Рішення від 12 листопада 2026 р. у справі №160/8290/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 12 листопада 2026 р.

Справа: №160/8290/26

Суддя: Неклеса Олена Миколаївна

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2026 рокуСправа № 160/8290/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Національної поліції України, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1: Національної поліції України, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Національної поліції України, оформлені листом від 20.03.2026 №40651-2026, щодо відмови у зарахуванні до календарної вислуги років (18 років 09 місяців 14 днів) пільгової вислуги (06 років 06 місяців 27 днів), зазначених у наказі Національної поліції України від 06.06.2016 №359 о/с про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 , та оформлення і направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленого розрахунку вислуги років та всіх необхідних документів, передбачених Порядком, затвердженим постановою Правління ПФУ від 30.01.2007 №3-1, для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Національну поліцію України зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років (18 років 09 місяців 14 днів) вислугу в пільговому обчисленні (06 років 06 місяців 27 днів), зазначену у наказі Національної поліції України від 06.06.2016 №359 о/с, шляхом її врахування відповідно до Закону України №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992, здійснити відповідний перерахунок вислуги років, а також оформити і направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлений розрахунок вислуги років та всі необхідні документи, передбачені Порядком, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, для проведення перерахунку пенсії;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлені листом від 20.03.2026 №31865-17447/Б-01/8-0400/26, щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести ОСОБА_1 перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років з урахуванням пільгової вислуги років, змінити підставу її обчислення з пункту «б» на пункт «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ, та визначити розмір пенсії відповідно до пункту «а» статті 13 Закону №2262-ХІІ, виходячи з 65% відповідних сум грошового забезпечення, з виплатою належної різниці пенсії за минулий час, з дати, визначеної відповідно до частини третьої статті 50 Закону №2262-ХІІ.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України та отримує пенсію за вислугу років, яку призначено та обчислено 07.06.2016, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992, у розмірі 51% грошового забезпечення. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Позивач наголошує на тому, що з урахуванням пільгової вислуги років, зазначеної у наказі про звільнення, його вислуга на день звільнення складала понад 25 років, що було достатнім для призначення пенсії за п. «а» ст. 12 Закону №2262-ХІІ у розмірі 65% грошового забезпечення. Позивач звернувся до Національної поліції України із заявою про перерахунок вислуги років із зарахуванням пільгової вислуги років та, після здійснення перерахунку вислуги років, направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області необхідних документів для перерахунку пенсії. Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії за вислугу років на підставі документів, отриманих від Національної поліції України. Проте, відповідачами було відмовлено у задоволенні заяв позивача, з огляду на відсутність підстав для зарахування пільгової вислуги років та перерахунку пенсії. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з цією позовною заявою.

Позовна заява не відповідала вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), тому, ухвалою суду від 07.04.2026 була залишена без руху, з наданням строку для усунення недоліків. На виконання ухвали суду позивач виправив вказані недоліки, згідно заяви від 22.04.2026 за вх. №33540/26.

Ухвалою суду від 27.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.

До суду від представника Національної поліції України (далі – відповідач-1) надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що наказом Національної поліції України від 06.06.2016 №359 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за п. 2 (через хворобу) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». Наказом також встановлено: стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років: 18 років 9 місяців 14 днів, час навчання – 1 рік 6 місяців 15 днів, для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції – 20 років 3 місяці 29 днів, вислуга років на пільгових умовах – 6 років 6 місяців 27 днів, страховий стаж для призначення пенсії – 25 років 2 місяці 17 днів. Наголошує на тому, що наказ Національної поліції України від 06.06.2016 №359 о/с є чинним, оскільки ніким не оскаржений та не скасований. Заперечуючи проти позову, зазначив, що Постанова №393 прийнята на виконання Закону №2262-XII та може бути застосована для визначення вислуги років особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ саме у випадку призначення пенсії за вислугу років. Основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку. Передбачена Законом №2262-XII календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік 365 календарних днів, календарний місяць 30 календарних днів). Передбачені ст. 17-1 Закону №2262-XII пільгові умови призначення пенсій відповідно до Постанови № 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років. При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах. Отже, умови зарахування певних періодів служби на пільгових умовах та правові наслідки наявності «пільгової вислуги років» визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та нормативно-правовими актами, виданими на підставі цього Закону. З огляду на викладене, представник відповідача-1 просить суд у задоволенні позовної заяви відмовити.

Ухвалою суду від 29.06.2026 продовжено строк розгляду даної справи на 60 днів.

Ухвалою суду від 29.06.2026 витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області належним чином засвідчені копії:

- пенсійної справи ОСОБА_1 в повному обсязі;

- усіх документів, на підставі яких ОСОБА_1 було призначено пенсію.

Цією ж ухвалою зупинено провадження у справі до надання витребуваних судом доказів.

Ухвалою суду від 07.08.2026 вдруге витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області належним чином засвідчені копії:

- пенсійної справи ОСОБА_1 в повному обсязі;

- усіх документів, на підставі яких ОСОБА_1 було призначено пенсію.

Цією ж ухвалою продовжено строк зупинення провадження у справі до надання учасниками справи витребуваних судом доказів.

До суду від позивача надійшли письмові пояснення з посиланням на актуальну практику Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 08.10.2026 у справі №260/10138/25 з аналогічних спірних правовідносин. Позивач просив суд врахувати означену судову практику при вирішенні даної справи.

У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному та у відпустці, письмові пояснення були передані судді - 09.11.2026 року.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області своїм правом на надання до суду відзиву на позовну заяву не скористалось, двічі витребувані судом документи суду не надало.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду даної справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 13.11.2026 року провадження у справі поновлено.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу Національної поліції України від 06.06.2016 №359 о/с «По особовому складу Департаменту захисту економіки», відповідно до пункту 2 (через хворобу) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» майора поліції ОСОБА_1 (М-075659), старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Дніпропетровській області, з 06.06.2016 звільнено зі служби в поліції.

Означеним наказом також встановлено: стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років складає 18 років 9 місяців 14 днів, час навчання – 1 рік 6 місяців 15 днів, для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції – 20 років 3 місяці 29 днів, вислуга років на пільгових умовах – 6 років 6 місяців 27 днів, страховий стаж для призначення пенсії – 25 років 2 місяці 17 днів.

ОСОБА_1 із 07.06.2016 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992, у розмірі 51% грошового забезпечення.

У позовній заяві позивач наголошує на тому, що з урахуванням пільгової вислуги років, зазначеної у наказі про звільнення, його вислуга на день звільнення складала понад 25 років, що було достатнім для призначення пенсії за п. «а» ст. 12 Закону №2262-ХІІ у розмірі 65% грошового забезпечення.

Зазначене стало підставою для звернення позивача із заявою від 19.02.2026 до Національної поліції України щодо проведення перерахунку вислуги років із урахуванням пільгової вислуги років та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області необхідних документів для перерахунку пенсії; до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області – про перерахунок пенсії за вислугу років на підставі документів, отриманих від Національної поліції України.

Листом Національної поліції України №40651-2026 від 20.03.2026 (1527463) «Про розгляд заяви» позивачу повідомлено про те, що Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (який був чинний на день звільнення позивача) визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Так, відповідно до пункту «а» статті 12 цього Закону, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше. Лише у разі наявності зазначеної календарної вислуги років, додатково зараховується вислуга років на пільгових умовах.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.03.2026 №31865-17447/Б-01/8-0400/26 «Про надання відповіді» повідомлено позивачу про те, що органи Пенсійного фонду України при призначенні (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262 визначають розміри пенсій на підставі документів, наданих уповноваженими органами відповідних міністерств і відомств. Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше. За даними подання від 21.11.2016 за №307, яке надано Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області, станом на 06.06.2016 страховий стаж позивача складає 26 років 9 місяців 2 дні, у тому числі: в календарному обчисленні 18 років 9 місяців 13 днів, трудовий стаж 7 років 11 місяців 19 днів. Враховуючи зазначені норми та той факт, що позивач не має вислуги 22 календарних роки, пенсій призначена відповідно до п. «б» ст. 12 Закону №2262 у розмірі 51% від грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.

З такою позицією відповідачів позивач не погоджується, що стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у своїх Рішеннях від 13.05.1997 №1-зп, від 09.02.1999 №1-рп/99, від 05.04.2001 №3-рп/2001 та від 13.03.2012 №6-рп/2012 висловив позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином, зміст правовідносин, зокрема, прав та обов`язків особи, не може змінюватися зі зміною законодавчих норм.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон № 580), служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Положеннями ст. 78 Закону № 580 встановлено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Згідно ч. 2 ст. 78 Закону № 580, до стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Частиною 4 ст. 78 Закону № 580 передбачено, що порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.

За приписами ст. 102 Закону № 580 пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).

Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Статтею 1 Закону №2262-XII встановлено, що особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Стаття 2 Закону №2262-XII визначає, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

За приписами пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у ч. 2 ст. 17 цього Закону.

Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 12 Закону № 2262-XII право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону № 2262-XII при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 №780 «Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 №393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» внесено зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», згідно яких абзаци двадцять четвертий, двадцять шостий, двадцять сьомий і двадцять дев`ятий підпункту «в» виключено.

Статтею 17-1 Закону №2262-XII визначено, що порядок обчислення вислуги років встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, яка визначає, які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.

Верховний Суд у постановах від 27.03.2018 у справі №295/6301/17, від 10.07.2019 у справі №1840/3347/18, від 22.08.2019 у справі №295/7220/16-а, від 30.09.2019 у справі №360/1432/19, від 27.03.2020 у справі №569/727/17, від 23.06.2020 у справі №750/10827/16-а, від 20.01.2021 у справі №620/509/19 викладав висновок про те, що задля отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.

Водночас Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону №2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Вказана позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 14.04.2021 у справі №480/4241/18.

У вищезазначеній постанові Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформувала наступні правові висновки: «В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393».

Пунктом 1 Порядку № 393 визначено періоди військової служби та іншої служби, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсій відповідно до Закону № 2262-XII особам, зазначеним у цьому пункті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393», яка набрала чинності 19.02.2022, Порядок № 393 доповнено пунктом 2-1, відповідно до якого для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.

Крім того, підпунктом 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 абзац перший пункту 3 Порядку № 393 викладено у редакції, відповідно до якої до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, відповідні періоди служби зараховуються на пільгових умовах.

Отже, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 змінами було розмежовано обчислення вислуги років для призначення пенсії та її пільгове обчислення для визначення розміру пенсії.

Згідно з законодавством, чинним на час виникнення спірних відносин у цій справі, необхідною умовою для призначення спірної пенсії є наявність необхідної календарної вислуги років.

Станом на день звільнення 06.06.2016, ОСОБА_1 не мав необхідної вислуги 22 календарних роки та 6 місяців, оскільки мав лише 18 років 9 місяців 14 днів, тому, він не набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі п. «а» ст. 12 Закону №2262-ХІІ, що і послугувало правомірною підставою для відмови у підготуванні документів для подачі до пенсійного органу про призначення пенсії за вислугу років.

Однак, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025 у справі № 640/13694/22 визнано протиправними та нечинними:

пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393»;

підпункт 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393»;

пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393»;

пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393».

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19 та від 08.12.2025 у справі №440/254/25).

Суд зазначає, що статтею 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.

Постановою № 393 (у відновленій редакції) визначено, зокрема порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.

Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а.

Враховуючи викладене, вислуга років, з врахуванням часу служби, який підлягає зарахуванню на пільгових умовах (06 років 6 місяців 27 днів), є календарною одиницею виміру та повинна бути врахована до вислуги років, яка підлягає обчисленню та застосуванню в порядку статей 12, 17 та 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанови № 393 (в редакції, що діяла до внесення змін згідно Постанови № 119 і яка діє наразі).

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 08.10.2026 у справі №260/10138/25.

Враховуючи зазначене, суд бере до уваги наведені висновки Верховного Суду щодо правових наслідків визнання протиправними та нечинними положень постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119, якими було змінено правове регулювання обчислення вислуги років для призначення пенсії за Законом № 2262-XII.

Положення нормативно-правового акта, які не відповідають Конституції та Законам України, не підлягають застосуванню судом незалежно від того, чи були вони чинними на момент виникнення спірних правовідносин, а також підтвердив можливість урахування вислуги років у пільговому обчисленні при визначенні права особи на призначення пенсії відповідно до статей 12, 17, 17-1 Закону № 2262-XII та Порядку № 393.

За таких обставин, висновки відповідачів, які ґрунтується на розмежуванні календарної вислуги років для призначення пенсії та пільгового обчислення вислуги років виключно для визначення її розміру, запровадженому відповідними положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119, не узгоджується з наведеним правовим висновком Верховного Суду.

З урахуванням наведеного правового регулювання та висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку про необхідність урахування вислуги років позивача у пільговому обчисленні при визначенні наявності у нього права на призначення пенсії за вислугу років.

Щодо направлення документів до територіального органу Пенсійного фонду України суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ (далі - Порядок №3-1), затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом №2262-ХІІ, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Пунктом 12 Порядку № 3-1 визначено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Згідно з пунктом 14 Порядку № 3-1 орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Відповідно до пункту 1 розділу II Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ та інших соціальних питань, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.09.2018 №760, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.10.2018 за №1152/32604, уповноважені структурні підрозділи організовують роботу з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до чинного законодавства.

Відтак, для належного захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій Національної поліції України щодо відмови у зарахуванні до календарної вислуги років (18 років 09 місяців 14 днів) пільгової вислуги (06 років 06 місяців 27 днів), зазначених у наказі Національної поліції України від 06.06.2016 №359 о/с про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 та оформлення і направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленого розрахунку вислуги років та всіх необхідних документів, передбачених Порядком, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , та зобов`язання Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років (18 років 09 місяців 14 днів) вислугу в пільговому обчисленні (06 років 06 місяців 27 днів), зазначену у наказі Національної поліції України від 06.06.2016 №359 о/с, шляхом її врахування відповідно до Закону України №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992, здійснити відповідний перерахунок вислуги років та оформити і направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлений розрахунок вислуги років, та всі необхідні документи, передбачені Порядком, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, для проведення перерахунку пенсії.

Разом із цим, щодо позовних вимог, звернутих до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Враховуючи, що права позивача в частині перерахунку пенсії з урахуванням оновленої кількості календарної вислуги років на час розгляду цієї справи не порушені, оскільки перерахунок такої вислуги років відповідачем-1 ще не проведено, то суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, у зв`язку з чим, позовні вимоги в зазначеній частині задоволенню не підлягають.

Інші доводи сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Окрім того, що згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведених норм законодавства суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: Національної поліції України, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Національної поліції України щодо відмови у зарахуванні до календарної вислуги років (18 років 09 місяців 14 днів) пільгової вислуги (06 років 06 місяців 27 днів), зазначених у наказі Національної поліції України від 06.06.2016 №359 о/с про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 , та оформлення і направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленого розрахунку вислуги років, та всіх необхідних документів, передбачених Порядком, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Національну поліцію України зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років (18 років 09 місяців 14 днів) вислугу в пільговому обчисленні (06 років 06 місяців 27 днів), зазначену у наказі Національної поліції України від 06.06.2016 №359 о/с, шляхом її врахування відповідно до Закону України №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992, здійснити відповідний перерахунок вислуги років та оформити і направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлений розрахунок вислуги років, та всі необхідні документи, передбачені Порядком, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108578) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано 13.11.2026 року.

Суддя О.М. Неклеса

Оригінал: reyestr.court.gov.ua