Постанова від 12 листопада 2026 р. у справі №613/487/26 — Богодухівський районний суд Харківської області

Суд: Богодухівський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 12 листопада 2026 р.

Справа: №613/487/26

Суддя: Харченко С. М.

Справа №-613/487/26 Провадження №-3/613/262/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Харченка С.М., за участі секретаря Мізяк М.О., захисника - адвоката Стрижака С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали, що надійшли від Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 08 березня 2026 року об 11 год. 48 хв. на блок-посту в с. Максимівка вул. Харківська, 2 Богодухівського району керував автомобілем W SHARAN н.з. НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме характерний запах алкоголю з ротової порожнини, невиразна мова, зміна кольору шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу alcotest ARSM 0889 Drager 6820 на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я КНП «Богодухівська ЦРЛ» ОСОБА_1 відмовився під відеозапис нагрудної бодікамери тексар 1113031965/4 та в присутності двох свідків , чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

За вказане порушення передбачена адміністративна відповідальність за ст.130 ч.1 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився про день час та місце розгляду матеріалу повідомлявся належним чином. Відповідно до положень ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справ цієї категорії не обов`язкова.

Захисник - адвокат Стрижак С.В. в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання про закриття провадження по справі. Відповідно до змісту вказаного клопотання вважає,що зібрані працівниками поліції докази не підтверджують того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом у вказані в протоколі дату та час. Також зазначає,що працівниками поліції не названо ОСОБА_1 такої ознаки алкогольного сп`яніння, як зміна кольору шкірного покрову обличчя та невиразна мова, проте ці ознаки містить протокол, направлення на огляд водія ТЗ та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння. Твердження про наявність у ОСОБА_1 фактично лише однієї ознаки сп`яніння - запах із салону автомобіля, а не з порожнини рота, як це визначено Інструкцією , виглядає формальним та необгрунтованим.

Вважає,що порушення порядку огляду ОСОБА_1 ,який є військовослужбовцем,також полягає в тому,що з вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність. Правопорушення вчинене військовослужбовцем при виконанні обов`язків військової служби, тягне за собою адміністративну відповідальність, визначену главою 13-Б (військові адміністративні правопорушення) Кодексу України про адміністративні правопорушення. При цьому, згідно ст. 266-1 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення складається уповноваженою особою командиром (начальником) військової частини, командиром підрозділу, який уповноважений на те командиром (начальником) військової частини; уповноваженою посадовою особою органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків) протягом 3-х діб з моменту встановлення даних, які підтверджують факт вчинення військовослужбовцем такого правопорушення.Зазначає,що в розумінні ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" свідчить про статус ОСОБА_1 як військовослужбовця, який виконує обов`язки військової служби, а отже на нього розповсюджуються положення ст. 172-20 Глави 13 Б "Військові адміністративні правопорушення".На думку захисника, враховуючи норми ч. 1 ст. 172-20 КУпАП щодо притягнення до відповідальності військовослужбовця за виконання ним обов`язків військової служби в нетверезому стані, військовослужбовець ОСОБА_1 , у випадку наявності на те правових підстав, підлягав притягненню до відповідальності саме за ст. 172-20 КУпАП на підставі протоколу про військове адміністративне правопорушення, який мав складатись командиром (начальником) військової частини чи іншою уповноваженою особою.

Відповідно до клопотання, особливий порядок огляду щодо військовослужбовців узгоджується також із тим, що Постановою Кабінету міністрів України від 12.01.2024 № 32, затверджено "Порядок направлення військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду". Необхідність застосування до ОСОБА_1 як військовослужбовця особливого порядку огляду на стан сп`яніння узгоджується не тільки із зазначеною вище Постановою КМУ № 32 від 12.01.2024 а також із змістом ст. 266-1 КУпАП, яка містить аналогічні Постанові КМУ імперативні положення та вимоги, аналіз яких свідчить, що саме ці приписи слід застосовувати при огляді військовослужбовця на стан спяніння і ніякі інші. Відповідно до п.3-4 зазначеного вище Порядку, огляд військовослужбовців/військовозобов`язаних проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення (далі - уповноважена посадова особа), з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Огляд військовослужбовців/військовозобов`язаних, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, в усіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах.

Суд, вислухав захисника,допитав свідка,дослідив наявні матеріали справи,переглянув доданий до протоколу відеозапис вважає,що вина ОСОБА_1 в скоєнні вказаного вище адміністративного правопорушення підтверджується:протоколом серії ААД №913837 від 08 березня 2026 року (при цьому про факт своєї незгоди із вказаним в протоколі порушенням в будь-який спосіб ОСОБА_1 в протоколі не зазначив та навпаки,відповідно до викладених ним власноручно в протоколі письмових пояснень ,зазначено «вчора випив 100 гр. горілки,сьогодні керував ТЗ ,від проходження відмовляюся на стан сп`яніння»;актом огляду на стан алкогольного сп`яніння,складеним в присутності двох свідків ,та в якому зазначені ті ж самі ознаки сп`яніння,що і вказані в протоколі, в цьому акті ОСОБА_1 зазначив «від огляду відмовляюсь» ; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08 березня 2026 року, відповідно до змісту якого у ОСОБА_1 встановлено наявність ознак сп`яніння (характерний запах алкоголю з ротової порожнини, невиразна мова, зміна кольору шкіряного покриву обличчя) та за яким він від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився,про що також написав власноручно;письмовими поясненнями ОСОБА_2 , згідно змісту яких він був присутній під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 , під час якого останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Драгер на місці зупинки,але він відмовився,після чого йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП «Богодухівська ЦРЛ»,але він також відмовився,при цьому мав ознаки алкогольного сп`яніння; відтвореним у судовому засіданні відеозаписом події,на якому видно,що за кермом автомобіля перебуває особа, яка пред`явила працівнику поліції в застосунку Дія документ на ім`я ОСОБА_1 ,тим самим за кермом перебував саме він,що повністю узгоджується з наявними матеріалами,в тому числі викладеними особисто ОСОБА_1 в протоколі поясненнями,за якими він «…сьогодні керував ТЗ» ( чим спростовується заперечення захисником факту керування ОСОБА_1 автомобілем в зазначений в протоколі день, час та місці).Також, відповідно до відеозапису,на запитання працівника поліції, ОСОБА_1 підтвердив,що вживав алкоголь «вчора» та на пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер та в лікарні - відмовився.

Також слід зазначити,що допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 підтвердив,що в його присутності водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки,то він відмовився,потім на пропозицію в медичному закладі - також відмовився. Він не пам`ятає,чи називав працівник поліції ознаки сп`яніння.

В рішенні по справі «О,Галларан та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних прав, оскільки володіння та використання автомобілем є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілем та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» , ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, а також особу правопорушника, ступінь його вини, ступінь суспільної небезпеки, те, що дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх здоров`ю та життю, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, те що він раніше не притягувався до відповідальності за порушення ПДР України, у відношенні останнього необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Клопотання адвоката про закриття провадження по справі задоволенню не підлягає, з огляду на наступне. Посилання в клопотанні на відсутність доказів, які б свідчили про факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , спростовується переглянутим відеозаписом та поясненнями останнього,викладеними в протоколі. Також слід зазначити, що ні в письмових поясненнях ні на відтвореному в судовому засіданні відеозаписі події ОСОБА_1 не заперечував факт керування саме ним автомобілем. Той факт ,що допитаний в судовому засіданні свідок не пам`ятає,чи називав працівник поліції ознаки сп`яніння, відсутність фіксації на відеозаписі озвучення всіх ознак алкогольного сп`яніння ніяк не спростовує факту їх встановлення,озвучення працівником поліції. Крім того,всі ознаки сп`яніння перераховані в доданому до протоколу Акті огляду,направленні на медичний огляд,з якими ознайомлені ОСОБА_1 та свідки,про що свідчать їх підписи.

Щодо посилання адвоката на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тобто виконує обов`язки військової служби і щодо нього повинен застосовуватись особливий порядок огляду на стан сп`яніння суд зазначає,що відповідно до приписів статті 266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Аналіз положень статті 266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою права не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом.

Тобто, положення статті 266-1 КУпАП стосуються лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б КУпАП.

Відповідно до приписів частини 1 статті 3 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» одним із завдань Служби правопорядку є забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів, контроль за рухом транспортних засобів і перевезенням вантажів Збройних Сил України.

Отже, для військовослужбовців, які керують невійськовим транспортним засобом, застосовується порядок проходження огляду, передбачений статтею 266 КУпАП, який проводять працівники Національної поліції.

Згідно з приписами частини 1 статті 15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Також слід зазначити,що жодних належних та допустимих доказів та підтвердження того ,що ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби,наявні матеріали не містять,суду надано також не було.

За таких обставин, враховуючи вимоги статей 266, 266-1 КУпАП та Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», Закону України «Про дорожній рух» у їх невід`ємному зв`язку, а також те, що матеріали справи не містять жодних даних чи відомостей про те, що ОСОБА_1 на момент вчинення правопорушення виконував обов`язки військової служби ,суд вважає належним та правильним дотримання працівниками поліції вимог чинного КУпАП та вважає правомірними їх дії щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Підстав для виклику представників військової служби правопорядку під час оформлення адміністративного матеріалу стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП не було, оформлення матеріалів здійснювалося працівниками поліції на загальних підставах, відповідно до вимог чинного законодавства.

Зважаючи на викладене вище,викладені в клопотанні доводи сторони захисту суд вважає безпідставними та такими,що не спростовують факт порушення ОСОБА_1 положень п.2.5 ПДР України.

На підставі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», ст. 130 ч.1, ст. ст. 268, 283, 284 п. 1, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та застосувати у відношенні нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (ГУК у м.Києві/м.Києві/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua