Постанова від 10 листопада 2026 р. у справі №175/6902/24 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визнання фізичної особи недієздатною

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №175/6902/24

Суддя: Свистунова О. В.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8667/26 Справа № 175/6902/24 Суддя у 1-й інстанції - Білоусова О. М. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого – Свистунової О.В.,

суддів: Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю.,

за участю секретаря – Піменової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2026 року

у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання особи недієздатною та встановлення над нею опіки ,–

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з заявою про визнання особи недієздатною та встановлення над нею опіки.

Заява мотивована тим, що він здійснює догляд та опікується своєю сестрою – ОСОБА_2 , оскільки остання внаслідок захворювання, перебуває у безпорадному стані, не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, вона потребує постійного стороннього догляду та нагляду, тобто опіки.

У зв?язку з чим, просив суд визнати недієздатною його сестру - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є особою з інвалідністю першої групи по психічному захворюванню з дитинства, та призначити себе її опікуном.

Рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2026 року заяву задоволено частково.

Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , недієздатною.

До вирішення питання про призначення опікуна в порядку, визначеному законодавством, покладено обов`язки опікуна над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на орган опіки та піклування Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області.

Визначено строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною - два роки з дня набрання рішенням законної сили.

В частині призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовлено.

Роз`яснено заявнику, що клопотання про продовження строку дії рішення подається в порядку, передбаченому ч. 7 ст. 300 ЦПК України.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2026 року в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 скасувати. Постановити нове рішення, яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призначити опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга обґрунтовувалась тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значне значення для справи та зроблено висновки, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Учасники справи не скористалися своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідками про отримання документів в Електронному суді.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За змістом ч. 1 ст. 295 ЦПК України заява про визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі, - за місцезнаходженням цього закладу.

Згідно ч. 3 ст. 296 ЦПК України заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 12.02.1981 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис №291. Батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 18.04.1985 року, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис №854. Батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , зареєстрованого Управлінням реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис №605.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , зареєстрованого Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , актовий запис №306.

Відповідно до висновку експерта №28-ц за результатами судово-психіатричної експертизи від 03.02.2026 року, ОСОБА_2 виявляє хронічний стійкий психічний розлад у формі важкої розумової відсталості. За своїм психічним станом в даний час не може розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Згідно ч. 1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 40 ЦК України).

Тлумачення зазначених норм права дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.

У постанові Верховного Суду від 17 травня 2021 року у справі № 636/398/19 (провадження № 61-5685св20) зазначено, що за положеннями частини першої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Зміст цієї норми слід тлумачити таким чином, що суд має право, але не зобов`язаний визнати фізичну особу недієздатною. Частиною другою статті 39 ЦК України передбачено, що порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України. Відповідно до статті 239 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. Метою проведення судово-психіатричної експертизи є з`ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними.

Стаття 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначає презумпцію психічного здоров`я. Кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 110 ЦПК України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що сукупність наявних у матеріалах справи доказів є достатньою для встановлення факту нездатності ОСОБА_2 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а відтак — для визнання її недієздатною.

Відмовляючи в задоволенні вимоги про призначення опікуна, суд першої інстанції виходив із відсутності передбачених законом підстав для призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_2 . При цьому суд також урахував дію в Україні воєнного стану та можливість використання призначення опікуном як способу уникнення мобілізації до військової служби, у зв`язку з чим дійшов висновку про недоцільність призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 .

Проте, колегія не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Згідно з частинами першою-третьою статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.

Статтею 55 ЦК України передбачено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (ст. 60 ЦК України).

Опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника (ст. 62 ЦК України).

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Частиною першою статті 300 ЦПК України передбачено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Виходячи з аналізу частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України, обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має як найкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Відмовляючи в задоволенні вимоги про призначення опікуном ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , суд першої інстанції також виходив із тих обставин, що у них ще є молодша сестра.

Як убачається з подання виконавчого комітету Краматорської міської ради від 9.06.2026 року № 01.0101-46_725.pdf, орган опіки та піклування вважає доцільним призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 . Так, Опікунською радою з питань захисту прав повнолітніх осіб, які за станом здоров”я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов”язки розглянувши заяву ОСОБА_1 щодо можливості призначення його опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , вивчивши матеріали справи, акти обстеження житлово-побутових умов та додатково витребувані докази зробила висновок про можливість призначення саме ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_2 , про що і просило у своєму поданні (а.с.82).

Тобто, оскільки під час розгляду справи заявником було повідомлено про наявність у нього ще однієї сестри, і дане питання досліджувалось компетентним органом, відповідно, судом апеляційної інстанції також з`ясовано обставини щодо можливості здійснення даною особою опіки над недієздатною.

Так, на підтвердження неможливості виконання сестрою ОСОБА_5 обов`язків опікуна недієздатної ОСОБА_2 заявником до суду апеляційної інстанції надано відповідні докази, які свідчать про її тривале проживання та перебування на території Республіки Польща.

Так, на підтвердження зазначеного заявник надав заяву ОСОБА_5 , у якій остання повідомила, що протягом тривалого часу постійно проживає на території Республіки Польща та підтримує кандидатуру ОСОБА_1 для призначення його опікуном над ОСОБА_2 підтвердила, що після смерті їх матері, саме ОСОБА_1 здійснює фактичний догляд за сестрою, який і проживає разом з нею.

Крім того, до заяви долучено копію закордонного паспорта ОСОБА_1 , з якого вбачається наявність у неї робочої візи до Республіки Польща з 24.11.2020 року, а також договір виконання замовлення від 15 червня 2026 року, відповідно до якого виконання робіт передбачено на території цієї держави у строк до 21 грудня 2026 року.

Отже, надані документи підтверджують доводи заявника про тривале перебування їх сестри за межами України та обставини, які перешкоджають їй особисто здійснювати опіку над недієздатною ОСОБА_2 .

Також, органом опіки та піклування зроблено позитивний висновок щодо доцільності призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_2 , оскільки кандидат має родинні зв”язки, позитивні моральні якості, належні житлово-побутові умови, та фактично здійснює догляд за підопічною. Встановлено, що членами сім”ї ОСОБА_1 , який проживає разом з дружиною, забезпечується взаємозамінність та постійний нагляд за недієздатною особою, вона не залишається без сторонньої уваги, забезпечена окремим житлом, необхідним медичним доглядом, харчуванням та побутовими умовами, що відповідають її потребам, як особи з інвалідністю 1 групи з дитинства. Між братом та сествою встановлені сталі приязні стосунки, вона позитивно реагує на брата та спияє його як особу, який забезпечує їй безпеку.

Крім того, заявником надано витяг із застосунку «Резерв+», відповідно до якого ОСОБА_1 має оформлену відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до завершення мобілізації.

Наведені обставини спростовують висновок суду першої інстанції про можливе використання призначення ОСОБА_1 опікуном як способу уникнення мобілізації, оскільки наданий заявником витяг із застосунку «Резерв+» підтверджує, що останній уже має оформлену відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до її завершення. Отже, припущення суду першої інстанції про можливість отримання ОСОБА_1 переваг у вигляді відстрочки внаслідок призначення його опікуном не ґрунтується на встановлених обставинах справи та не може бути самостійною підставою для відмови у призначенні його опікуном.

Наданими заявником доказами підтверджено обставини, які свідчать про неможливість здійснення опіки іншими близькими родичами недієздатної, зокрема її сестрою, яка тривалий час постійно проживає на території Республіки Польща. Водночас матеріали справи не містять обґрунтованих підстав вважати, що призначення ОСОБА_1 опікуном має на меті уникнення ним мобілізації, а відповідні припущення суду першої інстанції спростовуються наданими відомостями про наявність у нього відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Ураховуючи, що визнання особи недієздатною зумовлює необхідність встановлення над нею опіки, а також беручи до уваги надані докази та відсутність установлених законом перешкод для призначення ОСОБА_1 опікуном, колегія суддів вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У даній конкретній справі колегія суддів ураховує роз”яснення Верховного Суду щодо недопущення зловживань правами з метою ухилення від мобілізації під час дії воєнного стану. Враховує інтереси хворої ОСОБА_2 , яка перебуває у безпорадному стані й потребує постійного піклування, що є першочерговим. А передача недієздатної особи до державного інтернату (психіатричного типу), яка все життя прожила вдома, з її рідними, за наявності рідного брата, який і на теперішній час проживає разом з нею, доглядає за нею та матеріально утримує та виявляє щире бажання та має матеріальну й житлову можливість і надалі її доглядати та утримувати, призведе до погіршення її психоемоційного стану.

Таким чином, колегія суддів вважає, що призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_2 повністю відповідає якнайкращім інтересам підопічної.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, колегія дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, скасування рішення в частині відмови у призначенні опікуна з ухваленням у цій частині нового судового рішення про задоволення заяви та призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

В іншій частині рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2026 року не оскаржувалось, а тому не переглядається судом апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 259, 268, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2026 року в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 – скасувати.

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 11 листопада 2026 року.

Повний текст судового рішення складено 12 листопада 2026 року.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: М.М. Пищида

І.Ю. Ткаченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua