Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №638/16656/26
Суддя: Малахова О. В.
Справа № 638/16656/26
Провадження № 2/638/10284/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О.В., за участю секретаря судового засідання Дрозденко У.С., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» (далі – Позивач, ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС») звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі – Відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором №137995 від 30.05.2025 в розмірі 7592,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4000,00 грн; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 2592,00 грн; послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку пункту 1.4 договору 1000,00 грн. Також Позивач просить стягнути витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15500,00 грн. В якості правових підстав позову зазначає норми статей 15, 16, 524, 525, 526, 533, 536, 610, 611, 625, 629, 1049,1050 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).
Ухвалою від 04.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.
Представник Відповідача надав відзив на позов, у якому проти позову заперечує та вказує, зокрема, що Позивач не довів факту укладання кредитного договору, наявності у нього права вимоги до Відповідача. Разом з цим, не погоджується із наданим розрахунком заборгованості. У зв`язку з цим просить у задоволенні позову відмовити та відмовити у стягненні 15500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу або зменшити такі до розумного, необхідного та пропорційного розміру.
Представник Позивача надав відповідь на відзив, вказавши що вказані у відзив доводи спростовуються матеріалами справи, у якій містяться докази укладання кредитного договору, перерахування Відповідачу кредитних коштів та відступлення Позивач право вимоги до Відповідача. На підставі зазначеного просить позов задовольнити.
Суд, розглянувши матеріали справи, встановив, що 30.05.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» (далі – ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП») та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №137995, відповідно до умов якого останній отримує кредит у розмірі 4000,00 грн, строком на 90 днів (пункти 1.1 та 1.2).
Пунктами 1.3-1.5 кредитного договору визначено, що за користування кредитом нараховуються відсотки у розмірі 0,72% від суми кредиту на добу. За послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту, юридичне оформлення клієнт сплачує товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання клієнтом свої зобов`язань за цим договором. Протягом строку дії договору, комісія зазначена в цьому пункті, залишається незмінною. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. Датою надання кредиту є (30.05.2025). Датою повернення кредиту є (27.08.2025).
У розділі 9 кредитного договору зазначено реквізити платіжної банківської картки ОСОБА_1 .
Згідно з листом ТОВ «ПрофітГід», 30.05.2025 здійснено переказ коштів за кредитним договором №137995 у розмірі 4000,00 грн на реквізити платіжної банківської картки, які відповідають зазначеним у розділі 9 кредитного договору.
Представник Відповідача зазначає, що Позивач не надав належних доказів перерахування Відповідачу кредитних коштів, однак не заперечує факту отримання кредитних коштів.
19.12.2025 ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» уклали договір факторингу №19122025/2 за умовами якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» права вимог зазначені в реєстрі прав вимоги, а останнє зобов`язується прийняти та сплатити ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» суму фінансування за таке відступлення. Право вимоги переходить з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги (пункти 2.1, 4.1).
Згідно з витягом з реєстру прав вимоги до вказаного договору факторингу, до ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №137995 від 30.05.2025 у розмірі 7592,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4000,00 грн; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 2592,00 грн; послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку пункту 1.4 договору 1000,00 грн.
Відповідно до статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до норм статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Частиною першою статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховним Судом зазначено, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).
Суд відхиляє доводи Відповідача щодо відсутності доказів переходу до Позивача права вимоги за договором факторингу №19122025/2, від 19.12.2025 оскільки такі доводи спростовуються умовами зазначеного договору.
Представник Відповідача не надав контррозрахунку заборгованості, яку вважає необґрунтованою, не зазначив у чому саме полягає неправильне визначення її.
Враховуючи вищевказане, те що Позивач надав докази, які підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором №137995 від 30.05.2025 в розмірі 6592,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4000,00 грн; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 2592,00 грн, зазначена заборгованість не спростована Відповідачем, доказів на спростування обставин, повідомлених Позивачем, або доказів виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, не надано, позов в цій частині підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, вказаним законом безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію пов`язану з наданням кредиту.
Водночас, наявність такої комісії вимагає зазначення в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх фінансових послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням/поверненням кредиту, що надаються позичальнику, адже, само по собі надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку/фінансової установи, й виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.
У постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №727/5461/23 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Отже, умови кредитного договору про сплату комісії без зазначення переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються та за які встановлена комісія за надання та обслуговування кредиту є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, та мають наслідком істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків та погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційними.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що заборгованість за комісією у загальному розмірі 1000,00 грн за кредитним договором №№137995 від 30.05.2025 є необґрунтованою та такою, що не підлягає стягненню, у зв`язку з чим відмовляє у позові в цій частині.
У відповідності до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з вимогами статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження надання правової допомоги позивач надав копії договору про надання правової допомоги №09/04/2026 від 09.04.2026, акт про отримання правової допомоги від 01.09.2026, згідно з яким вартість послуг з надання правничої допомоги становить 15500,00 грн (0,5 годин зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання – 3000,00 грн; 3 години складення позовної заяви та подання до суду – 9000,00 грн; 1,5 годин складання інших клопотань, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справ – 4500,00 грн; канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції 500,00 грн).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Суд зазначає, що визначені адвокатом послуги такі як зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості та складення та подання позовної заяви, підготовка доказів, моніторинг/аналіз судової практики є взаємопов`язаними послугами, натомість адвокатом у вказаному акті вони вказані як окремі дії, які фактично входять до послуги складення позовної заяви, у зв`язку з чим штучно збільшено кількість та вартість наданих адвокатом послуг. При вирішенні питання про розмір витрат на правничу допомогу, суд враховує ціну позову яка є майже вдвічі меншою за заявлену суму витрат на правничу допомогу, що свідчить про її очевидну неспівмірність із заявленими вимогами та предметом позову. Щодо компенсації канцелярських витрат на виготовлення копій документів та відправки поштової кореспонденції, суд зазначає, що будь-які докази того на що саме Позивачем були здійснені витрати у розмірі 500,00 грн в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи клопотання представника Відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, принципи співмірності та необхідності судових витрат, суд дійшов висновку про стягнення з Відповідача на користь Позивача 3000,00 грн відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, надану протягом розгляду справи.
Керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 259, 264, 265, 274 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
У позові відмовити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 43561872, місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, оф. 703, рахунок НОМЕР_2 в АТ «КОМІНБАНК» МФО 322540) заборгованість за кредитним договором № 137995 від 30.05.2025 в розмірі 6592,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4000,00 грн; простроченої заборгованостіза відсотками в розмірі 2592,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 43561872, місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, оф. 703, рахунок НОМЕР_2 в АТ «КОМІНБАНК» МФО 322540) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2276,98 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 43561872, місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, оф. 703);
представник Позивача: адвокат Пархомчук Сергій Валерійович (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 );
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 );
представник Відповідача: адвокат Пузін Денис Миколайович (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: м. Запоріжжя, просп. Соборний 160, каб. 7.1).
Рішення складено 12.11.2026.
Суддя О.В. Малахова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua