Суд: Канівський міськрайонний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №697/1195/26
Суддя: Скирда Б. К.
Справа № 697/1195/26
Провадження № 2/697/905/2026
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді – Скирди Б.К.,
за участю секретаря судових засідань – Шакало Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Каневі Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі також – ОСОБА_2 , відповідач) про стягнення аліментів.
Позовні вимоги мотивує тим, що 14.06.2019 вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 у Канівському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління у Черкаській області, актовий запис № 76.
Від шлюбу у них народилися двоє дітей: дочка – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Їхні спільні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають разом з нею та перебувають на її повному утриманні.
19.01.2026 була звільнена відповідачем з посади бухгалтера ПП «Вара Груп» та на даний час перебуває у Центрі зайнятості, виплати, які нараховують по безробіттю не вистачає на утримання дітей.
На даний час відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. Наразі між нею та відповідачем відсутня домовленість про розмір та суми на утримання сина та доньки.
Відповідач ухиляється від утримання дітей, їх виховання, не піклується про здоров`я сина та доньки, їх фізичний та духовний розвиток.
Діти підростають, навчаються, хворіють, їм потрібні кошти для придбання одягу, продуктів харчування, належного відпочинку, підручників, тощо, та вимагають більших витрат.
ОСОБА_5 навчається у 5 класі Канівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4. Давид ходить до Канівського ЗДО № 7 «Сонечко».
Діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 часто хворіють вірусними захворюваннями, про що свідчать довідки сімейного лікаря ОСОБА_7 , лікування яких коштує дорого, а також дотримання певного харчування під час та після лікування.
Крім того, дочка ОСОБА_5 проходила консультацію дитячого психолога, невролога через негативну поведінку відповідача, про що свідчить довідка КПН «Канівського ЦПМСД» лікаря ОСОБА_7 .
Також дочка ОСОБА_5 проходить навчання у закладі Школа програмування та англійської мови «Logika» за період навчання з 26 вересня 2025 року по теперішній час, останній платіж 14 квітня 2026 року. Загальна сума оплати становить 27 200 грн., про що свідчить довідка про здійснення оплати за навчання.
З огляду на вказані обставини, позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ними повноліття в розмірі 1/3 частини з усіх видів доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 29.05.2026 відкрито провадження у даній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.31).
13.08.2026 від представника відповідача – адвоката Бовшика М.Ю. надійшло до суду письмове клопотання про долучення до матеріалів справи доказів про те, що батько бере участь в утриманні дітей, свідченням чого є квитанції, а також просить врахувати, що крім вказаних дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у відповідача є ще неповнолітні діти, яких він теж утримує, свідченням чого є договір про участь у вихованні та утриманні дітей ОСОБА_8 , 2009 року народження та ОСОБА_9 , 2014 року народження, тому розмір аліментів вказаний в позовній заяві є невірним.
Крім того, представник відповідача вказує на те, що позивач не надала розрахунку щодо витрат на утримання дітей помісячних витрат, а також не надала розрахунок додаткових витрат на утримання дітей, тому вважає, що позовні вимоги є необгрунтовані (а.с.91).
02.09.2026 до суду від представника позивача – адвоката Дяченко В.М. надійшло письмове клопотання про долучення до матеріалів справи: замовлення на аналізи – 1908225, 1908240, чеків на сплату, рахунків № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , квитанції, довідки про домашній догляд, квитанцій на ліки (а.с.110).
Розгляд справи неодноразово відкладався та в судових засіданнях оголошувалися перерви за клопотаннями представників сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином. Подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутність, позов підтримує та просить його задовольнити (а.с.73). Також свої інтереси в суді уповноважила представляти адвоката Дяченко В.М.
В судовому засіданні 21.09.2026 представник позивача – адвокат Дяченко В.М. просила позов ОСОБА_1 задовольнити повністю з викладених у позовній заяві підстав.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Свої інтереси в суді уповноважив представляти адвоката Бовшика М.Ю.
Представник відповідача – адвокат Бовшик М.Ю. в судовому засіданні 21.09.2026 позов ОСОБА_1 визнав частково та не заперечував щодо стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання двох дітей в розмірі 1/4 всіх доходів відповідача, посилаючись на те, що відповідач добровільно бере участь в утриманні дітей та посилається на наявність у відповідача ще двох дітей, які він утримує, свідченням чого є договір про участь у вихованні та утриманні дітей – ОСОБА_8 , 2009 р.н. та ОСОБА_9 , 2014 р.н.
В наступні судові засіданні сторони та їх представники не з`явилися.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши в судовому засіданні 21.09.2026 думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 25.05.2016 Канівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 56 (а.с.16) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 15.03.2023 Канівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 40 (а.с.19).
Згідно відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб наданих виконавчим комітетом Канівської міської ради від 08.04.2026 № 1735-01-09 та витягів з реєстру Канівської територіальної громади, сторони та їхні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15, 17, 20).
Відповідно до наказу ПП «Вара Груп» від 19.01.2026 № 14-к, ОСОБА_1 звільнено з посади бухгалтера 19.01.2026 за згодою сторін ст. 36 п.1 КЗпП України (а.с.21).
Як вбачається з довідки ПП «Вара Груп» від 07.04.2026 № ВГ000000002, ОСОБА_1 працювала в ПП «Вара Груп» з 02.04.2020 по 19.01.2026 на посаді бухгалтер та її дохід за період з 01.07.2025 по 19.01.2026 склав 168 454,50 грн. (а.с.22).
Згідно довідки Черкаського ОЦЗ № 202604100073858 від 10.04.2026, ОСОБА_1 зареєстрована як безробітна у Черкаській філії Черкаського обласного центру зайнятості з 20.01.2026. Її доходи за період з 21.01.2026 по 31.03.2026 становлять 20 362,28 грн. (а.с.23).
Відповідно до наявних в матеріалах справи довідок лікаря ОСОБА_7 від 10.04.2026, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 часто звертаються до сімейного лікаря, педіатра через часті вірусні хвороби. ОСОБА_3 за останні 12 місяців – 7 епізодів і більше. ОСОБА_4 за останні 12 місяців – більше 8 епізодів (а.с.24).
Позивачем також надано довідку Школи програмування та англійської мови для дітей «Logika» від 04.05.2026 про здійснення оплати за навчання, якою підтверджується, що ОСОБА_1 здійснювала оплату за навчання дитини ОСОБА_3 у зазначеному закладі за період з 26.09.2025 по дату видачі довідки, останній платіж 14.04.2026. Загальна сума оплати становить 27 200 грн. (а.с.26).
Як зазначено позивачем у своєму позові, відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, ухиляється від їх утримання і виховання, не піклується про здоров`я сина та доньки, їх фізичний духовний розвиток. Діти підростають, навчаються, хворіють, їм потрібні кошти для придбання одягу, продуктів харчування, належного відпочинку, підручників, тощо, та вимагають більших витрат. Натомість, вона сама не в змозі забезпечити в повному обсязі потреби дітей, тому виникла потреба у зверненні до суду з позовом про стягнення з батька аліментів на утримання дітей.
Відповідач, частково заперечуючи щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , посилається на необгрунтованість позовної заяви в частині зазначеного розміру аліментів, оскільки відповідачем в добровільному порядку систематично перераховуються кошти на утримання дітей, що підтверджується наданими до суду відповідними банківськими квитанціями. Також просить врахувати наявність у відповідача ще двох дітей, які він утримує, про що надав договір про участь у вихованні та утриманні дітей – ОСОБА_8 , 2009 р.н. та ОСОБА_9 , 2014 р.н.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд виходить з наступних мотивів.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до принципу № 4 Декларації прав дитини - дитині мають належати права: на здорове зростання і розвиток, на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Аліменти - це платіж, спрямований саме на утримання дитини, який повинен бути достатнім для цього, разом з тим, він повинен бути співрозмірним з урахуванням мети аліментного зобов`язання, яке є в обох із батьків і має бути рівним, та покликаний захистити інтереси дитини в коштах у розмірі необхідному для її життєдіяльності, збереження достойного рівня життя, і який необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Отже, у разі відсутності домовленості між сторонами, право позивача на стягнення аліментів є безумовним та не може ставитися в залежність від позиції відповідача.
В постанові Верховного Суду у справі за №565/2071/19 від 16 вересня 2020 року зазначено, що виховання дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв`язку із чим певним чином з`являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного.
Таким чином, позивач у відповідності до ст.ст. 180, 185 СК України, має право на отримання від відповідача аліментів на дитину.
У постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 711/561/16-ц сформульовано висновок, який надалі неодноразово повторювався Судом (наприклад, постанова від 03 лютого 2021 року у справі № 520/21069/18), про те, що за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Верховний Суд у постанові від 11 березня 2020 року в справі №759/10277/18 зазначив, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.
Згідно з ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Сторонами не заперечується, що спільні діти сторін: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають разом з матір`ю.
За таких обставин, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дітей, оскільки в силу положень частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України, кошти на утримання дитини присуджуються тому з батьків, з ким проживає дитина.
Позивач, звертаючись з позовом до суду, просила стягнути аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача.
Відповідач, заперечуючи проти такого розміру аліментів на дітей, просить врахувати, що крім вказаних дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у відповідача є ще неповнолітні діти, які він теж утримує, свідченням чого є договір про участь у вихованні та утриманні дітей ОСОБА_8 , 2009 року народження та ОСОБА_9 , 2014 року народження, тому розмір аліментів вказаний в позовній заяві є невірним. Крім того, відповідач в добровільному порядку перераховує кошти на утримання дітей.
Визначаючи розмір аліментів, суд враховує вік малолітніх дітей, їх потребу у належному забезпеченні, стан здоров`я та матеріальне становище сторін, а також те, що відповідач не заперечує свого обов`язку щодо утримання дітей.
Суд також враховує, що відповідач є учасником бойових дій, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що стан його здоров`я повністю унеможливлює здійснення трудової діяльності чи отримання будь-якого доходу.
Крім того, суд враховує, що діти сторін є малолітніми та потребують постійного матеріального забезпечення, зокрема належного харчування, придбання одягу, засобів догляду, медичного забезпечення та створення умов для їх гармонійного розвитку. При цьому обов`язок щодо утримання дитини покладається на обох батьків у рівній мірі незалежно від факту їх спільного проживання чи матеріального становища одного з них.
Посилання сторони відповідача на добровільне надання матеріальної допомоги на утримання дітей не виключає можливості стягнення з відповідача аліментів на їх утримання у судовому порядку. Факт переказу відповідачем грошових коштів на дітей лише свідчить про визнання ним свого обов`язку брати участь в їх утриманні.
Крім того, відповідач не обмежений у способах участі у вихованні та утриманні дітей у добровільному порядку незалежно від того чи відбулося звернення позивача до суду з позовом чи ні.
Звернення позивача до суду з даним позовом та підтримання позовних вимог підтверджує наявність спору між батьками щодо періодичності та розміру надання матеріальної допомоги батьком на утримання спільних дітей та засвідчує відсутність між ними стійкої домовленості щодо такого утримання.
Слід також зауважити, що добровільна сплата аліментів закріплюється відповідним договором між батьками. У цьому договорі вони можуть визначити розмір аліментів, строки виплати аліментів та інші необхідні їм умови, які не порушуватимуть права дитини. Головною і найважливішою умовою, яка забезпечує можливість добровільної сплати аліментів, є засвідчення цього договору нотаріусом (ст. 189 СК України). Такий договір між сторонами у матеріалах справи відсутній.
При визначенні розміру аліментів суд також враховує обставини перебування на утриманні відповідача ще двох дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
27.07.2024 між ОСОБА_10 та ОСОБА_2 укладено договір про участь у вихованні та утриманні дитини, згідно з п.8 якого, умови та розмір участі батька в матеріальному забезпеченні та утриманні дітей визначаються сторонами за їх спільною усною домовленістю (а.с.100-зворот – 101).
При цьому, відсутність будь-яких судових рішень чи виконавчих проваджень про стягнення з відповідача аліментів на дітей ОСОБА_11 та ОСОБА_9 не є підставою для неврахування судом обставин утримання цих дітей, оскільки відповідно до положень ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Так, обов`язок батьків утримувати дитину виникає з моменту її народження і діє незалежно від того, чи є рішення суду. Судовий же порядок (через подачу заяви на видачу судового наказу або позову) застосовується як крайній захід - лише тоді, коли один із батьків ухиляється від свого природного та законного обов`язку і не бажає домовлятися.
Стягувач може претендувати на такий розмір аліментів, потребу в яких він довів. Головну роль відіграють потреби дитини та фінансова спроможність платника аліментів. Тобто, розмір аліментів має бути пропорційним потребам дитини. Тягар доведення необхідного розміру аліментів лежить на стягувачу.
Щодо посилання сторони позивача на незадовільний стан здоров`я дітей та пов`язані з ним додаткові витрати на їх лікування, про що надано медичну документацію, замовлення на лабораторні дослідження, рахунки та фіскальні чеки на придбання лікувальних препаратів (а.с.24, 25, 74-79, 111-115), суд зазначає наступне.
Так, аліменти - це кошти на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити базові матеріальні умови для життя дитини: оплату харчування, одягу, предметів гігієни, шкільного приладдя, спожитих дітьми комунальних послуг, лікування нескладних захворювань, тощо.
Натомість, витрати на лікування, реабілітацію та профілактику певних захворювань, викликані погіршенням здоров`я спільних дітей сторін по справі, не включаються до складу аліментів. Вони є додатковими витратами на дитину, які регламентовані приписами статті 185 Сімейного кодексу України, що може бути підставою для звернення позивачки, за потреби, з іншим позовом про стягнення на дітей додаткових витрат на лікування тощо.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що визначення аліментів у частці від усіх видів заробітку (доходу) відповідача у розмірі 1/4 частини, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, є співмірним потребам дітей, відповідає вимогам закону, забезпечує справедливий баланс між інтересами малолітніх дітей та матеріальним становищем платника аліментів, а також є необхідним і достатнім для забезпечення належного утримання та гармонійного розвитку дітей.
Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
За змістом ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Суд звертає увагу сторін на те, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідач є учасником бойових дій, що підтверджується копією відповідного посвідчення серії НОМЕР_5 виданого 30.06.2016 (а.с.123).
Згідно з п. 12, п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільнені учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав; військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.
Справа про стягнення аліментів не є справою пов`язаною з порушенням прав відповідача, як учасника бойових дій чи справою, пов`язаною з виконанням військового чи службового обов`язку. З огляду на вказане, пільги по звільненню ОСОБА_2 як учасника бойових дій від сплати судового збору не поширюються на справу даної категорії.
Таким чином, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 008,52 грн.. Іншу частину судового збору в сумі 322,68 грн. слід компенсувати за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 76-83, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 354, 430 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 – аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 18.05.2026 і до досягнення дітьми повноліття.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1 008,52 грн. (одна тисяча вісім гривень, 52 копійки).
Іншу частину судового збору в сумі 322,68 грн. (триста двадцять дві гривні, 68 копійок) компенсувати за рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Б . К . Скирда
Оригінал: reyestr.court.gov.ua