Суд: Черкаський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №707/1910/26
Суддя: Сіренко Ю. В.
ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/1892/26Головуючий по 1 інстанції
Справа № 707/1910/26 Категорія: 305010000Суходольський О.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :
Сіренка Ю.В., Новікова О.М., Фетісової Т.Л.,
учасники справи:
позивач – ОСОБА_1 ;
відповідачі – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;
особи, які подали апеляційні скарги – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 04 червня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення,
в с т а н о в и в:
У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що Придніпровським районним судом м. Черкаси розглянуто кримінальне провадження № 12024255330000979 (судова справа № 711/2800/26) стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , обвинувачених у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 125 КК України.
Під час досудового розслідування даного кримінального провадження ОСОБА_1 було визнано потерпілим.
Вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.03.2026 у справі № 711/2800/26 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнано винуватими у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 125 КК України, та призначено кожному покарання у виді п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень. Вказаний вирок суду набрав законної сили 30.04.2026.
Вказаним кримінальним проступком позивачу було спричинено моральну шкоду, яка полягає у фізичному болі та душевних страждань у зв`язку з ушкодженням здоров`я, пережитому приниженні, порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з близькими та оточуючими людьми через отриманні ушкодження і небажанні пояснювати їх походження, у страху, що цей жах може повторитися, що двоє людей у віці, які нікого не чіпали були зухвало побиті біля свого дачного будинку на очах у сусідів, у тому, що після тілесних ушкоджень відповідачі не цікавились станом здоров`я потерпілого ОСОБА_1 , не намагались допомогти та взагалі не виходили на спілкування з потерпілим ОСОБА_1 , чим на період лікування та відновлення залишили потерпілих фактично без будь-якої фінансової підтримки. Натомість, навпаки при зустрічі на причалі, доки ОСОБА_2 не було виключено одноголосно рішенням загальних зборів обслуговуючого кооперативу «Хвиля-2» з членів кооперативу, погрожували, що доб`ють його. Від отриманого стресу у позивача погіршився загальний стан здоров`я, а саме позивач страждає постійними головними болями, болем в грудній клітці, серцевими нападами. На нервовому підґрунті ще більше розвинулась хвороба з переважним ураженням серця. Оскільки, як відомо сильний та тривалий стрес може стати вагомим фактором, що сприяє гіпертонічній хворобі ІІ ст., аритмії, або значно погіршити стан уже наявної хвороби, що змусило ОСОБА_1 звернутися до Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги до нейрохірурга, що підтверджується випискою від 07.01.2026.
У зв`язку з викладеними обставинами, позивач звернувся до суду, в якому просив стягнути з відповідачів солідарно 50 000,00 грн моральної шкоди та 30 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 04 червня 2026 року позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 000 грн у відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн, по 665 грн 60 коп.
Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 20 000 грн, по 10 000 грн з кожного.
Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи підтверджено, що обов`язок відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням має бути покладений на відповідачів, оскільки останні позивачу моральну шкоду не відшкодували, позивачем доведено та обґрунтовано заподіяння йому моральних страждань у зв`язку із неправомірною поведінкою відповідачів.
Не погодившись з рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 04 червня 2026 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали апеляційні скарги, в яких просили рішення суду першої інстанції змінити, зменшивши розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 , до 10 000,00 грн солідарно.
В обґрунтування апеляційних скарг, які є ідентичними за змістом, зазначають, що матеріали справи не містять підтверджень того, що позивачем були понесені будь-які витрати на медичну допомогу після ситуації, яка відбулася 07.07.2024 та будь-які медичні документи, що підтверджують звернення позивача до медичної установи за цей період, надані не були. Наявність у позивача лише двох довідок, датованими, починаючи з кінця 2025 року, не підтверджують причинно-наслідковий зв`язок хвороби з подіями, що відбулися 07.07.2024.
29.07.2026 до Черкаського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 – адвоката Коробкової Г.О. надійшли відзиви на апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за № 9192/26-Вх та № 9194/26-Вх, в яких зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Крім того, у відзивах на апеляційні скарги адвокат Коробкова Г.О. просила стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, а саме по 7500,00 грн з кожного.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.
Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України).
Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК України).
Зважаючи на те, що ціна позову в даній справі становить 50 000,00 грн та не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, з огляду на таке.
Із матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.03.2026 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 125 КК України, та призначено йому покарання у виді п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень. ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 125 КК України, та призначено йому покарання у виді п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень. Вказаний вирок суду набрав законної сили 30.04.2026.
Матеріалами справи підтверджено, що 07.07.2024 близько 21 год 00 хв, перебуваючи за адресою: м. Черкаси, вул. Берегова, 17, діючи без попередньої змови між собою, під час конфлікту із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, а саме в посяганні на здоров`я іншої людини, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення тілесних ушкоджень і бажаючи їх настання, ОСОБА_3 , перебуваючи в положенні стоячи навпроти потерпілого ОСОБА_1 , який перебував в лежачому положенні, наніс йому два удари правою ногою в грудну клітину, а також невстановлену кількість ударів правою ногою по лівій верхній кінцівці потерпілого та один удар правою ногою в ділянку перенісся потерпілого.
Внаслідок вчинення своїх протиправних дій, ОСОБА_3 заподіяв потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді крововиливів грудної клітки, лівої верхньої кінцівки, садна перенісся, лівого стегна, які відповідно до висновку експерта № 02-01/125 від 04.03.2026, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення – проступок, передбачений ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 125 КК України, а саме - умисне легке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб без попередньої змови між собою.
Крім того, ОСОБА_2 , перебуваючи за тією ж адресою, з ОСОБА_3 , діючи без попередньої змови між собою, під час конфлікту із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, а саме в посяганні на здоров`я іншої людини, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення тілесних ушкоджень і бажаючи їх настання, перебуваючи в положенні стоячи навпроти потерпілого, наніс йому один удар кулаком правої руки в обличчя.
Внаслідок вчинення своїх протиправних дій, ОСОБА_2 , заподіяв потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді крововиливів м`яких тканин голови, які відповідно до висновку експерта № 02-01/125 від 04.03.2026 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Вказаними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення – проступок, передбачений ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 125 КК України, а саме - умисне легке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб без попередньої змови між собою.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Крім того, тривалість реабілітації після побоїв, пригнічений стан, сильні душевні переживання, тривалий депресивний стан позивача ОСОБА_1 підтверджується фотознімками, на яких зафіксовані зовнішні тілесні ушкодження; висновком судово-медичної експертизи, який вказує на локалізацію тілесних ушкоджень та заподіяння фізичного болю тілесними ушкодженнями.
Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.
Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення їх прав.
Частина друга вказаної статті передбачає, що моральна шкода, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Зокрема моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз`яснено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 вказав, що при визначенні грошової суми компенсації моральної шкоди враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності й справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа.
У той же час розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Задовольняючи позовні вимоги повністю, суд першої інстанції, встановивши обставини справи та дослідивши надані на підтвердження відповідних обставин докази, з урахуванням принципів розумності та справедливості, заподіяння позивачу моральних страждань, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідачів солідарно на користь позивача 50 000,00 грн.
Щодо доводів апеляційних скарг про відсутність доказів понесення позивачем витрат на лікування та документального підтвердження причинного зв`язку між подіями 07.07.2024 і погіршенням його загального стану здоров`я, колегія суддів зазначає, що факт заподіяння позивачу моральної шкоди підтверджується встановленими обставинами вчинення щодо нього кримінального правопорушення, характером отриманих тілесних ушкоджень та спричиненим ними фізичним болем. Саме ці обставини, у їх сукупності, свідчать про заподіяння позивачу фізичних і душевних страждань, які підлягають грошовому відшкодуванню відповідно до статті 23 ЦК України.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, колегія суддів враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, вік потерпілого, характер протиправних дій відповідачів, які полягали у нанесенні позивачу ударів, характер і локалізацію отриманих ним тілесних ушкоджень, а також пов`язані з цим фізичний біль та душевні переживання. При цьому суд бере до уваги, що заподіяна шкода зумовила для позивача не лише фізичні страждання, а й негативні переживання, пов`язані з приниженням, страхом повторення подібної ситуації та порушенням звичного способу життя. За сукупності наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що визначений ним розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 50 000 грн є співмірним із характером правопорушення та завданими позивачу стражданнями.
Посилання скаржників на те, що розмір відшкодування має бути зменшений до 10 000 грн, не містять належного обґрунтування неспівмірності визначеної судом суми заподіяній моральній шкоді та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Інші доводи апеляційних скарг фактично зводяться до незгоди з оцінкою обставин справи та визначеним судом розміром відшкодування, однак не свідчать про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, надав належну оцінку поданим сторонами доказам і дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача моральної шкоди у визначеному розмірі.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги не містять доводів, які б давали підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а тому відповідно до статті 375 ЦПК України апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
Щодо заявлених адвокатом Коробковою Г.О. у відзивах на апеляційні скарги витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи апеляційним судом, в сумі 7500,00 грн з кожного відповідача, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Матеріалами справи підтверджується, що представництво інтересів позивача ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції здійснювала адвокат Коробкова Г.О., що підтверджується ордерами на надання правничої допомоги серії СА № 1136040 від 28.07.2026 та серії СА № 1136041 від 28.07.2026, договором про надання правничої допомоги від 28.07.2025, двома актами про надання послуг з професійної правничої допомоги від 29.07.2026 відповідно до договору про надання правничої допомоги від 28.07.2026 на 7500,00 грн кожен, квитанціями до прибуткового касового ордеру № 22 від 29.07.2026 на суму 7500,00 грн та № 21 від 29.07.2026 на суму 7500,00 грн.
Аналізуючи вказані вище докази наданих адвокатом послуг та понесених позивачем витрат, колегія суддів зазначає, що позиція сторін у справі в судах першої та апеляційної інстанціях не змінювалася, відзиви, подані на апеляційні скарги є абсолютно ідентичними, справа розглядалась апеляційним судом в письмовому провадженні без виклику учасників справи, а тому правничі послуги, зазначені в актах від 29.07.2026 колегія суддів вважає частково обґрунтованими, а визначена адвокатом вартість цих послуг – завищеною.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що за підготовку та написання в межах однієї цивільної справи та в межах одного апеляційного провадження ідентичних за змістом відзивів на ідентичні за змістом апеляційні скарги, з відповідачів на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн з кожного. Вказаний розмір витрат на правничу допомогу відповідатиме принципам співмірності та розумності розміру судових витрат.
Судові витрати зі сплати судового збору залишити за відповідачами.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381–384 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 04 червня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 3000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 3000,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і підлягає касаційному оскарженню в порядку і строках, визначених ЦПК України.
Судді Ю.В. Сіренко
Т.Л. Фетісова
О.М. Новіков
Оригінал: reyestr.court.gov.ua