Постанова від 11 листопада 2026 р. у справі №461/8274/26 — Галицький районний суд м. Львова

Суд: Галицький районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Пересилання через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №461/8274/26

Суддя: Кротова О. Б.

Справа №461/8274/26

Провадження №3/461/2802/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2026 року м.Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Кротова О.Б., за участю представника Львівської митниці Держмитслужби України Лубоцького Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Львівської митниці Держмитслужби України про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м.Одеса, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 від 06.04.1999, виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області,

за ч.2 ст.473 Митного кодексу України,

в с т а н о в и в:

21.07.2026 в зоні митного контролю митного поста «Львів-поштовий» Львівської митниці ММПО СП «РОСАН», під час митного огляду міжнародного поштового відправлення – посилки, відправником якої згідно поштової митної декларації форми CN23 №CV233080979UA, яке пересилалося з України відправником: ОСОБА_1 , яка проживає/перебуває за адресою: ( АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_2 ) до Канади, отримувачем якого є ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , НОМЕР_3 . ). В ході митного огляду у вказаному МПВ виявлено вкладення, а саме: бавовняна ковдра, шоколадні цукерки в коробці, вафлі, дерев`яна іграшка, гральні карти, пенал, шарф, мило, шаль, рушник, фото, валютні цінності у сумі 12000 Євро ( 120 ( сто двадцять) банкнот номіналом 100 Євро), про що 21.07.2026 складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу. Вищезазначеним відправником інформація щодо переміщення валютних цінностей у товаросупровідних документах МПВ №CV233080979UA не заявлена. Таким чином, у своїми діями відправник гр. ОСОБА_1 , вчинила порушення митних правил передбачено ч.2 ст. 473 МК України, а саме: пересилання через митний кордон України у міжнародному поштовому відправлені товарів заборонених до пересилання законодавством України та актами всесвітнього поштового союзу. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст.473 МК України.

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Від останньої двічі до суду (28.10.2026 та 12.11.2026) надходило клопотання, в якому вона зазначала, що визнає факт порушення нею правил пересилання поштових відправлень, адже вклала кошти у відправлення №CV233080979UA для своєї родини. Зазначає, що шкодує про вчинене. У зв`язку із тим, що через похилий вік не може прибути у м.Львів, просить закрити справу шляхом компромісу, а мирову угоду для виконання надіслати їй на адресу її проживання.

Слід зазначити, що в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст.526 МК України вважаю можливим проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що не з`явилася на виклик, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи.

В судовому засіданні представник Львівської митниці Держмитслужби України Лубоцький Б.І. вважав вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведеною в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника Львівської митниці Держмитслужби України, дослідивши матеріали справи, приходжу наступного висновку.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.235 Митного кодексу України, забороняється переміщення (пересилання) в міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, заборонених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України відповідно до ввезення на митну територію України або вивезення з цієї території.

Згідно ст.18 п.6 «Всесвітньої поштової конвенції» відправлення на які встановлені обмеження та які підлягають забороні є монети, банківські білети й інші цінні предмети. Відповідно до п.п. 6.1 забороняється вкладати монети, банківські білети, банкноти або будь-які цінні папери на пред`явника, дорожні чеки, платину, золото чи срібло у виробах чи у необробленому вигляді, дорогоцінні камені, ювелірні вироби та інші цінні предмети.

Згідно з переліком вкладень, заборонених до пересилання у поштових відправленнях, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2023 №958 «Про затвердження переліку вкладень заборонених до пересилання у поштових відправленнях, і Порядку вилучення вкладень, заборонених до пересилання, із поштових відправлень та розпоряджання ними», іноземна валюта забороняється до переміщення у поштових відправленнях.

Частиною 2 статті 473 МК України передбачена відповідальність за пересилання через митний кордон України у міжнародних експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України, а також пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання законодавством України та актами Всесвітнього поштового союзу.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.473 МК України підтверджується протоколом про порушення митних правил №1325/UA209000/2026 від 13.08.2026; поштовою митною декларацією форми CN23 №CV233080979UA; актом проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 21.07.2026; описом предметів, затриманих у справі про ПМП №1325/UA209000/2026 від 13.08.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 07.08.2026; доповідною запискою.

Таким чином, вищеописані надані суду та досліджені в процесі судового розгляду докази у своїй сукупності свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст.473 МК України, оскільки остання здійснила пересилання у міжнародному поштовому відправленні товарів, заборонених до пересилання законодавством України та актами Всесвітнього поштового союзу.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про припинення провадження у справі шляхом компромісу, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч.1 ст.521 МК України за відсутності в діях особи, яка вчинила порушення митних правил, ознак кримінального правопорушення провадження у справі про це правопорушення може бути припинено шляхом компромісу. Компроміс полягає в укладенні мирової угоди між зазначеною особою та митним органом, посадова особа якого здійснює провадження у справі.

Отже, зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавець визначив спеціальний порядок припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, який передбачає досягнення домовленості саме між особою, яка притягається до відповідальності, та відповідним митним органом.

Суд, розглядаючи справу про порушення митних правил, не наділений повноваженнями підміняти митний орган у процедурі укладення мирової угоди, ініціювати її укладення або самостійно визначати умови компромісу між сторонами.

Крім того, частинами 5, 6 ст. 521 МК України передбачено, що особа, яка вчинила порушення митних правил, звертається із заявою про припинення справи шляхом компромісу до керівника митного органу, а мирова угода укладається у письмовій формі та підписується уповноваженими представниками сторін.

Таким чином, застосування процедури компромісу передбачає не лише волевиявлення особи, яка притягається до відповідальності, а й згоду митного органу на врегулювання справи у такий спосіб, оформлену відповідною мировою угодою.

За таких обставин, якщо матеріали справи не містять укладеної між особою та митним органом мирової угоди, передбаченої ст. 521 МК України, відсутні правові підстави для припинення провадження у справі шляхом компромісу. Саме по собі клопотання особи, адресоване суду, не може підміняти встановлену законом процедуру та породжувати правові наслідки у вигляді припинення провадження.

Вирішуючи питання призначення виду стягнення за порушення митних правил, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, обставин справи, приходжу до висновку, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати стягнення у виді конфіскації товару, що був безпосереднім предметом порушення митних правил.

Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.458, 459, 461, 473, 486, 519, 527, 528 МК України, ст.283 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.473 МК України, та накласти стягнення у виді конфіскації в дохід держави вилученого згідно протоколу про порушення митних правил №1325/UA209000/2026 від 13.08.2026 товару, а саме: валютних цінностей у сумі 12000 Євро (120 (сто двадцять) банкнот номіналом 100 Євро).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 665,60 грн судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред`являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

У відповідності до ч.1 ст.307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя Ольга КРОТОВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua