Рішення від 12 листопада 2026 р. у справі №153/2043/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

Суд: Ямпільський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 12 листопада 2026 р.

Справа: №153/2043/26

Суддя: Гаврилюк Т. В.

Справа153/2043/26

Провадження2/153/1036/26-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2026 р. м.Ямпіль

у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т.В.

за участю секретаря судового засідання Шарко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №153/2043/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути із відповідача на користь ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за Кредитним договором №0742-7059 від 07.07.2021 в розмірі 18400.00 грн., а також сплачений судовий збір в сумі 2662.40 грн. та 302.58 грн. понесені судові витрати внаслідок відправлення позовної заяви, розгляд справи проводити в спрощеному позовному провадженні, без повідомлення сторін. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 26.12.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу №УКФ-261224-2. На виконання умов зазначеного договору укладено реєстр №1 згідно якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №0742-7059 від 07.07.2021 на залишок основної суми кредиту, відсотків нарахованих за користування кредитом, боржником за яким являється ОСОБА_1 . Про що 30.12.2024 позивачем було направлено СМС повідомлення на фінансовий номер ОСОБА_1 , а саме НОМЕР_1 про відступлення права вимоги за кредитним договором №0742-7059 від 07.07.2021. 07.07.2021 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» правонаступником якого є ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №0742-7059. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 10000.00 грн., строком на 70 календарних днів, термін погашення кредиту – 14.09.2021. Отже, кредитором виконано свої зобов`язання за Договором у повному обсязі. Позичальник свої зобов`язання по договору не виконала, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором №0742-7059, у зв`язку з чим станом 26.12.2024 утворилась заборгованість у розмірі 18400 грн., з яких 10000 – заборгованість по тілу кредиту, 8400 грн. – заборгованість за відсотками. Оскільки відповідач не погашає заборгованість, ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту порушених прав, а саме повернення кредитних коштів.

Сторони у судове засідання не з`явилися, так як не викликалися, лише повідомлялися належним чином. Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подала, хоча належним чином повідомлялася про день розгляду справи - рекомендованим повідомленням вих..№R067309512780, яке повернулося із відміткою «адресат відсутній» (а.с.78-79), що відповідно постанови КЦС ВС від 10.05.2023 №755/17944/18 (61-185св23) вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.

Відповідно до ч.3 ст.223, ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Заяви, клопотання: клопотання представника позивача про витребування доказів (а.с.4); клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, без його участі (а.с.4 на зворотній стороні).

Інші процесуальні дії у справі: відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.69-71); витребування доказів (а.с.73-74), про що постановлено ухвали окремими процесуальними документами.

Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:

Із копії Кредитного договору №0742-7059 та додатку №1 до договору (а.с.6-10), паспорта споживчого кредиту та таблиці обчислення загальної вартості кредиту (а.с.11-13), правил відкриття кредитної лінії (а.с.14-21) судом встановлено, що ОСОБА_1 електронним підписом підписала вказаний договір та додатки до нього, згідно умов договору відповідачеві надано кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 10000 гривень; строк кредитування - 70 днів; процентна ставка, відсотків річних – 1,20% в день; реальна річна процентна ставка, відсотків річних: 35527%, підписавши документи одноразовим паролем А723.

Із копії довідки про перерахування суми кредиту №0742-7059 від 07.07.2021 (а.с.22) судом встановлено, що 07.07.2021 на картку № НОМЕР_2 здійснено видачу коштів у сумі 10000 грн.

Із копії моніторингу дій користувача в Інформаційно-телекомунікаційній системі (а.с.23) судом встановлено, що 07.07.2021 товариством та клієнтом послідовно здійснювалися дії щодо укладання договору та перерахування кредитних коштів.

Із копії розрахунку заборгованості за договором №0742-7059 від 07.07.2021 (а.с.24-43) судом встановлено, що станом на 26.12.2024 заборгованість становить 18400 грн., що складається із заборгованості за основним боргом – 10000 грн., залишок відсотків – 8400 грн.

Із копії договору факторингу №УКФ-261224-2, платіжних інструкцій та реєстру боржників №1 (а.с.44-54) судом встановлено, що 26.12.2024 між ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» передає (відступає) ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» приймає належні ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №1 від 26.12.2024 до договору факторингу ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 18400 грн.

Із витребуваної судом інформації (а.с.80-82) судом встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_3 , 07.07.2021 було зарахування коштів на суму 10000 грн.

Дослідивши усі докази в їх сукупності, та беручи до уваги документально підтверджені доводи позивача, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні договірні цивільні правовідносини, за якими відповідачеві були надані грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором про відкриття кредитної лінії, відповідач зобов`язався повернути кредит та проценти за користування кредитом, однак свої зобов`язання не виконав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, стаття 1050 ЦК України зобов`язує його сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що Кредитний Договір укладався між сторонами в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 №675-УІІІ визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» №851-ІУ від 22.05.2003, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Також слід зазначити, що відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч.13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

На офіційному веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (https://navse.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»). Порядок укладення електронного договору визначений ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», згідно якої пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Також, приписами ст.12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами по даній справі в установленому законом порядку був укладений договір про відкриття кредитної лінії в електронній формі, на підставі якого між ними виникли відповідні кредитні правовідносини.

Виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №751/861/17 (провадження №61-28582ск18).

Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі №161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження №61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Виходячи зі змісту ст. 22 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів України» документами, які можуть підтвердити факт проведення розрахункових операцій, є такі види розрахункових документів, як платіжні доручення, платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога та меморіальний ордер.

Відповідно до п.62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, довідка про перерахування суми кредиту, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом, і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц, від 04вересня 2024 року у справі №426/4264/19.

Матеріали справи містять розрахунок заборгованості за кредитним договором, в якому зазначено про те, що тіло кредиту за договором від 07.07.2021 складає 10000.00 грн., а також довідку про перерахування кредиту у загальній сумі 10000.00 грн. (а.с.22,80-82).

Тобто, суду позивачем надано докази видачі відповідачеві кредитних коштів у сумі 10000 грн.

Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Подібні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц

Оцінюючи усі докази, що є у справі, в їх сукупності, суд вважає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог і має підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі. А саме, суд має підстави стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість по кредиту на загальну суму 18400.00 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені – платіжною інструкцією №3720483824 від 09.10.2026, за правилами ст.141 ЦПК України підлягають відшкодуванню із відповідача у сумі 2662,40 гривень, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у сумі 2662,40 грн.

Також, позивачем в позовній заяві заявлено витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 302.58 грн.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Отже, суд вказує на те, що у якості доказів несення поштових витрат, пов`язаних з розглядом справи №153/2043/26, позивачем (на підтвердження направлення відповідачу позовної заяви з додатками) надано до суду поштову квитанцію №2301866 від 12.10.2026 на суму 302.58 грн.(а.с.63). А отже, позивачем документально підтверджено витрати на поштові відправлення на суму 302.58 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 133, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України і на підставі ст.ст.15, 16, 526, 527, 530, 533, 610, 611, 612, 623, 625, 631, 1048-1050, 1051, 1052, 1054, 1055, 1056, 1056-1 ЦК України, ст.129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальність «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (01133, місто Київ Печерський район вулиця Алмазова Генерала,13, офіс 601; код ЄДРПОУ 43170298) заборгованість за Кредитним договором №0742-7059 від 07.07.2021 у сумі 18400 грн., а також понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2662,40 грн. та витрати пов`язані із поштовим відправленням у сумі 302.58 грн., а всього 21364 (двадцять одна тисяча триста шістдесят чотири) гривні 98 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Т. В. Гаврилюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua