Рішення від 11 листопада 2026 р. у справі №953/10657/26 — Київський районний суд м. Харкова

Суд: Київський районний суд м. Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №953/10657/26

Суддя: Вітюк Р. В.

Справа № 953/10657/26

н/п 2/953/5475/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 року

Київський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Вітюка Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Алієвої А.Г.,

учасники справи у судове засідання не з`явились

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ціна позову 39 899,90 грн

УСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" (далі – Товариство) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованість за кредитним договором № 1584-2268 від 03.08.2025 в розмірі 39 899,90 гривень, з яких: заборгованість за кредитом – 11 943,58 гривень; заборгованість за нарахованими процентами – 18 797,26 гривень; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України – 9 159,06 гривень та судового збору.

Позовна заява мотивована неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань із своєчасного повернення кредитних коштів.

Виклад позиції відповідача

07.09.2026 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відмовити Товариству у задоволенні позовних вимог у частині стягнення надмірно нарахованих відсотків за кредитним договором, зробити перерахунок згідно чинного законодавства ураховуючи усі попередні проведені платежі. Просив відкласти розгляд справи на іншу дату у разі неявки.

Відзив мотивовано таким:

-позивач не надав доказів видачі кредиту;

-строк позики складає 30 днів;

-проценти за користування кредитом в декілька разів перевищують тіло кредиту;

-умови договору про нараховані проценти не справедливі;

-наводить практику щодо несправедливість неустойки.

Процесуальні дії у справі

Суд ухвалою від 14.08.2026 прийняв до розгляду цивільну справу, призначив судове засідання, встановив учасникам справи строки для реалізації процесуальних прав, за клопотанням позивача витребував докази надання кредиту.

Розгляд справи за клопотанням відповідача відкладався, зокрема, до 12.11.2026. жодного разу (у три засідання) відповідач не з`явився.

07.09.2026 від АТ "Універсал Банк" надійшла інформації про зараховані кошти та виписка по рахунку відповідача, в якій вказано, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 . На платіжну картку № НОМЕР_1 було здійснено такі зарахування коштів: 03.08.2025 у сумі 5 000,00 грн, 06.09.2025 у сумі 1 000,00 грн; 22.09.2025 у сумі 1 000,00 грн; 11.10.2025 у сумі 6 300,00 грн; 17.10.2025 у сумі 4 700,00 грн; 28.10.2025 у сумі 3 100,00 грн.

18.09.2026 від АТ "Таскомбанк" надійшла інформації про зараховані кошти та виписка по рахунку відповідача. Згідно з інформацією ОСОБА_1 оформлено миттєву банківську платіжну картку № НОМЕР_2 . На рахунок НОМЕР_3 ОСОБА_1 зараховано кошти у сумі 1 000,00 грн.

12.11.2026 учасники справи у судове засідання не з`явились. Представник позивача в позовній заяві просив проводити розгляд справи без участі представника позивача та не заперечує проти заочного розгляду справи. Відповідач у судове засідання втретє не з`явився. Про дату, час і місце судових засідань повідомлений своєчасно та належним чином. Поштове відправлення повернулося до суду з відміткою "адресат відсутній" що згідно зі ст. 128, 272 ЦПК України вважається належним повідомленням. Про обізнаність відповідача також вказує поданий ним відзив. При цьому суд двічі відкладав розгляд справи для забезпечення права відповідача на участь у судовому засіданні, однак такий не з`явився, причини неявки суд не повідомив.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (частина перша статті 223 ЦПК України).

Суд, ураховуючи належне повідомлення учасників справи, наявність заяв по суті спору, дійшов висновку про можливість проведення судового розгляду у відсутність учасників справи.

Фактичні обставини, встановлені судом

03.08.2025 Товариство і ОСОБА_1 уклали договір про відкриття кредитної лінії № 1584-2268 (далі – кредитний договір), відповідно до п. 2.2. якого Кредитодавець відкрив Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання Позичальнику Кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом та інші платежі, передбачені цим Договором у порядку, передбаченому цим Договором. Договір містить персональні дані відповідача та підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором A6541. Факт укладення договору відповідач не заперечував.

Відповідно до п. 4.1., 4.2., 4.7., 4.8., 4.10., 4.14. кредитного договору загальний розмір Кредиту (сума Кредиту) за цим Договором становить 5 000,00 гривен. Дата надання/видачі Кредиту: 03.08.2025. Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту). Тип процентної ставки за користуванням Кредитом – фіксована. Процентні ставки за користуванням Кредитом, зазначені у пункті 4.10 Договору, застосовуються у відповідні періоди дії Договору і не можуть бути збільшені Кредитодавцем в односторонньому порядку без письмової згоди Позичальника. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою: 1,00 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою. 0,74 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше). Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 365 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику. Дата повернення (виплати) Кредиту 02.08.2026.

Сторони уклали ряд додаткових угод (скріплені підписами позичальника електронним підписом одноразовими ідентифікаторами):

-Додаткова угода №1 від 27.08.2025, якою Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 000,00 грн;

-Додаткова угода № 2 від 06.09.2025, якою Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 000,00 грн;

-Додаткова угода № 3 від 22.09.2025, якою Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 000,00 грн;

-Додаткова угода № 4 від 11.10.2025 року, якою Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 6 300,00 грн;

-Додаткова угода № 5 від 17.10.2025, якою Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 4 700,00 грн;

-Додаткова угода № 6 від 28.10.2025, якою Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3 100,00 грн.

Відповідно до інформації АТ "Таскомбанк" ОСОБА_1 оформлено миттєву банківську платіжну картку № НОМЕР_2 . На рахунок НОМЕР_3 ОСОБА_1 зараховано кошти у сумі 1 000,00 грн 27.08.2025.

Згідно з інформацією АТ "Універсал Банк" на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 . На платіжну картку № НОМЕР_1 було здійснено такі зарахування коштів: 03.08.2025 у сумі 5 000,00 грн, 06.09.2025 у сумі 1 000,00 грн; 22.09.2025 у сумі 1 000,00 грн; 11.10.2025 у сумі 6 300,00 грн; 17.10.2025 у сумі 4 700,00 грн; 28.10.2025 у сумі 3 100,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором така становить розмірі 39 899,90 гривень, з яких: заборгованість за кредитом – 11 943,58 гривень; заборгованість за нарахованими процентами – 18 797,26 гривень; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України – 9 159,06 гривень.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у змішаній формі з метою процесуальної економії, дотримання розумних строків та уникнення зволікань, що відповідає принципам та завданням цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 дійшов висновку, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами (указана позиція є сталою, постанови Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач уклав кредитний договір, що підтверджується електронним підписом відповідачки з одноразовим ідентифікатором A6541. Також до договору було укладено ряд додаткових угод. Факт укладення договору та додаткових угод відповідач не заперечував. Наведене вказує на те, що сторони досягли згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положення статті 638 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З матеріалів справи вбачається, що на рахунок відповідача було здійснено такі зарахування: 27.08.2025 у сумі 1 000,00 грн; 03.08.2025 у сумі 5 000,00 грн, 06.09.2025 у сумі 1 000,00 грн; 22.09.2025 у сумі 1 000,00 грн; 11.10.2025 у сумі 6 300,00 грн; 17.10.2025 у сумі 4 700,00 грн; 28.10.2025 у сумі 3 100,00 грн, що підтверджується інформацією АТ "Універсал Банк" і АТ "Таскомбан". Наведені зарахування повністю відповідають положенням договору та додатковим угодам щодо дати та розміру кредитування. А тому суд відхиляє заперечення відповідача щодо відсутності доказів надання позивачем коштів.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство виконало взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, своєчасно та повністю, надало відповідачу в розпорядження кредитні кошти, однак відповідач, в порушення ст. 509, 526, 1048, 1049, 1054 ЦК України та умов договору зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого в останньої перед позивачем утворилась заборгованість.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (див. постанову Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15).

При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 № 913/618/21, у справі про стягнення заборгованості, доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та встановив, що проценти нараховано відповідно до положень договору щодо процентної ставки та строку кредитування. Суд відхиляє посилання відповідача щодо стосовно тридцяти денного строку кредитування, оскільки, по-перше, відповідач не наводить відповідного пункту договору, по-друге у п. 4.14. чітко визначено строк кредитування 365 днів. Наданий позивачем розрахунок здійснено в межах такого строку та із застосування процентної ставки 1 % і 0,74 %, що відповідає положенням договору і Закону (статті 8 Закон України "Про споживче кредитування).

За таких обставин, суд визнає правомірними вимоги в частині заявлено до стягнення заборгованості у розмірі 30 740,84 грн, з яких: 11 943,58 гривень – тіло; 18 797,26 гривень – проценти.

Щодо процентів річних згідно зі статтею 625 ЦК України

Згідно з пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд враховує, що положеннями цивільного законодавства (ЦК України основний акт цивільного законодавства) передбачено звільнення боржника від сплати неустойки, а у разі її нарахування підлягає списанню. Указана норма є імперативною і підлягає безпосередньому застосуванню.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває по теперішній час.

Верховний Суд у постанові від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23 зробив висновок, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, оскільки неустойка за кредитним договором нарахована у період дії воєнного стану, то відповідач звільняється від обов`язку її сплати на користь позивача і суд вважає за можливе безпосередньо застосувати пункт 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, оскільки саме вказаним положенням урегульовані спірні правовідносини.

Положення Закону України від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" пункту 6 розділу ІV Закону №1734-VIII у новій редакції не змінює визначене ЦК України правове регулювання щодо звільнення позичальників від сплати на користь кредитодавців неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором у період воєнного стану, а норми ЦК України застосовуються безпосередньо до спірних правовідносин.

Отже, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення 9 159,06 грн є неправомірними, а тому відмовляє у їх задоволенні. У цій частині суд приймає доводи відповідача.

Водночас суд відхиляє заперечення відповідача щодо неправомірності нарахування неустойки з посиланням на відповідну практику Верховного Суду, з огляду на те, що позивач у цій справі таку не заявляв до стягнення.

Висновки за результатами розгляду заяви

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню у розмірі 30 740,84 грн, з яких: 11 943,58 гривень – тіло; 18 797,26 гривень – проценти, в решті слід відмовити.

Судові витрати

Питання про стягнення судового збору суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 49, 141, 223, 263 - 265, 280 - 283, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" суму заборгованості за договором № 1584-2268 від 03.08.2025 у загальному розмірі 30 740,84 гривень та витрати зі сплаті судового збору в розмірі 2 051,24 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" (код ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, оф. 407).

Відповідач: ОСОБА_1

Повне судове рішення складено та підписано 12.11.2026.

Суддя Роман ВІТЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua