Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №569/17954/24
Суддя: Рогозін С. В.
Справа № 569/17954/24
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1 ,
секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальне провадження №12023186010001923 від 22.12.2023 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Оженин, Острозького району, Рівненської області, громадянина України, без місця реєстрації та без постійного місця проживання, неодруженого, раніше неодноразово судимого останній раз засудженого вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 06.04.2023 року, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання строком на 2 роки, ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 30.07.2024 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та ОСОБА_4 направлено для відбування покарання, яке він почав відбувати з 26.08.2024 року,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1. ст. 122 КК України, -
з участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 , 22 грудня 2023 року, близько 11 години 58 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у дворі багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи настання наслідків у виді заподіяння тілесних ушкоджень та свідомо бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_7 не менше шести ударів укулаком руки, ногою, колінами обох ніг та лобною частиною голови в різні анатомічні ділянки тіла потерпілого, внаслідок чого спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді: перелому 9-го ребра справа, яке відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію тривалого розладу здоров`я; забою м`яких тканин в лобно-скроневій ділянці голови справа, садна на червоній каймі верхньої губи справа, крововиливу з садном на його фоні на лівому плечі, крововиливу на лівому передпліччі, на лівій гомілці, які як кожне окремо так і у своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Тобто, ОСОБА_4 , визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, в заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.
На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 , після роз`яснення суті обвинувачення, визнавши себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення пояснив, що 22 грудня 2023 року, близько 11 години 58 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у дворі багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з потерпілим, який висловив образливі слова про його маму, наніс декілька ударів внаслідок чого спричинив йому тілесні ушкодження. Вказав, що у вчиненому щиро розкаюється.
Крім повного визнання ОСОБА_4 своєї винуватості, його винуватість доводиться дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:
Заявою ОСОБА_7 про вчинення злочину від 22.12.2023 року (т. 1 а. п. 23); висновком судово-медичної експертизи № 1084 від 25.12.2023 року (т. 1 а. п. 42-43); висновком судово-медичної експертизи № Д-718 від 16.09.2024 року (т. 1 а. п. 46-48); протоколом проведення слідчого експерименту від 21.05.2024 року з додатком та стенограмою (т. 1 а. п. 73-90); протоколом пред`явлення особи для впізнання з потерпілим ОСОБА_7 від 17.05.2024 року (т. 1 а. п. 102-104); протоколом пред`явлення особи для впізнання від 16.09.2024 року зі свідком ОСОБА_8 (т. 1 а. п. 127-130).
Після дослідження письмових доказів, учасники даного кримінального провадження висловили свою позицію про відсутність потреби досліджувати всі наявні в кримінальному провадженні докази.
Суд, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ст. 349 КПК України, після допиту обвинуваченого, та дослідження письмових доказів визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.
При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, особу винного, який раніше був неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень проти особи та проти власності, вчинив кримінальне правопорушення перебуваючи на іспитовому терміні, має незадовільний стан здоров`я, перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом посттравматичний синдром, у лікаря нарколога на обліку не перебуває, характеризується посередньо.
Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття.
Обставинами, що обтяжують покарання, суд визнає рецидив злочинів, вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, та щодо особи з інвалідністю, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
При призначенні покарання суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
На підставі викладеного, враховуючи обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність попередніх судимостей, вчинення кримінального правопорушення перебуваючи на іспитовому терміні, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 не можливе без ізоляції від суспільства.
Призначаючи ОСОБА_4 остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, суд враховує, що ОСОБА_4 вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 06.04.2023 року, був засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі, та був звільненим від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки. Даним вироком йому було зараховано в термін відбутого покарання, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, термін попереднього ув`язнення з 03.06.2022 року по 06.04.2023 року, включно. Крім того ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 30.07.2024 року ОСОБА_4 було скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено його для відбування покарання, яке він почав відбувати з 26.08.2024 року. Дане покарання він відбуває і зараз, станом на 12.11.2026 року, за таких обставин суд вважає за можливе до покарання за даним вироком частково приєднати не відбуте покарання з вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 06.04.2023 року.
Судові витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Зважаючи на те, що ОСОБА_4 вже відбуває покарання і знакходиться в СІЗО, суд не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст. ст. 128, 368, 370, 374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 06.04.2023 року і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.
Початок відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту ухвалення даного вироку, з 12.11.2026 року.
Речові докази по справі: оптичний диск із копіями аудіо записів – залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_9
Оригінал: reyestr.court.gov.ua