Рішення від 12 листопада 2026 р. у справі №705/6425/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Суд: Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 12 листопада 2026 р.

Справа: №705/6425/26

Суддя: Годік Л. С.

Справа №705/6425/26

2/705/4465/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2026 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 23.04.2024 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 108609. Відповідно до умов договору кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит на умовах строковості, зворотності та платності, а відповідач повернути отримані кошти і сплатити проценти за користування ними в порядку та на умовах, визначених договором. Кредит надавався в безготівковій формі у національній валюті шляхом перерахування на реквізити платіжної картки відповідача. На виконання умов договору ТОВ «ФК «Авіра Груп» перерахувало відповідачу кредитні кошти у розмірі 4 000,00 грн. на його картковий рахунок № НОМЕР_1 . Відповідач взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення суми кредиту та сплати нарахованих процентів належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість. 23.12.2024 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 23122024, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором № 108609 від 23.04.2024 перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс». Станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором становить 17392,00 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 4 000,00 грн.; заборгованості за відсотками – 4392,00 грн.; заборгованості за комісією - 1 000,00 грн.; заборгованості за пенею - 8 000,00 грн. Оскільки відповідач у добровільному порядку заборгованість не погашає, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 17392,00 грн., а також судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

Ухвалою судді від 18.09.2026 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Позивачу направлено копію ухвали про відкриття провадження, а відповідачу копію ухвали та копію позову з додатками рекомендованими повідомленнями.

Станом на дату розгляду справи відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та відповідачем ОСОБА_1 укладено індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту № 108609 від 23.04.2024, який підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Згідно п.1.1 Кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.1.2 Кредитного договору, кредит надається строком на 90 днів, тобто до 21 липня 2024 року. Строк дії договору 90 днів, але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами.

Згідно п.1.3 Кредитного договору, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 445,3% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1,22% на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за договором.

Відповідно до п.1.4 Кредитного договору, за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту.

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом (пункт 1.5. договору).

Згідно п.3.1 Кредитного договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.3.2 Кредитного договору, сума кредиту, комісія, що вказана в п.1.4. цього Договору проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок Товариства у строк, встановлений договором.

Згідно п.3.3 Кредитного договору, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.6.2 Кредитного договору, всі зміни і доповнення до цього договору оформлюються шляхом підписання сторонами додатків і додаткових угод з використанням одноразового ідентифікатора відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно п.8.1 Кредитного договору, цей договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

У п.9 Кредитного договору вказані реквізити та підписи сторін, зокрема у відомостях про клієнта ОСОБА_1 , останньою зазначений рахунок позичальника, яким є № НОМЕР_1 .

Крім ТОВ «ФК «Авіра Груп» свої зобов`язання за договором № 108609 від 23.04.2024 виконало у повному обсязі, перерахувавши ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 4 000,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «ПрофітГід»..

Із довідки АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-48704 від 29.10.2026, що надійшла на виконання ухвали суду про витребування доказів від 22.10.2026, суд встановив, що на ім`я відповідача ОСОБА_1 цією банківською установою було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , на яку 23.04.2024 було зараховано грошові кошти в сумі 4000 грн., що відповідає розміру кредиту, який обумовлений сторонами у п.1.1 Кредитного договору.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 108609 від 23.04.2024, сформованим ТОВ «ФК «Авіра Груп», у зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати нарахованих платежів, у відповідача утворилася заборгованість у загальному розмірі 17392,00 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 4 000,00 грн.; заборгованості за відсотками – 4392,00 грн.; заборгованості за комісією - 1 000,00 грн.; заборгованості за пенею - 8 000,00 грн.

Відповідно 23.12.2024 ТОВ «Діджи Фінанс» (далі по договору – фактор) та ТОВ «ФК «Авіра Груп» (далі по договору – клієнт) уклали договір факторингу № 23122024, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог.

Згідно з актом приймання-передачі реєстру прав вимог від 23.12.2024 до договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024 ТОВ «ФК «Авіра Груп» передало (відступило), а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняло реєстр прав вимог за договором факторингу.

Відповідно до витягу з додатку № 1 до договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024, ТОВ «ФК «Авіра Груп» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги за кредитним договором № 108609 від 23.04.2024, укладеним із ОСОБА_1 . Загальна сума заборгованості за даним кредитом на дату відступлення становить 17392,00 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 4 000,00 грн.; заборгованості за відсотками – 4392,00 грн.; заборгованості за комісією - 1 000,00 грн.; заборгованості за пенею - 8 000,00 грн.

Виконання зобов`язань ТОВ «Діджи Фінанс» щодо сплати фінансування за відступлення прав вимоги за договором факторингу № 23122024 від 23.12.2024 підтверджується платіжними інструкціями № 11417 від 13.02.20255 на суму 507 226,55 грн., № 11146 від 15.01.2025 на суму 507 226,55 грн.

Станом на час розгляду справи судом відповідач не надав доказів погашення вказаної заборгованості.

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі встановлених обставин справи, регулюються наведеними нижче нормами права.

Частинами 1, 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 (далі – Закон №675), пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст. 11 Закону №675).

Статтею 12 Закону №675 визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, суд встановив, що позивач як новий кредитор набув право вимоги до відповідача за Кредитним договором на підставі Договору факторингу.

Статтею 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст.1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, із дослідженого Кредитного договору, суд встановив, що його сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови його надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на відповідних умовах шляхом підписання означеного правочину за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду жодних доказів як неотримання нею в кредит від ТОВ «ФК «Авіра Груп» грошових коштів в сумі 4000 грн., так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов Кредитного договору у строки, передбачені цим правочином.

Водночас матеріалами справи, підтверджується той факт, що сума кредиту, що була обумовлена між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 і відображена у п.1.1 Кредитного договору, була отримана відповідачем саме 23.04.2024 шляхом перерахування на картковий рахунок відповідача, відкритий в АТ «Універсал Банк».

Враховуючи, що відповідач у добровільному порядку та у визначені строки зобов`язання за договором не виконала, доказів погашення заборгованості суду не надала, вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4 000,00 грн., за відсотками у розмірі 4392,00 грн. та комісією у розмірі 1 000,00 грн. є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені на суму 8000,00 грн. суд приходить до переконання про відмову ТОВ «Діджи Фінанс» в його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф і пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування уразі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

В Україні воєнний стан, введений в дію Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ, введений із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та неодноразово продовжено, станом на час розгляду справи воєнний стан триває.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, які в силу частини 4 статті 263 ЦПК України враховуються судом при застосуванні норм права

Враховуючи вимоги діючого законодавства, у суду відсутні підстави для стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за пенею в сумі 8000,00 грн., тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Пунктом 2 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Отже, задовольняючи позовні вимоги, суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача також понесених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 6000 грн., на підтвердження яких позивачем надано Договір № 42649746 про надання правової допомоги від 01.06.2026, Додаткову угоду № 108609 від 29.06.2026, Детальний опис робіт (наданих послуг), Акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг).

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 6000 грн. не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечить принципу розподілу таких витрат, оскільки з матеріалів справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх необхідністю, обсягом виконаної адвокатом роботи. Крім того справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, сторони до суду не з`являлися, а отже не відноситься до складних справ.

Отже, суд дійшов висновку про зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з 6000 грн. до 3 000 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 4, 11, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263, 265, 274, 279 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526, 610, 611, 615, 1049, 1054 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» ( 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1 код за ЄДРПОУ: 42649746 IBAN: НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) заборгованість за кредитним договором № 108609 від 23.04.2024 року в сумі 9392 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» (07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1 код за ЄДРПОУ: 42649746 IBAN: НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) судовий збір у сумі 1437 грн. 70 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Леся Сергіївна Годік

Оригінал: reyestr.court.gov.ua