Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: визначення митної вартості товару
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №380/9829/26
Суддя: Крутько Олена Василівна
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2026 рокусправа № 380/9829/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Крутько О.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОАРМАТУРА» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОАРМАТУРА» (далі позивач, ТОВ «ТЕПЛОАРМАТУРА») звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (далі відповідач), у якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 24.04.2026 № UA209000/2026/000655/2; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.04.2026 № UA209170/2026/000500; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 23.04.2026 № UA209000/2026/000646/2; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.04.2026 № UA209170/2026/000493; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 24.04.2026 № UA209000/2026/000657/2; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.04.2026 № UA209170/2026/000502.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом декларант подав відповідачу документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі МК України), які містять усі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та щодо складових митної вартості. Оскаржувані рішення не містять обґрунтованих посилань на наявність у поданих документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність відомостей, які б надавали митному органу право витребувати додаткові документи відповідно до частин третьої та четвертої статті 53 МК України. Позивач звертає увагу, що поставка за контрактом від 04.03.2024 № 04-03/24-ТА є єдиною зовнішньоекономічною операцією за загальним інвойсом № UKR25116 від 02.02.2026 на суму 56 613,64 доларів США, яку з огляду на особливості логістики розподілено на чотири контейнери; вартість товару повністю оплачена двома банківськими переказами, а загальна вартість товару за експортними деклараціями країни відправлення відповідає вартості за інвойсами. Четверту партію цієї ж поставки (рахунок-фактура № UKR25116/1/2) відповідач оформив за митною декларацією № 26UA209170037588U9 за заявленою митною вартістю, без коригування, на підставі аналогічного пакета документів.
Позивач вважає, що зауваження митного органу щодо відсутності підпису покупця на інвойсах, печатки на коносаментах, підпису та/або штампа відправника у графі 22 CMR, а також щодо неподання документа, номер якого зазначено в експортних деклараціях, мають формальний характер і не впливають на числові значення складових митної вартості. Витрати на транспортування підтверджені рахунками експедитора, довідками про транспортні витрати та договорами перевезення, а рахунків за посередницькі (брокерські) послуги за межами України не існує, про що декларант письмово повідомив митний орган. Крім того, позивач стверджує, що в рішеннях про коригування не наведено жодних пояснень щодо характеристик товару, взятого за основу, та комерційних умов його поставки, що суперечить вимогам частини другої статті 55 МК України та Правилам заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. Картки відмови в прийнятті митних декларацій позивач вважає протиправними як похідні від протиправних рішень про коригування митної вартості товарів.
Позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, подав відзив на позовну заяву, у якому вказує, що під час митного оформлення товару за митними деклараціями № 26UA209170035704U3, № 26UA209170035050U9 та № 26UA209170035830U8 Львівська митниця встановила невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом, а саме: інвойси підписані лише продавцем і не містять підпису та печатки покупця; з рахунків на оплату транспортно-експедиційних послуг не вбачається понесення витрат на брокерські послуги за межами території України щодо оформлення транзитної декларації Т1; платіжні інструкції в іноземній валюті не містять підпису відповідальної особи платника; коносаменти не містять печатки; у графі 22 CMR відсутній підпис та/або штамп відправника; документ, номер якого зазначено в експортних деклараціях країни відправлення, до митного оформлення не подано. На вимогу митного органу декларант додаткових документів не надав. Відповідач також зазначає, що платіжні інструкції на підтвердження оплати послуг перевізника та акти наданих послуг, долучені до позовної заяви, під час митного оформлення не подавалися, а правомірність рішення суб`єкта владних повноважень оцінюється на момент його прийняття.
Відповідач стверджує, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач подав відповідь на відзив, у якій підтримав позовні вимоги та додатково зазначив, що митна декларація № 100060/2026/304628 від 14.02.2026, яку відповідач використав як джерело інформації для коригування, оформлена за резервним методом (код методу « 6»), стосується товару інших розмірів, іншої ваги та іншого виду транспорту (контейнер на залізничному вагоні), а декларацію митної вартості до неї відповідач не надав, тому ця декларація не може бути належною основою для визначення митної вартості товару позивача.
Суд дослідив матеріали справи, оцінив докази, які мають значення для справи, та встановив такі обставини.
Між ТОВ «ТЕПЛОАРМАТУРА» (покупець) та компанією HEBEI MINHAI PIPE FITTING CO., LTD. (Китайська Народна Республіка, продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт від 04.03.2024 № 04-03/24-ТА. Відповідно до пункту 2.1 контракту ціни, асортимент та кількість товару погоджуються сторонами у попередніх рахунках та зазначаються в рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною контракту.
На виконання контракту продавець виставив рахунок-проформу № UKR25116 від 06.11.2025 та рахунок-фактуру (інвойс) № UKR25116 від 02.02.2026 на загальну суму 56 613,64 доларів США на умовах поставки FOB Xingang (CN). Товар відвантажено чотирма партіями за рахунками-фактурами № UKR25116/1/1 на суму 16 719,16 доларів США, № UKR25116/2/1 на суму 11 693,43 доларів США, № UKR25116/2/2 на суму 12 611,14 доларів США та № UKR25116/1/2 на суму 15 589,91 доларів США (проміжні рахунки-фактури № UKR25116/1 та № UKR25116/2 від 02.02.2026), загальна сума яких становить 56 613,64 доларів США. Морське перевезення товару здійснювалося за коносаментами від 10.02.2026 № SZSE26012713 (партії за рахунками-фактурами № UKR25116/1/1 та № UKR25116/1/2) та № SZSE26012703 (партії за рахунками-фактурами № UKR25116/2/1 та № UKR25116/2/2).
Вартість товару позивач оплатив двома банківськими переказами від 07.01.2026 на суму 16 984,09 доларів США та від 19.03.2026 на суму 39 629,55 доларів США, загальна сума яких (56 613,64 доларів США) відповідає вартості товару за загальним інвойсом № UKR25116 від 02.02.2026. Відповідно до експортних митних декларацій країни відправлення від 03.02.2026 № 021720260000041024 та № 021720260000041023 вартість товару становить 32 309,07 доларів США та 24 304,57 доларів США відповідно, разом – 56 613,64 доларів США.
24.04.2026 з метою митного оформлення у митному режимі імпорту товару «фітинги для труб для зварювання встик, з найбільшим зовнішнім діаметром не більше як 609,6 мм», торговельна марка MINHAI, виробник HEBEI MINHAI PIPE FITTING CO., LTD., країна виробництва CN (партія за рахунком-фактурою № UKR25116/1/1), декларант позивача подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 26UA209170035704U3, у якій визначив митну вартість товару за основним методом – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Фактурна вартість товару становила 16 719,16 доларів США, заявлена митна вартість з урахуванням витрат на транспортування – 21 840,45 доларів США.
Для підтвердження заявленої митної вартості декларант подав документи, перелік яких наведено у графі 44 митної декларації, зокрема: зовнішньоекономічний контракт від 04.03.2024 № 04-03/24-ТА; рахунок-проформу № UKR25116 від 06.11.2025; рахунки-фактури № UKR25116, № UKR25116/1, № UKR25116/1/1 від 02.02.2026; пакувальний лист № UKR25116/1/1 від 02.02.2026; коносамент № SZSE26012713 від 10.02.2026; автотранспортну накладну CMR № 0714 від 17.04.2026; банківські платіжні документи (SWIFT) від 07.01.2026 та від 19.03.2026; комерційну пропозицію, прейскурант (прайс-лист) та розрахунок ціни (калькуляцію) від 05.11.2025; висновок ДП «Держзовнішінформ» про вартісні характеристики товару; договір транспортно-експедиторського обслуговування від 09.05.2022 № 223/ФСР; договір перевезення вантажів автомобільним транспортом від 17.04.2026 № 17042026; рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 22.04.2026 № 379; довідку про транспортні витрати від 22.04.2026 № 22/04/2026; заявку від 02.02.2026 № 195/1; експортну митну декларацію країни відправлення від 03.02.2026 № 021720260000041024.
Митний орган направив декларанту вимогу про надання додаткових документів. Листом від 24.04.2026 № 24/04-2 декларант повідомив, що документи згідно з графою 44 митної декларації вже подані, рахунки про сплату комісійних та посередницьких послуг відсутні і такі послуги не оплачувалися, страхування не здійснювалося, інших додаткових документів декларант не має.
24.04.2026 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2026/000655/2, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом (стаття 64 МК України) до 51 670,39 доларів США (3,09 доларів США/кг), а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.04.2026 № UA209170/2026/000500.
23.04.2026 з метою митного оформлення у митному режимі імпорту такого ж товару (партія за рахунком-фактурою № UKR25116/2/1) декларант позивача подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 26UA209170035050U9, у якій визначив митну вартість товару за основним методом. Фактурна вартість товару становила 11 693,43 доларів США, заявлена митна вартість з урахуванням витрат на транспортування – 16 003,24 доларів США.
Для підтвердження заявленої митної вартості декларант подав, зокрема: зовнішньоекономічний контракт від 04.03.2024 № 04-03/24-ТА; рахунок-проформу № UKR25116 від 06.11.2025; рахунки-фактури № UKR25116, № UKR25116/2, № UKR25116/2/1 від 02.02.2026; пакувальний лист № UKR25116/2/1 від 02.02.2026; коносамент № SZSE26012703 від 10.02.2026; автотранспортну накладну CMR № 0854 від 17.04.2026; банківські платіжні документи (SWIFT) від 07.01.2026 та від 19.03.2026; комерційну пропозицію, прейскурант (прайс-лист) та розрахунок ціни (калькуляцію) від 05.11.2025; висновок ДП «Держзовнішінформ» про вартісні характеристики товару; договір транспортно-експедиторського обслуговування від 09.05.2022 № 223/ФСР; договір перевезення вантажів автомобільним транспортом від 23.03.2021 № 23032021; рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 20.04.2026 № 355; довідку про транспортні витрати від 20.04.2026 № 20/04/2026; заявку від 02.02.2026 № 194; експортну митну декларацію країни відправлення від 03.02.2026 № 021720260000041023.
На вимогу митного органу про надання додаткових документів декларант листом від 23.04.2026 № 23/04-1 повідомив, що документи згідно з графою 44 митної декларації вже подані, рахунки про сплату комісійних та посередницьких послуг відсутні і такі послуги не оплачувалися, страхові платежі не здійснювалися, інших додаткових документів декларант не має.
23.04.2026 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2026/000646/2, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом до 45 707,43 доларів США (3,09 доларів США/кг), а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.04.2026 № UA209170/2026/000493.
24.04.2026 з метою митного оформлення у митному режимі імпорту такого ж товару (партія за рахунком-фактурою № UKR25116/2/2) декларант позивача подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 26UA209170035830U8, у якій визначив митну вартість товару за основним методом. Фактурна вартість товару становила 12 611,14 доларів США, заявлена митна вартість з урахуванням витрат на транспортування – 16 938,36 доларів США.
Для підтвердження заявленої митної вартості декларант подав, зокрема: зовнішньоекономічний контракт від 04.03.2024 № 04-03/24-ТА; рахунок-проформу № UKR25116 від 06.11.2025; рахунки-фактури № UKR25116, № UKR25116/2, № UKR25116/2/2 від 02.02.2026; пакувальний лист № UKR25116/2/2 від 02.02.2026; коносамент № SZSE26012703 від 10.02.2026; автотранспортну накладну CMR № 5963 від 17.04.2026; банківські платіжні документи (SWIFT) від 07.01.2026 та від 19.03.2026; комерційну пропозицію, прейскурант (прайс-лист) та розрахунок ціни (калькуляцію) від 05.11.2025; висновок ДП «Держзовнішінформ» про вартісні характеристики товару; договір транспортно-експедиторського обслуговування від 09.05.2022 № 223/ФСР; договір перевезення вантажів автомобільним транспортом від 26.09.2022 № 26092022; рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 22.04.2026 № 373; довідку про транспортні витрати від 22.04.2026 № 22/04/2026; заявку від 02.02.2026 № 194/1; експортну митну декларацію країни відправлення від 03.02.2026 № 021720260000041023.
На вимогу митного органу про надання додаткових документів декларант листом від 24.04.2026 № 24/04-3 надав пояснення, аналогічні наведеним вище.
24.04.2026 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2026/000657/2, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом до 52 756,84 доларів США (3,09 доларів США/кг), а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.04.2026 № UA209170/2026/000502.
У графі 33 кожного з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості відповідач навів однакові за змістом підстави їх прийняття (з різницею лише в реквізитах документів відповідної партії товару):
«… Відповідно до п 2.1 Контракту від 04.03.2024 за №04-03/24-TA ціни, асортимент та кількість товару погоджуються сторонами у попередніх рахунках та зазначаються у рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною цього Контракту. … Надані до митного оформлення комерційні рахунки (інвойси) … підписані лише стороною Продавця та не містять підпису та печатки Покупця. За даних обставин такі інвойси не вважаються підписаними, а відтак такими що узгоджують кількість, вартість та ціну товару … а відтак не є документом, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- для підтвердження транспортних витрат, декларантом надано рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг … виставлений на підставі договору №223/ФСР від 09.05.2022. … Із даного рахунку не вбачається понесення додаткових витрат на надання брокерських послуг за межами території України щодо обов`язкового оформлення транзитної декларації Т1 по території Євросоюзу. Також не надано іншого документу який містить числові значення необхідні для розрахунку таких витрат у повному обсязі.
- … У якості банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, декларантом надано копії платіжних інструкцій в іноземній валюті або банківських металах від 07.01.2026 року №б/н, від 19.03.2026 року №б/н, які не можуть бути взяті до уваги, оскільки: не містять обов`язкових реквізитів, визначених Положенням № 216, зокрема підпису(ів) (власноручного(их)/електронного(их)) відповідальної(их) особи(іб) платника …;
- … Поданий до митного оформлення коносамент … не містить печатки. Таким чином декларантом до митного оформлення не надано належним чином оформленого транспортного (перевізного) документа, на підставі якого здійснювався морський фрахт.
- … В CMR … у гр. 22 відсутній штамп та/або підпис відправника.
- в митній декларації країни експорту від 03.02.2026 … в графі «номер накладної (дорожнього листа)» наявний номер документу 177KFAFAXVEN0688 (177KFAFAXVEN0689), який до митного оформлення не подано. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. …
На вимогу митного органу декларантом не надано додаткових документів. … Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). … Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №100060/2026/304628 від 14.02.2026, де митна вартість товару зі схожими характеристиками (фітинги для зварювання встик…) становила 3,09 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі».
На виконання вимог рішень про коригування позивач подав нові митні декларації № 26UA209170035823U0 від 24.04.2026, № 26UA209170035324U3 від 23.04.2026 та № 26UA209170035922U9 від 24.04.2026, за якими товар випущено у вільний обіг за митною вартістю, визначеною митним органом, зі сплатою додаткових митних платежів у сумі 340 798,52 грн, 338 945,48 грн та 409 215,84 грн відповідно.
Позивач не погодився з рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови і звернувся до суду.
При вирішенні спору по суті заявлених позовних вимог суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України 1. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 55 МК України).
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Відповідно до частини другої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, з яких митна вартість товарів, заявлена декларантом, не може бути визнана, обґрунтування вибору методу визначення митної вартості та обґрунтування числового значення митної вартості, скоригованої митним органом, і фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до статті 64 МК України «Резервний метод» у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Згідно зі статтею 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Згідно з абзацами четвертим та п`ятим пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 Верховний Суд висловив наступну правову позицію: «…Митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Водночас, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598)…
У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу… Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами».
Суд встановив, що для митного оформлення товару позивач подав до Львівської митниці електронні митні декларації № 26UA209170035704U3, № 26UA209170035050U9 та № 26UA209170035830U8, митну вартість товару за якими визначено за першим (основним) методом – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. До митних декларацій додано документи, перелік яких наведено у графі 44 митних декларацій та у картках відмови.
Подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи – зовнішньоекономічний контракт, рахунок-проформа, рахунки-фактури (інвойси), банківські платіжні документи, транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення, – містять відомості про ціну товару, що була фактично сплачена, та про складові митної вартості за основним методом.
Відповідач не погодився із заявленою митною вартістю товару та здійснив її коригування за резервним методом (метод 2ґ, стаття 64 МК України).
При наданні оцінки аргументам відповідача, на яких ґрунтуються оскаржувані рішення про коригування митної вартості суд враховує таке.
Щодо відсутності на інвойсах підпису та печатки покупця суд встановив, що пункт 2.1 контракту передбачає, що ціни, асортимент та кількість товару погоджуються сторонами у попередніх рахунках та зазначаються в рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною контракту. Ця умова не встановлює обов`язку покупця підписувати рахунок-фактуру. Рахунок-фактура (інвойс) є документом, який виставляє продавець, а згоду покупця з його умовами підтверджують дії з виконання контракту, зокрема оплата товару в повному обсязі. Ні статтею 53 МК України, ні іншими нормами митного законодавства не встановлено вимоги щодо обов`язкового підписання інвойсу покупцем.
Подані інвойси містять відомості про продавця, покупця, найменування, кількість, ціну та загальну вартість товару, кореспондуються з рахунком-проформою, пакувальними листами, експортними деклараціями країни відправлення та банківськими платіжними документами. Сума рахунків-фактур за окремими партіями (56 613,64 доларів США) збігається із сумою загального інвойсу № UKR25116 від 02.02.2026, сумою здійснених платежів та загальною вартістю товару за експортними деклараціями країни відправлення.
Отже, відсутність підпису покупця на інвойсах не свідчить про неузгодженість ціни товару та не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості.
Щодо банківських платіжних документів суд зазначає, що до митного оформлення подано банківські документи (SWIFT) від 07.01.2026 на суму 16 984,09 доларів США та від 19.03.2026 на суму 39 629,55 доларів США, якими підтверджено перерахування позивачем продавцю коштів у загальній сумі 56 613,64 доларів США. Відповідач не заперечив сам факт оплати, не навів розбіжностей між сумами платежів та вартістю товару і не висловив сумнівів щодо реальності цих переказів.
Відсутність на копії SWIFT-повідомлення підпису відповідальної особи платника за умови, що такий документ сформований банком і містить усі відомості, необхідні для ідентифікації платежу (платник, отримувач, сума, дата, призначення платежу), не спростовує факту оплати товару та не може бути підставою для висновку про відсутність відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.
Щодо витрат на брокерські послуги за межами території України суд зазначає, що товар поставлено на умовах FOB Xingang, витрати на транспортування товару до митного кордону України декларант включив до митної вартості, а їх розмір підтвердив рахунками на оплату транспортно-експедиційних послуг № 379 від 22.04.2026, № 355 від 20.04.2026 та № 373 від 22.04.2026, довідками про транспортні витрати, договором транспортно-експедиторського обслуговування від 09.05.2022 № 223/ФСР та договорами перевезення.
Відповідач не навів жодного доказу того, що позивач поніс додаткові витрати на брокерські послуги, які не включено до митної вартості, а у відповідях на вимогу митного органу декларант повідомив, що посередницькі послуги не оплачувалися. Висновок митного органу про неповноту транспортних витрат ґрунтується на припущенні, що суперечить вимозі про обґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень.
Щодо відсутності печатки на коносаментах та підпису (штампа) відправника у графі 22 CMR суд зазначає, що зазначені документи складає перевізник, а не декларант. Відповідно до статті 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (CMR) вантажна накладна підтверджує укладення договору перевезення, а відсутність або неправильність накладної не впливає на існування або дійсність договору перевезення.
Відповідач не виявив розбіжностей у відомостях про відправника, одержувача, найменування, кількість та вагу товару, номери контейнерів, які б ставили під сумнів реальність перевезення чи його вартість.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20.06.2023 у справі № 380/1221/20, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості, а умови міжнародного перевезення товарів не стосуються та безпосередньо не впливають на ціну товару, тому самі по собі недоліки оформлення CMR не можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості.
Суд вважає, що цей висновок застосовний і до коносаментів, складених морським перевізником.
Суд також враховує, що четверту партію товару в межах тієї ж поставки (рахунок-фактура № UKR25116/1/2), яка перевозилася за тим самим коносаментом № SZSE26012713 від 10.02.2026, відповідач оформив за митною декларацією № 26UA209170037588U9 за заявленою декларантом митною вартістю. Відповідач цієї обставини не спростував і не пояснив, чому той самий пакет документів визнано достатнім для однієї партії товару та недостатнім – для інших.
Суд також зазначає, що у вимогах про надання додаткових документів відповідач витребував, зокрема, зовнішньоекономічний контракт, банківські платіжні документи, транспортні документи, прейскуранти (прайс-листи), копію митної декларації країни відправлення та висновок про вартісні характеристики товару, тобто документи, які декларант уже подав до митного оформлення разом з митними деклараціями. Декларант у встановлений спосіб відповів на вимоги та повідомив про відсутність інших документів. За таких обставин ненадання додаткових документів не є підставою для висновку про неможливість визначення митної вартості за основним методом, оскільки подані документи у своїй сукупності є достатніми, а відповідач не довів наявності обґрунтованого сумніву в достовірності заявлених відомостей.
Щодо обґрунтування числового значення скоригованої митної вартості суд зазначає таке. Відповідач визначив митну вартість товару за резервним методом на рівні 3,09 доларів США/кг з посиланням на митну декларацію № 100060/2026/304628 від 14.02.2026. Водночас у рішеннях не зазначено характеристик товару, оформленого за цією декларацією, його виробника, розмірів, комерційних умов поставки, виду транспорту, а також не наведено пояснень щодо порівняння цього товару з оцінюваним товаром. Із копії митної декларації № 100060/2026/304628, наданої відповідачем, вбачається, що митну вартість товару за нею визначено за резервним методом (код « 6» у графі 43), товар перевозився контейнером на залізничному вагоні (код « 21» у графах 25, 26), тоді як товар позивача – контейнером на вантажному автомобілі (код « 31»), а розміри фітингів не співпадають.
Відповідач не пояснив, з яких причин не застосовано другорядні методи за ціною договору щодо ідентичних або подібних (аналогічних) товарів за наявності у нього інформації про товар зі схожими характеристиками.
Зазначене свідчить про недотримання відповідачем вимог частини другої статті 55 МК України та пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598.
Документи, подані позивачем разом з позовною заявою не є підставою для висновків суду у цій справі.
Отже, позивач подав для митного оформлення товару повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідач не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надав доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідач не довів.
Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідач необґрунтовано прийняв рішення про коригування митної вартості товарів. Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивач зазначив не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, вніс недостовірні або неточні відомості, або що у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки чи не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування карток відмови суд зазначає, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.04.2026 № UA209170/2026/000500, від 23.04.2026 № UA209170/2026/000493 та від 24.04.2026 № UA209170/2026/000502 відповідач прийняв з підстав незгоди із заявленою митною вартістю товару та у зв`язку з прийняттям рішень про коригування митної вартості. Оскільки рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, картки відмови, які є похідними від них, також підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Під час перевірки оскаржуваних рішень на відповідність критеріям, наведеним у частині другій статті 2 КАС України, суд дійшов висновку, що при їх прийнятті суб`єкт владних повноважень діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
За наведених обставин позовні вимоги належить задовольнити повністю.
Відповідно до вимог частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір у сумі 21 054,73 грн, який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, відповідно до статей 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241– 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 24.04.2026 № UA209000/2026/000655/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.04.2026 № UA209170/2026/000500.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 23.04.2026 № UA209000/2026/000646/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.04.2026 № UA209170/2026/000493.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 24.04.2026 № UA209000/2026/000657/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.04.2026 № UA209170/2026/000502.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОАРМАТУРА» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 16-А, код ЄДРПОУ 44721189) судовий збір у сумі 21 054 (двадцять одна тисяча п`ятдесят чотири) грн 73 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяКрутько Олена Василівна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua