Рішення від 10 листопада 2026 р. у справі №308/10683/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності на земельну ділянку

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №308/10683/26

Суддя: Чепка В. В.

Справа № 308/10683/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

11 листопада 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Чепки В. В., за участю секретаря судового засідання Кут Ю. Ю., прокурора Романець О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки на користь територіальної громади,

в с т а н о в и в:

24.07.2026 керівник Ужгородської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області з позовом д о ОСОБА_1 , у якому просив витребувати від ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 2124887400:11:014:0249 площею 0,0338 га у власність Холмківської територіальної громади в особі Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області та стягнути з відповідачки судові витрати на користь Закарпатської обласної прокуратури.

Позов обґрунтовано тим, що рішенням Холмківської сільської ради 2015 року ОСОБА_2 безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 2124887400:11:010:0024 площею 0,04 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 . Попри це, рішенням Холмківської сільської ради від 16.10.2020 їй повторно безоплатно передано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 2124887400:11:014:0249 площею 0,0338 га з тим самим цільовим призначенням по АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано 21.01.2021. Таким чином, ОСОБА_2 всупереч вимогам статей 116, 118, 121 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) двічі скористалася правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки одного виду використання.

У подальшому на підставі договору дарування спірну земельну ділянку передано у власність ОСОБА_1 , яка є її власницею на теперішній час.

Прокурор вважає, що земельна ділянка вибула з комунальної власності поза волею територіальної громади, внаслідок незаконного рішення органу місцевого самоврядування, а тому підлягає витребуванню від її останнього набувача на підставі статті 387 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). ОСОБА_1 не може вважатися добросовісною набувачкою, оскільки вона та дарувальниця є членами сім`ї першого ступеня споріднення, а набуття ділянки відбулося безоплатно. Тому положення частини п`ятої статті 390 ЦК України щодо попереднього внесення вартості майна на депозитний рахунок суду до спірних правовідносин не застосовуються. Оскаржувати рішення органу місцевого самоврядування, правочини чи державну реєстрацію для витребування майна не потрібно. Підставою представництва інтересів держави прокурор зазначив нездійснення Холмківською сільською радою захисту інтересів територіальної громади.

Ухвалою судді від 27.07.2026 задоволено заяву прокурора про забезпечення позову, накладено арешт на спірну земельну ділянку та заборонено вчиняти щодо неї реєстраційні та інші дії.

Ухвалою судді від 11.08.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Оскільки за відповіддю Холмківської сільської ради від 04.08.2026 № 03-27/3207 відповідачка не зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , і отримана судом інформація не дала змоги встановити її зареєстроване місце проживання, виклик відповідачки здійснювався відповідно до частини десятої статті 187, частини одинадцятої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.

26.08.2026 від Холмківської сільської ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника на підставі наявних у справі матеріалів.

30.09.2026 від прокурора надійшли додаткові пояснення щодо визначення ціни позову, а також заява про закриття підготовчого провадження та розгляд справи без участі представника прокуратури.

Ухвалою суду від 30.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні прокурор Романець О. П. позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та просила їх задовольнити. Зазначила, що не вважає за необхідне застосовувати частину четверту статті 388 ЦК України, оскільки відповідачка є дочкою третьої особи ОСОБА_2 та отримала земельну ділянку безоплатно, а тому не є добросовісною набувачкою. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Представник Холмківської сільської ради в судове засідання не з`явився, просив розглядати справу без його участі.

Відповідачка ОСОБА_1 , повідомлена про дату, час і місце розгляду справи належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, у судове засідання повторно не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подала.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, пояснень щодо позову не подала.

За загальним правилом ч. 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на викладене та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника позивача, викладеною у позовній заяві, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомленого про судове засідання відповідача у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

Заслухавши позицію прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд доходить наступних висновків.

Рішенням сорок дев`ятої сесії шостого скликання Холмківської сільської ради від 02.04.2015 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано ОСОБА_2 у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 2124887400:11:010:0024 площею 0,04 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру № НВ-2100875462015 від 01.04.2015 цільове призначення цієї земельної ділянки - 01.03 «Для ведення особистого селянського господарства», категорія земель - землі сільськогосподарського призначення.

Право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.04.2015 (номер запису про право власності 9344618) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 09.04.2015. 21.12.2016 право власності ОСОБА_2 на цю ділянку припинено у зв`язку з її відчуженням за договором дарування № 1650, посвідченим приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Форкош М. М., на користь ОСОБА_3 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 487214533 від 23.07.2026.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру № НВ-6508477692020 від 05.10.2020 земельну ділянку з кадастровим номером 2124887400:11:014:0249 площею 0,0338 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням 01.03 «Для ведення особистого селянського господарства», зареєстровано в Державному земельному кадастрі 05.10.2020 на підставі проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 18.08.2020.

Рішенням Холмківської сільської ради від 16.10.2020 «Щодо відведення земельних ділянок та передачі їх у власність» затверджено проєкт землеустрою та передано ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 2124887400:11:014:0249 площею 0,0338 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_2 .

21.01.2021 державним реєстратором Холмківської сільської ради Сікою Л. А. на підставі зазначеного рішення зареєстровано право власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку (номер запису про право власності 40262444, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2276529321248).

12.02.2026 між ОСОБА_2 (дарувальницею) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (обдаровуваною), укладено договір дарування земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Форкош М. М. та зареєстрований у реєстрі за № 157, за яким ОСОБА_2 безоплатно передала у власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 2124887400:11:014:0249.

У пунктах 2.1, 2.3 договору сторони зазначили, що договір є безоплатним, а сторони є членами сім`ї фізичної особи першого ступеня споріднення. Як у договорі, так і у відомостях Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, місцем проживання обох сторін договору зазначено: АДРЕСА_3 .

Право власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку зареєстровано 12.02.2026 (номер запису про право власності 63486400), що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 487214385 від 23.07.2026.

Нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 1827,36 грн (витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-9968731972026 від 05.06.2026 та № НВ-9982032542026 від 29.09.2026).

25.05.2026 Ужгородська окружна прокуратура звернулася до Холмківської сільської ради із запитом № 07.53-108-3955ВИХ-26 у порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо надання документів, які стали підставою для прийняття рішення від 16.10.2020, та інформації про вжиті заходи.

Листом від 09.06.2026 № 03-27/2204 сільська рада надала лише копії документів, не повідомивши про вжиття заходів щодо повернення земельної ділянки.

23.07.2026 прокуратура листом № 07.53-108-5702ВИХ-26 повідомила Холмківську сільську раду про намір звернутися до суду з цим позовом.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України, частини третьої статті 56 ЦПК України, частин третьої, четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначила, що бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їх захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Якщо прокурор звернувся до компетентного органу до подання позову в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» і цей орган протягом розумного строку самостійно не звернувся до суду, це є достатнім аргументом для підтвердження підстав для представництва.

Холмківська сільська рада відповідно до статей 80, 122 ЗК України, статей 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є органом, який від імені територіальної громади здійснює правомочності власника земель комунальної власності. Обидва рішення про безоплатну передачу земельних ділянок ОСОБА_2 ухвалено саме цією радою. Отримавши запит прокурора, сільська рада впродовж розумного строку не вжила заходів до витребування земельної ділянки та до суду не звернулася. Прокурор дотримався порядку, передбаченого абзацом третім частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Отже, підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Холмківської сільської ради доведено.

Щодо незаконності вибуття земельної ділянки з комунальної власності.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (пункт «в» частини третьої статті 116 ЗК України).

За частиною четвертою статті 116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2019 у справі № 525/1225/15-ц виснувала, що з урахуванням вимог статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної чи комунальної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин може отримати на конкурентних засадах через участь у торгах. Одноразовість безоплатної передачі земельної ділянки означає, що особа, яка скористалася своїм правом і отримала у власність ділянку меншу від граничної площі, не має правових підстав для отримання у власність безоплатно земельної ділянки того самого виду використання вдруге, навіть у межах різниці між граничною та раніше отриманою площею (постанови Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 706/1685/16-ц, від 17.06.2020 у справі № 545/1450/17).

Судом встановлено, що на момент ухвалення рішення Холмківської сільської ради від 16.10.2020 ОСОБА_2 вже реалізувала право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення тієї ж сільської ради від 02.04.2015. Відчуження першої земельної ділянки у 2016 році за договором дарування не відновлює вичерпаного права на безоплатну приватизацію, оскільки закон пов`язує його вичерпання з фактом безоплатного одержання ділянки відповідного виду використання, а не з її подальшим перебуванням у власності особи.

Отже, рішення Холмківської сільської ради від 16.10.2020 в частині передачі ОСОБА_2 у власність земельної ділянки з кадастровим номером 2124887400:11:014:0249 ухвалено з порушенням частини четвертої статті 116, статей 118, 121 ЗК України. Територіальна громада як власник землі не мала волі на передачу земельної ділянки у приватну власність безоплатно особі, яка не мала на це права, а тому ділянка вибула з її володіння поза її волею.

Щодо способу захисту.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з частиною другою статті 391 ЦК України (у редакції Закону України від 12.03.2025 № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача») якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений; у випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном таке введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (постанови від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19).

Тому вимога про витребування земельної ділянки від її останнього набувача - ОСОБА_1 є належним та ефективним способом захисту порушеного права територіальної громади, а відсутність вимог про визнання незаконним рішення сільської ради від 16.10.2020, договору дарування чи скасування державної реєстрації не є підставою для відмови в позові.

Щодо добросовісності набувачки та застосування статей 388, 390 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника не з його волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина четверта статті 388 ЦК України).

Отже, добросовісність набувача має значення для визначення правової підстави витребування майна та для вирішення питання про компенсацію його вартості. Хоча добросовісність набувача презюмується (частина п`ята статті 12 ЦК України), ця презумпція є спростовною. Сукупність встановлених обставин, а саме: близьке родинне споріднення сторін договору дарування (відповідачка є дочкою дарувальниці, що зазначила прокурор у судовому засіданні та що узгоджується з пунктом 2.3 договору, в якому сторони вказали, що є членами сім`ї першого ступеня споріднення), зазначення в договорі та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно однакового місця проживання дарувальниці й обдаровуваної, безоплатний характер правочину, а також загальнодоступність відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про попереднє безоплатне набуття ОСОБА_2 земельної ділянки того самого цільового призначення, з більшою вірогідністю (стаття 89 ЦПК України) свідчить про те, що ОСОБА_1 , виявивши розумну обачність, знала або могла знати про обставини набуття дарувальницею спірної ділянки. Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, відзиву не подала та доказів на спростування цих обставин не надала. За таких обставин суд не визнає ОСОБА_1 добросовісною набувачкою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 200/606/18), а тому положення статті 388 ЦК України, у тому числі її частини четвертої, на які позивач і не посилався як на підставу позову, до спірних правовідносин не застосовуються. Спірна земельна ділянка підлягає витребуванню від відповідачки як від недобросовісної набувачки на підставі статті 387 ЦК України.

Частина п`ята статті 390 ЦК України, яка передбачає вирішення питання про компенсацію вартості майна та попереднє внесення позивачем вартості майна на депозитний рахунок суду, стосується позовів про витребування нерухомого майна саме від добросовісного набувача. Оскільки суд не встановив добросовісності набувачки, ці положення до спірних правовідносин не застосовуються (постанова Верховного Суду від 02.04.2026 у справі № 676/47/21).

Частина третя статті 388 ЦК України, яка обмежує право територіальної громади витребувати майно від добросовісного набувача після спливу десяти років з моменту державної реєстрації права власності першого набувача, також не підлягає застосуванню, оскільки відповідачка не є добросовісною набувачкою, а з моменту державної реєстрації права власності першої набувачки (21.01.2021) десять років не минуло.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Втручання держави у право на мирне володіння майном є виправданим, якщо воно здійснюється на підставі закону, переслідує легітимну мету та є пропорційним цій меті.

Втручання у право власності відповідачки у цій справі ґрунтується на положеннях статей 116, 121 ЗК України, статей 387, 388, 391 ЦК України, які є доступними, чіткими та передбачуваними. Воно переслідує легітимну мету - забезпечення законного та справедливого розподілу обмеженого земельного ресурсу, який є основним національним багатством, та відновлення порушених прав територіальної громади як власника землі. Таке втручання є пропорційним: відповідачка набула спірну ділянку безоплатно, не понесла витрат на її придбання та не довела будівництва на ній об`єктів нерухомості, а перша набувачка також отримала її безоплатно з порушенням закону. Тому витребування земельної ділянки не покладає на відповідачку індивідуального та надмірного тягаря.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, доведеним належними та допустимими доказами і підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3328,00 грн (платіжна інструкція № 893 від 22.07.2026) та за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 1664,00 грн (платіжна інструкція № 892 від 22.07.2026). Оскільки позов задоволено повністю, з відповідачки на користь Закарпатської обласної прокуратури підлягає стягненню судовий збір у загальному розмірі 4992,00 грн.

Відповідно до частини сьомої статті 158 ЦПК України у разі задоволення позову заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою судді від 27.07.2026, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, статтями 116, 118, 121 ЗК України, статтями 387, 388, 390, 391 ЦК України, суд

у х в а л и в:

позов керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки на користь територіальної громади задовольнити.

Витребувати від ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) земельну ділянку з кадастровим номером 2124887400:11:014:0249 площею 0,0338 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , у власність Холмківської територіальної громади в особі Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 22096259).

Стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Закарпатської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909967, отримувач - Закарпатська обласна прокуратура, банк отримувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок UA228201720343130001000018475) судовий збір у розмірі 4992 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дві) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подано заяву про його перегляд або апеляційну скаргу, або якщо апеляційну скаргу повернуто, відмовлено у відкритті чи закрито апеляційне провадження або якщо апеляційну скаргу залишено без задоволення.

Позивач: керівник Ужгородської окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 0290996724, місцезнаходження: 88000, м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, 6) в інтересах держави в особі Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 22096259, місцезнаходження: 89422, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Холмок, вул. Свободи, 50).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання не встановлено, остання відома адреса: АДРЕСА_4 .

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Повне рішення складено 13.11.2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області В. В. Чепка

Оригінал: reyestr.court.gov.ua