Рішення від 12 листопада 2026 р. у справі №461/6206/26 — Галицький районний суд м. Львова

Суд: Галицький районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 12 листопада 2026 р.

Справа: №461/6206/26

Суддя: Мироненко Л. Д.

Справа №461/6206/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2026 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі головуючого судді Мироненко Л.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи Акціонерного товариства «Ідея Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» звернулось до суду із позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №P29.00400.005609755 від 20.08.2019 року у розмірі 222 799, 38 грн., судовий збір в розмірі 2662, 40 грн та 5 000 грн. витрат на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 20.08.2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір №P29.00400.005609755 відповідно до умов якого, відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності були надані кредитні кошти в сумі 98 491, 34 грн. Свої зобов`язання кредитор виконав, надавши грошові кошти позичальникові.

Всі права вимоги за кредитним договором №P29.00400.005609755 від 20.08.2019 року з усіма додатковими договорами та угодами до нього, було відступлене банком до ТОВ «Росвен Інвест Україна» згідно договору факторингу №01.02-31/23 від 25.07.2023, в подальшому право вимоги перейшло до ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» на підставі договору факторингу №01.02-38/23 від 26.07.2023, які в свою чергу передали права на вищевказані кредитні договори на підставі договору факторингу №08/11/2024 від 08.11.2024 до ТОВ «Українські фінансові операції», тобто позивачу.

Відповідач зі своєї сторони не виконала умови кредитного договору, не здійснила належним чином погашення кредиту, внаслідок чого станом на дату подачі позову утворилась заборгованість за договором №P29.00400.005609755 від 20.08.2019 року в розмірі 222 799, 38 грн., яка складається з тіла кредиту у розмірі 98 491, 34 грн., процентів у розмірі 6 064, 71 грн., комісії у розмірі 118 243, 33 грн.

Позивачем направлено відповідачу вимогу про виконання боргових зобов`язань за кредитними договорами, надавши можливість останній добровільно врегулювати заборгованість, однак вимоги не були виконані. Оскільки відповідач не виконує зобов`язання, просить суд стягнути вказану заборгованість.

Рух справи в суді.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 25.08.2026 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Повідомлення відповідача здійснювалось шляхом надсилання копії позову та ухвали про відкриття провадження на останню відому адресу місця проживання відповідача. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний суд у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 сформував правовий висновок про те, що наявна в матеріалах справи довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Крім того, з метою належного повідомлення відповідача судом застосовано порядок виклику, передбачений ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідно до якої відповідач, третя особа чи свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження або місце роботи яких невідомі, викликаються до суду шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України. Таке оголошення має бути опубліковане не пізніше ніж за десять днів до відповідного судового засідання. З моменту його опублікування особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Встановлені судом фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 20.08.2019 року між АТ «Ідея Банк» та ТзОВ «Нью Файненс Сервіс», як страховим агентом з однієї сторони з однієї сторони та відповідачем з другої сторони підписано договір кредиту та страхування №P29.00400.005609755.

Пунктами 1.1.-1.4 договору встановлено, що банк надає клієнту кредит, а клієнт отримує його на наступних умовах: тип кредиту – позитив, сума кредиту – 100 000, 00 грн., процентна ставка – фіксована 1, 99% річних, строк кредиту – 60 місяців.

Пунктом 1.5 встановлено, що під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі – ДКБОФО) за надання яких встановлена плата, відповідно до п. 5 додатку №1, як «Інші послуги». Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в банку, інші комісії за відкриття і ведення рахунку, сплачуються згідно з діючими Тарифами банку. Тарифи є невід`ємною частиною ДКБФО, та розміщені на веб-сайті банку: https://ideabank.ua

Дата повернення кредиту – 20.08.2024 рік (п.1.6).

Пунктом 3.4. вказаного договору визначено, що нанесенням власноручного підпису цим договором, позичальник акцептує публічну пропозицію про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб AT «Ідея Банк», яка розміщена на офіційному веб-сайті банку.

Акціонерне товариство «Ідея Банк» повністю виконав свої зобов`язання згідно умов кредитного договору, що підтверджується ордером-розпорядженням № 1 про видачу кредиту від 20.08.2019 року та випискою по рахунку боржника.

Відповідно до довідки - розрахунку заборгованості АТ «Ідея Банк», долученого до матеріалів позовної заяви, заборгованість відповідача за кредитним договором №P29.00400.005609755 від 20.08.2019 року станом на 25.07.2023 року становить 222 799, 38 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 98 491, 34грн., заборгованість за відсотками – 6 064, 71 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями – 118 243, 33 грн.

08.11.2024 між ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» (клієнт) та ТОВ «Українські фінансові операції» (фактор) укладено договір факторингу №08/11/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» передає (відступає) ТОВ «Українські фінансові операції» права вимоги, а ТОВ «Українські фінансові операції» набуває права вимоги клієнта за первинними договорами та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.2.2. договору факторингу №08/11/2024 від 08.11.2024, права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в реєстрі боржників, що підписуються сторонами, у паперовому вигляді, в день укладення цього договору та надсилається клієнтом фактору засобами корпоративного зв`язку у захищеному паролем файлі в день укладення цього договору. Реєстр боржників після належного його підписання сторонами вважається невід`ємною частиною договору.

Як вбачається з реєстру боржників №1 до договору факторингу №08/11/2024 від 08.11.2024 року - додатку №1 до договору, ТОВ «Українські фінансові операції» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором за кредитним договором №P29.00400.005609755 від 20.08.2019 року в сумі 222 799, 38 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 98 491, 34грн., заборгованість за відсотками – 6 064, 71 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями – 118 243, 33 грн.

15.12.2025 року ТОВ «Українські фінансові операції» на адресу відповідача направлено письмову вимогу (повідомлення) про відступлення права вимоги до позивача, та про необхідність погашення заборгованості перед стягувачем за кредитним договором №P29.00400.005609755 від 20.08.2019 року у розмірі 222 799, 38 грн. Згідно даної вимоги ТОВ «Українські фінансові операції» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги усунути порушення виконання зобов`язання. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги до відповідача будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення заборгованості за кредитним договором примусового судового стягнення заборгованості, зокрема шляхом вчинення виконавчого напису, примусового судового стягнення заборгованості.

Мотиви прийняття рішення судом.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

При цьому, виходячи з положень ст.16 ЦК України особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 512 ЦК України визначені загальні підстави та порядок заміни кредитора у зобов`язанні, відповідно якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Так, у постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі №1005/7136/2012 (провадження № 61-18606св21) зазначено, що «тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України). По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Аналогічний висновок зроблений і Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13».

Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі №911/3185/20).

Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.

З позовної заяви вбачається, що право вимоги до відповідача переходило тричі: від первісного кредитора АТ «Ідея Банк» до ТОВ «Росвен Інвест Україна» згідно договору факторингу №01.02-31/23 від 25.07.2023, від ТОВ «Росвен Інвест Україна» до ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» на підставі договору факторингу №01.02-38/23 від 26.07.2023 та від ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» до ТОВ «Українські фінансові операції» на підставі договору факторингу №08/11/2024 від 08.11.2024.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати факт укладення договору чи розмір існуючої заборгованості.

Однак вказані кредитні договори відповідачем не оспорювалися, недійсними в судовому порядку не визнавалися, а відтак є чинними і підлягають до виконання його сторонами. Відповідач під час укладення кредитних договорів, ознайомився з їхнім текстом та змістом в цілому, що підтверджується особистим підписом позичальника.

Таким чином, відповідачу банком була надана уся інформація, що надається кредитодавцем споживачу відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи, що відповідачем відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені умовами кредитних договорів, доказів погашення заборгованості за такими відповідачем суду не надано, суд вважає, що позивач набув права щодо стягнення заборгованості за зазначеними вище кредитними договорами.

Відтак, суд вважає, що позов в частині стягнення тіла кредиту та нарахованих відсотків за кредитними договорами №P29.00400.005609755 від 20.08.2019 року є підставним, оскільки встановлено, що дійсно відповідач прострочив погашення поточних платежів кредиту та нарахованих відсотків, належним чином не повертає отримані кредитні кошти, не виконує взятих на себе за договорами зобов`язання, остання не надала суду жодних доказів на спростування вимог позивача.

Щодо вимог позивача про стягнення плати за обслуговування кредиту (простроченої заборгованості за комісіями), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із частинами першою - третьої, п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до кредитного договору №P29.00400.005609755 від 20.08.2019 року позичальнику встановлено плату за обслуговування кредиту, що підтверджується випискою по рахунку.

Пунктом 1.5 встановлено, що під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі – ДКБОФО) за надання яких встановлена плата, відповідно до п. 5 додатку №1, як «Інші послуги». Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в банку, інші комісії за відкриття і ведення рахунку, сплачуються згідно з діючими Тарифами банку. Тарифи є невід`ємною частиною ДКБФО, та розміщені на веб-сайті банку: https://ideabank.ua

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правового висновку, який міститься у постанові Великої Палата Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19 положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Таким чином, відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, а надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено. Пункти кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними, а відтак частина заборгованості, яка є предметом спору та нарахована на підставі умов договору, які є нікчемними, а саме прострочена плата за обслуговування кредиту за договором №P29.00400.005609755 від 20.08.2019 року (заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями) в розмірі 118 243, 33 грн. не підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Українські фінансові операції» та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №P29.00400.005609755 від 20.08.2019 року в розмірі 104 556, 05 грн. (222 799, 38 грн. (загальна заборгованість) – 118 243, 33 грн. (заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями) = 104 556, 05 грн.).

Разом із тим, як вбачається з виписки по рахунку за період з 20.08.2019 року по 25.07.2023 року з відповідача в рахунок погашення плати за обслуговування кредиту було стягнуто в загальному розмірі 7 510 грн.

Оскільки умова кредитного договору щодо сплати зазначеної комісії є нікчемною, кошти, фактично сплачені відповідачем в рахунок її погашення, підлягають врахуванню під час визначення розміру заборгованості за тілом кредиту та відсотками. Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 97 046, 05 грн. (104 556, 05 грн. (заборгованість за тілом кредиту та відсотками) – 7 510 грн. (внесені відповідачем кошти, зараховані в погашення комісії за обслуговування кредиту) = 97 046, 05 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача судових витрат.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).

Статтею 133 ЦПК України встановлені види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне покласти на сторони судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1 159, 67 грн. (з розрахунку 97 046, 05 грн. (сума задоволених позовних вимог)/ 222 799, 38 грн. (сума заявлена до стягнення) х 2662, 40 = 1 159, 67 грн.).

За ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг адвоката визначаються згідно з умовами Договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно положень ч.1ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування на виконання вимог ч.8 ст.141 ЦПК України представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» - адвокатом Дідухом Є.О. долучено до матеріалів справи наступні документи: копію договору №01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01.08.2024; копію додаткової угоди №1 від 09.12.2025 до договору №01/08/2024 про надання юридичних послуг від 01.08.2024; копію акту від 02.02.2026 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно з договором №01/08/2024-А від 01.08.2024; копію заявки від 20.11.2024 на виконання доручення до договору №01/08/2024-А від 01.08.2024; рахунок на оплату від 02.02.2026.

Представник позивача просить стягнути витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Оскільки, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, витрати на професійну правничу допомогу у цьому конкретному випадку підлягають до пропорційного розподілу, з урахуванням наведеного розміру та обсягу задоволених вимог, що становить 2 177, 87 грн (з розрахунку 97 046, 05 грн./222 799, 38 грн х 5 000 грн. = 2 177, 87 грн. ).

Керуючись ст.ст. 247, 258, 259, 263-265, 351-355 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи Акціонерного товариства «Ідея Банк», про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість за кредитним договором №P29.00400.005609755 від 20.08.2019 року в розмірі 97 046 (дев`яносто сім тисяч сорок шість) грн. 05 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» витрати, понесені на професійну правничу допомогу, в розмірі 2 177, 87 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» сплачений судовий збір в розмірі 1 159, 67 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», адреса: 04070, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 40, прим. 19 літ. «Н», «П», код ЄДРПОУ: 40966896.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Акціонерне товариство «Ідея Банк», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19390819, адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11.

Головуючий суддя Мироненко Л.Д.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua