Суд: Ковпаківський районний суд м. Суми
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №592/14905/26
Суддя: Катрич О. М.
Справа №592/14905/26
Провадження №2/592/4260/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого судді – Катрич О.М.
за участю секретаря судового засідання – Дядечко Г.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, який мотивує тим, що вона є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьком дитини, згідно вказаного свідоцтва є ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 дитині виповнилося 18 років, у зв`язку з чим стягнення аліментів, які здійснювалися раніше за рішенням суду, припинено. На даний час наш повнолітній син Єгop навчається в Сумському державному університеті, на 1 курсі Навчально-наукового інституту права за спеціальністю «Правоохоронна діяльність», денна форма навчання, контракт. Орієнтований строк закінчення навчання червень 2029 року. Оскільки син навчається за денною формою, він не має змоги працювати та забезпечувати себе самостійно, а тому потребує фінансової допомоги для навчання, одягу, харчування та проїзду до місця навчання. Син проживає разом з нею, перебуває на її утриманні та веде з нею спільне господарство. Вона самостійно надає дитині матеріальну допомогу в міру своїх фінансових можливостей, проте її доходів недостатньо для повного забезпечення потреб студента. Відповідач є працездатною особою, має регулярний дохід, інших осіб на утриманні не має, а тому фінансово спроможний надати матеріальну допомогу на утримання сина. Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період його навчання у розмірі 1/4 частини доходу від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі цієї позовної заяви і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною 23 років.
Позивач ОСОБА_1 надала суду клопотання в якому просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзиву на позов не подав.
Суд, у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають спільного повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
Як вбачається із копії довідки № 123 від 01.09.2026 року, виданої Сумським державним університетом, ОСОБА_3 є здобувачем освітнього ступеня 1 курсу Навчально – наукового інституту права денної форми здобуття освіти Сумського державного університету. Навчається за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб. Термін навчання з 01.09.2026 по 30.06.2029. Наказ про зарахування №0668-ІІІ від 12.08.2026 (а.с.9).
Крім того, позивачем надано суду договір про навчання у Сумському державному університеті; договір про надання платної освітньої послуги з підготовки фахівців з вищою освітою за денною формою навчання між Сумським державним університетом та фізичною (юридичною особою) від 12.08.2026; довідку про доходи ОСОБА_3 ; довідку про доходи ОСОБА_1 .
За правилами частини 1 статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
У статті 182 СК України визначено обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів (пункт 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»): 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Сімейний кодекс України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків.
Відповідно до закону брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі №748/2340/17 зроблено висновок по застосуванню статті 199 СК України, який полягає в тому, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Звертаючись до суду позивачка зазначила, що їх спільний з відповідачем син ОСОБА_3 який продовжує навчання, потребує матеріальної допомоги, посилаючись, зокрема, на витрати, пов`язані з навчанням, харчуванням, проїздом в транспортні, а тому просила стягнути з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до закінчення ним навчання.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 є студентом 1 курсу Навчально – наукового інституту права денної форми здобуття освіти Сумського державного університету. Термін навчання з 01.09.2026 по 30.06.2029.
Отже, повнолітній син сторін навчається на денній формі навчання, у зв`язку з чим є необхідність у придбанні підручників, канцелярського приладдя, витрат на проїзд з місця проживання до навчального закладу.
З урахуванням вищезазначених обставин та враховуючи те, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання ним коштів, необхідних для його життєдіяльності, оскільки на період навчання він не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та необхідність стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 02.09.2026 до закінчення навчання, але не більш ніж до досягнення ним 23 років, за умови, що він буде продовжувати навчання. У свою чергу, відповідач доводи позивачки не спростував належними доказами.
Вимога про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів у розмірі не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку задоволенню не підлягає, оскільки до відносин між батьками і повнолітнім сином щодо надання йому утримання не застосовуються положення статті 182 СК України щодо мінімального гарантованого розміру аліментів на дитину, про що також зазначено у статті 201 СК України.
На підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн., так як позивачка звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів.
Керуючись ст.ст. 13, 76, 141, 263, 265, 279, 280 ЦПК України, суд –
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання – задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частки з всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на період його навчання, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , але не більше ніж до досягнення двадцяти трьох років, за умови, що він буде продовжувати навчання, починаючи стягнення з 02 вересня 2026 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ольга КАТРИЧ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua