Постанова від 12 листопада 2026 р. у справі №443/1552/26 — Львівський апеляційний суд

Суд: Львівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення

Дата: 12 листопада 2026 р.

Справа: №443/1552/26

Суддя: Ванівський О. М.

Справа № 443/1552/26 Головуючий у 1 інстанції: Равлінко Р.Г.

Провадження № 22-ц/811/3237/26 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого: Ванівського О.М.

суддів: Савуляка Р.В., Цяцяка Р.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – адвоката Доарме Валерія Семеновича на ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області про передачу справи за підсудністю від 24 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2026 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 24 липня 2026 року цивільну справу № 443/1552/26 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення передано на розгляд за підсудністю до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області (Івано-Франківська область, місто Калуш, вулиця Молодіжна, будинок 10, 77311).

Ухвалу суду оскаржив представник ОСОБА_1 – адвокат Доарме Валерій Семенович, подавши апеляційну скаргу.

Вважає ухвалу суду необґрунтованою з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи та такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що 29.12.2025 року позивачем ОСОБА_2 було подано цивільний позов до Жидачівського районного суду Львівської області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Така була прийнята та розглянута в межах кримінального провадження у справі № 443/2205/25 по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. За наслідками розгляду справи № 443/2205/25 від 03.03.2026 року Жидачівським районним судом Львівської області було ухвалено вирок, яким було прийнято рішення щодо заявленого ОСОБА_2 цивільного позову.

Вказує на те, що ухвалою Львівського апеляційного суду від 29.06.2026 року вирок Жидачівського районного суду Львівської області в частині вирішення цивільного позову було скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

Вважає, що так як первинно ОСОБА_2 подав цивільний позов до Жидачівського районного суду Львівської області, такий був прийнятий до розгляду, то згідно ч.2 ст.31 ЦПК України повинен бути розглянутий саме Жидачівським районним судом Львівської області.

Просить ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 24 липня 2026 року про передачу справи за підсудністю скасувати та направити справу № 443/1552/26 до Жидачівського районного суду Львівської області для продовження розгляду.

14 вересня 2026 року на адресу Львівського апеляційного суду від представника ОСОБА_2 – адвоката Максиміва Володимира Мироновича надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просив апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Доарме В.С. залишити без задоволення, а

ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 24.07.2026 року у

справі № 4431552/26 залишити без змін.

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9(передачі справи на розгляд іншого суду), 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "VarelaAssalinocontrelePortugal", заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частин 4,5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною ч.1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.

Передаючи справу за підсудністю до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі зроблених запитів до Єдиного державного демографічного реєстру 23.07.2026 року отримано відповідь за № 3070415, згідно якої ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; 24.07.2026 року отримано відповідь за № 3074742, згідно якої ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Окрім цього, представником позивача ОСОБА_2 , адвокатом Максимівим В.М., подано заяву у якій, вказав, що зареєстроване та фактичне місце проживання позивача знаходиться в АДРЕСА_2 ), відтак просив справу № 443/1552/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної, моральної шкоди та шкоди здоров`ю, заподіяних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передати на розгляд до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Загальні правила підсудності визначені ст. 27 ЦПК України.

Відповідно до ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Частиною 3 ст. 28 ЦПК України визначено, що позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди.

Дане положення встановлює правила підсудності на вибір позивача - альтернативної підсудності. Сутність цієї підсудності полягає у тому, що вона не виключає можливості звернення до суду за правилами загальної підсудності, а навпаки, поряд з цією, встановлює можливість звертатися до іншого або інших судів, тобто встановлює альтернативу - можливість для позивача обирати один із двох чи декількох судів.

Відповідно до ч. 16 ст. 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

У постанові Верховного Суду від 11 вересня 2020 року у справі № 725/2910/19 (провадження № 61-8546св20) зазначено, що тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це така підсудність, при якій позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох вказаних у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, місце проживання позивача ОСОБА_2 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 . Окрім цього, судом встановлено, що 28.06.2025 року на автодорозі «Р-84» в напрямку м. Львів між населеними пунктами Дем`янка-Наддністрянська та Березин Стрийського району Львівської області відбулася дорожньо - транспортна пригода за участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Оскільки позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди, то позивач, звертаючись з позовною заявою до Жидачівського районного суду Львівської області за місцем заподіяння шкоди відповідно до положень ч.1 ст. 28 ЦПК України, не порушив вимог закону щодо територіальної (юрисдикції) підсудності.

Враховуючи викладене, при вирішенні питання щодо відкриття провадження суд першої інстанції на вищезазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав щодо передачі позовної заяви за підсудністю до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області за зареєстрованим місцем проживання позивача.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку що доводи апеляційної скарги є підставними, а ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Оскільки Жидачівським районним судом Львівської області від 24 липня 2026 року постановлено ухвалу про передачу справи за підсудністю з порушенням норм процесуального права, така підлягає скасуванню в порядку, визначеному ст.379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Доарме Валерія Семеновича – задовольнити.

Ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 24 липня 2026 року – скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 13.11.2026 року.

Головуючий: О.М. Ванівський

Судді: Р.В. Савуляк

Р.П. Цяцяк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua