Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: тимчасового обмеження керівника в праві виїзду за межі України
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №160/35826/26
Суддя: Бухтіярова Марина Миколаївна
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 рокуСправа № 160/35826/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Представництва «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті», керівника юридичної особи - ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника постійного представництва нерезидента за межі України, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Представництва «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті», керівника юридичної особи - ОСОБА_1, в якій заявник просить:
-встановити тимчасове обмеження у праві виїзду керівника постійного представництва нерезидента Представництва «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» (код ЄДРПОУ 26511979) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за межі України до погашення податкового боргу Представництва «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» (код ЄДРПОУ 26511979), або настання інших обставин, зазначених в п. 87.14 ст. 87 Податкового кодексу України.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває Представництво «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті», яке має податковий борг у сумі 6186468,10 грн. Відповідно до статті 59 ПК України та у зв`язку із несплатою відповідачем-1 до бюджету податкового боргу була сформована податкова вимога від 30.10.2025 №0034906-1301-0436 на суму 1938561,48 грн., яку направлено відповідачу-1 засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2026 у справі №160/36675/25 стягнуто з відповідача до бюджету податковий борг з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, податкового боргу у суму 1938561,48 грн. Рішення суду набрало законної сили 07.04.2026. Зважаючи, що податковий борг не сплачений відповідачем, з дня вручення податкової вимоги пройшло 240 календарних днів, є наявними підстави для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника Представника за межі України до погашення податкового боргу, у зв`язку з чим просить задовольнити позовну заяву.
Ухвалою суду від 05.11.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин його пропуску, доказів надсилання відповідачам копії позову та долучених до нього документів листом з описом вкладення.
06.11.2026 позивачем подано клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду, оскільки позовну заяву направлено до суду поштою 02.10.2026, що підтверджується відтиском штемпеля поштового відділення зв`язку на конверті.
До клопотання долучено: поштову накладну АТ «Укрпошта» « 4900500413889», опис вкладення до вказаної накладної, поштову накладну АТ «Укрпошта» « 4900500413870», опис вкладення до вказаної накладної, копію конверту з відбитком штемпеля від 02.10.2026.
Ухвалою суду від 06.11.2026 клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду задоволено, визнано поважними причини пропуску строку та поновлено позивачу пропущений строк звернення до суду із цим позовом у справі №160/35826/26.
Цією ж ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/35826/26; справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження згідно із особливостями, встановленими статтею 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.
Також, ухвалою суду від 06.11.2026 витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області копію заяви Представництва «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» про взяття на облік нерезидента або його відокремленого підрозділу (форма №1-ОПН).
Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі надіслана позивачу засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» та доставлена до електронного кабінету (довідка про доставку електронного листа); відповідачів про відкриття провадження у справі повідомлено телефонограмою, засобами електронного зв`язку на електронну пошту «ysv_buh@i.ua» з огляду на відсутність у Представництва «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» та керівника - ОСОБА_1 зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
Враховуючи викладене, суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідачів про розгляд справи.
09.11.2026 позивачем подано клопотання про долучення витребуваних доказів.
10.11.2026 від представника відповідача-2 - адвоката Бондаренко В.Ю. надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, просить відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. Представництво «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» не є юридичною особою, а лише відокремленим підрозділом іноземної компанії. ОСОБА_1 є громадянином Республіки Туреччина. За таких обставин, позовні вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є цілком безпідставними, оскільки на відповідача-2 не можуть бути розповсюджені положення статті 289-2 КАС України.
У відзиві представником відповідача-2 заявлено клопотання про поновлення строку на подання відзиву.
Розглянувши клопотання відповідача-2, суд зважає на наступне.
Приписами частини першої статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Положеннями статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Зі змісту клопотання відповідача-2 вбачається, що останнім вказано на обставини обізнаності про розгляд цієї справи 10.11.2026. Цього ж дня, 10.11.2026, в суді зареєстрований відзив відповідача-2 з долученням доказів його надіслання позивачу та відповідачу-1.
Враховуючи викладене, суд також зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та на час розгляду питання не припинив свою дію.
В силу положень частини першої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження, зокрема, судів.
Відповідно до статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII у умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
За таких обставин, враховуючи наведені відповідачем-2 обставини, виходячи із завдань адміністративного судочинства, а також з метою забезпечення реалізації процесуальних прав учасників справи в умовах воєнного стану, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача-2 та поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву.
Позивач своєї позиції щодо відзиву не повідомив.
Зважаючи на викладене, а також ураховуючи особливості провадження, передбачені статтею 289-2 КАС України, якою визначені скорочені строки розгляду такої категорії справ, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Представництво «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» зареєстроване 17.06.2016 як відокремлений підрозділ юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про державну реєстрацію за ідентифікаційним кодом 26511979; місцезнаходження відокремленого підрозділу: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Науки, 69, оф.323.
Відповідач-1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Дніпровська ДПІ).
Відповідно до заяви нерезидента (форми №1-ОПН) керівником Представництва «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» з 18.08.2022 є ОСОБА_1, рнкопп НОМЕР_1, який відповідно до паспортних даних НОМЕР_2 є громадянином Республіки Туреччина.
Згідно із розрахунком, наведеного у позовній заяві, довідкою про наявність податкового боргу, доданої до позовних матеріалів, за відповідачем-1 рахується податковий борг у загальній сумі 6186468,10 грн. з яких: по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі - 2 028 355,42 грн., по адміністративним штрафам та іншим санкціям в сумі - 1 206 900,00 грн., по екологічному податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин в сумі - 2039,44 грн., по податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання в сумі - 2699955,14 грн., по миту на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання в сумі - 240718,10 грн., по адміністративним штрафах та інших санкціях в сумі - 8500,00 грн.
З метою погашення податкового боргу, керуючись статтею 59 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано відповідачу-1 податкову вимогу форми «Ю» від 30.10.2025 №0034906-1301-0436, яку направлено на податкову адресу Представництва «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» (за адресою місцезнаходження): Дніпро, пр. Науки, 69, оф.323, засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Податкову вимогу відповідачем-1 не отримано, поштове відділення 04.11.2025 повернуло конверт відправнику з причини «за закінченням терміну зберігання».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2026 у справі №160/36675/25 адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Представництва «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» про стягнення заборгованості - задоволено повністю.
Стягнуто податковий борг з Представництва «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» (код ЄДРПОУ 26511979) у сумі 1 938 561,48 грн. (один мільйон дев`ятсот тридцять вісім тисяч п`ятсот шістдесят одна гривня сорок вісім копійок) на користь держави шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують Представництво «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» (код ЄДРПОУ 26511979).
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2026 у справі №160/36675/25 відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 07.04.2026.
Позивачем у позовній заяві зазначено про наявність відкритих банківських рахунків у відповідача-1.
Позивач вважає, що оскільки за Представництвом «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» обліковується податковий борг, що перевищує 1 мільйон гривень, який не сплачений протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, позивач як контролюючий орган має право звернутися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника представництва за межі України.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно із частиною першою статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (далі - ПК України).
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України закріплено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
Відповідно до приписів пункту 87.13 статті 87 Податкового кодексу України:
у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу;
вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов`язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника;
тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу;
у разі запровадження тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України згідно з рішенням суду, яке набрало законної сили, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання рішення суду: інформує про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, в порядку обміну інформацією, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони державного кордону; розміщує відповідну інформацію в Реєстрі керівників платників податків - боржників;
не пізніше наступного робочого дня з дня зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу в сумі, зазначеній у рішенні суду станом на дату прийняття такого рішення суду, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника контролюючий орган: інформує про зазначене центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, в порядку обміну інформацією, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони державного кордону, що є підставою для скасування встановленого тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України; розміщує відповідну інформацію в Реєстрі керівників платників податків - боржників.
Згідно із пунктом 87.14 статті 87 ПК України закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв`язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України визначені статтею 289-2 КАС України.
Так, частиною першою статті 289-2 КАС України встановлено, що у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Адміністративна справа, передбачена цією статтею, розглядається судом протягом 48 годин з дня подання відповідної позовної заяви (частина друга статті 289-2 КАС України КАС України).
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.4 статті 41 Податкового кодексу України).
ГУ ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 44118658) є відокремленим підрозділом Державної податкової служби України, про що свідчить інформація, наявна у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12 листопада 2020 року № 643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС» (з подальшими змінами) (далі - Положення, що розміщене на офіційному вебсаті https://dp.tax.gov.ua/dfs-u-regioni/golov-upr/struktura/), Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС) є територіальним органом утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - ДПС). ГУ ДПС забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Дніпропетровської області. ГУ ДПС є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 43145015). ГУ ДПС здійснює адміністрування внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі - внесок). Основними завданнями ГУ ДПС (крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій (далі - ДПІ)) є: забезпечення реалізації державної податкової політики, здійснення у межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, внеску, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
ГУ ДПС відповідно до покладених на нього завдань звертається до суду у випадках, передбачених законом (пункт 22 пункту 4 Положення).
Згідно з підпунктом 11 пункту 5 Положення ГУ ДПС з метою організації своєї діяльності забезпечує самопредставництво ДПС та ГУ ДПС у судах через начальника ГУ ДПС, а також без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС через їхніх заступників, державних службовців підрозділів до функціональних повноважень яких належить представництво в судах інтересів ГУ ДПС відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів ДПС та ГУ ДПС в судах без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС.
Відповідно до підпункту 28 пункту 6 Положення ГУ ДПС для виконання покладених на нього завдань має право звертатися у передбачених законом випадках до суду, у тому числі щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
ГУ ДПС є контролюючим органом (податковим органом, органом стягнення). У складі ГУ ДПС діють ДПІ, які є його структурними підрозділами та перелік яких затверджується окремим наказом ДПС. ДПІ діють на підставі цього Положення, у межах функцій, визначених статтею 19-3 Податкового кодексу України. Начальник ДПІ може забезпечувати загальну організацію та координацію роботи (не пов`язану з виконанням функцій, визначених статтею 19-1 Податкового кодексу України) структурних підрозділів ГУ ДПС, що територіально розміщені за адресою місцезнаходження ДПІ, з метою забезпечення їх комунікацій (пункт 7 Положення).
Згідно з пунктом 15 Положення ГУ ДПС утворюється без статусу юридичної особи та є органом державної влади, має окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України, є розпорядником бюджетних коштів.
З огляду на викладене, у межах спірних правовідносин ГУ ДПС у Дніпропетровській області є контролюючим органом (податковим органом, органом стягнення), уповноваженим звертатися у передбачених законом випадках до суду, у тому числі щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників, у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
Згідно із пунктом 10 частини першої статті 6 Закону України від 21 січня 1994 року № 3857-XII «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв`язку з яким таке обмеження встановлюється.
Закон України від 22 вересня 2011 року № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон № 3773-VI) визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, повноваження органів державної влади, що беруть участь у визначенні такого статусу та діють в інтересах забезпечення прав і свобод осіб та національної безпеки України, а також встановлює порядок в`їзду в Україну та виїзду з України таких осіб.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону 3773-VI іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, мають право у встановленому порядку вільно залишити територію України, крім випадків, встановлених законом.
Частиною другою статті 22 Закону № 3773-VI регламентовано, що виїзд з України іноземцю або особі без громадянства не дозволяється, якщо: йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або кримінальна справа розглядається судом - до закінчення кримінального провадження; його засуджено за вчинення кримінального правопорушення - до відбування покарання або звільнення від покарання; його виїзд суперечить інтересам забезпечення національної безпеки України - до припинення обставин, що перешкоджають виїзду.
Згідно із частиною третьою статті 22 Закону № 3773-VI виїзд з України іноземця або особи без громадянства може бути за рішенням суду тимчасово відкладено до виконання ним майнових зобов`язань перед фізичними та юридичними особами в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
За наявності підстав, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, відомості про іноземця або особу без громадянства вносяться до бази даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в`їзд в Україну або тимчасово обмежується право виїзду з України (частина четверта статті 22 Закону № 3773-VI).
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, заяви нерезидента (форми №1-ОПН) керівником Представництва «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» з 18.08.2022 є ОСОБА_1 , рнкопп НОМЕР_1, який відповідно паспортних даних НОМЕР_2 є громадянином Республіки Туреччина.
Отже, ОСОБА_1 є громадянином іноземної держави, а позивач не надав суду доказів того, що керівник Представництва «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» є громадянином України.
Суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України).
Згідно із статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказаний конституційний принцип виключає можливість застосування до особи заходів державного примусу за відсутності прямої законодавчої підстави.
В назві статті 289-2 КАС України чітко зазначено, що означена стаття встановлює особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України, а не іноземців та осіб без громадянства.
Тож зважаючи, що керівником Представництва «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» з 18.08.2022 є ОСОБА_1 , який є громадянином іноземної держави (громадянство: Туреччина) та не є громадянином України, а тому положення статті 6 Закону України від 21 січня 1994 року № 3857-XII «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» не можуть бути застосовані до нього ані безпосередньо, ані шляхом розширювального тлумачення.
Крім того, статтею 22 Закону № 3773-VI передбачено право іноземців та осіб без громадянства на виїзд з України. Обмеження цього права допускається лише у випадках, прямо встановлених законом. При цьому наведена норма не передбачає можливості тимчасового обмеження права іноземця на виїзд з України у зв`язку з наявністю податкового боргу представництва нерезидента, керівником якого він є.
Отже, системний аналіз положень статті 33 Конституції України, статті 6 Закону України від 21 січня 1994 року № 3857-XII «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», статті 22 Закону України від 22 вересня 2011 року № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та статті 289-2 КАС України дає підстави для висновку, що законодавством України не визначено матеріально-правової підстави для тимчасового обмеження права на виїзд за межі України керівника представництва нерезидента, який є громадянином іноземної держави, у зв`язку з наявністю у такого представництва нерезидента податкового боргу.
Застосування до керівника представництва нерезидента, який є громадянином іноземної держави, такого заходу за аналогією закону або шляхом розширювального тлумачення норм, що обмежують конституційні права особи, суперечило б статтям 8, 19, 33 Конституції України, принципу верховенства права та принципу юридичної визначеності, відповідно до яких будь-яке втручання держави у права особи повинно бути чітко, недвозначно та передбачувано визначене законом.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява необґрунтована та задоволенню не підлягає.
Питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки згідно з пунктом 16 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви, апеляційної скарги у справах про тимчасове обмеження права громадян України на виїзд за межі території України.
Керуючись ст.ст.9, 77, 90, 139, 241-246, 250,255, 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) до Представництва «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» (код ЄДРПОУ 26511979, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Науки, 69, оф.323), керівника юридичної особи - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника постійного представництва нерезидента за межі України - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua