осіб, які займаються волонтерською діяльністю з питань придбання транспортних засобів для потреб ЗСУ, а саме шляхом розміщення на інтернет-сайті «https://olx.ua» оголошень про продаж транспортних засобів, не маючи при цьому наміру на реальне виконання покладених на себе зобов`язань.

Реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановлені в ході проведення судового розгляду час та місці, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , переслідуючи єдину злочинну мету, направлену на незаконне заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів, які належать військовослужбовцям ЗСУ та особам, які займаються волонтерською діяльністю з питань придбання транспортних засобів для потреб ЗСУ, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою інтернет-сайту безкоштовних оголошень «https://olx.ua», використовуючи заздалегідь підготовлений обліковий запис, за допомогою електронного пристрою з мобільним номером телефону: НОМЕР_4 , розмістив завідомо неправдиве оголошення з продажу транспортного засобу «Opel Frontera» на потреби військових Збройних сил України, заздалегідь не маючи на меті передавати покупцям вказаний в оголошенні транспортний засіб.

23 листопада 2022 року, точного часу судом не встановлено, вказане оголошення побачив ОСОБА_19 , який є військовослужбовцем та проявив зацікавленість щодо придбання транспортного засобу «Opel Frontera» за 85 000 грн., з метою його використання під час проходження військової служби.

В подальшому ОСОБА_7 , діючи повторно, умисно, за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , домовився про оплату за вказаний автомобіль у розмірі 85 000 грн. та повідомив ОСОБА_19 про необхідність здійснення вказаної оплати на карткові рахунки, відкриті в АТ «А-Банк», розуміючи для себе, що такий автомобіль відсутній та фактично поставлений не буде.

Погодившись, ОСОБА_19 , будучи введеним в оману та впевненим у виконанні ОСОБА_7 взятих на себе обов`язків щодо придбання та пересилання йому автомобіля, 23 листопада 2022 року, в якості оплати, перерахував гроші на рахунок банківської картки, який було підібрано ОСОБА_10 в сумі 85 000 грн. на картковий рахунок АТ «А-Банк» НОМЕР_2 , відкритий на ім`я ОСОБА_12 .

Зазначені грошові кошти ОСОБА_7 разом із ОСОБА_10 привласнили, оскільки вказана банківська картка була підібрана ОСОБА_10 та перебувала у його фактичному користуванні, а придбаний автомобіль направлено не було.

Своїми незаконними діями ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , спричинили ОСОБА_19 , матеріальну шкоду в розмірі 85 000 грн.

Крім того, повторно, за невстановлених в ході судового розгляду час та обставин, у ОСОБА_7 та ОСОБА_10 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння, шляхом обману, грошовими коштами військовослужбовців та осіб, які займаються волонтерською діяльністю з питань придбання транспортних засобів для потреб ЗСУ, а саме шляхом розміщення на інтернет-сайті «https://olx.ua» оголошень про продаж транспортних засобів, не маючи при цьому наміру на реальне виконання покладених на себе зобов`язань.

Реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановлені в ході проведення судового розгляду час та місці, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , переслідуючи єдину злочинну мету, направлену на незаконне заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів, які належать військовослужбовцям ЗСУ та особам, які займаються волонтерською діяльністю з питань придбання транспортних засобів для потреб ЗСУ, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою інтернет-сайту безкоштовних оголошень «https://olx.ua», використовуючи заздалегідь підготовлений обліковий запис, за допомогою електронного пристрою з мобільним номером телефону: НОМЕР_8 , НОМЕР_9 розмістив завідомо неправдиве оголошення з продажу транспортного засобу «Volkswagen Toureg» на потреби військових Збройних сил України, заздалегідь не маючи на меті передавати покупцям вказаний в оголошенні транспортний засіб.

10 січня 2023 року, точного часу судом не встановлено, вказане оголошення побачив ОСОБА_20 , який є військовослужбовцем та проявив зацікавленість щодо придбання транспортного засобу «Volkswagen Toureg» за 2 900 доларів США, з метою його використання під час проходження військової служби.

В подальшому ОСОБА_7 , діючи повторно, умисно, за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , домовився про передоплату за вказаний автомобіль у розмірі 109 000 грн. та повідомив ОСОБА_20 про необхідність здійснення вказаної оплати на картковий рахунок,відкритий в АТ «Приват Банк», розуміючи для себе, що такий автомобіль відсутній та фактично поставлений не буде.

Погодившись, ОСОБА_20 , будучи введеним в оману та впевненим у виконанні ОСОБА_7 взятих на себе обов`язків щодо придбання та пересилання йому автомобіля, 11 січня 2023 року, в якості передоплати, перерахував гроші на рахунок банківської картки відкритої в АТ «Приват Банк» НОМЕР_10 , в сумі 93 000 грн., відкритий на ім`я ОСОБА_10 ; 12 січня 2023 року в якості іншої частини оплати, гроші в сумі 16 000 грн. на картковий рахунок АТ «Приват Банк» НОМЕР_10 , відкритий на ім`я ОСОБА_10 .

Зазначені грошові кошти ОСОБА_7 разом із ОСОБА_10 привласнили, а придбаний автомобіль направлено не було.

Своїми незаконними діями ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , спричинили ОСОБА_20 , матеріальну шкоду в розмірі 109 000 грн.

Крім того, повторно, за невстановлених в ході судового розгляду час та обставин, у ОСОБА_7 та ОСОБА_10 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння, шляхом обману, грошовими коштами військовослужбовців та осіб, які займаються волонтерською діяльністю з питань придбання транспортних засобів для потреб ЗСУ, а саме шляхом розміщення на інтернет-сайті «https://olx.ua» оголошень про продаж транспортних засобів, не маючи при цьому наміру на реальне виконання покладених на себе зобов`язань.

Реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановлені в ході проведення судового розгляду час та місці, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , переслідуючи єдину злочинну мету, направлену на незаконне заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів, які належать військовослужбовцям ЗСУ та особам, які займаються волонтерською діяльністю з питань придбання транспортних засобів для потреб ЗСУ, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою інтернет-сайту безкоштовних оголошень «https://olx.ua», використовуючи заздалегідь підготовлений обліковий запис, за допомогою електронного пристрою з мобільним номером телефону: НОМЕР_11 , розмістив завідомо неправдиве оголошення з продажу транспортного засобу «Mitsubishi L200» на потреби військових Збройних сил України, заздалегідь не маючи на меті передавати покупцям вказаний в оголошенні транспортний засіб.

23 січня 2023 року, точного часу судом не встановлено, вказане оголошення побачив ОСОБА_21 , який є військовослужбовцем та проявив зацікавленість щодо придбання транспортного засобу «Mitsubishi L200» за 150 000 грн., з метою його використання під час проходження військової служби.

В подальшому ОСОБА_7 , діючи повторно, умисно, за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , домовився про передоплату за вказаний автомобіль у розмірі 150 000 гривень та повідомив ОСОБА_21 про необхідність здійснення вказаної оплати на картковий рахунок відкритий в АТ «Універсал Банк», розуміючи для себе, що такий автомобіль відсутній та фактично поставлений не буде.

Погодившись, ОСОБА_21 , будучи введеним в оману та впевненим у виконанні ОСОБА_7 взятих на себе обов`язків щодо придбання та пересилання йому автомобіля, 23 січня 2023 року, в якості оплати, перерахував гроші на рахунок банківської картки відкритої в АТ «Універсал Банк» НОМЕР_12 , в сумі 89 200 грн., відкритий на ім`я ОСОБА_10 .

Зазначені грошові кошти ОСОБА_7 разом із ОСОБА_10 привласнили, а придбаний автомобіль направлено не було.

Своїми незаконними діями ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , спричинили ОСОБА_21 , матеріальну шкоду в розмірі 89 200 грн.

Крім того, повторно, за невстановлених в ході судового розгляду час та обставин, у ОСОБА_7 та ОСОБА_10 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння, шляхом обману, грошовими коштами військовослужбовців та осіб, які займаються волонтерською діяльністю з питань придбання транспортних засобів для потреб ЗСУ, а саме шляхом розміщення на інтернет-сайті «https://olx.ua» оголошень про продаж транспортних засобів, не маючи при цьому наміру на реальне виконання покладених на себе зобов`язань.

Реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановлені в ході проведення судового розгляду час та місці, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , переслідуючи єдину злочинну мету, направлену на незаконне заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів, які належать військовослужбовцям ЗСУ та особам, які займаються волонтерською діяльністю з питань придбання транспортних засобів для потреб ЗСУ, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою інтернет-сайту безкоштовних оголошень «https://olx.ua», використовуючи заздалегідь підготовлений обліковий запис, за допомогою електронного пристрою з мобільним номером телефону: НОМЕР_13 , розмістив завідомо неправдиве оголошення з продажу транспортного засобу «Volkswagen T4» на потреби військових Збройних сил України, заздалегідь не маючи на меті передавати покупцям вказаний в оголошенні транспортний засіб.

26 січня 2023 року, точного часу судовим розглядом не встановлено, вказане оголошення побачив ОСОБА_22 , який є військовослужбовцем та проявив зацікавленість щодо придбання транспортного засобу «Volkswagen T4» за 2 100 доларів США, з метою його використання під час проходження військової служби.

В подальшому ОСОБА_7 , діючи повторно, умисно, за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , домовився про оплату за вказаний автомобіль у розмірі 84 000 грн. та повідомив ОСОБА_22 про необхідність здійснення вказаної оплати на картковий рахунок, відкритий в АТ «Приват Банк», розуміючи для себе, що такий автомобіль відсутній та фактично поставлений не буде.

Погодившись, ОСОБА_22 , будучи введеним в оману та впевненим у виконанні ОСОБА_7 взятих на себе обов`язків щодо придбання та пересилання йому автомобіля, 26 січня 2023 року, в якості оплати, перерахував гроші на рахунок банківської картки, в сумі 84 000 грн. на картковий рахунок АТ «Приват Банк» НОМЕР_10 , відкритий на ім`я ОСОБА_10 .

Зазначені грошові кошти ОСОБА_7 разом із ОСОБА_10 привласнили, а придбаний автомобіль направлено не було.

Своїми незаконними діями ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , спричинили ОСОБА_22 , матеріальну шкоду в розмірі 84 000 грн.

Крім того, повторно, за невстановлених в ході судового розгляду час та обставин, у ОСОБА_7 та ОСОБА_10 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння, шляхом обману, грошовими коштами військовослужбовців та осіб, які займаються волонтерською діяльністю з питань придбання транспортних засобів для потреб ЗСУ, а саме шляхом розміщення на інтернет-сайті «https://olx.ua» оголошень про продаж транспортних засобів, не маючи при цьому наміру на реальне виконання покладених на себе зобов`язань.

Реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановлені в ході проведення судового розгляду час та місці, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , переслідуючи єдину злочинну мету, направлену на незаконне заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів, які належать військовослужбовцям ЗСУ та особам, які займаються волонтерською діяльністю з питань придбання транспортних засобів для потреб ЗСУ, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою інтернет-сайту безкоштовних оголошень «https://olx.ua», використовуючи заздалегідь підготовлений обліковий запис, за допомогою електронного пристрою з мобільним номером телефону: НОМЕР_14 , розмістив завідомо неправдиве оголошення з продажу транспортного засобу «Mitsubishi L200» на потреби військових Збройних сил України, заздалегідь не маючи на меті передавати покупцям вказаний в оголошенні транспортний засіб.

29 січня 2023 року, точного часу судовим розглядом не встановлено, вказане оголошення побачив ОСОБА_23 , який є військовослужбовцем та проявив зацікавленість щодо придбання транспортного засобу «Mitsubishi L200» за 2 900 доларів США, з метою його використання під час проходження військової служби.

В подальшому ОСОБА_7 , діючи повторно, умисно, за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , домовився про оплату за вказаний автомобіль у розмірі 194 000 грн. та повідомив ОСОБА_23 про необхідність здійснення вказаної оплати на карткові рахунки, відкриті в АТ «Універсал Банк», АТ «Ідея Банк», розуміючи для себе, що такий автомобіль відсутній та фактично поставлений не буде.

Погодившись, ОСОБА_23 , будучи введеним в оману та впевненим у виконанні ОСОБА_7 взятих на себе обов`язків щодо придбання та пересилання йому автомобіля, 29 січня 2023 року, в якості передоплати, перерахував гроші на рахунок банківської картки, який було підібрано ОСОБА_10 в сумі 155 000 грн. на картковий рахунок АТ «Універсал Банк» НОМЕР_15 , відкритий на ім`я ОСОБА_24 ; 30 січня 2023 року в якості іншої частини оплати в сумі 39 000 грн. на картковий рахунок АТ «Ідея Банк» НОМЕР_16 .

Зазначені грошові кошти ОСОБА_25 разом із ОСОБА_10 привласнили, оскільки вказані банківські картки були підібрані ОСОБА_10 та перебували у його фактичному користуванні, а придбаний автомобіль направлено не було.

Своїми незаконними діями ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , спричинили ОСОБА_23 , матеріальну шкоду в розмірі 194 000 грн.

Крім того, повторно, за невстановлених в ході судового розгляду час та обставин, у ОСОБА_7 та ОСОБА_10 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами військовослужбовців та осіб, які займаються волонтерською діяльністю з питань придбання транспортних засобів для потреб ЗСУ, а саме шляхом розміщення на інтернет-сайті «https://olx.ua» оголошень про продаж транспортних засобів, не маючи при цьому наміру на реальне виконання покладених на себе зобов`язань.

Реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановлені в ході проведення судового розгляду час та місці, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , переслідуючи єдину злочинну мету, направлену на незаконне заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів, які належать військовослужбовцям ЗСУ та особам, які займаються волонтерською діяльністю з питань придбання транспортних засобів для потреб ЗСУ, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою інтернет-сайту безкоштовних оголошень «https://olx.ua», використовуючи заздалегідь підготовлений обліковий запис, за допомогою електронного пристрою з мобільним номером телефону: НОМЕР_17 , розмістив завідомо неправдиве оголошення з продажу транспортного засобу «Ford Ranger» на потреби військових Збройних сил України, заздалегідь не маючи на меті передавати покупцям вказаний в оголошенні транспортний засіб.

08 лютого 2023 року, точного часу судовим розглядом не встановлено, вказане оголошення побачив ОСОБА_26 , який є військовослужбовцем та проявив зацікавленість щодо придбання транспортного засобу «Ford Ranger» за 2 600 доларів США, з метою його використання під час проходження військової служби.

В подальшому ОСОБА_7 , діючи повторно, умисно, за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , домовився про оплату за вказаний автомобіль у розмірі 132 000 грн. та повідомив ОСОБА_26 про необхідність здійснення вказаної оплати на карткові рахунки відкриті в АТ «Ощад Банк», «Приват Банк» розуміючи для себе, що такий автомобіль відсутній та фактично поставлений не буде.

Погодившись, ОСОБА_26 , будучи введеним в оману та впевненим у виконанні ОСОБА_7 взятих на себе обов`язків щодо придбання та пересилання йому автомобіля, 08 лютого 2023 року, в якості оплати, перерахував гроші на рахунок банківської картки, відкритої в АТ «Ощад Банк» НОМЕР_18 , в сумі 108 000 гривень, відкритий на ім`я ОСОБА_27 ; 08.02.2023 в якості іншої частини оплати, гроші в сумі 24 000 грн. на картковий рахунок АТ «Приват Банк» НОМЕР_19 , відкритий на ім`я ОСОБА_24 .

Зазначені грошові кошти ОСОБА_7 разом із ОСОБА_10 привласнили, оскільки вказані банківські картки були підібрані ОСОБА_10 та перебували у його фактичному користуванні, а придбаний автомобіль направлено не було.

Своїми незаконними діями ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , спричинили ОСОБА_26 , матеріальну шкоду в розмірі 132 000 грн.

Крім того, повторно, за невстановлених в ході судового розгляду час та обставин, у ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , виник злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами військовослужбовців та осіб, які займаються волонтерською діяльністю з питань придбання транспортних засобів для потреб ЗСУ, а саме: шляхом розміщення на інтернет-сайті «https://olx.ua» оголошень про продаж транспортних засобів, не маючи при цьому наміру на реальне виконання покладених на себе зобов`язань.

Реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановлені в ході проведення судового розгляду час та місці, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , переслідуючи єдину злочинну мету, направлену на незаконне заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів, які належать військовослужбовцям ЗСУ та особам, які займаються волонтерською діяльністю з питань придбання транспортних засобів для потреб ЗСУ, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою інтернет-сайту безкоштовних оголошень «https://olx.ua», використовуючи заздалегідь підготовлений обліковий запис, за допомогою електронного пристрою з мобільним номером телефону: НОМЕР_20 , розмістив завідомо неправдиве оголошення з продажу транспортного засобу «Volkswagen Passat B5» на потреби військових Збройних сил України, заздалегідь не маючи на меті передавати покупцям вказаний в оголошенні транспортний засіб.

16 січня 2023 року, точного часу судовим розглядом не встановлено, вказане оголошення побачив ОСОБА_28 , який є військовослужбовцем та проявив зацікавленість щодо придбання транспортного засобу «Volkswagen B5» за 72 000 грн., з метою його використання під час проходження військової служби.

В подальшому ОСОБА_7 , діючи повторно, умисно, за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , домовився про оплату за вказаний автомобіль у розмірі 72 000 грн. та повідомив ОСОБА_28 про необхідність здійснення вказаної оплати на картковий рахунок відкритий в АТ «Приват Банк», розуміючи для себе, що такий автомобіль відсутній та фактично поставлений не буде.

Погодившись, ОСОБА_28 , будучи введеним в оману та впевненим у виконанні ОСОБА_7 взятих на себе обов`язків щодо придбання та пересилання йому автомобіля, 16 січня 2023 року, в якості передоплати, перерахував гроші на рахунок банківської картки відкритої в АТ «Приват Банк» НОМЕР_10 , в сумі 52 000 грн., відкритий на ім`я ОСОБА_10 ; 17 січня 2023 року в якості іншої частини оплати, гроші в сумі 20 000 грн. на картковий рахунок АТ «Приват Банк» НОМЕР_10 , відкритий на ім`я ОСОБА_10 .

Зазначені грошові кошти ОСОБА_7 разом із ОСОБА_10 привласнили, а придбаний автомобіль направлено не було.

Своїми незаконними діями ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , спричинили ОСОБА_28 , матеріальну шкоду в розмірі 72 000 грн.

Крім того, повторно, за невстановлених в ході судового розгляду час та обставин, у ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , виник злочинний умисел, направлений на заволодіння, шляхом обману, грошовими коштами військовослужбовців та осіб, які займаються волонтерською діяльністю з питань придбання транспортних засобів для потреб ЗСУ, а саме шляхом розміщення на інтернет-сайті «https://olx.ua» оголошень про продаж транспортних засобів, не маючи при цьому наміру на реальне виконання покладених на себе зобов`язань.

Реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановлені в ході проведення судового розгляду час та місці, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , переслідуючи єдину злочинну мету, направлену на незаконне заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів, які належать військовослужбовцям ЗСУ та особам, які займаються волонтерською діяльністю з питань придбання транспортних засобів для потреб ЗСУ, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою інтернет-сайту безкоштовних оголошень «https://olx.ua», використовуючи заздалегідь підготовлений обліковий запис, за допомогою електронного пристрою з мобільним номером телефону: НОМЕР_21 розмістив завідомо неправдиве оголошення з продажу транспортного засобу «Renault Trafic» на потреби військових Збройних сил України, заздалегідь не маючи на меті передавати покупцям вказаний в оголошенні транспортний засіб.

12 березня 2023 року, точного часу судовим розглядом не встановлено, вказане оголошення побачив ОСОБА_29 , який є військовослужбовцем та проявив зацікавленість щодо придбання транспортного засобу «Renault Trafic» за 95 000 грн., з метою його використання під час проходження військової служби.

В подальшому ОСОБА_7 , діючи повторно, умисно, за попередньою змовою зі ОСОБА_10 домовився про оплату за вказаний автомобіль у розмірі 95 000 грн. та повідомив ОСОБА_29 про необхідність здійснення вказаної оплати на карткові рахунки, відкриті в АТ «Приват Банк», АТ «Райффайен Банк Аваль» розуміючи для себе, що такий автомобіль відсутній та фактично поставлений не буде.

Погодившись, ОСОБА_29 , будучи введеним в оману та впевненим у виконанні ОСОБА_7 взятих на себе обов`язків щодо придбання та пересилання йому автомобіля, 12 березня 2023 року, в якості передоплати, перерахував гроші на рахунок банківської картки відкритої в АТ «Приват Банк» НОМЕР_22 , в сумі 20 000 грн., відкритий на ім`я ОСОБА_10 ; 12 березня 2023 року в якості іншої частини оплати в сумі 75 000 грн. на картковий рахунок АТ «Райффайен Банк Аваль» НОМЕР_23 .

Зазначені грошові кошти ОСОБА_7 разом із ОСОБА_10 привласнили, а придбаний автомобіль направлено не було.

Своїми незаконними діями ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_10 , спричинили ОСОБА_29 , матеріальну шкоду в розмірі 95 000 грн.

В апеляційній скарзі заступник керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 просить вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16 квітня 2024 року стосовно ОСОБА_7 в частині призначеного покарання скасувати, у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, у тому числі – застосування закону, який не підлягає застосуванню – ст.75 КК України, що потягло неправильне та безпідставне звільнення від відбування покарання та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч.2 ст.190 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

В обґрунтування доводів зазначає, що ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований, а систематичність та однотипність шахрайських дій обвинуваченого упродовж нетривалого періоду вказують на те, що він обрав ганебний шлях ошукування військових та волонтерів, як основний спосіб заробітку. При цьому, вражає як кількість епізодів злочинної діяльності, так і сума коштів, які обвинувачений отримав злочинним шляхом – 171400 гривень. Зазначене характеризує ОСОБА_7 як суспільно-небезпечну особу, яка, враховуючи характер та конкретні обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, заслуговує на покарання, пов`язане з реальним позбавленням волі. Звертає увагу на те, що добровільне відшкодування ОСОБА_7 шкоди, заподіяної злочином, в даному випадку є його безумовним обов`язком, не альтернативою засудження до реальної міри покарання. Крім цього, ОСОБА_7 на момент вчинення злочинів перебував за кордоном, а саме в республиці Молдова, де у подальшому тривалий час переховувався від правоохоронних органів, у зв`язку з чим 25 грудня 2023 року його було оголошено в міжнародний розшук, 31 липня 2024 року затримано та 14 березня 2025 року екстрадовано до України. При цьому, суд першої інстанції визнав обставиною, що пом`якшує покарання, щире каяття та відшкодування шкоди потерпілим, обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено, що вказує на необхідність застосування судом покарання за правилами ст.69-1 КК України.

Заслухавши доповідь головуючого судді, вислухавши доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, а також заперечення обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 щодо задоволення поданої прокурором апеляційної скарги, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджуються наявними в ньому доказами, які досліджувалися в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, ніким із учасників судового провадження не оспорюються, а тому колегією суддів, на підставі ч.2 ст. 394 та ч.1 ст.404 КПК України, не перевіряються.

Разом з цим доводи прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості заслуговують на увагу.

За змістом статей 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності і індивідуалізації. Суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Враховуючи роз`яснення, які містяться у п.п. 1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до висновку Верховного Суду, який викладено у постанові від 02 березня 2021 року у справі №721/115/19, для досягнення пропорційності між злочином та покаранням, основним чинником, який має братися до уваги під час визначення виду та міри покарання за злочин, є ступінь його тяжкості та небезпечності. При призначенні покарання судам слід прагнути до справедливості та пропорційності, а будь-які винятки з цієї мети мають бути належним чином обґрунтовані.

У частині 3 ст. 374 КПК України зазначено про те, що висновки з усіх питань, пов`язаних з призначенням покарання, необхідно належним чином мотивувати у вироку. Рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням також має бути належним чином мотивоване.

Згідно з ч.1 ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Згідно ст.409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.413 КПК України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню та застосування закону, який не підлягає застосуванню.

Невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість (ч.1 ст.414 КПК України).

Суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.

Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанцій, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд першої інстанції врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, яке, відповідно до ст.12 КК України, є нетяжким злочином, а також особу обвинуваченого, який має середню освіту, не працює, неодружений, має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_30 , 2012 року народження, ОСОБА_31 , 2015 року народження, батька з інвалідністю 2 групи, перебуває на обліку в УСЗН адміністрації Салтівського району Харківської міської ради та отримує допомогу по догляду за невиліковно хворими, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст.66 КК України, суд першої інстанції визнав щире каяття та відшкодування шкоди потерпілим.

Обставин, що обтяжують обвинуваченому покарання, відповідно до ст.67 КК України, судом першої інстанції не встановлено.

Крім того, судом першої інстанції враховано те, що обвинувачений придбав за власні кошти автомобіль марки «Nissan» та передав його за договором пожертви військовій частині НОМЕР_24 , перерахував гуманітарну допомогу ЗСУ в сумі 100000 грн., а також позицію представника державного обвинувачення та потерпілих щодо призначення покарання з випробуванням.

У зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в максимальних межах санкції ч.2 ст.190 КК України та звільнення його від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Разом з цим, суд першої інстанції належним чином не мотивував свого рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування покарання на підставі ст.75 КК України та не обґрунтував підстав, з яких він дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання.

Такий підхід при призначенні покарання, колегія суддів находить таким, що не відповідає вимогам процесуального закону і тим критеріям, що наведені в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Зокрема, суд першої інстанції належним чином не врахував значну кількість епізодів злочинної діяльності, а саме 13, та загальну суму коштів, отриманих злочинним шляхом – 1171400 гривень. Системність шахрайських дій ОСОБА_7 упродовж майже шести місяців свідчить про те, що він обрав ошукування військовослужбовців та волонтерів основним джерелом свого заробітку. Крім того, кримінальні правопорушення були вчинені в період дії воєнного стану та на прифронтовій території, коли українське суспільство мобілізує всі матеріальні та людські ресурси для відсічі агресора.

Поряд із цим, судом першої інстанції не було враховано дані про особу обвинуваченого, який, будучи молодою, здоровою людиною працездатного віку, офіційно не працював, допомоги Збройним Силам України не надавав та не робив жодного внеску в економіку чи обороноздатність держави. Натомість, ОСОБА_7 , ігноруючи моральні устої суспільства та перебуваючи у відносній безпеці, протиправно використовував для власних цілей постійну нагальну потребу війська в транспортних засобах. Дії обвинуваченого, який використовував кошти, призначені для фронту, для власних потреб, певною мірою підривали діяльність підрозділів армії.

Колегія суддів також враховує те, що ОСОБА_7 на момент вчинення злочинів перебував за кордоном, у республіці Молдова, де у подальшому тривалий час переховувався від правоохоронних органів, у зв`язку з чим був 25 грудня 2023 року оголошений у міжнародний розшук, затриманий 31 липня 2024 року та екстрадований до України – 14 березня 2025 року.

Хоча відшкодування завданих збитків, передача автомобіля військовій частині та надання гуманітарної допомоги і пом`якшують покарання, проте вони не є співмірними з високою суспільною небезпекою дій обвинуваченого.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що покарання, призначене ОСОБА_7 із застосуванням положень ст. 75 КК України, не буде справедливим та не відповідатиме його меті – виправленню й попередженню вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.

Поряд із цим, відповідно до ст.69-1 КК України, за наявності обставин, що пом`якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, та відсутності обставин, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Враховуючи встановлені у вироку обставини, а саме, повне визнання обвинуваченим своє провини у скоєному, щире каяття та відшкодування шкоди потерпілим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора, що суд першої інстанції при призначенні обвинуваченому покарання не застосував закон, який підлягає застосуванню, що відповідно до п.1 ч.1 ст.413 КПК України, свідчить про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що при ухваленні вироку судом першої інстанції було неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, що виразилося у незастосуванні закону, який підлягає застосуванню, а саме ст.69-1 КК України, та застосуванню закону, який не підлягає застосуванню, а саме ст.75 КК України, що згідно п.4 ч.1 ст.409 КПК України, є підставою для скасування вироку.

Згідно з п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, крім іншого, є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Відповідно до п.п.1, 2 ч. 1 ст. 413 КПК України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню, та застосування закону, який не підлягає застосуванню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.

Суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі, зокрема, необхідності застосування більш суворого покарання та неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання (п.п.2, 4 ч.1 ст.420 КПК України).

З огляду на те, що суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваного судового рішення в частині призначеного покарання та ухвалення нового вироку в цій частині.

Призначаючи ОСОБА_7 покарання, колегія суддів враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, яке, відповідно до ст.12 КК України, є нетяжким злочином, а також особу обвинуваченого, який має середню освіту, не працює, неодружений, має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_30 , 2012 року народження, ОСОБА_31 , 2015 року народження, батька з інвалідністю 2 групи, перебуває на обліку в УСЗН адміністрації Салтівського району Харківської міської ради та отримує допомогу по догляду за невиліковно хворими, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують обвинуваченому покарання, відповідно до ст. 66 КК України, колегія суддів визнає щире каяття та відшкодування шкоди потерпілим.

Обставин, що обтяжують обвинуваченому покарання, відповідно до ст.67 КК України, судом апеляційної інстанції не встановлено.

При цьому, колегія суддів враховує те, що обвинувачений придбав за власні кошти автомобіль марки «Nissan» та передав його за договором пожертви військовій частині НОМЕР_24 , а також перерахував гуманітарну допомогу ЗСУ в сумі 100000 грн.

Колегія суддів також враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2026 року у справі № 214/2983/24 (провадження № 13-17кс25), згідно з якими положення ч.1 ст. 69-1 КК України підлягають обов`язковому застосуванню при призначенні покарання за сукупності таких умов: наявності не менше ніж по одній обставині, що пом`якшує покарання, передбаченій як п.1, так і п.2 ч.1 ст. 66 цього Кодексу, відсутності обставин, які обтяжують покарання, а також визнання обвинуваченим своєї вини.

За таких обставин, враховуючи наявність у обвинуваченого щирого каяття, добровільного відшкодування шкоди потерпілим, повне визнання своєї вини та відсутність обставин, які обтяжують покарання, колегія суддів вважає, що обвинуваченому ОСОБА_7 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.190 КК України, з урахуванням ст.69-1 КК України, яке буде відповідати вимогам статей 50,65 КК України, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

З огляду на викладене, апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції в частині призначення ОСОБА_7 покарання скасуванню з ухваленням судом апеляційної інстанції нового вироку.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли за собою скасування оскаржуваного обвинувального вироку, не вбачається.

Разом з цим, колегія суддів, зазначає, що на час ухвалення цього вироку застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 положень ч.5 ст.72 КК України є передчасним, з огляду на наступне.

Так, як вбачається з копії протоколу затримання від 31 липня 2024 року, ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження №12022221110001356 було затримано о 01 годині 00 хвилин 31 липня 2024 року при спробі перетину кордону у пункті пропуску «GIURGIULESTI-GALATI» (арк.127-128 т.2).

З відомостей листа прокурора, начальника Відділу правової допомоги та міжнародного співробітництва Генеральної прокуратури Республіки Молдова ОСОБА_32 від 27 лютого 2025 року №12-210/2024-811 вбачається, що ОСОБА_33 тримається під екстрадиційним арештом на території Республіки Молдова з 31 липня 2024 року та на даний час тримається під вартою у Пенітенціарному закладі 13, Кішинеу (арк.129, т.2).

Згідно копії протоколу затримання особи на підставі ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 14 березня 2025 року, ОСОБА_7 було затримано о 13 годині 37 хвилин 14 березня 2025 року на міжнародному пункті пропуску «Старокозаче-Тудора» Одеської області, на підставі ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 березня 2024 року за справою №629/2120/22 в межах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221110001356 від 06 листопада 2022 року щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави (арк.130-131 т.2).

Згідно ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16 березня 2025 року відносно ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, а саме до 24 квітня 2025 року включно. Строк тримання під вартою ОСОБА_7 рахується з моменту його фактичного затримання 14 березня 2025 року (арк.132-134 т.2).

З ухвали Харківського апеляційного суду від 30 квітня 2025 року вбачається, що ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22 квітня 2025 року - скасовано в частині невизначення застави як альтернативного запобіжного заходу та в цій частині постановлено нову ухвалу, якою визначено суму застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 гривень (арк.244-247 т.1)

З відомостей копії квитанції до платіжної інструкції №49888408 від 01 травня 2025 року вбачається, що за обвинуваченого ОСОБА_7 була внесена застава у сумі 60560 гривень (арк.115 т.2).

Разом з тим, у матеріалах судового провадження відсутні достеменні відомості про дату звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 з-під варти, у зв`язку із внесенням застави, визначеної ухвалою Харківського апеляційного суду від 30 квітня 2025 року.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_7 , що він не позбавлений процесуальної можливості звернутися до суду першої інстанції, в порядку ст.ст.537-539 КПК України, для вирішення питання щодо зарахування строку попереднього ув`язнення до строку покарання, яке належить йому відбувати за цим вироком.

Поряд із цим, належить врахувати, що, відповідно до вимог ч.15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку, суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 413, 414, 418, 420 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 – задовольнити.

Вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16 квітня 2026 року стосовно ОСОБА_7 в частині призначеного покарання - скасувати та ухвалити в цій частині новий вирок.

Призначити ОСОБА_7 із застосуванням ст.69-1 КК України покарання за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з дня його фактичного затримання в порядку звернення вироку до виконання.

В решті вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16 квітня 2026 року стосовно ОСОБА_7 залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Головуючий –

Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua