Рішення від 11 листопада 2026 р. у справі №552/8701/26 — Київський районний суд м. Полтави

Суд: Київський районний суд м. Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №552/8701/26

Суддя: Фалін І. Ю.

Справа №552/8701/26

Провадження № 2/552/4957/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.11.2026 м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Фаліна І.Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Сіманової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовує тим, що 09.11.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 172568-КР-001 про надання кредиту (Далі – Договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 договору позичальниці було надано грошові кошти у розмірі 24000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, зі сплатою процентів за користування кредитом. Згідно умов договору сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,02439584 процентів за кожен день користування кредитом. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало грошові кошти у розмірі 24000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківську картку позичальника. Боржник свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором. Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату на загальну суму 500,00 грн. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Також ТОВ «Бізпозика» не нараховувало жодних процентів після закінчення строку дії Кредитного договору. Зважаючи на те, що відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань за договором, а тому станом на 06.08.2026 утворилась заборгованість у розмірі 50825,61 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 23 500,00 грн; суми прострочених платежів по процентах – 27 325,61 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією – 0,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача. Також просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Представник позивача, ТОВ «Бізнес Позика», до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В позовній заяві просив розглянути справу без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, в судовому засіданні участі не приймала. Надала заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, визнала частково позовні вимоги, а саме в частині тіла кредиту, проте не визнає нараховану комісію. У зв`язку зі скрутним матеріальним становищем, утриманням двох неповнолітніх дітей, тяжкими життєвими обставинами, а саме евакуацією з постійного місця проживання у зв`язку з проведенням активних бойових дій до Республіки Польщі, просить суд скасувати всі нараховані позивачем штрафи, пеню, комісії та незаконно підвищені відсотки, розстрочити виконання рішення на 12 або 18 місяців рівними частинами.

Суд, розглянувши подані позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що 09.11.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 172568-КР-001 про надання кредиту в електронний формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, відповідно до якого кредитодавець надав позичальниці кредит у розмірі 24000,00 грн. шляхом безготівкового переказу коштів на реквізити електронного платіжного засобу позичальника, строком на 16 тижнів, процентна ставка за кредитом: в день 1,02439584 %, фіксована, строк дії договору до 01.03.2021.

Факт укладення договору також підтверджується паспортом споживчого кредиту, пропозицією (оферта) укласти договір про надання кредиту № 172568-КР-001, прийняттям (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір про надання кредиту 172568-КР-001, анкетою клієнта, візуальною формою послідовності дій Клієнта.

Для підписання договору про надання кредиту ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором.

З квитанції про здійснення переказу грошових коштів, слідує, що було здійснено переказ грошових коштів на платіжку картку НОМЕР_1 09.11.2020 у розмірі 24000,00 грн, призначення платежу «перерахування коштів ОСОБА_1 до кредитного договору №172568-КР-001 від 09.11.2020.

Згідно з розрахунком заборгованості, станом на 06.08.2026 у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 50825,61 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 23 500,00 грн; суми прострочених платежів по процентах – 27 325,61 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією – 0,00 грн

Згідно розрахунку заборгованості відповідачем частково було сплачено заборгованість за договором у розмірі 500,00 грн.

Згідно листа Акціонерного товариства "Приватбанк" від 15.09.2026, наданого на підставі ухвали суду від 03.09.2026 банком повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 та відкрито банківський рахунок для її обслуговування. Згідно виписки про рух коштів по картці на карту відповідача 09.11.2020 було зараховано суму 24000,00 грн.

Вирішуючи вказаний спір суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України Про електронну комерцію.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України Про електронну комерцію електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України Про електронну комерцію).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України Про електронну комерцію електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України Про електронну комерцію).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України Про електронну комерцію передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У справі встановлено, що для підписання договору про надання кредиту відповідачем було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

Цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Підпис відповідача під договором свідчить про його ознайомлення з усіма умовами договору, загальними умовами кредитування, іншою інформацією надання якої передбачено чинним законодавством України.

Частинами першою та другою статті 1056-1 ЦК України унормовано, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На виконання вищенаведеної норми, позивачем надані належні та допустимі докази про наявність заборгованості за Договором № № 172568-КР-001 у розмірі 50825,61 грн, (тіло кредиту – 23500,00 грн; проценти за користування кредиту – 27325,61 грн), яка виникла у ОСОБА_1 перед позивачем.

Надані позивачем розрахунок заборгованості суд вважає обґрунтованим та вірним, в той же час, відповідачем не надано до суду жодного документу на підтвердження неправомірності, зробленого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договорам.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 50825,61 грн, яку суд стягує з відповідача на користь позивача.

Посилання відповідача про списання їй нарахованих позивачем комісій, штрафів та пені, суд вважає безпідставними, оскільки останні позивачем до стягнення не заявлялися.

Відповідач, зокрема, посилаючись на скрутне матеріальне становище, утримання двох неповнолітніх дітей, тяжкими життєвими обставинами, а саме евакуацією з постійного місця проживання у зв`язку з проведенням активних бойових дій до Республіки Польщі, просила суд розстрочити виконання рішення суду на 12 або 18 місяців.

Згідно п. 2 ч. 7 ст. 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Згідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим та не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Суд вважає, що відповідачем не надано доказів випадку винятковості, який відповідно до вимог ст. 435 ЦПК України є обов`язковою умовою для розстрочення виконання рішення суду,

Посилання відповідача на скрутне матеріальне становище не підтверджується будь-якими доказами.

Наявність дітей на утриманні також не є безумовною підставою для розстрочення виконання рішення без доведення обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», ЄДРПОУ 41084239, адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс. 411, рахунок НОМЕР_4 , відкритий в АТ «ОТП БАНК», МФО банку: 300528, заборгованість за договором № 172568-КР-001 про надання кредиту від 09.11.2020 у розмірі 50825 (п`ятдесят тисяч вісімсот двадцять п`ять) гривень 61 копійка, та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 12.11.2026.

Суддя І.Ю. Фалін

Оригінал: reyestr.court.gov.ua