Суд: Слобідський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №641/7526/26
Суддя: Кожихова Г. В.
Провадження № 2/641/4569/2026Справа № 641/7526/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Кожихової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Собченко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (далі - ТОВ «Фінпром Маркет», позивач) через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернулося до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання коштів у кредит № 45412377 від 09.12.2025 у розмірі 25 349,34 грн, з яких 7 326,40 грн - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту), 2 197,92 грн - заборгованість за процентами, 0,00 грн - заборгованість за комісією, 15 825,02 грн - заборгованість за пенею/неустойкою, 0,00 грн - заборгованість за процентами, нарахованими за понадстрокове користування, а також про стягнення судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», кредитодавець) та відповідачем укладено договір про надання коштів у кредит № 45412377, за умовами якого кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 8 000,00 грн строком на 30 днів (з 09.12.2025 по 07.01.2026) із фіксованою процентною ставкою 0,186 %, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, та комісією за надання кредиту в розмірі 16 % від суми кредиту, що становить 1 280,00 грн. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту нараховується пеня у розмірі 4 % на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 44002, надісланим на зазначену ним електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2, у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ, отримавши від банку «vstbank» за згодою відповідача його персональні дані. Позивач зазначає, що без проходження реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, ідентифікації за посередництвом системи BankID НБУ, отримання одноразового ідентифікатора, входу до особистого кабінету та попереднього погодження оферти укладення договору технічно неможливе. На виконання умов договору кредитодавець перерахував відповідачу 8 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 за посередництвом платіжної установи ТОВ «Європейська платіжна система», що підтверджується платіжною інструкцією № 26d7a6eb-1651-4ca7-8abd-ea34396a86b8 від 09.12.2025, листом кредитодавця № 20/05/26-49982 від 20.05.2026 та довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» № КД-000093616 від 01.06.2026. Відповідач сплатив на погашення заборгованості 2 400,00 грн, однак зобов`язання в повному обсязі не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 25 349,34 грн. 25.02.2026 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу № 25/02/26, відповідно до якого згідно з Реєстром прав вимог № 8 від 20.05.2026 до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 45412377 від 09.12.2025 у розмірі 25 349,34 грн.
Виклад позиції відповідача
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 04.08.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без участі позивача та його представника, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та судової повістки за адресою його зареєстрованого місця проживання. Поштове відправлення повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) повернення поштового відправлення з такою відміткою вважається належним повідомленням сторони. Відповідач не скористався правом на участь у судовому засіданні, причин неявки не повідомив, заяв про відкладення судового засідання чи про розгляд справи за його відсутності та відзиву до суду не подав.
Згідно з частиною першою статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зважаючи на наявність усіх вказаних умов, протокольною ухвалою суду від 12.11.2026 постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів відповідно до статей 280, 281 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
09.12.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45412377 (далі - договір).
Згідно з пунктом 2.1 договору кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту або достроково та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.
Пунктом 2.2 договору визначено суму кредиту 8 000,00 грн, строк кредитування (строк договору) 30 днів, процентну ставку 0,186 % на день (фіксована), комісію за надання кредиту 16,00 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1 280,00 грн. У таблиці пункту 2.2 договору зазначено дату надання кредиту 09.12.2025, дату повернення кредиту (останній день) 07.01.2026, денну процентну ставку 0,719 %, проценти за понадстрокове користування кредитом 4,00 % на день, пеню 4,00 % на день, орієнтовну реальну річну процентну ставку 1069,75 %, орієнтовну загальну вартість кредиту 9 726,40 грн та загальні витрати за кредитом 1 726,40 грн.
Згідно з пунктом 2.3 договору ставки, визначені цим пунктом, є незмінними протягом усього строку кредиту та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної між кредитодавцем та позичальником додаткової угоди до договору; встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку і може бути змінений виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок) у розмірі, визначеному пунктом 2.2 договору, за кожен день користування кредитом. За пунктом 6.2 договору комісія за надання кредиту нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті в останній день користування кредитом. Додатком № 1 до договору (таблиця обчислення загальної вартості кредиту) передбачено одноразовий платіж 07.01.2026 у розмірі 9 726,40 грн, що складається з погашення суми кредиту 8 000,00 грн, процентів за користування кредитом 446,40 грн та комісії за надання кредиту 1 280,00 грн.
Розділом 7 договору визначено, що продовження строку кредитування (пролонгація) здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права, а перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні, визначаються у відповідній додатковій угоді (пункт 7.1); за продовження строку користування кредитом позичальник вносить платіж, який визначається виходячи з процентної ставки, зазначеної у додатковій угоді (пункт 7.2). Пунктом 10.7.2 договору передбачено, що якщо сума кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення договору, за користування кредитом (його частиною) понад встановлений договором строк кредитодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному пунктом 2.2 договору, з першого дня понадстрокового користування кредитом.
Договір, заявку-опитувальник на отримання кредиту та інформаційне повідомлення підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 44002, договір також містить відомості про накладення кваліфікованого електронного підпису уповноваженого працівника кредитодавця 09.12.2025 о 17:19. Згідно з довідкою ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» про ідентифікацію одноразовий ідентифікатор 44002 для укладення договору № 45412377 було відправлено позичальнику 09.12.2025 о 17:19:12 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2, а ідентифікацію клієнта за посередництвом системи BankID НБУ здійснено 05.11.2025 о 19:21:19 через банк «vstbank».
Згідно з копією платіжної інструкції № 26d7a6eb-1651-4ca7-8abd-ea34396a86b8, сформованою ТОВ «Європейська платіжна система» та підписаною електронним підписом, 09.12.2025 о 17:19:37 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перераховано 8 000,00 грн отримувачу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на платіжний інструмент НОМЕР_1 (MASTERCARD). Вказані обставини також підтверджуються довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» № КД-000093616 від 01.06.2026 про прийняття до виконання та завершення платіжної операції та листом ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» № 20/05/26-49982 від 20.05.2026.
Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 25.05.2026, відповідач сплатив 12.12.2025 - 422,82 грн та 07.01.2026 - 1 977,18 грн, а всього 2 400,00 грн. За період з 09.12.2025 по 07.01.2026 кредитодавець нарахував проценти за ставкою 0,186 % у розмірі 14,88 грн щодня, а всього 446,40 грн, та комісію 1 280,00 грн, які сплачені відповідачем у повному обсязі (проценти - 59,52 грн та 386,88 грн, комісія - 363,30 грн та 916,70 грн); в рахунок погашення тіла кредиту 07.01.2026 зараховано 673,60 грн, залишок тіла кредиту складає 7 326,40 грн. За період з 08.01.2026 по 06.02.2026 (30 днів) кредитодавець нарахував проценти за ставкою 1,000 % на день (в розрахунку зазначено «від 08.01.2026») у розмірі 73,26 грн щодня, а всього 2 197,92 грн, а за період з 07.02.2026 по 01.04.2026 (54 дні) - пеню за ставкою 4 % на залишок тіла кредиту у розмірі 293,06 грн щодня, а всього 15 825,02 грн. Загальна заборгованість станом на 20.05.2026 визначена у розмірі 25 349,34 грн.
Додаткової угоди до договору про продовження строку кредитування або зміну процентної ставки позивачем до суду не надано.
25.02.2026 між ТОВ «Фінпром Маркет» (фактор) та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) укладено договір факторингу № 25/02/26, за умовами пункту 1.1 якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату. Згідно з пунктом 2.1.3 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу.
Згідно з Реєстром прав вимог № 8 від 20.05.2026 до договору факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 (позиція 688) ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 45412377 у загальній сумі 25 349,34 грн, з яких 7 326,40 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2 197,92 грн - заборгованість за процентами, 15 825,02 грн - заборгованість за пенею.
На підтвердження оплати за відступлене право вимоги позивачем надано платіжну інструкцію № 850021654.1 від 26.05.2026 на суму 3 558 795,04 грн з призначенням платежу «Часткова оплата за договором факторингу №25/02/26 від 25 лютого 2026 р. згідно з Реєстром прав вимог №8 від 20 травня 2026 р. без ПДВ».
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника. Відносини у сфері факторингу регулюються Законом України "Про факторинг".
Дослідивши договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026, Реєстр прав вимог № 8 від 20.05.2026 та платіжну інструкцію № 850021654.1 від 26.05.2026, суд доходить висновку, що до ТОВ «Фінпром Маркет» перейшло право вимоги до відповідача за договором № 45412377 від 09.12.2025 в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Водночас відступлення права вимоги призводить лише до заміни кредитора і не змінює умов кредитного договору, а тому розмір заборгованості, зазначений у реєстрі прав вимог, підлягає перевірці на відповідність умовам первісного договору та вимогам закону.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною першою статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Аналізуючи досліджені докази, суд доходить висновку, що договір № 45412377 від 09.12.2025 укладений в електронній формі та підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 44002 у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», тож за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Сторони погодили всі істотні умови договору: суму кредиту, строк кредитування, розмір процентів і комісії, порядок повернення кредиту. Факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 8 000,00 грн на зазначену ним у договорі платіжну картку підтверджується платіжною інструкцією та довідкою платіжної установи, а також подальшою частковою оплатою відповідачем заборгованості у розмірі 2 400,00 грн. Доказів на спростування вказаних обставин до суду не надано.
Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За частиною першою статті 1049 ЦК України, яка застосовується до кредитних відносин в силу частини другої статті 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач отримав кредит у сумі 8 000,00 грн, який зобов`язаний був повернути до 07.01.2026 включно. З сплачених відповідачем 2 400,00 грн в рахунок погашення тіла кредиту зараховано 673,60 грн, а решта - в рахунок сплати процентів за строк кредитування та комісії, передбачених договором. Доказів повернення решти кредиту відповідач не надав, тому заборгованість за тілом кредиту в сумі 7 326,40 грн (8 000,00 грн - 673,60 грн) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо стягнення заборгованості за процентами у розмірі 2 197,92 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. За статтею 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, а після спливу такого строку позичальник відповідає за порушення грошового зобов`язання за правилами частини другої статті 625 ЦК України. Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, суд установив, що строк кредитування за договором становив 30 днів та сплив 07.01.2026. Проценти за користування кредитом у межах строку кредитування за ставкою 0,186 % на день становлять 446,40 грн (8 000,00 грн ? 0,186 % ? 30 днів), що відповідає додатку № 1 до договору. При цьому вказані проценти сплачені відповідачем у повному обсязі, що відображено в наданому до суду розрахунку. Заявлені до стягнення проценти у розмірі 2 197,92 грн нараховані кредитодавцем за період з 08.01.2026 по 06.02.2026, тобто після спливу строку кредитування, за ставкою 1,000 % на день, яка договором не передбачена.
Пунктом 2.3 та розділом 7 договору встановлено, що зміна процентної ставки та продовження строку кредитування можливі виключно шляхом укладення додаткової угоди, підписаної позичальником одноразовим ідентифікатором.
Суд звертає увагу, що до позовної заяви не додано доказів угодження сторонами продовження строку кредитування та нової процентної ставки. Відображення в односторонньо складеному кредитодавцем розрахунку заборгованості ставки 1,000 % «від 08.01.2026» не є доказом зміни умов договору, оскільки така зміна відповідно до статті 654 ЦК України мала бути вчинена в такій самій формі, що й договір, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення процентів у розмірі 2 197,92 грн задоволенню не підлягають.
Щодо стягнення пені у розмірі 15 825,02 грн, суд зазначає таке.
Згідно з частинами першою, третьою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався і триває на час ухвалення цього рішення.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17, від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, від 29.06.2022 у справі № 477/874/19). Верховний Суд у постанові від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23 дійшов висновку, що пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України поширюється на договори позики та кредитні договори, у тому числі договори про споживчий кредит, і звільняє позичальника від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення, що мало місце в період дії воєнного стану.
Положення Закону України від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" пункту 6 розділу ІV Закону № 1734-VIII у новій редакції не змінює визначене ЦК України правове регулювання щодо звільнення позичальників від сплати на користь кредитодавців неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором у період воєнного стану, а норми ЦК України застосовуються безпосередньо до спірних правовідносин.
Оскільки пеня у розмірі 15 825,02 грн нарахована за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором за період з 07.02.2026 по 01.04.2026, тобто в період дії воєнного стану, відповідач в силу пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільнений від обов`язку її сплати. Вказана норма є імперативною і підлягає безпосередньому застосуванню, тому у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.
Висновки суду
За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в сумі 7 326,40 грн, а в задоволенні вимог про стягнення процентів у розмірі 2 197,92 грн та пені у розмірі 15 825,02 грн відмовити.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з частиною другою статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 850024150.1 від 24.07.2026.
Позовні вимоги задоволено на суму 7 326,40 грн із заявлених 25 349,34 грн, що становить 28,90 %. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 769,48 грн (2 662,40 грн ? 7 326,40 грн / 25 349,34 грн).
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвело до затягування розгляду справи, зокрема, подання явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення справи та врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 500,00 грн позивач надав договір про надання правничої допомоги № 11-05/26/ФП від 11.05.2026, укладений з адвокатом Ткаченко Ю.О., акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, витяг з акта № 1-ФП від 05.06.2026 приймання-передачі наданої правничої допомоги, платіжну інструкцію № 850022335.1 від 12.06.2026 на суму 186 000,00 грн, ордер серії АХ № 1363629 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2099 від 03.04.2018.
Дослідивши вказані докази, суд зазначає, що відповідно до витягу з акта № 1-ФП від 05.06.2026 вартість послуг адвоката щодо боржника ОСОБА_1 становить 4 500,00 грн (500,00 грн за вивчення документів та 4 000,00 грн за підготовку та подання позовної заяви), а не 6 500,00 грн, як заявлено у позові; платіжна інструкція підтверджує загальну оплату за актом щодо значної кількості боржників. Справа є малозначною, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без участі представника позивача в судових засіданнях, позовна заява має типовий характер і не потребувала значного обсягу юридичної і технічної роботи, а детального опису робіт із зазначенням часу, витраченого адвокатом, не надано.
Враховуючи критерії реальності, розумності та пропорційності витрат до предмета спору, суд доходить висновку, що обґрунтованими та необхідними в контексті обставин цієї справи, з огляду на часткове задоволення вимог позову, є витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 10, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 288, 352, 354 ЦПК України, статтями 205, 207, 509, 512-514, 516, 525, 526, 530, 549, 610, 625, 626, 628, 629, 631, 638, 639, 654, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором надання коштів у кредит № 45412377 від 09.12.2025 у розмірі 7 326 (сім тисяч триста двадцять шість) гривень 40 копійок, що складається із заборгованості за тілом кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судовий збір у розмірі 769 (сімсот шістдесят дев`ять) гривень 48 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем та третіми особами протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: 08205, Київська обл., Бучанський р-н, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, IBAN НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО 334851).
Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 12.11.2026.
Суддя Г.В.Кожихова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua