Суд: Холодногірський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:
Дата: 12 листопада 2026 р.
Справа: №642/5022/26
Суддя: Гримайло А. М.
13 листопада 2026 року
Справа № 642/5022/26
Провадження № 2-о/642/94/26
РІШЕННЯ
Іменем України
13 листопада 2026 року м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Гримайло А.М.,
присяжних – Колосара Р. В., Суліми Т. А.,
за участю секретаря судового засідання – Чапкайло М. Р.,
представника заявника – адвоката Смирнова А. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оголошення фізичної особи померлою,
у с т а н о в и в:
24.06.2026 до Холодногірського районного суду м. Харкова звернувся адвокат Смирнов А. І., що діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, із заявою про оголошення фізичної особи померлою, у якій заявник просить оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харків, Харківської області, РНОКПП: НОМЕР_2 , померлим; днем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати день набрання рішенням суду законної сили.
В обґрунтування заяви посилався на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є єдиноутробними братами (брати по лінії матері), що підтверджується Свідоцтвами про народження серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .
Відповідно до довідки № 1656/20733 рядовий ОСОБА_2 перебував на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України рядовий ОСОБА_2 дійсно в період з 01.05.2025 по 08.06.2025, з 17.06.2025 по 30.06.2025, з 01.07.2025 по 08.07.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи Липецькій сільській ТГР Харківського р-ну Харківської області. Однак, ОСОБА_1 прийшло сповіщення № 710 про зникнення безвісті солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приблизно о 20 годині 00 хвилині поблизу н. п. Синельникове Вовчанського району Харківської області.
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.07.2025 N?425 проведено службове розслідування щодо з`ясування обставин зникнення рядового ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання, визначення його статусу, наявності та ступеня вини посадових осіб, а також причин та умов, що цьому сприяли.
На підставі акта проведення службового розслідування встановлено, що стрілець 1 стрілецького спеціалізованого відділення 2 стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 рядовий ОСОБА_2 , виконуючи бойове завдання згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 06.07.2025 № 1/3/1706/дск, зник безвісти під час стрілецького бою в районі позиції відділення "ВЕГАС".
Відповідно до акту проведення службового розслідування зазначено, що військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 вважати таким, що безвісти зниклий під час виконання бойового завдання по захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Зникнення військовослужбовця безвісти внаслідок стрілецького бою в районі населеного пункту Синельниково Чугуївського району Харківської області внаслідок протиправних дій з боку збройних сил російської федерації, пов`язане із проходженням військової служби та захистом Батьківщини, вважати зниклим безвісти за особливих обставин.
Тіло солдата ОСОБА_2 не було знайдено, довідка про поховання вказаного військовослужбовця не надходила.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.07.2025 № 425 кінцевий строк проведення службового розслідування встановлено – 06.08.2025. Неправомірних дій рядового ОСОБА_2 , ознак його добровільної здачі в полон, самовільного залишення військової частини, місця служби або дезертирування не встановлено.
З огляду на це заявник звернувся до відділу поліції № 1 Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з відповідною заявою про зникнення безвісти його брата ОСОБА_2 , у зв`язку із чим на даний час відкрито кримінальне провадження від 08.08.2025 № 12025221250000516, однак будь-які відомості про місцезнаходження зниклого брата на даний час заявнику не надходили, а відповідне досудове розслідування триває; інформацію про ОСОБА_2 як особу, яка зникла безвісти, включено до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Таким чином, з метою реалізації прав спадкоємця ОСОБА_2 , зокрема успадкування нарахованого на його користь грошового забезпечення, є необхідність в оголошенні ОСОБА_2 померлим.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 06.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження та призначено справу до розгляду.
У судове засідання представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Смирнов А. І. з`явився, надав пояснення аналогічні доводам заяви, просив заяву задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, 15.07.2026 надав письмові пояснення, згідно з якими проти оголошення ОСОБА_2 померлим не заперечував, просив вирішити справу на розсуд суду за відсутності представника.
Представник заінтересованої особи - Військова частина НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився, повідомлений своєчасно належним чином про день, час і місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, надав письмові пояснення, згідно з якими ОСОБА_2 зник безвісти за особливих обставин під час захисту Батьківщини; відомостями про його місце перебування та доказами про факт загибелі не володіє.
Представник заінтересованої особи – Міністерства оборони України у судове засідання не з`явився, повідомлений своєчасно належним чином про день та час розгляду справи, просив розгляд справи провести за відсутності представника відповідно до вимог чинного законодавства, надав письмові пояснення, відповідно до яких ОСОБА_2 не займав жодної посади в штаті саме Міністерства оборони України, як юридичної особи, військової служби безпосередньо в Міністерстві оборони України не проходив, а отже, будь-які безпосередні правовідносини між ОСОБА_2 та Міністерством оборони України місця відсутні.
Вважав, що заява про оголошення фізичної особи померлої підлягає задоволенню після спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи.
Крім того, дата смерті впливає на право отримання соціальних виплат, зокрема одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, пенсії у зв`язку з втратою годувальника, інших соціальних виплат та пільг членам сім`ї загиблого.
Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
В матеріалах справи наявні докази, а саме: матеріали службового розслідування військової частини НОМЕР_1 у яких зазначається, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 зник безвісти 08.07.2025 поблизу н. п. Синельникове, Вовчанського району Харківської області під час виконання бойового завдання.
Тобто, якщо є можливість встановити конкретну дату або період, коли сталася подія, що призвела до ймовірної загибелі особи (наприклад, дата ракетного удару, під час якого загинула особа), суд може визначити цю дату як день смерті, оскільки дата смерті особи є важливим фактором для визначення редакції закону, який встановлює права осіб на отримання вищезазначеної виплати.
Суд, вислухавши представника заявника, вивчивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
З відомостей з Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про зміну імені від 24.07.2026, наданого Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, вбачається, що 10.07.1993 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінив прізвище на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 63-64).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є єдиноутробними братами (брати по лінії матері – ОСОБА_4 ), що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 26.01.2007 відділом реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції м. Харкова, та повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 26.01.2007 відділом реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції м. Харкова (а. с. 10).
Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 № 1656/20733 від 25.12.2025 рядовий ОСОБА_2 перебував на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 (а. с. 9).
З Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Військової частини НОМЕР_1 від 21.12.2025 вбачається, що рядовий ОСОБА_2 , стрілець 1 стрілецького спеціалізованого відділення 2 стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , дійсно в період з 01.05.2025 по 08.06.2025, з 17.06.2025 по 30.06.2025, з 01.07.2025 по 08.07.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи Харківська обл., Харківському р-н, Липецькій сільській ТГР (а. с. 9).
ОСОБА_1 надійшло сповіщення № 710 від 18.07.2026 про зникнення безвісті його брата - солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.07.2025 приблизно о 20 годині 00 хвилині поблизу н. п. Синельникове Вовчанського району Харківської області (а. с. 9).
Як вбачається з Акта проведення службового розслідування стрілець 1 стрілецького спеціалізованого відділення 2 стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти (ШКВАЛ) Військової частини НОМЕР_1 рядовий ОСОБА_2 , виконуючи бойове завдання згідно з бойовим розпорядженням командира Військової частини НОМЕР_1 від 06.07.2025 № 1/3/1706/дск, зник безвісти під час стрілецького бою в районі позиції відділення "ВЕГАС" поблизу н. п. Синельникове Вовчанського району Харківської області; вважати його таким, що безвісти зниклий під час виконання бойового завдання по захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України; фактів його добровільної здачі в полон, самовільного залишення військової частини, місця служби або дезертирування не встановлено (а. с. 10-11).
На підставі заяви ОСОБА_1 від 08.08.2025, поданої до ВП № 1 Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківської області, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221250000516 були внесені відомості за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за фактом зникнення військовослужбовця ОСОБА_2 (а. с. 11).
Інформацію про ОСОБА_2 як особу, яка зникла безвісти, включено до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 24.09.2025 (а. с. 12).
Як вбачається з листа Військової частини НОМЕР_1 від 09.06.2026 рядовий ОСОБА_2 приблизно о 20 годині 00 хвилині 08.07.2025 зник безвісти під час стрілецького бою в районі позиції відділення "ВЕГАС" поблизу н.п. Синельникове Вовчанського району Харківської області; були вжиті заходи задля встановлення поточного місцезнаходження даного військовослужбовця та обставин його зникнення, які не дали позитивного результату; на теперішній час місце перебування вказаного військовослужбовця не відомо, відсутня інформація про факт його загибелі чи перебування у полоні (а. с. 14).
Згідно з відповіддю Державної прикордонної служби України від 06.07.2026 відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 08.07.2025 по 14.07.2026 в Базі даних не виявлено (а. с. 36).
За обліками відомчої інформаційної системи ДМС (ЄІАС УМП) серед громадян, які звернулись з питання оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не значиться (а. с. 37).
Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків від 14.07.2026 інформація про доходи щодо ОСОБА_2 за період з липня 2025 по жовтень 2025, з грудня 2025 по травень 2026 відсутня; у листопаді 2025 було отримано дохід – виплата військовослужбовцям у сумі 41172,60 грн. (а. с. 42).
Як вбачається з виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора Державного некомерційного товариства «Український національний центр розбудови миру» від 08.09.2026 підтвердження про перебування у полоні від держави-агресора через Центральне агентство розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста, інформація про стан здоров`я від держави-агресора через Центральне агентство розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста, підтвердження про перебування у полоні держави-агресора з інших відкритих джерел щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні (а. с. 96-97).
Згідно із частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це.
Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.
Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.
Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Рішення про оголошення фізичної особи померлої приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.
Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Як роз`яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», слід звернути увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.
При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини, тобто матеріально-правовий зв`язок, або за відсутності такого зв`язку дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.
Відповідно до ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.
Зі ст. 308 ЦПК України вбачається, що суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою. Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.
Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою є підставою для державної реєстрації смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану. Реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника.
Відповідно до ст. 48 ЦК України у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Частиною 2 статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (стаття 80 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відсутність позиції відповідача по суті позову не є підставою для задоволення позовних вимог, якщо вони не обґрунтовані та доказово не підтверджені.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (Проніна проти України, № 63566/00, пр. 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
З урахуванням наведеного, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених у заяві заявником, вони об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам, тому суд дійшов висновку, що заява про оголошення фізичної особи померлою є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для оголошення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим, а датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід вважати дату набрання цим рішенням законної сили.
Судовий збір суд відносить на рахунок заявника.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 76-80, 89, 259, 263-265, 268, 293, 294, 305-308, 352, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оголошення фізичної особи померлою задовольнити.
Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова Харківської області, РНОКПП НОМЕР_2 , померлим.
Днем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати день набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду про оголошення особи померлою є підставою для державної реєстрації смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану.
Після набрання законної сили рішення надіслати до Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для реєстрації смерті фізичної особи, а також до Другої Харківської міської державної нотаріальної контори для вжиття заходів з охорони спадкового майна.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя - А. М. Гримайло
Присяжні: Р. В. Колосар
Т. А. Суліма
Оригінал: reyestr.court.gov.ua