Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №554/12474/25
Суддя: Савченко Л. І.
Дата документу 11.11.2026Справа № 554/12474/25
Провадження № 2/554/1508/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2025 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого – судді Савченко Л.І.
при секретарі – Титаренко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про визнання кредитного договору недійсним, -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до ТОВ «Мілоан» про визнання кредитних договорів № 7536386 від 03.11.2024 року та №101111371 від 03.11.2024 року, які оформлені на ім`я ОСОБА_1 з ТОВ «Мілоан», недійсними з моменту їх укладення, із застосуванням всіх наслідків недійсності правочину.
В обґрунтування позову вказала, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» не було укладено кредитних договорів № 7536386 від 03.11.2024 року та №101111371 від 03.11.2024 року та, відповідно, не отримано кредитні кошти, у розмірі 2437 грн. та 8 000 грн. Нещодавно ОСОБА_1 звернулася до менеджерів (представників компанії) в соціальній мережі для подальшого працевлаштування. Однак дані особи навмисно заволоділи її персональними даними та даними її банківських карток, після чого почали активно здійснювати заявки на оформлення кредиту на її ім`я. Зайшовши до Українського бюро кредитних історій, позивач дізналася, що на неї 03.11.2024 року шахраї оформили кредити в ТОВ «Мілоан». Однак вона ніколи не зверталася до відповідача з приводу отримання позики, не реєструвалася у них на офіційному сайті, не робила ніяких заявок на отримання коштів, а самі договори позики укладені без її вільного волевиявлення. Вважає, що вищевказані кредитні договори були укладені шахрайським способом. Крім того, з Правилами надання грошових коштів у позику позивач також не була ознайомлена та не ставила свого підпису про таке ознайомлення, тому немає жодних підстав вважати, що сторони обумовили всі істотні умови договорів. До того ж позивач не проходила ідентифікацію та верифікацію особи ні через онлайн-банкінг, ні через смс, ні через ЕЦП, ні через «Дія.підпис» при здійсненні даних правочинів. Позивачем одразу було здійснено всі можливі дії для захисту своїх прав, а саме: направлено заяву про вчинення проти неї шахрайських дій до правоохоронних органів. Полтавським РУП ГУНП в Полтавській області було відкрито кримінальне провадження № 42024172060000134. ОСОБА_1 було визнано потерпілою. Відповідач не прийняв до уваги факт вчинення шахрайських дій та оформлення кредитних договорів без участі позивача та згоди, а також не вчинив жодної дії для визнання кредитних договорів недійсними (неукладеними) та не списав кредитні зобов`язання. Останнім часом позивач почала отримувати дзвінки щодо повернення боргу, відповідач почав нараховувати відсотки за начебто користування кредитними коштами, які збільшуються кожного дня. Вважає, що позивачем було здійснено всі визначені заходи, щодо доведення своєї невинуватості у здійснені зазначених дій, а отже, як користувач кредитної банківської картки позивач не може нести відповідальність за здійснення платіжних операцій, що мали місце 03.11.2024 р. Просила визнати договори недійсними, оскільки волевиявлення позивача на укладення даних договорів не було, позивач зазначені договори не підписувала, при їх укладенні присутня не була, згоди на їх укладення не надавала.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Полтави Сініцина Е.М. від 03 вересня 2025 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження, з викликом учасників справи.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 24 березня 2026 року підготовче провадження у справі закрито.
Розпорядженням керівника апарату Шевченківського районного суду м. Полтави № 1360 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями на підставі пунктів 2.3.43 та 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджене рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 року № 25.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Полтави Савченко Л.І. від 01.09.2026 року цивільну справу за вказаним позовом прийнято до свого провадження та призначено розгляд за правилами загального позовного провадження.
Від представника відповідача ТОВ «Мілоан» Вініченко О.В. до суду надійшов відзив на позов, в якому прохав у задоволенні позову відмовити. Вказав, що Товариство здійснює свою діяльність на підставі Ліцензії на діяльність фінансових компаній – надання коштів та банківських металів в кредит. Видача кредитів здійснюється через мережу Інтернет на сайтах Товариства, https:// miloan.com.ua, https:// tengo.com.ua та https:// amigo.com.ua. Інформація про ліцензії, Правила кредитування в кожній редакції тощо, опублікована на офіційних сайтах Товариства у відкритому доступі за посиланням https:// miloan.com.ua/s/documents та https:// tengo.ua/s/documents та https:// amigo.com.ua/s/documents. По-перше, на сайті https:// amigo.com.ua між позивачем та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит № 7536386 від 03.11.2024 року, на суму 2437 грн. зі сплатою комісії та відсотків за користування кредитними коштами загальним строком на 360 днів, шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку, зазначену в анкеті-заявці Позичальника в особистому кабінеті Позивача. По-друге, на сайті https:// tengo.com.ua між позивачем та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит № 101111371 від 03.11.2024 року, на суму 8000 грн. зі сплатою комісії та відсотків за користування кредитними коштами загальним строком на 360 днів, шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку, зазначену в анкеті-заявці Позичальника в особистому кабінеті Позивача. Укладаючи Кредитні договори позивач та відповідач вчинили дії, визначені ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Позивач спочатку підписав Паспорти споживчого кредиту, а потім підписав Кредитні договори електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Після цього укладений кредитний договір розміщено в особистому кабінеті позивача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п. 2.1. Кредитного договору на його картку, що підтверджується довідкою платіжної системи про перерахування коштів. Відповідно до п.6.4 Кредитного договору, укладенні Товариством Кредитного договору з Позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п.6.5. Кредитного договору). Волевиявлення на укладення такого Договору позивач виявив у момент досягнення згоди з усіх істотних умов, направивши Відповідачу підписану електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідь про прийняття пропозиції укласти електронний кредитний договір (акцепт) у формі електронного повідомлення. Вказує, що при укладенні даного договору верифікація клієнта здійснена за допомогою системи ВаnkID Національного банку України. Дані вказані заявником в анкеті-заяві співпадають з тими, які отримало Товариство з системи ВаnkID. Для укладення кредитного договору Позичальнику необхідно мати не тільки доступ до мобільного телефону, інтернет банкінгу, а також необхідно знати прізвище, ім`я та по-батькові позичальника, його РНОКПП, крім того, необхідно з номеру телефону ввести код підписання договору. Таким чином, укладення Кредитного договору іншою особою виключається. Отже, наявне волевиявлення позивача на укладення кредитного договору та факт отримання позивачем коштів за таким кредитним договором. Звертає увагу, що смс з кодами для підписання паспорту споживчого кредиту та смс з кодом для підпису кредитного договору приходили на фінансовий номер позичальника, що зазначений у відомостях отриманих від ВаnkID, та позивач особисто вказує цей номер у позовній заяві. Без введення кодів направлених смс на телефон Позивача неможливо було укласти договір. Крім того, позивач обрала не вірний спосіб захисту свого права, оскільки просить визнати неукладений договір недійсним. Отже, вважає, що Кредитний договір укладений із дотриманням вимог закону, в тому числі, і щодо письмової форми. Волевиявлення на укладення кредитного договору позивач виявив у момент досягнення згоди з усіх істотних умов, направивши відповідачу підписану електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідь на прийняття пропозиції укласти електронний кредитний договір (акцепт) і формі електронного повідомлення. Сам факт звернення до правоохоронних органів не є належним та допустимим доказом вчинення відносно позивача кримінального правопорушення, а тим більше не може свідчити про не укладення Позивачем оспорюваного кредитного договору.
Щодо неналежного відповідача зазначає, що 24.02.2025 року було прийнято рішення про відступлення права вимоги за Кредитним договором № 7536386 на користь нового кредитора ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», згідно договору відступлення права вимоги № 7-МЛ/А від 24.02.2025, а за Кредитним договором № 101111371 на користь нового кредитора ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», згідно договору відступлення права вимоги № 117-МЛ/Т від 24.02.2025.
Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі та без участі її представника (а.с.120-121).
Представник відповідача у відзиві прохав розглядати справу без участі представника відповідача на підставі матеріалів справи (а.с.44-46).
Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 вказує, що дізналася, що між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», яке надає кредити через мережу Інтернет на сайтах Товариства, https:// miloan.com.ua, https:// tengo.com.ua та https:// amigo.com.ua, укладені кредитні договори: № 7536386 від 03.11.2024 на суму 2437 грн. та № 101111371 від 03.11.2024 на суму 8000 грн.
Проте позивач повністю заперечує укладання будь-яких кредитних договорів з відповідачем. Посилається на те, що нещодавно звернулася до менеджерів (представників компанії) в соціальній мережі для подальшого працевлаштування. Однак дані особи навмисно заволоділи її персональними даними та даними її банківських карток, після чого почали активно здійснювати заявки на оформлення кредиту на її ім`я. Зайшовши до Українського бюро кредитних історій, дізналася, що на неї 03.11.2024 року шахраї отримали кредит в ТОВ «Мілоан». Однак вона ніколи не зверталася до відповідача з приводу отримання позики, не реєструвалася у них на офіційному сайті, не робила ніяких заявок на отримання коштів, а сам договір позики укладений без її вільного волевиявлення. Вважає, що договори були укладені шахрайським способом.
З цього приводу ОСОБА_1 звернулася до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
З повідомлення Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області від 19.11.2024 вбачається, що 06.11.2024 року о 10.57 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 06.11.2024 о 10.55 за адресою: Шевченківський район, м.Полтава, вул.Європейська, буд.96, 06.11.24 заявниця повідомила, що знайшла оголошення про заробіток в інтернет мережі «фейзбук», 03.11.2024 після уточнення приватної інформації, невідомі особи оформили кредити на суму більше 100 000 грн. через різні кредитні спілки, поліції не потребує, звернеться до поліції 13.11.24 для написання письмової заяви. Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14).
З повідомлення Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області від 02.12.2024 вбачається, що 02.12.2024 року о 10.50 надійшла заява до РУ про те, що 02.12.2024 о 10:00 за адресою: АДРЕСА_1 , письмова заява гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 жительки АДРЕСА_1 тел. НОМЕР_1 про те, що невідома особа погрожує взяти на заявницю кредит.Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14 зворотня сторона).
03.12.2024 року за заявою ОСОБА_1 до ЄРДР були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за № 42024172060000134 від 03.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, що слідує із витягу з ЄРДР. Суть заяви про вчинення кримінального правопорушення полягає в тому, що 03.11.2024 невідомі особи у шахрайський спосіб оформили на ім`я ОСОБА_1 кредити у банківських установах на загальну суму 117 тисяч гривень. Попередній розгляд заяв здійснювався Полтавським РВ ГУНП в Полтавській області (а.с.13).
21.02.2025 року за № 35522-2025 ГУНП в Полтавській області повідомило адвоката Зачепіло З.Я., що досудове розслідування за № 42024172060000134 від 03.12.2024 року триває, 25.12.2024 року ОСОБА_1 визнано потерпілою (а.с.15).
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Суди повинні розмежовувати договір, який є недійсним у силу закону (нікчемний), або може бути визнаний таким у судовому порядку (оспорюваний) з підстав, встановлених ч.1 ст. 215 ЦК України, та договір, який є неукладеним (не відбувся), що не може бути визнаний недійсним, зокрема, у випадку, коли сторони в належній формі не досягли згоди щодо хоча б з однієї його істотної умови або зміст яких неможливо встановити, виходячи з норм чинного законодавства (статті 536, 638, 1056-1 ЦК).
Також слід зазначити, що відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.
Разом із тим, Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення (Постанова ВП ВС від 16.06.2020 № 145/2047/16-ц).
Визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.
За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (Постанова ВП ВС від 04.06.2019, No916/3156/17).
Відповідно до Постанова ВС від 10.03.2021, № 688/3874/18 … оскільки позивач не підписував кредитний договір і недійсність кредитного договору у випадку недодержання письмової форми встановлена законом та цей договір є нікчемним, то судові рішення підлягають зміні, адже позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту прав і в задоволенні позову потрібно було відмовити з цієї підстави. ВС виходить з того, що у ситуації, коли позивач не довів права на позов у матеріально-правому сенсі, суд не вправі робити висновок по суті позовних вимог про правомірність або неправомірність дій відповідача, чинність або дійсність укладеного правочину тощо (Постанова КЦС ВС від 08.04.2020, № 761/310/17).
З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про визнання кредитних договорів недійсними, оскільки позивачем обрано невірний спосіб захисту.
Судовий збір у сумі 1211 грн. 40 коп. на підставі ч.1 ст. 141, ч.6 ст. 141 ЦПК України слід віднести на рахунок держави, оскільки у задоволенні позову відмолено, а позивач звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про визнання кредитного договору недійсним - відмовити.
Судовий збір у сумі 1211 грн. 40 коп. віднести на рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .
Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», місце знаходження: 04107 м.Київ, вул.Багговутівська, 17-21, код ЄДРПОУ 40484607.
Суддя Л.І. Савченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua