Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: реалізації податкового контролю
Дата: 12 листопада 2026 р.
Справа: №640/22817/19
Суддя: Бошкова Юлія Миколаївна
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
13 листопада 2026 р. Справа № 640/22817/19
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плутон-С" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Плутон-С" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою від 25.11.2019 Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
На виконання Закону України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, Київським окружним адміністративним судом направлено адміністративну справу № 640/22817/19 - до Вінницького окружного адміністративного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 дана справа передана на розгляд судді Вінницького окружного адміністративного суду Бошковій Юлії Миколаївні.
Частиною другою статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Ухвалою суду від 10.03.2025 справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки камеральної перевірки про несвоєчасність реєстрації податкових накладних, на переконання позивача, не відповідають фактичним обставинам, оскільки постачальником ТОВ «ЄВРОСТРОЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ» електронні податкові накладні були направлені на реєстрацію, однак контролюючий орган належним чином не забезпечив приймання електронних документів та надсилання квитанцій. На підтвердження цих обставин позивач посилається на протоколи обміну електронними документами та знімки екрана з програми «M.E.Doc».
Як убачається з долучених матеріалів, ГУ ДФС у м. Києві складено акт камеральної перевірки від 04.06.2019 №5513/26-15-12-06/38150175. Позивач подав заперечення, які листом контролюючого органу від 22.07.2019 №136907/10/26-15-12-06-14 залишено без задоволення.
За результатами перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 24.07.2019 №0613901206, яким визначив штраф за порушення строків реєстрації податкових накладних за звітні періоди 2017-2019 років у загальній сумі 578 021,53 грн. Зокрема, у повідомленні-рішенні застосовано штраф у розмірі 20 відсотків суми податку на додану вартість за затримку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; інші категорії затримки у цьому документі мають нульові показники.
Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку. За твердженнями позовної заяви, рішенням ДФС України від 17.10.2019 №58876/99-00-08-05-02 скаргу залишено без задоволення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України державні органи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, визначаються Податковим кодексом України.
Відповідно до п.1.1 ст. 1 розділу І Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу.
Пунктом п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 120-1.1. ст. 120-1 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків, застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.
Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.
Водночас суд ураховує, що в межах цієї справи позивач заперечує правомірність застосування штрафних санкцій, посилаючись на обставини, які, на його думку, унеможливили своєчасну реєстрацію податкових накладних, зокрема неналежне виконання контролюючим органом обов`язків щодо прийняття та обробки електронних документів, направлених контрагентом позивача.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
У межах цього обов`язку платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункти 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України).
Відповідно до пункту 201.1 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Отже, на дату виникнення податкових зобов`язань (дату настання першої з подій, що визначені в пункті 187.1 ПК України) платником податку має бути обов`язково складена податкова накладна.
Своєю чергою реєстрація податкових накладних і розрахунків коригування до них можлива за умови - якщо сума ПДВ у них не перевищує суми ПДВ, яку обчислено за формулою, що передбачена у пункті 200-1.3 ПК України (так званий реєстраційний ліміт).
Якщо ж сума ПДВ у податкових накладних більша, ніж реєстраційний ліміт платника, відповідно до норми пункту 200-1.4 статті 200-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти або:
а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;
б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку;
в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;
г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4-1 статті 43 цього Кодексу.
Наслідки порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН передбачені статтею 120-1 ПК України, згідно з пунктом 120-1.1 якої порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, встановленому цим пунктом (від 10 до 40 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, в залежності від тривалості порушення) (абзац перший).
Системний аналіз наведених норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України, є одним із елементів податкового обов`язку, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Тим самим у правовій державі закріплюється принцип рівності обов`язків таких суб`єктів господарювання перед державою та передбачуваності дій контролюючих органів за їх невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання). Невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання) такого обов`язку утворює склад податкового правопорушення.
До таких висновків дійшов також Верховний Суд у постанові від 01.07.2020 у справі №520/3640/19 (провадження №К/9901/31334/19), зазначивши, що платник податку має планувати свою господарську діяльність для належного виконання свого податкового обов`язку.
Отже, реєстрація податкової накладної з урахуванням граничних строків це обов`язок платника, а у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом - платник ПДВ має сплатити штраф у відсотках від суми ПДВ, розмір якого залежить від періоду прострочення реєстрації.
При цьому наявність вини є обов`язковою умовою для притягнення особи до фінансової відповідальності в таких податкових правопорушеннях.
І хоча у визначенні податкового правопорушення (пункт 109.1 статті 109 ПК України) законодавець прямо не зазначає про необхідність встановлення вини у діях платника податків, разом з тим, за усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 14.08.2018 у справі №803/1583/17, від 30.01.2018 у справі №815/2745/17, від 02.07.2019 у справі №2340/3802/18, від 20.08.2019 у справі №1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.
Отже, для вирішення питання про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення визначальним є встановлення не лише факту порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, а й обставин, за яких таке порушення відбулося, та наявності причинного зв`язку між діями контролюючого органу і неможливістю своєчасного виконання позивачем відповідного обов`язку.
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ПЛУТОН-С» зареєструвало в ЄРПН податкові накладні № 20, № 21 і № 24 із простроченням на 28 календарних днів, а накладні № 25 і № 26 - із простроченням на 27 календарних днів. Позивач не заперечує факту несвоєчасної реєстрації цих накладних, однак вважає, що прострочення сталося з причин, які від нього не залежали. Зокрема, він посилається на те, що контролюючий орган не забезпечив належного приймання та опрацювання податкових накладних від 26.12.2018 № 65, № 66 і № 67, складених на його адресу ТОВ «ЄВРОСТРОЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ».
Водночас позивач не надав доказів вчинення всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації власних податкових накладних. У матеріалах справи відсутні відомості про розмір реєстраційного ліміту ТОВ «ПЛУТОН-С» станом на 15.01.2019, а також квитанції, які підтверджували б своєчасне подання позивачем спірних накладних та їх неприйняття саме через недостатність ліміту. Подані роздруківки з програми «M.E.Doc» і звернення постачальника стосуються накладних № 65–67. Ці документи не дають змоги встановити, чи бракувало позивачу реєстраційного ліміту і чи усунуло б урахування ПДВ за накладними постачальника таку нестачу.
Своєчасна реєстрація податкових накладних є обов`язком платника ПДВ за операціями, за якими їх складено. Доводи щодо опрацювання накладних постачальника суд оцінює в частині їхнього впливу на можливість позивача своєчасно зареєструвати власні накладні. Саме по собі посилання на несвоєчасне опрацювання накладних постачальника не підтверджує, що контролюючий орган унеможливив виконання цього обов`язку позивачем.
За пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України звільнення від відповідальності на період зупинення реєстрації стосується тих накладних, реєстрацію яких зупинено. У цій справі позивач посилається на обставини опрацювання накладних постачальника. Доказів зупинення реєстрації накладних № 20, № 21, № 24, № 25 і № 26, за які нараховано штраф, матеріали справи не містять.
Отже, матеріалами справи підтверджено порушення ТОВ «ПЛУТОН-С» граничного строку реєстрації зазначених накладних. Обставин, які б свідчили, що прострочення стало наслідком протиправних дій або бездіяльності контролюючого органу, суд не встановив. Підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 24.07.2019 № 0613901206 у частині штрафу в сумі 546 566,38 грн відсутні.
Щодо доводу позивача про три самостійні винятки для реєстрації податкової накладної №40 суд враховує, що за пунктом 120.1.1 статті 120.1 ПК України в редакції, чинній на час порушення, для звільнення від штрафу накладна мала одночасно не надаватися покупцю і бути складеною за операцією, звільненою від ПДВ або оподатковуваною за нульовою ставкою. Такий висновок Верховний Суд виклав у постановах від 04.09.2018 у справі № 816/1488/17 та від 11.02.2020 у справі № 620/757/19. Оскільки операція за накладною № 40 оподатковувалася за ставкою 20 відсотків, виняток, передбачений пунктом 120.1.1 статті 120.1 ПК України, до неї не застосовується. Затримка реєстрації на 27 календарних днів відповідає ставці штрафу 20 відсотків. За розрахунком до оскаржуваного рішення сума штрафу за цією накладною становить 31 455,15 грн.
Підпунктом "б" пункту 198.5 статті 198 ПК України встановлено, що платник податку зобов?язаний нарахувати податкові зобов?язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).
Отже, якщо платник податку на додану вартість починає використовувати товари/послуги/необоротні активи, які були попередньо придбані з податком на додану вартість, в операціях, що не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, то він повинен нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість виходячи із бази оподаткування визначеної в порядку передбаченому пунктом 189.1 статті 189 Податкового кодексу України.
Приписи підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 та пункту 56.21 статті 56 ПК України підлягають застосуванню за наявності неоднозначності у визначенні прав та обов`язків платника. У цьому випадку норма визначає сукупність ознак винятку. Запропоноване позивачем прочитання не встановлює неоднозначності, яка давала б підстави застосувати зазначені приписи.
Водночас пункт 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, запроваджений Законом від 16.01.2020 № 466-IX і змінений Законом від 14.07.2020 № 786-IX, встановлює окремий механізм для раніше нарахованих штрафів. Зокрема, він поширюється на штрафи за несвоєчасну реєстрацію накладних за операціями, які не передбачають надання накладної отримувачу. Для охоплених нормою штрафів, нарахованих з 01.01.2017 до набрання чинності Законом № 466-IX, за умови, що строк сплати ще не настав або зобов`язання залишалося неузгодженим у розумінні цього пункту, застосовується розмір 1 відсоток обсягу постачання без ПДВ, обмежений 510 грн. Верховний Суд роз`яснив ретроспективне застосування цього механізму, зокрема у постановах від 07.03.2024 у справі № 580/2069/20 та від 23.04.2025 у справі № 580/4326/20.
ПН № 40 належить до категорії накладних, які не надаються отримувачу. Штраф за її несвоєчасну реєстрацію нараховано 24.07.2019, а станом на 23.05.2020 податкове повідомлення-рішення перебувало в процедурі судового оскарження. Для визначення неузгодженості зобов`язання в розумінні пункту 73 необхідно також установити, що воно залишалося несплаченим на цю дату. На це звернув увагу Верховний Суд у постанові від 07.03.2024 у справі № 580/2069/20. Досліджені докази підтверджують вид накладної, дату нарахування штрафу та факт оскарження. Відомостей, які дозволили б установити стан розрахунків за цим ППР на 23.05.2020 та підтвердити виконання умов для перерахунку, матеріали справи не містять.
Суд важає на те, що не надання отримувачу (покупцю) податкової накладної не є підставою для звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, та відповідно від накладення штрафу.
Обов`язковою умовою є наявність одночасно двох складових: податкові накладні, що не надаються отримувачу (покупцю), складених на операції з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування або податкові накладні, що не надаються отримувачу (покупцю), складених на операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №826/1413/13-а (провадження №К/9901/1387/18), від 04.09.2018 у справі №816/1488/17 (провадження №К/9901/152/17, від 07.02.2019 у справі №808/3250/17 (провадження №К/9901/60461/18).
Проте, відповідно до матеріалів перевірки та копії податкової накладної від 26.12.2018 року №40 встановлено порушення ТОВ «ПЛУТОН-С» граничних термінів реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не надається отримувачу (покупцю), але складеної на постачання неплатнику податку (тип 02 згідно п. 8 Порядку Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної №1307 від 31.12.2015 року), що в свою чергу не є складеною на операції з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування або складеними на операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою.
За пунктом 73 перерахунок штрафу та направлення нового податкового повідомлення-рішення здійснює контролюючий орган. Суд встановлює наявність передумов для застосування цієї норми. Такий розподіл повноважень викладено в постанові Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 640/11274/19. За встановлених у справі обставин підстав для скасування оскаржуваного рішення щодо накладної № 40 із застосуванням пункту 73 суд не встановив.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Натомість, позивачем не надано належних та достатніх доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача не підлягає задоволенню.
Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛУТОН-С» відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛУТОН-С" (код ЄДРПОУ 38150175, 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 12, офіс 196);
Відповідач: Головне управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ: 44116011, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19)
Рішення суду сформовано 13.11.2026.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua