Суд: Київський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: валютного регулювання і валютного контролю, з них
Дата: 12 листопада 2026 р.
Справа: №320/38240/25
Суддя: Скрипка І.М.
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2026 року Київ справа №320/38240/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1 , платник податків) звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (ГУ ДПС у м. Києві, контролюючий орган, податковий орган).
Просив суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.04.2025 № 03688724024.
У зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 22.08.2025 позов залишив без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.
На виконання вимог ухвали позивач усунув недоліки у строк та у спосіб, що визначені в ній.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що висновки податкового органу за наслідком проведеної перевірки щодо порушення податкового законодавства є необґрунтованими та помилковими, оскільки нормами підпункту 1 пункту 22 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5 (Положення №5), передбачено, що граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу 11 цього Положення, не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів, сума якої є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 №361-IX (Закон №361-IX), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій. При цьому, виходячи із аналізу статті 20 вказаного Закону, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми (тобто менша або не дорівнює 400 тисяч грн) і загальна сума операції підлягає валютному нагляду у разі порушення граничних строків розрахунків за умови відсутності ознак дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій, пеня на суму заборгованості не нараховується. У той же час, на думку позивача, операції здійснені між ним та іноземною компанією за контрактом, не містять одночасної сукупності всіх ознак дроблення операції з експорту товару та ознак дроблення валютної операції, а відтак відповідачем безпідставно нарахована пеня за порушення граничних строків розрахунків.
Позивач вважає, що єдиною операцією за Контрактом, яка підлягала валютному нагляду в частині дотримання граничних строків розрахунків, була оплата товарів згідно платіжної інструкції від 01.03.2023 на суму 14 000 доларів США, за якою товар було поставлено 20.09.2023 частково на суму 5861,60 доларів США, після чого утворився залишок на суму 8138,40 доларів США, який не підлягає валютному нагляду в частині дотримання граничних строків розрахунків, про що відповідача повідомлялося в листі «Щодо запиту про надання інформації та її документального підтвердження» від 22.01.2025. Однак, відповідачем здійснено розрахунок пені, який не відповідає вимогам чинного законодавства.
Ухвалою суду від 28.10.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 27.11.2025 о 10:30.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначає, що доводи про встановлення під час перевірки порушень є обґрунтованими, а прийняте контролюючим органом оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним. Наголошено на помилковості аргументів позивача.
Відповідач вказав, що перевіркою проведених розрахунків у грошовій формі при здійсненні імпортної операції за контрактом купівлі-продажу від 01.11.2021 № 01/11-U/21 (далі Контракт), укладеного позивачем з компанією 3Gen, Inc. (США), встановлено, що на виконання умов Контракту платником податків ОСОБА_1 з поточного валютного рахунку АТ КБ UA873052990000026004005020095 (долар США) згідно із платіжними дорученнями в іноземній валюті (SWIFT платіж) перераховано на банківський рахунок компанії 3Gen, Inc. (США) валютні кошти на загальну суму 36 000,00 доларів США (еквівалент 1 222 743,60 грн на дату списання з валютного рахунку), що також підтверджено резюме за контрактом купівлі-продажу від 01.11.2021 № 01/11-U/21, наданого позивачем. Поставка товару на територію України відбувалася за Контрактом згідно з ВМД від 29.05.2023 №23UA100290792823U5, від 20.09.2023 №23UA10029080751905 з порушенням законодавчо встановлених термінів на 164, 12, 126, 92, 64, 23 дні. У ОСОБА_1 за контрактом купівлі-продажу від 01.11.2021 № 01/11-U/21 з компанією 3Gen, Inc. (США) обліковується дебіторська заборгованість у сумі 8 138,40 доларів США (еквівалент 297 609,89 грн на день виникнення дебіторської заборгованості).
Звернуто увагу на те, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені у пункті 21 Положення № 5 та у пункті 142 Постанови Правління Національного банку України № 18 від 24 лютого 2022 року «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (Постанова № 18), не поширюються на товари і послуги, що підлягають закупівлі відповідно до угод щодо закупівлі, що укладаються Міністерством охорони здоров`я України зі спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі, або угод щодо закупівлі лікарських засобів, медичних виробів, допоміжних засобів та інших товарів медичного призначення і послуг, що укладаються централізованою закупівельною організацією - державним підприємством, засновником якого є Міністерство охорони здоров`я України. Проте, ОСОБА_1 не надано копій угод щодо закупівлі медичних приладів на користь Міністерства охорони здоров`я України до контракту купівлі-продажу від 01.11.2021 № 01/11-U/21 з компанією 3Gen, Inc. (США), та сертифіката Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини переборної сили) щодо унеможливлення виконання умов контракту купівлі продажу від 01.11.2021 № 01/11-U/21 з компанією 3Gen, Inc. (США) в зазначені терміни (16.12.2022 та 17.05.2023) та продовження строків розрахунків за контрактом.
У підготовчому засіданні 10.01.2026 суд протокольною ухвалою постановив закрити підготовче провадження і призначити розгляд справи по суті на 31.03.2026.
31.03.2026 у судове засідання із розгляду справи по суті прибули представники сторін. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, представник відповідача адміністративний позов не визнав, наполягав на відмові у його задоволенні.
Під час судового засідання, з урахуванням думки представників сторін, протокольною ухвалою від 31.03.2026 суд постановив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (Податковий кодекс, ПК України), наказу від 07.02.2025 №945-п, виданого Головним управлінням ДПС у м. Києві, головним державним інспектором відділу позапланових перевірок оподаткування самозайнятих осіб управління податкового аудиту фізичних осіб Овдієнко О.М., проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності платника податків ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 01.11.2021 № 01/11-U/21 з компанією 3Gen, Inc. (США) за період з 01.11.2021 по 18.03.2025.
Повідомлення від 07.02.2025 №428/26-15-24-02-04 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки разом з копією наказу від 07.02.2025 №945-п направлено платнику податків на його податкову адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 19/03/2025 №22687/Ж5/26-15-24-02-04/3245513934 (Акт перевірки), яким встановлено порушення ОСОБА_1 частини третьої статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (Закон №2473-VIII), а саме - несвоєчасно поставлено товар на територію України за контрактом купівлі-продажу від 01.11.2021 № 01/11-U/21 з компанією 3Gen, Inc. (США) з порушенням законодавчо встановлених термінів на 164, 12, 126, 92, 64, 23 днів.
На підставі висновків Акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.04.2025 №03688724024, яким за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД нараховано суму штрафних санкцій 310647,14 грн.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із наступного.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України закріплено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно з підпунктом 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
За змістом підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно із частинами першою, четвертою та шостою статті 11 Закону №2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду. Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.
Частинами першою, другою та третьою статті 13 Закону №2473-VIII закріплено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Згідно приписів частини п`ятої статті 13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Відповідно до частини восьмої статті 13 Закону №2473-VIII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.
За правилами пунктів 21-23 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 (Положення №5), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21розділу II цього Положення:
1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;
2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України, відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон про валюту), винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки.
Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
Згідно пункту 21 Постанови Правління Національного Банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (Постанова № 18), протягом дії воєнного стану інші нормативно-правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечать цій постанові.
У пункті 14-2 Постанови № 18 встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.
Пункт 14-3 Постанови № 18 передбачає, що граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови:
1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;
2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.
У пункті 14-4 Постанови № 18 закріплено, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постановив повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.
Відповідно до підпункту 1 пункту 7 розділу ІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 (Інструкція № 7), банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати 1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів; 2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Як визначено у підпунктах 1, 2 пункту 9 розділу Інструкції № 7, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:
1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);
2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2розділу IV цієї Інструкції.
Вимоги підпункту 1 пункту 9 розділу цієї Інструкції не застосовуються до операцій з експорту, імпорту товарів у разі дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій.
Підпункт 5 пункту 3 розділу І Інструкції № 7 передбачає, що дроблення операції з експорту товару - штучне ділення поставки товару за операцією з експорту товару, що передбачає одночасну наявність таких ознак:
операції з експорту товару здійснюються одним резидентом;
операції, пов`язані між собою одним контрагентом-нерезидентом та договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором);
сума кожної операції з експорту товару є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (незначна сума),
сума операцій з експорту товару за календарний місяць перевищує десятикратний розмір операції на незначну суму.
Частиною першою статті 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-IX (Закон № 361-IX) передбачено, що фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень), за наявності однієї або більше таких ознак:
фінансові операції, якщо хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції має реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі, що здійснює збройну агресію проти України, та/або в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (у тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої держави), або якщо однією із сторін - учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції), або якщо кінцевий бенефіціарний власник учасника фінансової операції - клієнта є громадянином чи має постійне місце проживання в державі, що здійснює збройну агресію проти України;
фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім`ї та/або осіб, пов`язаних з політично значущими особами;
платіжні операції з переказу коштів за кордон (у тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);
фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів);
фінансові операції електронного резидента (е-резидента).
Як слідує із Акта перевірки, у перевіряємому періоді платник податків ОСОБА_1 (Покупець) здійснював купівлю товару згідно укладеного контракту купівлі-продажу від 01.11.2021 № 01/11-U/21 3 компанією 3Gen, Inc. (США) (Продавець).
Перевіркою проведених розрахунків у грошовій формі при здійсненні імпортної операції за контрактом купівлі-продажу від 01.11.2021 № 01/11-0/21 з компанією 3Gen. Inc. (CIA) встановлено, що на виконання умов укладеного контракту платником податків ОСОБА_1 з поточного валютного рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» НОМЕР_1 (долар США) згідно з платіжними інструкціями в іноземній валюті (SWIFT платіж) від 16.12.2021 № (MUR) 2, від 18.11.2022 № (ML/R) 12, від 22.12.2022 № (MUR) 14, від 19.01.2023 № (MUR) 19, від 01.03.2023 № (MUR) 23; платіжні доручення від 16.12.2021 № 2JBKLLC, від 18.11.2022 № 12JBKLMB, від 22.12.2022 № 14JBKLMC, від 19.01.2023 № 19JBKLNI, від 01.03.2023 № 23JBKLN3; на банківський рахунок компанії 3Gen, Inc. (США) перераховано валютні кошти на загальну суму 36 000,00 доларів США (еквівалент 1222 743,60 грн на дату списання з валютного рахунку).
Поставка товару (прилади медичні дерматоскоп для виявлення захворювань раку шкіри DI Dermlite) на територію України за контрактом купівлі-продажу від 01.11.2021 № 01/11-0/21 з компанію 3Gen, Inc. (США) згідно з ВМД від 29.05.2023 №23UA10029079282305, від 20.09.2023 N23UA100290807519U5 здійснені з порушенням законодавчо встановлених термінів на 164, 12, 126, 92, 64, 23 дні:
граничний строк поставки товару 16.12.2022, поставка товару здійснена 29.05.2023 відповідно до ВМД №№23UA10029079282305 на суму 11 115,60 доларів США (еквівалент 406 481,93 грн на день оформлення ВМД);
граничний строк поставки товару 17.05.2023, поставка товару здійснена 20.09.2023 відповідно до ВМД №23UA10029080751905 на суму 16 746,00 доларів США (еквівалент 612 377,78 грн на день оформлення ВМД).
Станом на кінець перевірки у платника податків ОСОБА_1 за контрактом купівлі-продажу від 01.11.2021 № 01/11-0/21 з компанією 3Gen, Inc. (США) обліковується дебіторська заборгованість у сумі 8 138,40 доларів США (еквівалент 297 609,89 грн на день виникнення дебіторської заборгованості).
У свою чергу, позивач зазначає, що на виконання умов контракту ним була проведена оплата товарів частинами, після чого утворився залишок на суму 8138,40 доларів США. Таким чином, після указаної часткової оплати, залишок суми несплаченої за експортовані товари (незавершені розрахунки за операцією) становив 297 609,89 (8138,40 доларів США). Тобто вказана сума досягнула рівня меншого, ніж незначна сума (400 000,00 грн відповідно до статті 20 Закону № 361-IX, що підпадає під визначення «незначний розмір валютної операції».
Визначаючись щодо обґрунтованості таких доводів, суд виходить із наступного.
Як було зазначено вище, 01.11.2021 між ФОП ОСОБА_1 та компанією 3Gen. Inc. (CIA) укладено контракт купівлі-продажу від 01.11.2021 № 01/11-0/21.
Пунктом 12.2 Контракту визначено, що оплата за товари, що постачаються відповідно до цього Договору, здійснюється в доларах США за домовленістю сторін.
Згідно із пунктом 4.4 Контракту датою постачання товару вважається дата прибуття товару до місця постачання та приймання товару Покупцем або його представником.
Відповідно до пункту 17.3 Контракту незалежно від закінчення строку дії Договору або його анулювання, сторони зобов`язані виконати свої зобов`язання за Договором, які виникли до дати припинення/анулювання Договору.
На виконання умов Контракту сторони визначили попередній орієнтовний обсяг та вартість поставки товарів:
- рахунок від 02.11.2021 на суму 10 000 доларів США;
- рахунок від 02.11.2022 на суму 15 000 доларів США;
- рахунок від 23.02.2023 на суму 14000 доларів США.
Покупець здійснив оплати за товари наступними платежами (Swift-перекази):
- платіжна інструкція від 16.12.2021 на суму 10 000 доларів США, що станом на день здійснення фінансової операції становив гривневий еквівалент в розмірі 271 960,00 грн відповідно до офіційного курсу НБУ: 1 долар США = 27,196 грн;
- платіжна інструкція від 18.11.2022 на суму 4 000 доларів США, що станом на день здійснення фінансової операції становив гривневий еквівалент в розмірі 146274,40 грн, відповідно до офіційного курсу НБУ: 1 долар США = 36,5686 грн;
- платіжна інструкція від 22.12.2022 на суму 6 000 доларів США, що станом на день здійснення фінансової операції становив гривневий еквівалент в розмірі 219411,60 грн, відповідно до офіційного курсу НБУ:1 долар США= 36,5686 грн;
- платіжна інструкція від 19.01.2023 на суму 2 000 доларів США, що станом на день здійснення фінансової операцій становив гривневий еквівалент в розмірі 73137,20 грн, відповідно до офіційного курсу НБУ: 1 долар США = 36,5686 грн;
- платіжна інструкція від 01.03.2023 на суму 14 000 доларів США, що станом на день здійснення фінансової операції становив гривневий еквівалент в розмірі 511960,40 грн, відповідно до офіційного курсу НБУ: 1 долар США = 36,5686 грн.
Загалом позивачем на користь іноземної компанії було сплачено 36000,00 доларів США.
Остаточний обсяг та вартість товарів, які були поставлені за Контрактом, визначені сторонами у наступних інвойсах:
- інвойс від 20.04.2023 на суму 11 115,60 доларів США;
- інвойс від 12.09.2023 на суму 16 746,00 доларів США.
Поставка визначеного сторонами обсягу та вартості товарів відбулась та підтверджується наступними документами:
- декларація №23UA10029079282305 від 29.05.2023 на суму 11115,60 доларів США;
- декларація №23UA10029080751906 від 20.09.2023 на суму 16 746,00 доларів США.
Отже, поставка обумовленого Товару відбулася на загальну суму 27861,60 доларів США, а дебіторська заборгованість за Контрактом складає 8138,40 доларів США.
На підтвердження зазначеного, позивачем направлено відповідачу копії первинних документів: зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу від 01.11.2021 №01/11-U/21 з компанією 3Gen, Inc. США, рахунки-фактури, платіжні інструкції в іноземній валюті (SWIFT платіж) від 16.12.2021 № (MUR) 2, від 18.11.2022 N (MUR) 12, від 22.12.2022 № (MUR) 14, від 19.01.2023 № (MUR) 19, від 01.03.2023 № (MUR) 23; платіжні доручення від 16.12.2021 № 2JBKLLC, від 18.11.2022 № 12JBKLMB, від 22.12.2022 № 14JBKLMC, від 19.01.2023 № 19JBKLNI, від 01.03.2023 № 23JBKLN3, резюме за контрактом купівлі-продажу від 01.11.2021 01/11-021 з компанією 3Gen, Inc. (США ), вантажно-митні декларації (далі ВМД) від 29.05.2023 23UA10029079282305, від 20.09.2023 №23UA100290807519U5.
При цьому, в ході розгляду справи позивач підтвердив, що зареєстрований як фізична особа-підприємець в Україні; фірма нерезидент 3Gen, Inc. зареєстрована у США, які є стратегічним союзником України у боротьбі проти російської збройної агресії; всі фінансові операції по зовнішньоекономічному контракту, про який йдеться, здійснюються в безготівковій формі.
У той же час, матеріали справи не містять інформації, що ОСОБА_2 : має реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі, що здійснює збройну агресію проти України, та/або в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (у тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої держави); має рахунок у банку, зареєстрований в зазначеній державі (юрисдикції); при здійсненні співпраці по Контракту здійснює фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім`ї та/або осіб, пов`язаних з політично значущими особами; здійснює платіжні операцій з переказу коштів за кордон (у тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);
Таким чином, позивач не є суб`єктом господарювання, який підпадає під дію частини першої статті 20 Закону № 361-IX та не здійснює фінансових операцій, що підпадають під дію цієї норми закону.
Також, у досліджуваному випадку, з метою з`ясування, чи підпадає позивач під дію положення пункту 22 Положення №5, контролюючому органу слід було встановити, чи має тут місце дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.
Як вбачається зі змісту Контракту від 01.11.2021 № 01/11-U/21, останній не містить умови щодо доставки товару однією партією, а відтак доставка товару партіями, кожна з яких має свою кількість та вартість, а оплата за кожну таку партію здійснюється в безготівковій формі, не суперечить умовам Контракту, про що свідчить і те, що сторони Контракту на виконання його умов визначили попередній орієнтовний обсяг та вартість поставки товарів. Тобто поставка кожної партії Товару є окремою зовнішньоекономічною операцією з експорту Товару, яка має свою вартість та оплачується шляхом банківського переказу коштів.
Відповідачем не доведено, що операції позивача одночасно відповідають таким ознакам: операції з експорту товару здійснюються одним резидентом; операції, пов`язані між собою одним контрагентом-нерезидентом та договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором); сума кожної операції з експорту товару є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (незначна сума); сума операцій з експорту товару за календарний місяць перевищує десятикратний розмір операції на незначну суму (підпункт 5 пункту 3 розділу І Інструкції № 7).
Враховуючи зазначене, суд вважає, що Актом перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, достовірно не підтверджено обставин того, що окремі експортні операції позивача підлягали валютному нагляду та на такі експортні операції поширюються граничні строки розрахунків.
При цьому, суд вважає недостатнім посилання відповідача лише на інформацію, отриману від Національного банку України, без дослідження кожної конкретної експортної поставки відповідно до МД, оскільки в такій інформації НБУ міститься зведена сума розрахунків, а позивач стверджує, що поставка кожної партії товару є окремою зовнішньоекономічною операцією з експорту товару, яка має свою вартість та оплачується шляхом банківського переказу коштів.
Стосовно інших позицій сторін, то суд оцінює їх такими, що не впливають на вищевказані висновки.
За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини другої цієї ж статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наведеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає критерію обґрунтованості (при його прийнятті не перевірено всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення) та пропорційності.
Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду відповідно квитанції від 25.07.2025 сплатив судовий збір у розмірі 3028 грн.
З огляду на ухвалення судом у цій справі рішення про задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що судовий збір належить стягнути саме за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС України у м. Києві у розмірі 3028,00 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
адміністративний позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 23.04.2025 №03688724024.
Стягнути на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua