Рішення від 09 листопада 2026 р. у справі №554/17996/25 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №554/17996/25

Суддя: Материнко М. О.

Дата документу 10.11.2026Справа № 554/17996/25

Провадження № 2/554/1759/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.11.2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді — Материнко М.О.,

за участю секретаря судового засідання — Манько М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, —

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі — ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за електронним договором про відкриття кредитної лінії № 1525-9585 від 14.03.2025 року в загальному розмірі 89 548,52 грн, а також судових витрат зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14 березня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту navse.in.ua з використанням одноразового ідентифікатора A3009 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1525-9585, за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 29 500,00 грн строком на 300 днів (з базовим періодом 14 днів) зі сплатою комісії за видачу кредиту в розмірі 20,00 % від суми кредиту, зниженої процентної ставки в розмірі 0,90 % в день та стандартної процентної ставки в розмірі 1,00 % в день. Надалі додатковими угодами № 1 від 26.04.2025 року та № 2 від 24.05.2025 року відповідачу було надано додаткові кредитні кошти двома траншами по 1 600,00 грн кожний (разом надано 32 700,00 грн). Позивач виконав свої зобов`язання в повному обсязі та перерахував кредитні кошти на банківську картку відповідача, проте відповідач частково виконував взяті на себе зобов`язання, а надалі припинив сплачувати платежі та проігнорував вимогу про усунення порушень умов договору. Станом на 21 жовтня 2025 року загальний розмір заборгованості становить 89 548,52 грн та складається з: 29 444,68 грн — заборгованості за основним боргом (кредитом); 43 753,84 грн — заборгованості за нарахованими процентами; 16 350,00 грн — заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві та окремому клопотанні просив проводити розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання у встановленому законом порядку (судові повістки направлялися за зареєстрованим місцем проживання), у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву чи заперечення проти позову не подав. З урахуванням згоди представника позивача суд ухвалив про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Судом установлено, що 14 березня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи позивача (navse.in.ua) було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1525-9585, підписаний відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором A3009.

Згідно з ч. 1, 3, 6, 12 ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

На виконання умов кредитного договору № 1525-9585 від 14.03.2025 року та додаткових угод № 1 від 26.04.2025 року і № 2 від 24.05.2025 року позивач через платіжного партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім» перерахував на вказану відповідачем банківську картку кредитні кошти на загальну суму 32 700,00 грн (первісний транш — 29 500,00 грн та два додаткові транші по 1 600,00 грн), що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту та квитанціями про перерахування коштів.

Відповідно до умов договору кредит надано строком на 300 днів (базовий період — 14 днів) зі сплатою зниженої процентної ставки в розмірі 0,90 % в день та стандартної процентної ставки в розмірі 1,00 % в день.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № 1525-9585 від 14.03.2025 року, в період з 27 березня 2025 року по 23 травня 2025 року відповідачем було здійснено низку платежів на загальну суму 27 985,04 грн, які позивач спрямував на погашення комісії за видачу кредиту (5 900,00 грн), нарахованих процентів (18 829,72 грн) та часткове погашення основного боргу (3 255,32 грн), після чого відповідач припинив виконання зобов`язань, у зв`язку з чим позивач направив вимогу про усунення порушень умов кредитного договору.

Перевіряючи правомірність та обґрунтованість кожної складової заявленої позивачем заборгованості за наданим розрахунком станом на 21.10.2025 року, суд виходить із такого.

Щодо стягнення основного боргу (тіла кредиту) в розмірі 29 444,68 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 43 753,84 грн суд зазначає таке. Відповідно до ст. 11 та ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визнані цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною. За змістом ст. 1054 ЦК України та правових висновків Великої Палати Верховного Суду (зокрема, у постановах від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц) надання грошових коштів за укладеним кредитним договором є обов`язком кредитодавця на виконання цього договору, а не самостійною фінансовою послугою, за яку з позичальника-споживача може стягуватися окрема плата (комісія за видачу кредиту). Включення до договору про споживчий кредит умови про сплату одноразової комісії за видачу кредиту (20 % від суми первісного кредиту — 5 900,00 грн) покладає на споживача непропорційний додатковий фінансовий тягар за сам факт укладення договору та перерахування кредитних коштів, а тому така умова договору є нікчемною в силу закону. Як вбачається з детального розрахунку заборгованості, із загальної суми сплачених відповідачем коштів (27 985,04 грн) кредитодавець безпідставно зарахував 5 900,00 грн на погашення нікчемної комісії за видачу кредиту (2 507,87 грн із платежу від 27.03.2025 року, 2 507,87 грн із платежу від 10.04.2025 року та 884,26 грн із платежу від 24.04.2025 року). Оскільки зазначена комісія є нікчемною і не підлягала сплаті, сума в розмірі 5 900,00 грн, фактично сплачена відповідачем на виконання кредитного договору, підлягає зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за основним боргом (тілом кредиту). Відтак, з урахуванням зарахування безпідставно списаних на погашення комісії 5 900,00 грн у рахунок погашення основного боргу, дійсний залишок заборгованості відповідача за основним боргом (тілом кредиту) станом на 21.10.2025 року становить 23 544,68 грн, тоді як у стягненні решти суми основного боргу в розмірі 5 900,00 грн слід відмовити.

Щодо стягнення заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом у розмірі 43 753,84 грн суд зазначає, що факт отримання відповідачем кредитних коштів та несплати нарахованих в межах строку дії договору (300 днів) процентів за період з 07.06.2025 року по 20.10.2025 року (136 днів ? 294,44 грн/день за ставкою 1,00 % в день) у розмірі 43 753,84 грн підтверджується належними та допустимими доказами, а відповідач не надав доказів погашення заборгованості чи власного контррозрахунку. Оскільки зарахування 5 900,00 грн на погашення основного боргу відбулося під час здійснення платежів у березні–квітні 2025 року, а позивач нараховував проценти з 07.06.2025 року виходячи з більшої бази основного боргу (29 444,68 грн замість 23 544,68 грн, тобто по 294,44 грн/день замість 235,45 грн/день), правомірний розмір процентів за період з 07.06.2025 року по 20.10.2025 року (136 днів) з урахуванням залишку несплачених процентів станом на 06.06.2025 року (3 710,00 грн) становить 35 731,20 грн, а в задоволенні решти вимог про стягнення процентів у сумі 8 022,64 грн слід відмовити.

Щодо стягнення заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 16 350,00 грн. Згідно з розрахунком заборгованості позивач у період з 07.06.2025 року по 04.07.2025 року (протягом 28 днів) нараховував відповідачу по 588,89 грн на день (та 449,97 грн за останній день) як «проценти по ст. 625 ЦК України» (що становить 2 % на день від суми основного боргу, або 730 % річних), всього на суму 16 350,00 грн. Проте відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Водночас згідно з п. 1 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Як слідує з правових висновків Великої Палати Верховного Суду (зокрема, у постановах від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17) та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, встановлення в договорі споживчого кредиту під виглядом «процентів річних за ст. 625 ЦК України» підвищеної щоденної ставки за прострочення виконання зобов`язання (2 % на день від усієї суми залишку кредиту) фактично є прихованою неустойкою (пенею) за порушення грошового зобов`язання та нараховується на неправомірну базу розрахунку. Крім того, нарахування 588,89 грн за день суперечить самій правовій природі ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка визначає міру відповідальності саме у вигляді процентів річних від простроченої суми. Окрім того, відповідно до пункту 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). За таких обставин нарахування 16 350,00 грн «процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України» є безпідставним та суперечить вимогам законодавства про споживче кредитування і цивільного законодавства, а тому в задоволенні цієї вимоги слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких вона ґрунтує свої вимоги та заперечення.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягають частковому задоволенню на суму 59 275,88 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд виходить із того, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 422,40 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8 за подання позову в електронній формі), що підтверджується платіжною інструкцією. Оскільки позовні вимоги задоволено частково (на суму 59 275,88 грн із заявлених 89 548,52 грн, що становить 66,19 % від ціни позову), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 603,39 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263–265, 280–283 ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625, 629, 1048–1050, 1054, п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», суд —

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, офіс 407) заборгованість за електронним договором про відкриття кредитної лінії № 1525-9585 від 14 березня 2025 року в загальному розмірі 59 275 (п`ятдесят дев`ять тисяч двісті сімдесят п`ять) гривень 88 копійок, яка складається з:

-заборгованості за кредитом (основним боргом) — 23 544,68 грн;

-заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом — 35 731,20 грн.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» про стягнення з ОСОБА_1 решти заборгованості за кредитом (основним боргом) в розмірі 5 900,00 грн, решти заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом в розмірі 8 022,64 грн та заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 16 350,00 грн — відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ: 38548598) судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 603 (одна тисяча шістсот три) гривні 39 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківським районним судом міста Полтави за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя М.О.Материнко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua